< Попередня  Змiст  Наступна >

ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ТРАНСПОРТНО-ЗАГОТІВЕЛЬНИХ ВИТРАТ


Ринкові умови господарювання в Україні, розвиток міжнародних економічних відносин, поява нових суб’єктів різних формвласності зумовлюють необхідність удосконалення, як бухгалтерського обліку в цілому, так і його окремих складових. Однієюз сучасних проблем є вдосконалення обліку та оцінки виробничих запасів підприємства.

Запаси є однією з найважливіших частин активів підприємствазавдяки тому, що можуть бути перетворені на грошові коштипротягом одного операційного циклу.

Проблема обліку виробничих запасів, зокрема їх оцінки таформування первісної вартості, є актуальним питанням оскільки,по-перше, виробничі запаси складають значну частину активів,по-друге, їх оцінка впливає не тільки на валюту балансу, а й насобівартість виготовленої продукції і, як наслідок, на визначення

сфері корпоративного управління та економіки, однією із причиняких було недосконале регулювання системи обліку.

Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» виробничі запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю їх придбання. Первісною вартістю запасів є собівартість, яка складається зфактичних витрат на їх придбання, транспортно-заготівельних(ТЗВ) та інших витрат [1].

До ТЗВ відносять витрати, пов’язані з придбанням товарів:оплата за навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування товарів усіма видами транспорту, страхування ризиківтранспортування і т. ін. Необхідно враховувати, що до складутранспортних витрат відносять не лише вартість транспортнихпослуг сторонніх організацій, а й витрати торгового підприємства на доставку придбаних товарів власним або орендованимтранспортом (вартість пального та інших матеріалів, оплата відрядження водіям, орендна плата за автомобіль, оплата праці експедитора і водія тощо).

ТЗВ включають до первісної вартості виробничих запасів заодним із двох методів, зазначених у П(С)БО 9:

• методом прямого розподілу з включенням суми ТЗВ безпосередньо до фактичної собівартості придбаних виробничих запасів;

• методом обліку ТЗВ загальною сумою на окремому субрахунку [1].

Підприємства мають змогу самостійно обирати той метод обліку та розподілу ТЗВ, який забезпечує точний та достовірнийоблік запасів. Обраний метод має бути вказано в наказі про облікову політику підприємства.

Проте ці методи не в повній мірі відповідають сучасним вимогам обліку виробничих запасів.

Так, за методом прямого розподілу ТЗВ підлягають включенню до собівартості запасів безпосередньо у момент їх виникнення. При цьому витрати розподіляються між видами придбанихвиробничих запасів з подальшою калькуляцією кожної номенклатурної одиниці [3, c. 244].

Підприємства, які при придбанні виробничих запасів несутьнезначні ТЗВ використовують перший метод. Проте, як правило,за одним транспортним документом придбаються виробничі запаси різні не тільки за найменуванням, а й за одиницею виміру,купівельною вартістю, вагою, сортом тощо. У таких випадкахрозподіл незначної суми ТЗВ між видами придбаних запасів є

фінансового результату діяльності та на величину оподаткованого прибутку [4, c. 266].

За другим методом ТЗВ загальною сумою відображаються наокремому субрахунку обліку виробничих запасів. У подальшомутакі витрати підлягають розподілу між сумою залишку запасів накінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули. На підприємствах, де частка ТЗВ у складі придбаних запасів значна, облік цихвитрат доцільно вести на окремому субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати» [2]. Проте недоліком цього методу є накопичення ТЗВ однією сумою, а не за групами виробничих запасів.

Таким чином, у нормативно-правових актах України не приділено достатньо уваги питанням обліку ТЗВ. Недосконалість методів обліку та розподілу ТЗВ, визначених П(С)БО 9, не сприяєчіткій організації обліку виробничих запасів та контролю за формування їх первісної вартості. Очевидним є необхідність удосконалення та розробки пропозицій щодо відображення ТЗВ у складіпервісної вартості виробничих запасів з метою належної організації їх обліку, контролю та своєчасного прийняття ефективнихуправлінських рішень.

Література

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99

2. Мазуренко А. А. Облік транспортно-заготівельних витрат [Електронний ресурс]. — Режим доступу:http://www.rusnauka.com/29_DWS_2009/Economics/53818.doc.htm

3. Михалевич С. Г., Михалевич М. М. Оцінка виробничих запасів таосновні підходи щодо її формування // Зростання ролі бухгалтерськогообліку в сучасній економіці: збірник тез та доповідей I Міжнародноїнауково-практичної інтернет-конференції (21 лютого 2013 р.; м. Київ) /Відпов. за вип. Б. В. Мельничук. — К.: ТОВ «Всеукраїнський інститутправа і оцінки». — 2013. — 534 с. — С. 242

—245.

4. Олійник Т. О. Формування первісної вартості виробничих запасів /Т. О. Олійник, Р. В. Музичук // Сталий розвиток економіки. — 2013. —Т. № 3. — С.266—269.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СКЛАДАННЯ РЕГУЛЯТОРНОЇ ЗВІТНОСТІ СУБ’ЄКТАМИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
ОРЕНДОВАНІ ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ЯК ОБ’ЄКТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ОЦІНКА ОБ’ЄКТІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ НЕРУХОМОСТІ В ПЕРІОД ІНФЛЯЦІЇ
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТЕРМІНІВ «ВИТРАТИ» І «ЗАТРАТИ»
ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki