В Україні функціонування інституціональних інвесторів регулюється нормами Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» . Для інституціональних інвесторів згідно із законодавчими нормами сформульовано таке визначення: «Інституціональні інвестори — інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів».
1
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 № 348-IV.
З точки зору організаційної форми діяльності інституціональний інвестор може розглядатися суто як юридична особа, оскільки саме ця характеристика є вирішальною в плані його відокремлення від індивідуального інвестора. З точки зору місця інституціональних інвесторів в ощадно-інвестиційних процесах на фондовому ринку головною ознакою їх є формування інвестиційних ресурсів за рахунок внесків кінцевих власників заощаджень та їх інвестування за принципами єдиного портфеля від свого імені та за свій рахунок.
Зважаючи на особливості здійснення діяльності, до складу інституціональних інвесторів необхідно відносити таких фінансових посередників:
• інститути спільного інвестування;
• недержавні пенсійні фонди;
• страхові компанії. Інститути спільного інвестування Інститут спільного інвестування залежно від порядку провадження діяльності може бути відкритого, інтервального та закритого типу. Інститут спільного інвестування належить до відкритого типу, якщо інститут (компанія з управління його активами) бере на себе зобов’язання здійснювати в будь-який час на вимогу учасників цього інституту викуп цінних паперів, емітованих таким інститутом (компанією з управління його активами). Інститут спільного інвестування належить до інтервального типу, якщо інститут (компанія з управління його активами) бере на себе зобов’язання здійснювати на вимогу учасників цього інституту викуп цінних паперів, емітованих таким інститутом (компанією з управління його активами), впродовж обумовленого у проспекті емісії терміну (інтервалу). Інститут спільного інвестування належить до закритого типу, якщо інститут (компанія з управління його активами) не бере на себе зобов’язань щодо викупу цінних паперів, емітованих таким інститутом (компанією з управління його активами), до моменту його припинення. Інститут спільного інвестування може бути строковим або безстроковим.
Строковий інститут спільного інвестування створюється на певний термін, встановлений у його регламенті, після завершення якого зазначений інститут спільного інвестування припиняється, якщо відповідно до положень абзаців четвертого або п’ятого та з дотриманням вимог абзаців шостого і сьомого цієї частини не прийнято рішення про продовження терміну діяльності такого інституту спільного інвестування. Інститут спільного інвестування закритого типу може бути лише строковим. Інститути спільного інвестування можуть бути диверсифікованого, недиверсифікованого, спеціалізованого або кваліфікаційного видів. Інститут спільного інвестування вважається диверсифікованим, якщо він одночасно відповідає таким вимогам:
1) сумарна вартість цінних паперів одного емітента в активах інституту спільного інвестування не перевищує 10 % загального обсягу цінних паперів відповідного випуску цінних паперів такого емітента;
2) сумарна вартість цінних паперів, які становлять активи інституту спільного інвестування в обсязі, що перевищує 5 % загального обсягу випускуцінних паперів, на момент їх придбання не перевищує 40 % вартості чистих активів;
3) не менш як 80 % загальної вартості активів інституту спільного інвестування становлять кошти, в тому числі на банківських депозитних рахунках, ощадні (депозитні) сертифікати, банківські метали, облігації підприємств та облігації місцевих позик, державні цінні папери, а також цінні папери, що допущені до торгів на фондовій біржі. Інститут спільного інвестування вважається спеціалізованим, якщо він інвестує активи виключно у визначені цим Законом активи.
До спеціалізованих інститутів спільного інвестування належать інвестиційні фонди таких класів:
1) фонди грошового ринку;
2) фонди державних цінних паперів;
3) фонди облігацій;
4) фонди акцій;
5) індексні фонди;
6) фонди банківських металів. Інститут спільного інвестування вважається кваліфікаційним, якщо він інвестує активи тільки в один із кваліфікаційних класів активів та кошти, а також не має жодних вимог до структури активів.
До кваліфікаційних належать такі класи активів:
1) об’єднаний клас цінних паперів;
2) клас нерухомості;
3) клас рентних активів;
4) клас кредитних активів;
5) клас біржових товарних активів;
6) інші класи активів, які Комісія може вводити та відносити до кваліфікаційних.
Для кожного типу і виду інвестиційних фондів законодавством визначено, в які активи і в яких пропорціях можуть бути вкладені кошти інвесторів, а які заборонені для інвестування (табл. 4.2).
Таблиця 4.2
ВИМОГИ ЩОДО СКЛАДУ ТА СТРУКТУРИ АКТИВІВ ІНСТИТУТІВ
СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ
| Характер вимог |
Норматив |
| Допустимий склад активів ІСІ |
• не менш як 10 % активів відкритих та інтервальних ІСІ мають утримуватися в грошових коштах, які зберігаються на окремих депозитних банківських рахунках (у разі проведення відкритої підписки); • активи диверсифікованого ІСІ складаються тільки з цінних паперів та грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті; • вартість цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі та які не отримали рейтингової оцінки відповідно до закону, не може становити більш як 20 % загальної вартості активів диверсифікованого ІСІ; • вартість цінних паперів, які не допущені до торгів на фондовій біржі або у ТІС, та нерухомості не може становити більш як 50 % загальної вартості активів недиверсифікованого ІСІ; • вартість цінних паперів іноземних емітентів не може бути більшою за 20 % загальної вартості активів ІСІ |
Закінчення табл. 4.2
Характер вимогНорматив
| Заборона на включення окремих видів активів до складу активів ІСІ |
• цінні папери, випущені компанією з управління активами, зберігачем, реєстратором та аудитором (аудиторською фірмою) цього ІСІ та пов’язаними особами; • цінні папери іноземних держав та іноземних юридичних осіб, допущені до торгів менш ніж на двох провідних іноземних біржах чи в торговельно-інформаційних системах, перелік яких визначається НКЦПФР; • цінні папери інших ІСІ; • векселі та ощадні сертифікати на суму понад 10 % вартості активів ІСІ; • похідні цінні папери |
Дохідність вкладень в інститути спільного інвестування визначається за формулою де В к — вартість чистих активів на один цінний папір фонду на кінець періоду;
В п — вартість чистих активів на один цінний папір фонду на початок періоду.
