В агропромисловому комплексі України створено та функціонує ряд професійних організацій загальною кількістю близько 50 одиниць, які можна класифікувати за функціональними та галузевими ознаками. До професійних організацій, що створені за функціональними ознаками, можна віднести Всеукраїнське громадське об’єднання «Українська аграрна конфедерація», Асоціацію фермерів та приватних землевласників України, Селянську спілку України, Українську лігу підприємців АПК, Всеукраїнський союз сільськогосподарських підприємств та інші. За галузевими ознаками в рослинництві створені такі професійні організації, як Українська зернова асоціація, Асоціація переробників зерна «Укрзернопродукт», Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор», асоціація переробників насіння соняшнику «Укроліяпром», асоціація льоновиробників «Льон Полісся», створені також асоціації з виробництва і переробки кукурудзи, хмелю, маку. В галузях переробки тваринницької продукції також існує ряд асоціацій, зокрема Спілка молочних підприємств України «Укрмолпром», що входить до міжнародної молочної асоціації та інші асоціації за галузями тваринництва. Для об’єднання своїх зусиль у впливі на парламент і уряд ряд асоціацій як функціонального, так і галузевого характеру увійшли до складу Української агарної конфедерації, зокрема, це такі професійні організації, як Українська ліга підприємств агропромислового комплексу, Селянська спілка України, Асоціація фермерів та приватних землевласників України, Українська зернова асоціація, Спілка переробників зерна України, Національна спілка сільськогосподарських кооперативів України, Національна рада орендарів та селян-орендарів, Рада жінок-фермерів України, Спілка молодих аграріїв України, «Укроліяпром», Інститут розвитку аграрного підприємництва та села та інші.
Більшість асоціацій в АПК створені і функціонують як громадські організації на основі Закону України «Про об’єднання громадян», іншого чинного законодавства та статутів організацій. Окремі галузеві асоціації мають статус комерційних. Основними завданнями створення професійних організацій в агропромисловому комплексі України є: ??? Представництво, захист та лобіювання законодавчих, фінансових та інших інтересів своїх членів у Верховній Раді України та Уряді і урядових установах; ? співпраця із законодавчим і виконавчим органами влади при розробці політичних і правових рішень щодо розвитку галузі; інформаційне та консалтингове супроводження членів АПК; ? організація наукових досліджень з економічних, правових, технологічних та інших проблем розвитку галузі; ? організація та проведення навчання, симпозіумів, семінарів, конференцій і конгресів з обміну досвідом функціонування галузі, в тому числі й міжнародних; ? взаємодія із засобами масової інформації; ? рекламування і просування продукції галузі; ? співпраця з громадськими організаціями країн світу, що діють у сфері сільського господарства, переробної, харчової промисловості та аграрного сервісу.
Для аграріїв України цікавим і повчальним може бути досвід інших країн стосовно функціонування професійних організацій в агропромисловій сфері. Характерною ознакою всіх цих організацій є відстоювання ними професійних бізнесових і політичних інтересів своїх членів. Ці професійні організації створюються за різними ознаками — політичними, міжпрофесійними, господарськими, галузевими, міжгалузевими, кооперативними, формальними і неформальними. Так, наприклад, у Франції центральною об’єднуючою ланкою в сільському господарстві виступають сільськогосподарські палати, створені наприкінці 20-х років минулого століття. Роль сільськогосподарських палат — поєднання зусиль державних і самоврядних організацій сільськогосподарських виробників з метою забезпечення приведення у відповідність інтересів фермерів з інтересами всього суспільства в цілому. Сільськогосподарські палати мають реальну автономію при прийнятті рішень, а їх цілі не визначаються державними службами.
Сільськогосподарські палати — це приклад варіанту поліпшення управління впровадження результатів науково-технічного прогресу в сільське господарство. Вони взяли на себе функції поширення сільськогосподарських технологій та іншої інформації. Сільськогосподарські палати є місцем, де відбуваються поєднання загальнодержавних і аграрних інтересів. Члени палати обираються фермерами та професійними організаціями, такими як професійні асоціації, кооперативи, профспілки тощо.
Професійні об’єднання фермерів у Франції займають проміжне місце між аграрними палатами та такими об’єднаннями фермерів, як галузеві асоціації, кооперативи та інші фермерські об’єднання, а також окремими фермерами.
Значимим чинником успішного розвитку сільського господарства є організація функціонування аграрних ринків. З цією метою у Франції прийнято закон про створення міжпрофесійних організацій в агропромисловому комплексі з метою управління рухом товарів від виробника до споживача. Міжпрофесійна організація є недержавною структурою, що користується великим суспільним і політичним авторитетом та об’єднує різні професійні структури на всіх етапах просування товару від виробника до споживача, представляючи кожну конкретну галузь чи сектор. Основним завданням міжпрофесійної організації є підвищення якості управління продовольчим ланцюгом та вплив на формування цін на сільськогосподарську продукцію.
До основних завдань міжпрофесійних організацій можна віднести: ? надання необхідної ринкової інформації підприємствам з виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів харчування; безпосереднє регулювання ринків (регулювання квот на продукцію, обсягів продукції на ринках тощо); ? контроль за якістю продукції шляхом контролю технологічних процесів виробництва продукції потрібної якості, методів оцінки якості продукції, сертифікації; ? оцінка іміджу сільськогосподарської продукції та продуктів харчування на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Основними принципами діяльності міжпрофесійних організацій є такі: ? репрезентативність членів (однакове число представників від організацій, що є членами міжпрофесійної організації); ? рівність між всіма членами організації; ? одноголосність прийняття рішень при врахуванні особливостей представлених професійних ланок.
Фінансування діяльності міжпрофесійних організацій здійснюється за рахунок обов’язкових відрахувань їх членів, або за рахунок спеціальних податків, передбачених законодавством.
Діяльність міжпрофесійних організацій виходить на рівень Європейського Союзу і Європейського законодавства. Міжпрофесійні організації діють у різних формах у всіх країнах Європейського союзу (міжпрофесійні організації, продуктові ради, маркетингові центри, регулюючі ради тощо). Напрямки функціонування цих організацій визначаються законодавством Європейського Союзу з метою гармонізації всіх сфер аграрного бізнесу в інтересах всіх членів ЄС.
Поступове визнання французьким законодавством міжпрофесійного статусу організацій, що функціонують в агропромисловому комплексі, починаючи з 40-х років минулого століття, свідчить про переорієнтацію французького сільського господарства від виробничої концепції його розвитку до ринкової концепції, що враховує реальну ситуацію на відкритих ринках сільськогосподарської продукції. Дискусії, що проходять на рівні ЄС стосовно реформування Спільної аграрної політики ЄС, навіть якщо вони стикаються з різними підходами в економічній політиці країн-членів ЄС, спрямовані на забезпечення юридичного захисту і розширення діяльності між професійних організацій в АПК. У будь-якому випадку, необхідність участі в управлінні сільським господарством на рівні національних органів управління для одних видів аграрної продукції і спільних для інших, приводить до посилення міжпрофесійного управління та координації роботи національних структур АПК. Роль виробника не обмежується лише самим процесом виробництва, а суб’єкти ринку не можуть не цікавитися походженням товарів, які вони постачають на ринок. За умов лібералізації Спільної аграрної політики ЄС фермери ЄС зіштовхнуться на своїх внутрішніх ринках з проблемою конкуренції з імпортною продукцією, що вироблена з нижчою собівартістю. Тому роль професійних і міжпрофесійних організацій в АПК полягає в сприянні виробництва продукції, що забезпечує найвищу прибутковість та найбільшу додану вартість, а також у збільшенні цієї прибутковості і доданої вартості шляхом покращання просування продукції від виробника до споживача (це особливо важливо для продуктів, які вже мають торгову марку і хорошу репутацію серед споживачів).
В умовах України вдосконалення діяльності професійних організацій в агропромисловому комплексі (в тому числі й створення міжпрофесійних організацій) має регулюватися відповідним законодавством з урахуванням досвіду інших країн і, найперше, Європейського Союзу.
