Posibniki.com.uaФілософіяМетодика викладання економічних дисциплін4.2. Проблема міжпредметних зв’язків та метод динамічного навчання


< Попередня  Змiст  Наступна >

4.2. Проблема міжпредметних зв’язків та метод динамічного навчання


Багаторічний досвід викладання десяти економічних курсів у вищому навчальному закладі завжди дивував мене тим, що студенти дуже швидко забували попередні курси і не переносили свої знання з одного навчального предмета в інший. Але ж це є необхідною умоДублювання навчальної інформації та міжпредметні зв’язки

187вою засвоєння знань і професійної підготовки. У той же час, коли викладачі повторювали якийсь матеріал, у студентів складалось враження, що «це вже було» і «це одне й те саме».

Ефективна організація навчального процесу вимагає централізованого керівництва міжпредметними зв’язками. Реалізація міжпредметних зв’язків йде через розроблення робочих програм курсів та їх взаємного узгодження. Ще з 1986 р. в КІНГ на основі професіограм економічної спеціальності із суміжних дисциплін досліджувалися стру ктурно-логічні зв’язки дисциплін та їх тематика в навчальному процесі. З метою уникнення дублювання матеріалу були переглянуті робочі плани як на окремих кафедрах, так і між кафедрами. Були створені предметні комплекси з активних методів навчання, що дозволило перейти від роздрібненого використання різних форм активізації навчального процесу до створення міжпредметних комплексів активних методів навчання, що зробило цю роботу стратегічним напрямом активізації навчального процесу у вищому навчальному закладі.

Однією з найбільших небезпек педагогіки цілей, якої важливо у никнути, є «небезпека нанизування» знань. Вона полягає у тому, що успіх у навчанні розглядають як просту суму успішного оволодіння окремими його складовими. До того ж, якщо ціле не є сумою частин, то успіх у розв’язанні складної проблеми зовсім не гарантується володінням окремими уміннями й навичками, з яких вона складається. Ця проблема виникає на різних рівнях: ? усередині кожного предмета: вивчення часто здійснюється ізольовано від реального життя. Вирішення проблеми полягає в розвитку метапізнання, або ширше — інтеграції; ? між різними предметами: для розв’язання реального життєвого завдання часто є потреба в знаннях із різних предметів.

Міжпредметний зв’язок дозволяє враху вати цю потребу; ? через усі предмети слід обмежуватися лише знаннями з певних предметів, адже існують пізнавальні уміння й поведінкові норми, спільні для всіх предметів. Це питання лежить у площині транспредметного зв’язку.

Як ми вже домовились, найважливішою метою економічного навчання є його взаємодія з повсякденним та професійним життям. Засвоїти знання, придбати навички та уміння — це означає набути здатнос ті виконувати певні види діяльності за певних обставин. Головне в навчанні полягає в тому, щоб стимулювати роздуми, спрямовані на краще розуміння щодо Інтеграція міжпредметних знань

188застосування знань, навичок та умінь. У цьому плані дуже велике значення мають ситуації, які створюють необхідність застосування знань, навичок та умінь.

Хоча більшість дослідників одностайні у висновку, що не існує ніякого зв’язку між кількістю матеріалу, вивченого в попередні роки, та подальшою академічною успішністю, залежність між попередньою пізнавальною діяльністю в будь-якій галузі та академічною ус пішністю оцінюється приблизно в 25% за умовою сталості інших параметрів (І. М. Де Кетель, 1993 р.). !

Мобілізація знань відбувається краще в ситуаціях на зразок шкільних або змодельованих як шкільні (телевізійна гра «Як заробити перший мільйон»), які апелюють до знань незалежно від якоїсь життєвої ситуації.

Навпаки, у міння найкраще активізуються в ситуації, де вони потрібні: розробка маршруту мандрівки за конкретно визначеними параметрами (уміння) — це значно більше, ніж просто сума «вміння читати карту» (навичка) і складати кілометри, які доведеться подолати (навичка).

Цей процес може бути реалізований шляхом організації інтегративних ситуацій. Це — комплексні ситуації, що містять у собі необхідну інформацію для розв’язання проблеми, але також і додаткову інформацію, яка потребує акту алізації раніше набутих знань. Із цієї позиції цікавою видається робота над власними проектами (рівень діяльності — уміння реалізувати), бо це інтегративний процес, який надає сенс навчанню. Створення інтегративних ситуацій дозволяє поставити учня в обставини, які потребують від нього саме інтеграції отриманих раніше знань та умі нь, а не механічного їх накопичення.

Кетель наводить такі головні характеристики інтегративної ситуації: ? ситуація має бути максимально наближеною до життєвої, з якою учень може зустрітися; вона має соціальне значення; ? ця ситуація комплексна: містить як значущу інформацію, так і не пов’язану зі справою; ? ситуація потребує застосування раніше набутих знань; ? ситуація відповідає рівню підготовки учня.

Раціональна організація навчального процесу потребує керування міжпредметними зв’язками через розроблення навчальних програм курсу та їх взаємного узгодження. Метод динамічного навчання

189В освіті ведуться активні пошуки впровадження сучасних педагогічних технологій в практику підготовки конкурентоспроможних спеціалістів. Цікавий досвід наводять К. Войнов та І. Паникянц щодо створення науково-освітніх центрів (НОЦ), метою яких автори вважають розроблення навчально-методичної системи підготовки конкурентоспроможних спеціалістів (на ринкових умовах).

Проект стандарту навчання з використанням методу динамічного викладання має на меті: ? суттєво підвищити якість підготовки різних категорій слухачів; ? зробити запам’ятовування інформації стабільним і тривалим; ! ? забезпечити ефективну перепідготовку декількох спеціальностей навіть у разі великого обсягу інформації, малої кількості годин на тему будь-яких категорій слухачів і в стислі строки.

До введення системи динамічного викладання група з ініціативних викладачів чітко визначає, які саме найважливіші розділи й базові знання ввійдуть до завдань державного іспиту. Цим позиціям приділяється найбільша ува га в лекціях і завданнях. Наприклад, у процесі викладання іноземних мов можна включати тексти й вправи з прикладами економічного мислення та поведінки в цій країні для самостійного перекладу його студентами. У кожному семестрі викладається від 3—5 курсів, які здають за модулями у формі заліків та іспитів.

Перехід від нееф ективного репродуктивного до продуктивного засвоєння знань у процесі використання методики динамічного викладання дає можливість вирішувати відому дилему між обсягом знань і практично незмінними інтелектуально-фізичними та кількісними можливостями людини. Це дає можливість «учити на меншому — більшого».

Для тих, хто реально бажає почати удосконалення навчального процесу, радимо познайомитися з методикою динамічного викладання (МДВ), яка, виходячи з досвіду російських викладачів, якісно і досить швидко навчає слу хачів різного віку і спеціальностей. Цей цікавий проект пропонує для майбутніх викладачів спеціальний тренінг для самостійної колективної розробки пропозицій з викладання психолого-педагогічного циклу або підготовки сучасного менеджера та підприємця. З у спіхом дані принципи методики динамічного викладання, застосовані до викладання курсу «Менеджмент». Контактний телефон/факс для всіх, хто згоден співробітничати та впроваджувати МДВ: (812) 540-89-12, E-mail: for star@mail.ru/

1904.3.Зарубіжний досвід розроблення навчальних планів

Напевно, для викладачів економіки буде корисним ознайомитись із методикою розроблення навчальних планів, рекомендованою Інститутом Елвіна, школою Девідсона (США), у матеріалах спецсемінару для викладачів шкіл для дітей із відхиленням у розвитку (Київ, 2001 р.). Те, що методичні матеріали розраховані на дітейінвалідів, не знижує, а підвищує їх методичну якість і психологічну обґру нтованість. Методика Інституту Елвіна

Програмою партнерства Каунтерпарт Інституту Елвіна даються такі рекомендації зі створення навчального плану і процесу.

У системі Елвіна стадії навчального процесу можна подати так.

Планування — це перегляд існуючого навчального плану, підготовка людей і відпрацьовування адміністративних процедур до розроблення нового плану.

Розроблення — це розроблення нормативів і складання розкладу ку рсів запланованої навчальної програми.

Здійснення — це проведення запланованої навчальної програми та оцінювання її результатів, що здійснюється в рамках річного академічного плану.

Апробуванняце аналіз і корекція навчальних програм силами спеціально підібраних тренерів.

Сучасні навчальні плани повинні мати обґрунтування цілей поведінки. Особливо це важливо в процесі пророблення навчальних ситу ацій або економічних ігор, і тому при розробленні та обґрунтуванні цілей поведінки необхідно ретельно продумати викладення умов поведінки, виділити дієслова поведінки та обґрунтувати критерії оцінювання. !

