Дані взяті в Державному комітеті лісового господарства України. Проведений аналіз зовнішньої торгівлі підприємств України та швидкі темпи зростання обсягів торгівлі у світових масштабах вказують на необхідність врахування екологічної складової. Зокрема, про це свідчать такі дані: ? індекс концентрації експорту в 2004 році в середньому для українських лісових підприємств становив 51,2 %, а для деяких держлісгоспів західного регіону України він перевищував 70 %; ? зростання обсягів експорту відбувається переважно за рахунок фізичного обсягу; ? у товарній структурі переважає необроблена лісопродукція, частка якої перевищує 80 %; ? зростає частка високоякісної лісопродукції з цінних порід деревини (дуб, модрина, клен, граб, ясен тощо) у загальному обсязі експорту.
Як вже відзначалось, екологічно відповідальна торгівля повинна приносити екологічну та економічну вигоди. Показниками, які відображають це кількісно, можуть бути еколого-економічна ефективність експорту, екологоємність експортної продукції, еколого-економічна ефективність реалізації про дукції на внутрішньому ринку, а також екологоекономічна ефективність придбання та використання імпортного обладнання.
Еколого-економічна ефективність експорту лісопродукції визначатиметься як відношення надходжень від реалізації експортної продукції до суми економічної (В екон ) та екологічної (В екол ) складових експортних витрат: ,
Ц
1 екс.екс.i екс ? ? ? ? ? n i i Q (1) де Q екс.і — кількість і-го виду експортної продукції, тис. м ;
ЕЕЕ еколекон
ВВ
Ц екс.і — ціна і-го виду експортної продукції, гр. од.; n — кількість видів експортної продукції.
При цьому до економічної складової експортних витрат (В екон ), на нашу думку, слід віднести: витрати на оплату праці та соціальне страхування; амортизаційні відрахування; інші витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією експортної продукції (зокрема транспортні витрати). До екологічної складової експортних витрат (В екол ) слід відносити: вартість спожитих енергетичних ресурсів для виробництва та реалізації експортної продукції; вартість спожитих матеріально-сировинних ресурсів для виготовленя та реалізації експортної продукції; вартість спожитих водних ресурсів для виготовленя експортної продукції; вартість відшкодування за викиди шкідливих речовин у процесі виробництва, транспортування та споживання експортної продукції; екологічні збори. Такий розподіл витрат у факторному аналізі дасть можливість з’ясувати, які витрати найбільше впливають на ефективність зовнішньої торгівлі.
Експорт буде ефективним з еколого-економічного погляду, якщо значення цього показника буде вищим за одиницю. Крім того, показник еколого-економічної ефективності експорту слід порівнювати у динаміці, а також з показником еколого-економічної ефективності реалізації проду кції на внутрішньому ринку.
З метою оцінки ступеня екологічної ємності експортної продукції доцільно, на нашу думку, розраховувати показник екологоємності експортної продукції за такою формулою: екс екол екс
В
ЕЄ Q ?, (2) де Q екс — загальний обсяг експорту, м .
Як вже відзначалося, показник еколого-економічної ефективності експорту слід порівнювати з еколого-економічною ефективністю реалізації продукції на внутрішньому ринку, який пропонується визначати за такою формулою: ,
Ц
1 .екс.вн вн.р ? ? ? ? ? n i ii Q (3) де В екон.вн — вартість економічної складової у разі продажу продукції на внутрішньому ринку, гр. од;
ЕЕЕ екол.внекон.вн
ВВ
В екол.вн — вартість екологічної складової у разі продажу продукції на внутрішньому ринку, гр. од;
Ц вн.і — ціна і-го виду продукції на внутрішньому ринку, гр. од.; n — кількість видів продукції.
Підприємству буде вигідно експортувати як з екологічного, так і з економічного поглядів за такої умови:
1ЕЕЕ екс ? та . (4) вн.рекс
ЕЕЕЕЕЕ?
Як вже відзначалось, імпорт машин та обладнання є надзвичайно важливим для лісових підприємств України як потужний засіб модернізації їх технічного базису, балансування виробництва і споживання товарів, збагачення споживчого ринку, збереження та раціонального використання природних ресурсів.
Формування показників еколого-економічної ефективності імпорту в певному розумінні є «симетричним» побудові показників, що характеризу ють експорт. Основною відмінністю є трактування показників вартісної оцінки імпортних товарів. Даний показник відіграє дуже важливу роль у розрахунках показників еколого-економічної ефективності імпорту даного виду продукції. Способи розрахунку показника еколого-економічної ефективності імпорту слід диференціювати залежно від особливостей імпортної угоди. В імпорті обладнання можливі два основних випадки: якщо на внутрішньому ринку є можливість придбання обладнання та якщо на внутрішньому ринку немає аналогів імпортній продукції.
На нашу думку, можна вдосконалити формулу оцінки імпортного обладнання, якщо на внутрішньому ринку є можливість йо го придбання для виконання необхідних функцій, хоча б і з гіршими споживчими властивостями і менш економічного. Еколого-економічну вартість імпортного обладнання пропонується розраховувати за формулою: н неколеконр н нвіт вiт еконеко .облi
ДООЕДВДВД
Р Q
Е
Р V (5) де Ц віт — ціна придбання вітчизняного обладнання, аналогічного імпортному, гр. од.;
Ц ? ???? ? ? ? ? ? imp imp imp mp
Е
Е
Р
Р віт , Р imp — частка відрахувань на повне відновлення (реновацію) вітчизняного та імпортного обладнання;
Е н — нормативна рентабельність експлуатації; ?Q р — приріст річного обсягу реалізації продукції в разі використання імпортного обладнання порівняно з вітчизняним, гр. од.; ?В екон — зміни економічних витрат виробництва внаслідок використання імпортного обладнання, гр. од.; ?В екол — зміни екологічних витрат виробництва внаслідок використання імпортного обладнання, гр. од.; ?ОФ imp — зміна середньорічної вартості виробничих фондів імпортера, гр. од.
Якщо імпортне обладнання не має аналогів, то формулу для визначення його оцінки з урахуванням екологічних аспектів можна вдосконалити так: ,
ВВ н еколеконр еконеко imp.облimp imp d
Р Q V? ? ?? ? ? (6) де Q р — річний обсяг реалізації продукції при використанні імпортного обладнання, гр. од.;
Е
В екон — економічні витрати виробництва в разі використання імпортного обладнання, гр. од.;
В еклн — екологічні витрати виробництва в разі використання імпортного обладнання, гр. од.; d imp
— частка прибутку від реалізації продукції, яка припадає на імпортне обладнання.
До економії еколого-економічних витрат виробництва внаслідок використання імпортного обладнання слід віднести зниження вартості використаних паливно-енергетичних, сировинних ресурсів та інших мате-. ріальних цінностей, а також зменшення обсягів викидів шкідливих речовин та відходів
З урахуванням запропонованих вище вдосконалень у формулах оцінки імпортного обладнання еколого-економічну ефективність імпорту пропонується визначати так: .
Е mp (7)
Ц віт еконеко .обл еконеко .облi ? ? ? imp V
Значення показника менше за одиницю свідчитиме, що з екологоекономічного погляду імпортна операція вважатиметься вигідною.