У практиці господарювання досить часто можна натрапити на підприємства, які фактично є фінансово неспроможними, однак з певних причин приховують цю обставину. У такому разі можна говорити про приховане банкрутство. Буває й навпаки: деякі суб’єкти господарювання, маючи певні цілі, можуть навмисно оголосити себе банкрутами, не будучи такими. Тоді кажуть про фіктивне банкрутство. Для багатьох державних підприємств характерно ю є ситуація, коли службові особи зловмисно або за недбалості доводять суб’єкт

526

Фінансова санація та банкрутство підприємств господарювання до фінансової кризи та банкрутства. Для запобігання названим негативним явищам законодавство встановлює покарання для підприємців чи відповідальних службових осіб державних підприємств.

Для забезпечення однозначності підходів до оцінки фінансово-господарського стану підприємств, виявлення ознак поточної, критичної чи надкритичної їх неплатоспроможності

Міністерство економіки України затвердило «Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та озн ак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства».

Призначенням цих рекомендацій саме і є своєчасне виявляння формування незадовільної структури балансу для вжиття випереджальних заходів із запобігання банкрутству підприємств.

Приховане банкрутство

— навмисне приховування факту стійкої фінансової неспроможності через подання недостовірних даних, якщо це завдало матеріальних збитків кредиторам.

Карається позб авленням волі або штрафними санкціями.

Об’єктивно факт приховування банкрутства визначається такими двома ознаками: ? надання кредитору неправдивих даних про фінансовий стан неплатоспроможного боржника; ? причинний зв’язок між наданням таких даних та збитками, що їх зазнав кредитор.

Економічною ознакою приховування банкрутства є ситуація, коли на окремих стадіях провадження справи про банкрутство буде встановлено, що боржником подано недостовірні відомості про його майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про його фінансове та майнове становище, яке фактично характе ризується ознаками надкритичної неплатоспроможності (коефіцієнт покриття менший за одиницю, бракує прибутку).

Мотиви та цілі приховування банкрутства: ? надія на поліпшення фінансового стану або на виконання фінансових зобов’язань особами, які, своєю чергою, є боржниками даної особи, ? спроба одержати банківський кредит для покриття заборгованості чи привласнення одержаних коштів з наступною ліквідацією підприємства, ? прагнення отримати вигідне замовлення на виробництво товарів, робіт, послуг від держави, інших замовників і т. д.

Суб’єктами прихованого банкрутства можуть бути засновники підприємства, власники, посадові особи.

Мінімальне стягнення в разі виявлення факту прихованого банкрутства застосовується тоді, коли:

527

Фінансова санація та банкрутство підприємств • прихована фінансова неспроможність є наслідком банкрутства іншої юридичної особи або настала через порушення іншими підприємствами законодавства (монополізація ринку цін, недобросовісна конкуренція, махінації з фінансовими ресурсами);

• вона є наслідком дії форс-мажорних обставин.

Максимальні санкції застосовуються, якщо фінансова неспроможність є результатом невміння вести ефективну фінансово-господарську діяльність, низької кваліфікації керівництва, недбалості, крадіжок, різного роду зловживань, прорахунків у оцінці ринків збуту і т. д.

Фіктивним банкрутством можна назвати ситуацію, коли підприємство фактично не має ознак банкрутства, однак подає інформацію, яка свідчить про йо го фінансову неспроможність.

Відповідно до рекомендацій міністерства економіки економічною ознакою фіктивного банкрутства може бути ситуація, коли на початок звітного року, що передував поданню заяви до господарського суду щодо порушення справи про банкрутство, бракувало ознак надкритичної неплатоспроможності, тобто фактичний коефіцієнт покриття (відношення оборотних активів до поточних зобов’язань) перевищу вав одиницю за нульової або позитивної рентабельності.

У зв’язку з цим Кримінальним кодексом передбачено, що явно неправдива заява громадянина — засновника або власника підприємства, а також посадової особи даного підприємства про фінансову неспроможність виконання зобов’язань перед кредиторами та бюджетом карається штрафом з позбавленням права вести таку діяльність протягом певного періоду. Ті самі дії, якщо вон и завдали великого матеріального збитку кредиторам або державі, караються позбавленням волі.

Збиток виникає внаслідок неповернення боргів, несплати відсотків та податків.

Цілі повідомлення неправдивої інформації можуть бути різними:

• намагання запобігти ліквідації підприємства в рамках провадження справи про банкрутство;

• намагання провести ліквідацію, реорганізацію чи приватизацію підприємства з метою приховування незаконного витрачання коштів;

• надання недостовірних даних аудитору з метою одержання помилкового висновку про фінансовий стан підприємства.

Доведення до банкрутства. Нове законодавство про банкрутство передбачає відповідальність за навмисне банкрутство. Навмисне банкрутство — це навмисне доведення суб’єкта підприємницької діяльності до стійкої фінансової неплатоспроможності через здійснення власником або посадовою особою підприємства з корисливих мотивів протиправних дій або

528

Фінансова санація та банкрутство підприємств через невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, що завдає істотної шкоди державним чи громадським інтересам або законним правам власників та кредиторів.

Економічною ознакою доведення до банкрутства може вважатися надкритична несплатоспроможність боржника в тому разі, коли таких ознак не було напередодні виконання угод, укладених з корисливих мотивів, або здійснення інших умисних дій, які призве ли до стійкої фінансової неспроможності підприємства.

Навмисне доведення до банкрутства, якщо це завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або правам та інтересам кредиторів, що охороняються законом, карається штрафом з позбавленням права посідати певні посади або здійснювати певну діяльність. Ті самі дії, якщо вони завдали великої матеріальної шкоди, караються по збавленням волі.

На ці й інші фактори та обставини слід звертати увагу власникам і фінансовим службам вітчизняних підприємств у процесі фінансово-господарської діяльності.

Питання для самоконтролю

1. Сформулюйте основні фінансові цілі санації підприємства.

2. Назвіть основні ситуації, коли можна прийняти рішення про проведення фінансової санації.

3. Назвіть типові причини фінансової кризи вітчизняних підприємств.

4. Охарактеризуйте зміст та основні завдання оперативної (Crash) програми, яка реалізується в ході фінансового оздоровлення підприємства.

5. Назвіть характерні риси досудової санації підприємства.

6. Сформулюйте основні критерії оцінювання ефективності фінансової санації підприємства.

7. Сформулюйте основний зміст та завдання санаційного аудиту.

8. Назвіть основні внутрішні фінансові джерела санації підприємства.

9. Охарактеризуйте сутність та основні завдання санації балансу підприємства.

10. Назвіть способи фінансування санації підприємства його власниками.

11. Охарактеризуйте зміст та порядок використання методу альтернативної санації.

12. Назвіть основні форми участі в санації підприємства його кредиторів.

13. Обґрунтуйте доцільність державної фінансової підтримки санації суб’єктів господарювання.

14. Сформулюйте основні підстави для порушення справи про банкрутство боржника.

529

Фінансова санація та банкрутство підприємств

15. Назвіть порядок задоволення претензій кредиторів під час розподілу ліквідаційної виручки.

16. Сформулюйте основні функції керуючого санацією підприємства.

17. Назвіть особливості плану санації, який реалізується в процесі провадження справи про банкрутство.

18. Розмежуйте поняття «реструктуризація» та «реорганізація».

19. Охарактеризуйте порядок укладання мирової угоди.

20. Дайте визначення понять «приховане, фіктивне та навмисне банкрутство».

530

Фінансова санація та банкрутство підприємств