Умови поведінки — це частина завдання, яка визначає обставини, команди й матеріали, підтримку, підказки, які дають можливість дитині або молодшому школяру виконати необхідну лінію поведінки. Дієслова поведінки описують ситу ацію або дію, які можна спостерігати. Наприклад, «відчувати, розуміти, пізнавати» не є поведінковими дієсловами, тому що дуже складно спостерігати і оцінювати ці процеси і результати. Дієслова поведінки: «визначити, назвати, описати, розрахувати, класифікувати, створити, сконструювати, демонструвати, розрізняти, оцінювати, виділяти, інтерпрету вати, розташову

191вати, виміряти, називати, впорядковувати, вирішувати, перекладати, встановлювати правила, передбачати, «наклеювати ярлики»...

Критерії оцінювання — це описання того, як повинна здійснюватися поведінка, щоб відповідати дієслову поведінки.

При цьому дуже важливо визначити результат, який буде оцінюватися у формі реальних запитань, реальних проблем, тем тощо.

Визначте навички або процеси мислення, які активізу ються через практичне застосування знань і навичок.

Адаптація навчального плану включає в себе гнучкість навчальних завдань, адаптацію занять до потреб студентів, коригування навчальних матеріалів, корекцію поведінки та поправки до навчальної програми. Коли викладач створює будь-який навчальний матеріал і навчальну програму в тому числі, він повинен сам собі відповісти на такі запитання: ? Чи розумію я фізичні, інтелектуальні, емоційні та соціальні характеристики людини в цьому віці і на цій стадії розвитку? ? Чи повинен я ознайомитися зі спеціальною літературою або проконсультуватися з експертом, для того щоб покращити своє розуміння?

Шкільний план структурується за розділами. Розділи можуть включати або не включати в себе теми, але вони повинні містити багато інформації, об’єднаної загальною спрямованістю. Ці розділи визначають роботу впродовж тижня або тижнів, розподілені на плани у року або навчальної дії. Усі уроки базуються на навчальному плані. Далі наведено один тип формату для структурування уроку, заняття або діяльності.

1. Що повинні знати студенти перед початком заняття (передумови).

2. Основний урок (діяльність): що викладач і студенти будуть робити. Окреслити проблеми, проекти або дії.

3. Визначити хоча б один спосіб допомоги студентам у вивченні нового матеріалу навчального плану.

4. Очікуваний результат.

5. Визначити хоча б один спосіб оцінювання результату навчання.

Для підвищення ефективності навчального плану дуже важливо знати оцінку ефективності навчального плану самих студентів. Корисність, змістовність і практичність навчального плану можна охарактеризувати за такими параметрами: Оцінка ефективності навчальних планів

192? дає набір необхідних у повсякденному житті економічних знань; ! ? відповідає не тільки сучасним, а й майбутнім потребам тих, хто бажає навчатися; ? розвиває культуру мислення взагалі і творчі риси особистості, що створює базу для майбутнього успіху в професійній діяльності і в житті в цілому.

Аналізуючи корисність навчального плану, можна використати таку систему запитань (за Елвіном).

1. Якою є мета цього плану?

2. Які заняття або можливі види навчання краще за все відповідають поставленим цілям?

3. Як можна побудувати програму, щоб вона була і змістовнішою, і більше сприяла змістовному й поглибленому навчанню та освіті?

4. Чи збалансований цей план за своїм обсягом і логічний за послідовністю?

5. Чи цікавий він для школярів і чи можна здійснювати індивіду алізований підхід до учнів?

6. Чи можна використати його в іншій навчальній аудиторії?

Важливою складовою інформаційно-методичного забезпечення викладання економічних дисциплін є робоча навчальна програма дисципліни, яка була розглянута вище.

Процес створення робочих навчальних програм дуже відповідальний, має творчий характер і потребує періодичного перегляду та доповнення. Перш за все слід чітко визначити цілі вивчення ку рсу, обсяг матеріалу та час його вивчення. Як вважають методисти системи підготовки викладачів TAСIS, у процесі розроблення програм курсу можна спиратись на відомий навчальний цикл Колбі.

Навчальний цикл Колбі має чіткий підтекст для планування курсу, яке проводиться за послідовних відповідей на запитання: ? Чи включає програма практичні заняття (вправи, ігри, завдання), які дають слухачам кращі можливості навчатися? ? Чи передбачений час для обдумування? Чи досить у програмі часу, для того щоб слухачі могли засвоїти та опрацювати матеріал? Чи передбачені можливості для зворотного зв’язку між викладачем та слухачами, щоб забезпечити зрозуміння матеріалу? ? Чи маю я час для проведення дискусії про принципи виконання практичних занять? Чи заохочені слухачі запитувати «чому»? Чи знаходять вони відповіді? Чи існують готові написані тексти, які чітко пояснюють теорії?

193? Чи сам викладач заохочений «планувати дію»? Чи враховані особливості робочих місць слухачів? Чи відповідає навчальний курс потребам слухачів? Як він допомагатиме слухачам ефективніше виконувати їхню роботу? (с. 5 проекту «ТACIS», курс навчання викладачів).

У тренінг-курсі TAСIS наводиться цікавий приклад формування цілей навчання. Особлива увага приділяється визначенню завдань, при цьому це — не мета завдання, яка являє собою широкий опис цілей ку рсу або окремого навчального заняття, а визначення того, чого мають досягти слухачі, виконавши те чи інше завдання (тренінг «Навчаючись у ТAСIS»). Наприклад, якщо ми навчаємо слухачів розумінню законодавства в об’єднаному Сполученому Королівстві Великобританії, то завдання повинно містити такі у мови: «в кінці навчального заняття учасники вмітимуть описати дві головні гілки законодавства об’єднаного Сполученого Королівства правильно, без допомоги будь-якого підручника чи інших допоміжних засобів».

Таким чином, завдання мають:

1) визначати, що повинен уміти робити учасник у кінці навчального заняття; !

2) описувати поведінку слухача;

3) чітко визначати сферу предмета, яку вони визначають;

4) містити стандарти прийнятого виконання;

5) визначати умови, в рамках яких учасник виявлятиме свою поведінку за складеним нами планом.

Основні питання навчання поділяють матеріал викладання на такі види: необхідно знати; бажано знати; можливо знати.

Розроблення робочих програм економічних курсів тісно пов’язане з розробленням стандартів із базових економічних знань. Такі стандарти допомагають викладачам, вказуючи, на які моменти треба звернути ува гу, мають приклади уроків, що само по собі є дуже важливим. Стандарти є опорою у визначенні основного матеріалу для викладання в курсі економіки. Стандарти із базових економічних знань

Можливо, вам буде корисно й цікаво познайомитися з прикладом американського стандарту професії підприємця. Зверніть увагу, що стандарти орієнтують школярів не тільки на знання, а, головне, на поведінкові аспекти діяльності підприємця, а також на зв’язок отриманих знань із фактами реального економічного життя. !

194

Стандарт 14. Підприємці — це люди, що йдуть на ризик, організовуючи виробничі ресурси для виробництва товарів і послуг. Прибуток — важливий стимул, що змушує підприємців брати на себе ризик невдач у бізнесі.

Знання. По закінченні 8 класу учні повинні знати, що:

1) підприємці порівнюють очікуваний прибуток від нового підприємства з очікуваними витратами;

2) підприємці свідомо йдуть на ризик організації ресу рсів для виробництва товарів і послуг, тому що вони сподіваються дістати прибуток;

3) підприємці й інші продавці дістають прибуток, коли покупці одержують їхній продукт за досить високими цінами, щоб покрити їхні виробничі витрати;

4) підприємці зазнають збитків, коли покупці не одержують достатньої кількості продукту за цінами, що перевищують витрати;

5) крім прибутку, для підприємців важливі й інші стимули, включаючи можливість бути самому собі начальником, шанс стати відомим, а також задоволення від створення нового продукту або вдосконалення вже існуючих. Негативними стимулами для підприємців, крім фінансових втрат, є відповідальність, ненормована робота, а також стрес, пов’язаний із керуванням фірмою.

Навички та вміння. По закінченні 8 класу учні зможу ть застосовувати отримані знання, для того щоб:

1) прочитавши стислі біографії декількох підприємців, оцінити ризик, на який ішов кожний із них, і охарактеризувати стимули, що ними при цьому рухали;

2) узяти інтерв’ю в підприємця, для того щоб зрозу міти, чому він вирішив почати свою справу;

3) проаналізувати простий звіт про прибутки та збитки і зробити висновок, що підприємці дістають прибуток, коли їхній загальний виторг перевищує загальні витрати;

4) знайти ресторан, що був закритий власником, і з’ясувати причини, через які це могло статися;

5) прочитавши стислі біографії декількох підприємців, написати список якостей кожного із них і зробити у загальнення щодо нефінансових стимулів, які стали мотивами їхньої діяльності, а також навести перелік ризиків або негативних стимулів, з якими довелося зіткнутися.

Знання. По закінченні 12 класу учні повинні знати, що:

1) рішення, що приймають підприємці, впливають на можливості одержання роботи іншими працюючими;

2) на рішення підприємців впливає податкова політика та інші регулятивні заходи держави.

Навички та вміння. По закінченні 12 класу учні зможуть застосовувати отримані знання, для того щоб:

1) вирізнити підприємця серед людей та описати, як рішення підприємців впливають на можливість знайти роботу;

2) пояснити дії податкової політики, що впливають на прибуток від прибутку та інвестування капіталів, на рівень підприємницької активності. «У світі, що змінюється, не може існувати така річ, як наперед встановлений навчальний план», — пише Девід Пратт. І я з ним повністю згодна, бо кожен рік ми щось змінюємо в програмі ку рсу з метою його вдосконалення.

На думку А.Ф. Павленка, наступним етапом модернізації системи організації навчального процесу відповідно до умов Болонської декларації є перегляд та удосконалення змісту діючих навчальних планів. Вища економічна освіта все ще не може позбутися одного з суттєвих недоліків, який складався роками, — хибної тенденції до дроблення ку рсів, формування навчального плану виходячи з інтересів не студентів, а конкретного викладача кафедри. Нині чимало дисциплін навчальних планів підготовки фахівців напряму «Економіка і підприємництво» можна розглядати лише як розділ повноцінної навчальної дисципліни. За нашою оцінкою, майже третина дисциплін навчальних планів підготовки економістів мають загальний обсяг 1,0—1,5 кредиту, а майже 50% дисциплін мають кількість кредитів не більше

2-х. Перегляд навчальних планів і робочих програм !

Виникає питання: «А що поганого у тому, що ми маємо велику кількість дисциплін? Може, це слід трактувати як наш позитив чи здобу ток?!»

На думку спеціалістів, надмірна кількість дисциплін, по суті міні-дисциплін, — явище з переважно негативними наслідками.

1.Кожна дисципліна повинна мати чітко визначений предмет, логіку викладання матеріалу. Це має бути матеріал системного характеру, тобто система знань. Цієї системи знань за природою не може бути у міні-дисциплінах.

196

2.Міні-курс передбачає відповідну кількість годин, у межах яких, знову ж таки через свою природу, неможливо запровадити тренінгові технології, організувати виконання комплексних завдань.

3.Велика кількість міні-дисциплін — це неминуче дублювання у викладенні матеріалу, це ситуація, коли один і той самий категоріальний апарат розглядається у 3—4 дисциплінах у різній інтерпретації.

4.Завелика кількість дисциплін, насамперед нагромадження тих, які слід розглядати як розділ повноцінного ку рсу, призводить до перевантаження студентів і викладачів.

Нагадаємо, як виглядає навчальний план класичного європейського взірця. Студенти вивчають, як правило, 10 дисциплін (по 5 на семестр) на рік. Аудиторне навантаження на дисципліну — три години, отже, тижневе навантаження становить 15 годин. Навчальні плани в окремі навчальні роки, за нашими даними, містять максимум 6 дисциплін на семестр (на рік — 12), отже, максимальне тижневе ау диторне навантаження становить 18 годин.

Кількість кредитів, тобто трудомісткість навчальної діяльності в Європі за системою ЕСТS, становить 60. Один кредит за європейськими стандартами — приблизно 34 академічні години. За у мови, що студент вивчає в європейських ВНЗ максимум 6 дисциплін за семестр, кількість кредитів у розрахунку на 1 дисципліну за нашою, вітчизняною, методологією (1 кредит — 54 години) становитиме 3,8. А тепер запитаємо себе, чи багато дисциплін наших навчальних планів мають кількість кредитів у діапазоні 3,5—4?

Приоритетними питаннями в організації євроінтеграції вищої школи є: забезпечення якості освіти; двоступенева освіта; визначення сту пенів та термінів навчання.

Для удосконалення системи економічної підготовки у ВНЗ і можливого входження в європейський освітній простір виникає проблема удосконалення стандартів ВНЗ, які містять в собі: перелік спеціалізацій; варіативні освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників ВНЗ та освітньо-професійні програми підготовки; засоби діагностики якості вищої освіти; навчальні плани і програми навчальних дисциплін.

Освітньо-кваліф ікаційна характеристика (ОКХ) випускників ВНЗ визначає: місце фахівця в структурі галузей економіки; вимоги до рівня його компетентності; систему виробничих

функцій, завдань професійної діяльності та умінь, необхідних для їх якісного виконання.

Освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки визначають зміст і терміни навчання, вид державної атестації тощо.

Показниками акредитації ВНЗ, важливими з погляду змісту та методики, є: ? концепція освітньої діяльності ВНЗ (мета, завдання); ? освітні програми; ? довузівська підготовка та відбір абітурієнтів; ? механізм гарантії якості освіти; ? успішність (якість освіти); ? затребуваність випускників; ? наукові дослідження; ? науково-методична діяльність (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1

ПОКАЗНИКИ АКРЕДИТАЦІЇ ВНЗ

№ з/п Показники США Велика Британі я Голландія Румунія Україна Росія Казахстан Білорусь
1 Концепція освітньої діяльності ВНЗ (мета, завдання) + +++
2 Професорсько-викладацький склад +++++ + + +
3 Інформаційне забезпечення (бібліотека, комп’ютери) +++++ + + +
4 Матеріально-технічні ресурси + +++ + + +
5 Фінансовий стан + + + +
6 Управління освітнім закладом + +
7 Освітні програми +++++ + + +
8 Структура підготовки кадрів + + +
9 Можливість продовження освіти (післядипломна освіта, аспірантура, докторантура) + + + +
10 Соціальна інфраструктура та підтримка студентів +++++ + + +
11 Довузівська підготовка та відбір абітурієнтів + +
12 Міжнародна діяльність + +
13 Механізм гарантії якості освіти ++ + + +
14 Успішність (якість освіти) +++++ + + +
15 Затребуваність випускників + + + + +
16 Наукові дослідження + + + +
17 Науково-методична діяльність + + + +

А. Тоффлер пропонує подивитись на навчальний план кожного предмета, що викладається сьогодні, з такого засновку: ніщо не повинно бути включено в обов’язковий розклад, доки не буде доведено безумовно, що це потрібно з погляду майбутнього.

Як тут не згадати відомий принцип навчання

Мак-Іннеса: «Вчи на меншому більшого». Як пише А. Тоффлер, кожний, хто вважає, що су часні програми розумні, нехай пояснить цю розумність розумному 14-річному підлітку. Відповіді дорослих завжди неконкретні. Причина проста — сучасна освіта є пережитком минулого. Повинен існувати системний спосіб включення змін у програму без великого внутрішнього конфлікту щоразу. На думку А. Тоффлера, необхідно намагатись не складати єдину багатоцільову постійно нову програму, а навпаки, необхідно зробити багато тимчасових програм, а також процеду ру їх оцінювання та оновлення. Інформація до роздумів: «Вчорашній навчальний план сьогодні»

У майбутньому, можливо, має сенс, пише Тоффлер, замість стандартної програми початкової та середньої шкіл, в якій всі учні в цілому одержують доступ до однієї бази даних із тієї ж історії, математики, біології, літератури, іноземних мов тощо, пропонувати учня м десятки предметів, що вільно обираються та базуються на потребах майбутнього... Рух футуризму в освіті повинен створювати різні пропозиції інформації для дітей, їх треба спонукати до апробації різних короткочасних курсів, можливо, по 2—3 тижні перед тим, як прийняти довгострокові зобов’язання. !

199Наприклад, на думку Тоффлера, можливо зробити «навчальні плани несподіванок» — програми, спрямовані на навчання людей вирішення проблем, які не тільки не існують зараз, але які, можливо, і взагалі не стануть реальними. Або нам потрібна широка гама спеціалістів для боротьби з гіпотетичними надзвичайними ситуаціями: зворотне забруднення Землі від планет та зірок, необхідність спілкування з неземним життям, монстрами, що створюються генетичними експериментами, недавнє рішення Парламенту Англії про клонування тощо. Уже зараз ми повинні трену вати молодих людей для життя в підводних суспільствах (див. американські мультфільми). У результаті такої політики виростуть значно індивідуалізовані особистості. Буде більше відмінностей між людьми, більша різноманітність ідей, політичних і соціальних підсистем — більше світових кольорових відтінків.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Методика підготовки і проведення теоретичних занять в економічному навчанні
5.2.Психологічні особливості розуміння економічної інформації та методичні прийоми її засвоєння студентами
Частина 2. 5.2.Психологічні особливості розуміння економічної інформації та методичні прийоми її засвоєння студентами
5.4.Наочність як шлях до засвоєння економічної інформації, або як користуватися наочною інформацією
5.5.Конспекти-схеми та методика їх розроблення викладачами і студентами
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki