Подальший розвиток економіки України неможливий без розробки та реалізації стратегій як на рівні держави, так і на рівніокремих галузей, регіонів, підприємств різних форм власності.
ристання нівелює недоліки, притаманні традиційному підходу дообчислення даного показника, та забезпечує підвищення ступеняйого аналітичності в контексті орієнтації на інтереси груп заінтересованих осіб, переважно антагоністичного характеру, та дозволяє врахувати ряд обмежуючих чинників (суттєве відхилення балансової вартості підприємства від ринкової вартості, значнийтемп інфляції, рівень ризикованості діяльності), що забезпечуєпідвищення достовірності обліково-аналітичної інформації.
В Україні склалася така ситуація, що інформаційні потребипідприємств щодо ситуації на ринку, місця підприємства на відповідному ринку товарів, робіт, послуг, темпів росту самого ринку не в повній мірі відповідають можливостям інформаційногосередовища — джерелам інформації у статистичних щорічниках,засобах масової інформації (газетах, журналах тощо). Це пов’язано з тим, що інформація підприємствам щодо ситуації на ринкупотрібна не тільки за рік, але частіше за квартал, місяць, декаду,навіть день. Однак періодичність формування даних щодо ринківтоварів, робіт, послуг у системі статистичного обліку, їх опрацювання органами державної статистики, а також оприлюднення інформації відстає від потреб і запитів суб’єктів господарювання. Уцьому плані позитивним є досвід США, де для потреб стратегічного і поточного управління використовується велике число аналітичних видань: альманахів, журналів, газет, бюлетенів, оглядів.
У цьому напрямку в Україні є певні позитивні зрушення —зростає число спеціалізованих видань, які займаються аналізомбізнес-середовища та поточним аналізом основних ринків. Однакдля проведення SWOT-аналізу в частині аналізу зовнішнього середовища в основному переважають експертні (суб’єктивні) оцінки фахівців економічної служби підприємства.
Важливу роль у отриманні конкурентних переваг для підприємства відіграє аналіз внутрішнього середовища. Від його своєчасності, повноти, достовірності значною мірою залежать як корпоративна, так і ділова, фінансова, інші функціональні стратегії.Інформаційне забезпечення аналізу внутрішнього середовищадля визначення пріоритетних стратегій повинно включати:
— звітну інформацію;
— поточну інформацію;
— позаоблікові дані.
Фінансова звітність (квартальна, піврічна, річна) забезпечуєдані щодо сильних і слабких сторін підприємства в частині наявності та динаміки активів, капіталу, зобов’язань, доходів, витратвід різних видів діяльності, грошових потоків, власного капіталу,рівня загрози банкрутства.
Статистична звітність (термінова, місячна, квартальна, піврічна, річна) дозволяє оцінити в динаміці ресурсний і трудовий потенціал підприємства в ув’язці з його місією та стратегічними цілями.
Формування та реалізація будь-якої стратегії неможлива без відповідної інформації щодо зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства в динаміці.
Податкова звітність необхідна для коригування дій керівногоперсоналу підприємства у випадку негативних зрушень.
Поточна інформація у вигляді даних первинного, аналітичного та синтетичного обліку необхідна для уточнення даних просильні і слабкі сторони підприємства. На її основі відбуваєтьсякоригування стратегій, їх адаптація до умов, що змінилися.
Позаоблікова інформація, на наш погляд, має також суттєвезначення для визначення сильних і слабких сторін діяльностіпідприємства.
Для того, щоб вищенаведена інформація становила повноцінне інформаційне забезпечення для потреб стратегічного аналізу,вона повинна відповідати вимогам корисності інформації, тобтобути своєчасною, репрезентативною, доречною, достовірною,суттєвою, забезпечувати перевищення ефекту над витратами.Однак не всіх цих вимог дотримуються на підприємствах. Наприклад, вимога своєчасності є дуже важливою для стратегічногоаналізу, для формування гнучкої стратегії, однак у зв’язку з обмеженням числа працівників економічної служби на підприємствах, недостатньої їх підготовки для проведення SWOT-аналізу,відсутністю чітких методичних рекомендацій відносно виокремлення сильних і слабких сторін її не завжди дотримуються.
Вимога репрезентативності (повного висвітлення) інформаціїдля потреб стратегічного аналізу вступає у протиріччя з вимогоюсвоєчасності, оскільки для її реалізації необхідно достатньо часута кваліфікованих кадрів на формування необхідних показниківта коефіцієнтів. Максимальний рівень корисності аналітичної інформації длястратегічного управління може бути досягнутий при одночаснійреалізації наведених якісних характеристик. Однак, враховуючиводночас граничність ресурсів економічних суб’єктів, важливимобмежуючим чинником максимізації функції корисності є перевищення ефекту від використання інформації над витратами позабезпеченню нею процесу управління. Значення сумарної корисності аналітичної інформації для інформаційних потреб стратегічного управління коливається в залежності від: обраної стратегії розвитку підприємства; ідентифікованих вимог до стратегічного аналізу; обмеженості ресурсів учасі та за обсягами; мотивації і типу поведінки зацікавлених сторін; науково-технічного прогресу і пов’язаних з ним інноваційних процесів по формуванню, обробці та використанню економічної інформації; рівня невизначеності зовнішнього середовища;ступеня реалізації ризиків (виробничих, фінансових, інших).
Отже, використання або невикористання тих чи тих якісниххарактеристик у зовнішньому і внутрішньому середовищі призводить до асиметричної економічної інформації і створює загрози для стратегічного управління.УДК657.338:334.68Ловінська І. Г.,асистент кафедри облікупідприємницької діяльності,ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
