Завдання 1
Ознайомтеся з вимогами до оформлення трудових книжок працівників, наведеними на рис. 9.1, порядком заповнення (рис. 9.2) та зразком заповнення розділу «Відомості про роботу» трудової книжки. Опишіть, яким був порядок оформлення вашої трудової книжки в організації, де ви працювали. Чи відповідав він усім необхідним вимогам. Наведіть приклади записів, внесених до вашої трудової книжки.
Завдання 2
Ознайомтеся з вимогами до ведення (рис. 9.4) та структурою Книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них (додаток 11) та Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (додаток 12). Зазначте, чи ведуться ці книги в організації, де ви працюєте або проходите практику. Хто з працівників служби персоналу відповідає за цю роботу? Яким чином зберігаються дані документи?
Завдання 3
Відповідно до підготовлених проектів наказів (завдання 2, 3, 7, розділ 8) сформулюйте записи, які мають бути внесені до трудових книжок працівників. Оформіть ці записи у розділі «Відомості про роботу» бланка трудової книжки, наведеної нижче.
Завдання 4
Ознайомтеся з вимогами щодо оформлення особових справ працівників, наведеними на рис. 9.5, та зразком оформлення обкладинки особової справи працівника (рис. 9.6). Проаналізуйте порядок оформлення та ведення особових справ в організації, де ви працюєте або проходите практику. Хто у вашій організації відповідає за ведення особових справ? Визначте, наскільки професійно організована і проводиться ця робота.
Завдання 5
Вивчіть вимоги щодо порядку заповнення особового листка з обліку кадрів, який зберігається у особовій справі працівника (рис. 9.7), та зразок заповнення особового листка з обліку кадрів (додаток 13). Заповніть, використовуючи власні дані, бланк особового листка з обліку кадрів або особову картку № П-2ДС (додаток 14), якщо ви є державним службовцем.
Завдання 6
Ознайомтеся з правилами написання автобіографії, поданими на рис. 9.8. Напишіть власну автобіографію на відповідному бланку.
Завдання 7. Кейс
У грудні 2012 р. громадянин Максименко Ю. І. звернувся до суду з позовом про визнання його звільнення незаконним, вимогою поновлення на роботі та відшкодуванням матеріальних і моральних збитків у розмірі 20000 грн. Позивач зазначив, що відповідно до наказу № 08-п від 6 лютого 2008 р. його було прийнято на посаду державного податкового інспектора до Державної податкової служби, а з 10 лютого 2010 р. (наказ № 10-п від 9 лютого 2010 р.) переведено на посаду старшого державного інспектора-ревізора.
17 вересня 2012 р. Максименко Ю. І. подав заяву про звільнення за власним бажанням без посилання на дату, з якої він просить його звільнити, а також без посилання на причини звільнення. Позивач зазначив, що заяву він написав під тиском керівництва, перебуваючи у стані сильного хвилювання та психологічного пригнічення. У той же день департаментом персоналу ДПС було видано наказ № 46-п про звільнення Максименко Ю. І. 17 вересня за власним бажанням.
На наступний день 18 вересня 2012 р., зрозумівши незаконність дій посадових осіб ДПС щодо його термінового звільнення та не бажаючи припиняти трудові відносини, Максименко Ю. І. написав заяву з проханням відкликати власну заяву про звільнення від 17 вересня 2012 р. З даною заявою громадянин Максименко Ю. І. прийшов на роботу, але не був допущений на територію установи. Наступного дня 19 вересня 2012 р. Максименко Ю. І. надіслав поштою прохання про визнання заяви про звільнення недійсною, а 29 вересня 2012 року копію даної заяви надав до приймальної податкової адміністрації.
Наказом № 50-п від 30 вересня 2012 р. Максименка Ю. І. було звільнено за власним бажанням з 30 вересня 2012 р. у зв’язку з тим, що на його посаду за результатом конкурсного відбору було прийнято у порядку переведення громадянку Пащенко Л. П.
Рішенням міського районного суду від 22 січня 2013 р. позивні вимоги громадянина Максименка Ю. І. було частково задоволено. Ухвалою обласного апеляційного суду від 1 лютого 2013 р. апеляційну скаргу Державної податкової служби України відхилено, а рішення міського районного суду від 22 січня 2012 р. залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними вище судовими рішеннями, керівництво Державної податкової служби подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України. Судова колегія Вищого адміністративного суду України визнала, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
По-перше, відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжити роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у термін, про який просить працівник. Суд установив, що позивача Максименка Ю. І. було прийнято на посаду державного податкового інспектора 6 лютого 2008 р. (наказ № 08-п від 06.02.2008 р.), тобто відповідач уклав з ним трудовий договір на невизначений термін.
По-друге, наказом № 46-п від 17.09. 2012 р. Максименка Ю. І. звільнено з роботи 17 вересня 2012 р. відповідно до ст. 38 КЗпП на підставі його заяви від 17 вересня 2012 р., хоча у цій заяві він не просив звільнити його саме з цієї дати і не вказав у заяві поважних причин звільнення, передбачених вищевказаною нормою закону, які давали б підстави для його звільнення датою написання заяви.
По-третє, суди першої та апеляційної інстанцій правильно дійшли висновку, що звільнення позивача за ст. 38 КЗпП повинно було відбутися не раніше закінчення двотижневого строку, наданого працівникові для письмового попередження власника чи уповноваженого органу про своє звільнення за власним бажанням. Згідно з вимогами зазначеної статті після закінчення вказаного терміну працівник міг залишитися на роботі і не вимагати свого звільнення, а власник або уповноважений ним орган відповідно не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків наявності згоди між сторонами про дату звільнення. Такої згоди між сторонами не було, і до закінчення двотижневого строку позивач відкликав свою заяву від 17 вересня 2012 р. про звільнення за власним бажанням.
По-четверте, протягом двотижневого терміну з дня подання заяви про звільнення посада Максименка Ю. І. не була вакантною, а тому відповідно до Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169, адміністрація ДПС не мала права у цей час проводити конкурс на заміщення вакантної посади, яку обіймав Максименко Ю. І., та запрошувати на цю посаду іншого працівника.
Таким чином, при звільненні громадянина Максименка Ю. І. адміністрація Державної податкової служби України порушила вимоги ст. 38 КЗпП. Тому спірними судовими рішеннями його звільнення обґрунтовано визнано незаконним, і його поновлено на роботі.
Згідно зі ст. 237(1) КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом шкоди працівникові проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як видно з матеріалів справи, позивач при звільненні з вини відповідача дійсно втратив нормальні життєві зв’язки, декілька місяців не працював та доклав багато зусиль для нормалізації свого життя у цей період. У зв’язку з цим суди правильно дійшли висновку про необхідність відшкодування позивачеві реальної шкоди саме у вказаній сумі.
У зв’язку з викладеним колегія суддів залишила касаційну скаргу ДПС без задоволення, а рішення міського районного суду та ухвалу обласного апеляційного суду — без змін.
Ознайомтеся з наведеною вище ситуацією і дайте відповіді на наступні питання:
1. Які помилки були допущені керівництвом ДПС при звільненні працівника Максименка Ю. І.
2. Яким чином Максименко Ю. І. має бути поновлений на роботі? Опишіть процедуру поновлення та підготуйте проект наказу про поновлення Максименка Ю. І. на посаді.
3. Які записи мають бути внесені до трудової книжки Максименка Ю. І. у зв’язку з його поновленням на посаді?
4. За якою процедурою та згідно з якою статтею КЗпП України має бути звільнена Пащенко Л.П., яка обіймала посаду старшого державного інспектора-ревізора до моменту поновлення Максименка Ю. І.?
5. Чи мають бути надані Пащенко Л. П. за чинним трудовим законодавством компенсаційні виплати? Які саме і в якому розмірі?
Завдання 8. Кейс
Механік цеху №5 ТОВ «Експобут» Бузько І. П. з’явився на робочому місті 15 листопада 2012 р. у нетверезому стані. У той же день майстер цеху № 5 Пащенко М. В. написав доповідну записку на ім’я начальника цеху Шарова В. П., в якій зазначив, що Бузько І. П. грубо порушив трудову дисципліну, ставши до роботи у стані сп’яніння. На підставі доповідної записки Пащенка М. В. начальник цеху № 5 Шаров В. П. 16 листопада 2012 р. підготував подання на звільнення Бузька І. П. і передав його до служби персоналу.
Ознайомтесь з ситуацією, яка наведена вище і дайте відповіді на наступні питання:
1. Чи має право служба персоналу звільнити Бузька І. П. на підставі наданих документів: доповідної записки майстра цеху № 5 Пащенка М. В. та подання начальника цеху № 5 Шарова В. П.?
2. Якою має бути процедура підтвердження знаходження працівника у нетверезому стані відповідно до чинного трудового законодавства?
3. За якою статтею КЗпП України повинно відбуватися звільнення у випадку появи працівника у нетверезому стані на робочому місті?
4. Яким має бути текст розпорядчої частини наказу про звільнення працівника, котрий перебував на робочому місті у нетверезому стані?
5. Які підстави звільнення потрібно зазначити у наказі про звільнення працівника у даному випадку?
Завдання 9. Кейс
На підприємстві «Імпульс» у зв’язку зі зменшенням обсягів замовлення на продукцію та складним фінансовим становищем було прийнято рішення про скорочення штату працівників. Першого вересня керівництво заводу «Імпульс» видало наказ № 67 про майбутнє скорочення працівників. Згідно із зазначеним наказом та вимогами КЗпП (ст. 40) керівництво за два місяці попередило працівників заводу про звільнення у зв’язку з скороченням штату. На засіданні профспілкового комітету, яке відбулося 7 жовтня 2012 р., було отримано згоду профспілкового комітету щодо звільнення працівників у зв’язку зі скороченням штату (виписка з протоколу засідання профкому заводу «Імпульс» від 07.11.2012 р.)
Через два місяці відділ кадрів підготував наказ № 105-п від 5.11.2012 р. про звільнення працівників у зв’язку зі скороченням штату. Відповідно до цього наказу працівникам заводу, які звільнялися, була виплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку і грошова компенсація за всі дні невикористаної ними щорічної відпустки.
Ознайомтеся із ситуацією, яка наведена вище, і проаналізуйте, наскільки правомірною була процедура звільнення працівників у зв’язку зі скороченням штату. Чи дотрималося керівництво заводу «Імпульс» усіх необхідних умов та процедур, передбачених чинним законодавством, у випадку звільнення працівників у зв’язку зі скороченням штату.
