Posibniki.com.uaЕкономікаЕкономіка аграрних підприємств - Андрійчук В. Г.Тема 2. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ДИСЦИПЛІНИ ЕКОНОМІКА АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ


< Попередня  Змiст  Наступна >

Тема 2. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ДИСЦИПЛІНИ ЕКОНОМІКА АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ


2.1. Предмет науки

Наука «Економіка аграрних підприємств», як і політична економія, макроекономіка і мікроекономіка, є економічною нау-кою. Між ними є багато спільного, але існують істотні відмін-ності. Спільним для них є те, що всі вони досліджують вироб-ничі відносини між людьми й дію економічних законів та закономірностей у процесі виробництва, розподілу і споживан-ня матеріальних благ.
Істотна різниця між політекономією і макроекономікою, з одно-го боку, і економікою підприємств — з іншого, полягає в різних рі-внях здійснюваного ними аналізу. Макроекономіка і політекономія досліджують економіку в цілому та її великі підрозділи. Вони аналі-зують такі агреговані параметри, як наприклад, валовий внутрішній продукт, загальна сума витрат і доходів, сукупний рівень цін і суку-пний попит тощо. Образно висловлюючись, ці науки дають змогу пізнати економіку з висоти космічного польоту.

 
Мікроекономіка й економіка підприємств досліджують конк-ретні економічні суб’єкти — окремі підприємства і галузі, окремі домогосподарства — з акцентом на вивчення виробничих відно-син і дії економічних законів та закономірностей при виробницт-ві конкретних видів продукції чи прийнятті економічних рішень на рівні згаданих суб’єктів. При цьому аналізуються дохід і ви-трати окремих підприємств і домогосподарств, формування цін на конкретні продукти, поведінка трудових колективів підпри-ємств, вдале або невдале використання їх можливостей та ін. На цьому рівні, за висловом американських економістів, вивчається вже не ліс, а окремі дерева з метою побачити зблизька деякі спе-цифічні компоненти економічної системи. Таким чином, між по-літекономією і макроекономікою, з одного боку, та мікроеконо-мікою й економікою підприємства — з іншого, існує таке співвідношення, як між загальним і окремими : перші з названих наук вивчають загальне, другі — окреме.
Проте між мікроекономікою та економікою підприємств та-кож є принципові відмінності. Мікроекономіка вивчає і дослі-джує діяльність окремих економічних суб’єктів усіх галузей на-родного господарства. На основі теоретичного аналізу вона пояснює, як і чому приймаються відповідні економічні рішення окремими підприємствами чи іншими економічними суб’єктами — робітниками, споживачами, власниками акцій, домогосподарс-твами. Крім того, мікроекономіка розкриває відносини суб’єктів економіки в процесі створення ринків у різних галузях народного господарства, пояснюючи при цьому взаємодію споживачів та виробників на конкурентному ринку певного товару та механізм встановлення цін на цей товар. Ця наука досліджує також коло питань, пов’язаних з впливом на ринки окремих товарів політики урядів і змін економічної кон’юнктури в інших країнах світу. Як бачимо, мікроекономіка теоретично аналізує економічні явища на нижчому рівні, спираючись на макроекономічну теорію.
Економіка аграрних підприємств є більш конкретною наукою. Об’єкт її дослідження — виробничі відносини й економічні зако-ни та закономірності, що виникають і діють лише в аграрних під-приємствах і враховують особливості сільськогосподарського виробництва в цілому. Таким чином, предмет цієї науки звужу-ється до вивчення процесу розширеного відтворення в сільсько-му господарстві й організаційних формах його функціонування — аграрних підприємствах.
 
Рушійною силою виробництва є потреби суспільства. Щоб їх задовольнити, потрібні ресурси — матеріальні, земельні, людсь-кі. Лише за їх допомогою можна виробити необхідні товари і за-довольнити потреби людей. Ресурси — це продуктивні сили, які існують у тісній взаємодії з виробничими відносинами і в цій єд-ності створюють спосіб виробництва. У предмет «Економіка аг-рарних підприємств» не входить безпосереднє вивчення продук-тивних сил сільського господарства як таких. Це — завдання природничих, технічних і технологічних наук. Наша наука дослі-джує продуктивні сили з погляду їх впливу на виробничі відно-сини на рівні підприємств, внаслідок чого ці відносини зміню-ються і вдосконалюються. Керувати цим процесом, впливати на його результат, досліджувати вплив виробничих відносин на роз-виток продуктивних сил — одне із завдань цієї науки.
 
У розвиток сказаного зазначимо, що продуктивні сили (ресур-си) обмежені, тому важливо досягти максимально можливого за-доволення потреб за наявних обмежених ресурсів. Звідси стає оче-видною необхідність раціонального використання їх як важливої умови збільшення виробництва товарів. Вивчення цієї проблеми, обґрунтування можливостей для повнішого використання наявно-го виробничого потенціалу аграрних підприємств в умовах ринко-вих відносин — важливий сегмент предмета дослідження цієї нау-ки. Складовою цього сегменту є і вивчення авансованого та власного капіталу аграрних підприємств, їх структури, вартісної оцінки і джерел формування. Дана наука орієнтує на правильне розуміння суті позичкового капіталу, обґрунтовує критерії доціль-ності його залучення з урахуванням специфіки аграрного вироб-ництва, дає рекомендації щодо оцінки фінансово-економічного стану підприємств та розкриває основні методичні підходи до оці-нки рівня ефективності використання авансованого й власного ка-піталу, обґрунтовує рекомендації для її подальшого підвищення.
Важливою складовою предмета науки «Економіка аграрних підприємств» є вивчення витрат виробництва і собівартості проду-кції. При цьому акцентується увага на розкритті суті собівартості продукції і методиці її визначення, обґрунтуванні критеріїв розпо-ділу витрат на постійні та змінні, аналізі співвідношення «фактор-продукт» і використанні його результатів для вибору виробничих альтернатив за різного ступеня забезпеченості певним змінним ре-сурсам, на обґрунтуванні рекомендацій щодо зниження собіварто-сті продукції й одержанні найбільшої економічної вигоди.
 
Предметом науки «Економіка аграрних підприємств» є також дослідження причин зміни обсягу виробництва продукції та її впливу на ціни і доходи підприємств. Ця наука вивчає якість сільськогосподарської продукції, обґрунтовує можливі напрями її підвищення і ступінь впливу на прибутковість виробництва, дає відповідь на запитання, що таке інтенсивність виробництва, як визначити економічний тип розвитку підприємств і які існують у сучасних умовах фактори формування інтенсивного типу, що за-безпечує істотне підвищення ефективності виробництва. Значне місце відводиться вивченню спеціалізації аграрних підприємств. При цьому увага зосереджується на виробленні вміння правильно визначати галузеву структуру аграрних підприємств, їх виробни-чий напрямок, обґрунтовано оцінювати ефективність зрушень у співвідношенні окремих виробництв і здійснювати економічно доцільний добір галузей при формуванні перспективної галузевої структури підприємства з орієнтацією на задоволення потреб рин-ку і максимізації власних доходів. Дана наука дає змогу з’ясувати, чому і як впливає на ефективність підприємств підви-щення рівня інтенсивності виробництва і поглиблення його спе-ціалізації з орієнтацією на задоволення потреб ринку.
 
Наука «Економіка аграрних підприємств» орієнтує підприємства на прийняття правильних рішень щодо економічної оцінки і вибору інновацій, зокрема здійснення нових капітальних проектів, впрова-дження нової технології, техніки й обладнання, придбання мінера-льних добрив і хімічних засобів боротьби з бур’янами, шкідниками, хворобами сільськогосподарських рослин і тварин, застосування біологічних методів боротьби з ними та ін. Спираючись на цю нау-ку, підприємства мають можливість проаналізувати альтернативні напрями інвестицій , керуючись критерієм максимізації доходу.
Вказана наука дає відповідь на запитання, чому приносить ефект агропромислова інтеграція, які існують її організаційні форми, як підвищити синергічний ефект у конкретних умовах поєднання сіль-ськогосподарського і промислового виробництва. Вона розкриває суть прибутку як економічної категорії і методику його визначення на різних стадіях формування цього найважливішого кінцевого ре-зультату діяльності аграрних підприємств, дає рекомендації, як мо-жна визначити ефективність виробництва на базі використання прибутку та здійснити її факторний аналіз, як збільшити масу при-бутку завдяки мобілізації внутрішніх резервів і раціональному ви-користанню чинників зовнішнього середовища, як розподілити до-ходи підприємства й оцінити його конкурентоспроможність. У предмет даної науки входить дослідження впливу державної під-тримки сільського господарства на доходи підприємств, а також економічний аналіз доцільності та ефективності окремих важелів державного регулювання розвитку сільського господарства.
 
Наука «Економіка аграрних підприємств» широко використо-вує узагальнення і понятійний апарат макроекономіки та полі-тичної економії. Але вона виробила і власні категорії й економіч-ні принципи (узагальнення). Це дає змогу здійснювати чіткий аналіз, систематизацію й оцінку фактів, притаманних внутріш-ньому і зовнішньому середовищу підприємства, знаходити його місце в системі економічних координат. Згадані категорії та еко-номічні принципи широко використовуються іншими конкрет-ними агроекономічними науками, як наприклад, виробничий ме-неджмент, планування на підприємстві, матеріальне стимулювання на підприємстві. Тому щодо цих дисциплін наука «Економіка аграрних підприємств» виступає методологічною основою.

 


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Тема 3. ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ В УМОВАХ РИНКУ
3.2. Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію
3.3. Сільськогосподарська проблема довгострокового періоду
Частина 2 АГРАРНІ ПІДПРИЄМСТВА, ЇХ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ І КІНЦЕВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ
4.3 Види підприємств та їх обєднань
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki