Промислові підприємства — це колективи людей, пов’язані спільними інтересами і загальною цілеспрямованою діяльністю.
Отже, підприємство — це безперервна взаємодія людей зі знаннями і навичками з вироблення і реалізації споживчих вартостей, озброєних певними засобами виробництва, технологіями.
На основі такого розуміння промислових підприємств внутрішньопромислові і комерційні комунікації можна визначити як інформаційну взаємодію людей. Комунікація (принаймні людська) — це те, що здійснюється людьми. Сама по собі, без людей вона не існує. Вона не має нічого крім того, що в неї вкладають люди, вступаючи в комунікативні зв’язки. У повідомленні немає іншого змісту, крім того, який у нього вклали люди. Хто вивчає комунікацію, той вивчає людей, які вступають у стосунки між собою, своїми групами, організаціями і суспільством загалом.
Такий концептуальний підхід до визначення й аналізу промислових і комерційних комунікацій передбачає насамперед модель двостороннього зв’язку, у якій той, хто надає інформацію, і той, хто її отримує, діють у певних межах взаємовідносин, які склалися між ними, і соціального оточення та конкретної ситуації, що склалася на даний час (рис. 9.5).
Рис. 9.5. Внутрішньопромислові і комерційні комунікації
Повідомлення, звернення (сигнали) надсилаються для інформування, інструктування чи переконання тих цільових аудиторій (осіб, груп), на яких розраховані повідомлення, звернення, інформація.
Процес інформування має чотири стадії:
1. Повернення уваги до каналу комунікації.
2. Досягнення сприйняття повідомлення.
3. Інтерпретація повідомлення у певний і заздалегідь встановлений спосіб.
4. Зберігання інформації для подальшого використання. Інструктування як найбільш вимогливий процес передбачає ще одну стадію:
5. Стимулювання активного навчання і практичної дії (певного реагування).
Процес переконання цільової аудиторії йде ще далі, додаючи шосту стадію:
6. Сприйняття зміни (готовність до дії) відповідно до бажання або позиції відправника звернення (суб’єкта управління).
Процес інформування з використанням будь-яких комунікацій ускладнений певними труднощами, що посилюються з реалізацією п’ятої і шостої стадій процесу комунікації.
Крім того, у запропонованій моделі комунікації важливе значення мають два елементи: кодування і декодування.
Кодування — це підготовка повідомлення комунікатором А, його переклад і надсилання до того, хто приймає це повідомлення (на рис. 9.5 — це комунікатор Б).
Декодування (розкодування) — це розшифрування та інтерпретація окремого повідомлення до того, як почати діяти, тобто до певного реагування на це повідомлення.
Недосконалість цих двох елементів комунікації у промисловості та комерційній діяльності призводить до різних непорозумінь у досягненні співпраці між автором повідомлення та адресатом, тобто між суб’єктом впливу і цільовою аудиторією.
Керівництво промислових підприємств і комерційних організацій завжди повинне мати свіжу інформацію про те, що цікавить громадськість, кожну цільову аудиторію, які потреби та інтереси мають різні групи населення, в якому становищі перебувають партнери і конкуренти, що реально відбувається в інших компаніях, корпораціях, фірмах. Об’єктивну інформацію про це здатна професійно забезпечити лише досконала за фахом і організаційною структурою служба зв’язків із громадськістю.
Для успішного розв’язання проблем внутрішньопромислових і комерційних комунікацій персонал служби зв’язків із громадськістю будь-якої компанії має бути готовий виконувати ефективну роботу в таких напрямах, як організація і проведення консультацій; раціональне використання комунікацій; проведення дослідження у сфері зв’язків із громадськістю, зокрема комунікацій; розробка і реалізація програм з паблік рилейшнз; підготовка і проведення PR-компаній і PR-акцій; об’єднання всіх комунікаційних функцій. Кожен із цих напрямів потребує грамотного методологічного і методичного підходів, раціональних організаційних форм роботи, персональної і колективної відповідальності.
Нині у промисловій, підприємницькій, комерційній діяльності триває процес утвердження самоорганізації, самоуправління, інноваційних підходів у вирішенні будь-яких проблем. Усе це вимагає від спеціалістів PR служб не лише високої фахової підготовки, а й знання синергетики та самоорганізації як методологічних основ підприємницької і комерційної діяльності, методів самоуправління, використання інновацій у практичній діяльності.
Добре налагоджені зв’язки із громадськістю, комунікації, що ефективно працюють, можуть зробити вагомий внесок у створення позитивної моральної атмосфери, в якій люди працюватимуть зі значно більшою продуктивністю праці, вироблятимуть якісні товари за невисокими цінами, ініціюватимуть пропозиції з удосконалення умов праці, використання інновацій, гарантування безпеки праці і т. ін. Усе це дає керівництву промислового підприємництва, комерційній компанії (фірми) можливість відкрито й ефективно спілкуватися на всіх рівнях.
Таким чином, будь-які проблеми внутрішньопромислових і комерційних комунікацій можна раціонально та ефективно розв’язати, активно використовуючи сучасні системи зв’язків із громадськістю, усіх без винятку її елементів.
