Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Фінанси, облік і аудит ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОБЛІКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОБЛІКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ


Обґрунтовано необхідність оцінки економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств. Визначено можливі напрямки створення інформації для визначення фінансових результатів і оцінки ефективності даної діяльності.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, імпорт, експорт, доходи, витрати, фінансові результати.

Процеси диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), що відбуваються у великих підприємствах промисловості і поступово набувають усе більших масштабів, обумовлюють необхідність адекватного реагування на них з боку системи управління, зокрема функції бухгалтерського обліку.

Постає проблема оцінки ефективності цієї діяльності, що потребує, як мінімум, створення достовірної інформації про реальні доходи, витрати, фінансові результати. Інакше кажучи, в загальній системі бухгалтерського обліку, в якій економічні характеристики ЗЕД нівелюються з показниками діяльності підприємства

на внутрішньому ринку, треба чітко виділити цей, багато в чому специфічний напрямок, створивши таким чином інформаційні можливості для здійснення функцій планування, контролю, аналізу, регулювання, стимулювання. Саме в цьому і полягає проблема обліку ЗЕД у її загальному вигляді.

Деякі наробки вже одержані. Підготовлено ряд навчальних посібників з обліку та аналізу ЗЕД [1—3], але в них лише систематизовано матеріал, який викладено в загальному курсі фінансового обліку, і нових рішень проблеми не міститься. Невеликим кроком уперед є дисертаційне дослідження О. В. Рури [4], в якому обґрунтовано окремі пропозиції щодо введення в план рахунків декількох субрахунків, створення резерву сумнівних боргів на дебіторську заборгованість в іноземній валюті, мінімізації розбіжностей між бухгалтерською і податковою звітністю т. ін. Проте радикальних рішень, які були б здатні розв’язати проблему інформаційної недостатності, немає і в її роботі.

Отже, в рамках визначеної загальної проблеми в статті поставлено такі основні питання:

• обґрунтувати необхідність оцінки економічної ефективності ЗЕД;

• установити можливість або складність одержання в існуючій системі бухгалтерського обліку достовірної інформації, що для цього потрібна;

• визначити й обґрунтувати можливі напрямки створення інформації стосовно ЗЕД, достатньої для визначення її фінансових результатів і оцінки економічної ефективності.

Звернемося тепер безпосередньо до суті питання.

В умовах реформування обліку встановлено порядок, коли питання обліку ЗЕД, які свого часу були невід’ємною частиною загального курсу з бухгалтерського, а потім фінансового обліку, зосереджено в окремій навчальній дисципліні. У ній передбачено розгляд як загальнотеоретичних питань курсу — предмету, об’єкту, суб’єкту, завдань, принципів і специфіки ЗЕД, так і конкретних тем, які відображають зміст процесів відповідних її видів

— обліку імпортних, експортних, бартерних, валютно-фінансових, інвестиційних й інших зовнішньоекономічних операцій [2—3].

Безумовно, створення окремого курсу з обліку ЗЕД — цілком виправдане рішення. У практиці промислових особливо великих підприємств поступово сформувався окремий напрямок діяльності, що охоплює майже всі його сфери — капітальних і фінансових інвестицій, поточного фінансового, матеріального, конструкторсько-технологічного забезпечення, маркетингу і збуту[5, с. 69; 6, с. 103], при тому процеси ЗЕД здійснюються як на «вході», так і на «виході», тобто в режимі імпорт-експорт.

Проте доходи і витрати, що із ЗЕД у цих сферах пов’язані, в національних стандартах 15, 16 і плані рахунків бухгалтерського обліку ніяк не виділені. На перший погляд може скластися враження, що інформація про доходи і витрати зазначених сфер, яка створюється на бухгалтерських рахунках класу 7 «Доходи і результати діяльності» і класу 9 «Витрати діяльності», є достатньою для визначення фінансових результатів окремих сфер.

Це справді так, але тільки тоді, коли не ставиться завдання оцінити рентабельність зовнішньоекономічного напрямку діяльності, більш того, окремих її видів. На бухгалтерських рахунках класів 7 і 9 відповідні показники окремих видів діяльності внутрішнього і зовнішнього напрямків нівелюються, що практично виключає можливість оцінки й аналізу економічної ефективності кожного напрямку.

Окремі результати, що одержано в дисертації О. В. Рури [4], звичайно ж обґрунтовані і плідні, але вони стосуються тільки обліку й аналізу експортно-імпортних операцій. Насправді зовнішньоекономічний напрямок діяльності великого підприємства значно ширший, він, як уже зазначалося, охоплює всі його основні сфери, а в багатьох випадках займає значне, навіть вирішальне місце в сукупному економічному процесі.

Природно, проблему виявлення результатів ЗЕД неможливо переоцінити. Оцінка економічної ефективності кожного її виду, аналіз стану і визначення можливостей її підвищення, втілення існуючих резервів у стратегічні плани і програми розвитку діяльності являє собою життєво важливу задачу, що постає перед підприємством і його системою управління в сучасних умовах розширення ЗЕД.

Актуальність проблеми недостатності інформації про фінансову сторону ЗЕД зростає у зв’язку з тим, що внутрішня побудова стандарту 15 виключає можливість визначити не тільки витрати окремих видів ЗЕД, які входять до інвестиційної, постачальницької та інших сфер діяльності, а витрати сфери в цілому.

Зокрема, облік діяльності у сфері постачання ведеться таким чином, що витрати на заробітну плату і відрядження персоналу, що безпосередньо виконує операції з придбання і транспортування матеріальних ресурсів, включаються до адміністративних витрат. Сюди входять також посередницькі та інші витрати суто постачальницького характеру, що нічого спільного не мають із адмініструванням. Тому, неможливо встановити як суму реаль-них транспортно-заготівельних витрат, так і витрат сфери постачання в цілому.

В адміністративні включаються також витрати конструкторсько-технологічної діяльності, що взагалі не піддається ніякій логіці.

Мабуть, зависнуть у повітрі рекомендації стосовно визначення результатів ЗЕД, оскільки поки що не можна встановити не тільки дійсні витрати, але й доходи ЗЕД.

Доходи ЗЕД — це окреме питання. Певна річ, можна відобразити на окремому субрахунку вартість реалізованої за експортом продукції і вважати її доходом, можна навіть визначити розрахунковим методом собівартість кожної партії проданої на експорт продукції. Але її виробництво і собівартість — результат не стільки ЗЕД, скільки підприємства в цілому.

Можна також навести приклад, коли продукція виробляється з імпортних матеріалів. Тут також важко відділити економічний результат зусиль у зовнішній діяльності від загального результату.

Нарешті, поки що проблематично визначити економічну ефективність інноваційної ЗЕД, оскільки вона інтегрується з такого рода діяльністю у внутрішньоекономічній сфері, а одержаний від неї економічний ефект буде також умовним, визначеним розрахунковим способом.

Такою, в самих загальних рисах, бачиться нам проблема обліку ЗЕД якщо розглядати її з точки зору достатності інформації для визначення економічної ефективності ЗЕД.

Ніяк не вважаючи безспірною думку, що висловлена в наступному викладенні, спробуємо, усе ж таки, визначити дві альтернативні можливості її розв’язання.

Перша може бути реалізована шляхом розширення інформаційної бухгалтерської моделі процесів ЗЕД, не вдаючися до кардинальних змін у системі обліку, тобто не виходячи за межі національних стандартів.

Концептуальний підхід у даному випадку повинен, на наш погляд, бути таким: не слід прагнути обов’язково оцінювати економічну ефективність в її класичному вигляді, тому що оцінки, як правило, будуть дуже умовними. Завдання має полягати в тому, щоб із достатньою достовірністю порівнювати результати діяльності підприємства в обох напрямках — внутрішньому і зовнішньому з показників, які є для них спільними і піддаються об’єктивній оцінці. Це мають бути перш за все витрати окремих видів ЗЕД. Так, можна оцінювати сукупні витрати на придбання окремих партій матеріалів (ціна продавця,митні і транспортні витрати тощо) в порівнянні з минулими партіями. Є сенс в оцінюванні загального рівня заготівельних витрат або собівартості імпортних постачань у цілому в порівнянні з минулими періодами, з аналогічними показниками внутрішніх матеріальних потоків. Реальне значення набуває оцінка рівня цін, витрат на окремих стадіях сукупного процесу придбання запасів і т. ін.

Таким же чином, слід жорстко контролювати й оцінювати витрати на експортування продукції, динаміку цін, витрати тощо.

Стосовно інформації про збутові витрати, то в даному разі можна скористатися пропозицією О. В. Рури, що зводиться до впровадження субрахунку 931 «Витрати на збут за експертними операціями». Можна також відкрити субрахунки до рахунків активів, які є об’єктом експорту-імпорту [4, с. 8].

В усякому випадку, можна зробити в існуючій системі бухгалтерського обліку деякі вдосконалення і кінець кінцем одержати хоча і неточну, але в цілому достовірну інформацію, котра здатна задовольнити потреби аналітиків, якщо вони, підкреслимо, не ставлять за мету «визначити фінансовий результат окремо за видами операцій», як це помилково пропонує зробити О. В. Рура [4, с. 8].

Досягнення такої конче складної задачі можливо тільки в умовах проведення кардинальної перебудови обліку, альтернативного рішення проблеми на концептуальному рівні. Мається на увазі виведення ЗЕД на окремий внутрішній баланс, як це було в минулі часи зроблено із капітальним будівництвом, або як це робиться сьогодні у зв’язку зі спільною виробничою діяльністю вітчизняного і зарубіжного підприємств, коли податкове законодавство покладає на резидента функцію ведення обліку і складання окремого балансу.

Тут важливе концептуальне, так би мовити, політичне рішення, а техніка справи проблеми не складає, вона давно відома. Складності, звичайно виникнуть, тому що внутрішній і зовнішній напрямки будуть здійснювати обмін товарами, роботами, послугами, а це викличе необхідність визначення їх собівартості, доходу і, як наслідок, — прибутку. Інакше кажучи, внутрішні стосунки служби ЗЕД з іншими структурами підприємства будуть практично ринковими.

Отож, треба вирішити, який з цих двох альтернатив слід обрати, чи варто впроваджувати в середині підприємства товарногрошовий механізм заради оцінювання ЗЕД показником фінансового результату, тобто, прибутку.

Чи не легше чітко контролювати витрати і для цього відповідно покращити існуючу систему обліку? Саме цей варіант бачиться нам переважним.

Такі висновки можна зробити виходячи зі зміста статті.

1. Бухгалтерські інформаційні моделі в такому змісті в якому вони зараз існують, не здатні в достатній мірі задовольнити потреби системи управління, що виникають у зв’язку з необхідністю контролювати, оцінювати й аналізувати ефективність ЗЕД.

2. Існують дві можливості розв’язання проблеми інформаційної недостатності: перша пов’язана зі здійсненням локальних рішень, які в певній мірі цьому сприятимуть, друга — з виділенням ЗЕД на окремий внутрішній баланс.

3. Цей новий погляд на проблему потребує широкого обговорення на концептуальному рівні. Треба визначитися стосовно доцільності реалізації відповідних заходів у великих підприємствах зі стабільною і розмаїтною зовнішньою діяльністю, оскільки саме в них існує проблема інформаційної неупорядкованості і недостатності. У цьому напрямку і слід, на нашу думку, вести подальші дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабченко Т. Н. Бухгалтерский учет внешнеэкономической деятельности. — М.: Главбух, 1997. — 168 с.

2. Бутинець Ф. Ф. та ін. Облік і аналіз зонішньоекономічної діяльності. Підручник. — Житомир: ПП «Рута», 2001. — 544 с.

3. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальнометодичний посібник / За ред. Ю.А. Кузьмінського. — К.: КНЕУ, 2001. — 179 с.

4. Рура О. В. Облік та аналіз експертно-імпортних операцій: Автореф… дис. канд. екон. наук: 08.06.04/Київськ. нац. екон. ун-т. — К.: КНЕУ, 2005. — 19 с.

5. Паламарчук А. И. Принципы и формы интеграции функции учета в усилении экономической безопасности промышленных предприятий: Дис. … канд. экон. наук: 08.06.04 / Одес. гос. экон. ун-т. — Одесса: ОГЭУ. — 185 с.

6. Валуєв Ю. Б. Процеси зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства — системне уявлення / Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки, вип. 8.

— Кіровоград: КНТУ, 2005.

— С. 101—110. Стаття надійшла до редакції 25.01.2006 р.

І. Д. Ватуля, доцент, В. А. Балюк, пошукувач Полтавська державна аграрна академія


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ ВИТРАТ В ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
КОНЦЕПЦІЯ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ ОПЕРАЦІЙ З КОРПОРАТИВНИМИ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ З ВИКОРИСТАННЯМ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ — ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ
НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЇ ОБЛІКУ В ПОСТІНДУСТРІАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)