Корисним інструментом аналізу трансформацій соціальної структури суспільства є дослідження показників економічної нерівності, які дозволяють оцінити ступінь рівномірності розподілу економічних благ між економічними суб’єктами. У цьому зв’язку варто зауважити, як довів лауреат Нобелівської премії з економіки С. Кузнець, що економічне зростання послідовно призводить до збільшення нерівності у розподілі доходів, а згодом
— до його зменшення. Ця залежність в економічній літературі дістала назву «крива Кузнеця» (обернена «U-крива»). І хоча модель Кузнеця не є догмою і багатьма сучасними економістами критикується, одначе сам підхід, який декларує необхідність скорочення такої нерівності, завжди залишатиметься актуальним.
Багато дослідників вважає, що економічну нерівність можна оцінювати як на національному рівні
— в такому разі об’єктом дослідження буде розподіл доходів населення всередині країни, так і міжнародному
— об’єктом дослідження будуть міжкраїнові відмінності показників ВВП на душу населення. При цьому рівень економічної нерівності в обох випадках (нерівність у розподілі доходів) можна розрахувати за допомогою кривої Лоренца і шляхом оцінювання відповідних коефіцієнтів Джині.
Так, згідно з моделлю С.Кузнеця, зростання економіки, якій притаманний позитивний тренд, починаючи з певного моменту
часу t = i, має супроводжуватися скороченням розривів у рівнях доходів населення всередині країни (модель таких трансформацій наведена на рис. 3.6). Важливу роль у процесі збалансування такого розподілу доходів населення відіграє оптимізація соціальної структури суспільства у напрямі розширення ступеня представленості в ньому середнього класу, якісного поліпшення регулятивних інститутів, нарощення економічного потенціалу соціаль-часу t = i, має супроводжуватися скороченням розривів у рівнях доходів населення всередині країни (модель таких трансформацій наведена на рис. 3.6). Важливу роль у процесі збалансування такого розподілу доходів населення відіграє оптимізація соціальної структури суспільства у напрямі розширення ступеня представленості в ньому середнього класу, якісного поліпшення регулятивних інститутів, нарощення економічного потенціалу соціаль-
номіки. Домогосподарства даної групи заробляють від $16 000 до $30 000 на рік. мент t = п доходи населення будуть розподілені рівномірніше з мінімальним їх відхиленням по соціальних групах. мент t = п доходи населення будуть розподілені рівномірніше з мінімальним їх відхиленням по соціальних групах.
Рис. 3.6. Теоретична модель трансформації добробуту за критерієм зміни економічної нерівності С. Кузнеця
Складено автором на основі теоретичних досліджень С. Кузнеця.
Як зауважує багато дослідників, економічну нерівність можна оцінювати як на національному рівні
— в такому разі об’єктом дослідження є розподіл доходів населення всередині країни, так і на
ної сфери держави тощо. У результаті тенденцію до зменшення матиме відношення площі заштрихованої царини до площі трикутника АВС, що являє собою коефіцієнт Джині (переміщення кривої Лоренца на рис. показано стрілкою). Це означає, що у мо
— об’єктом дослідження будуть міжкраїнові відмінності показників ВВП на душу населення. Звісно, подібного роду емпіричні дослідження трансформації суспільного добробуту мають доповнюватися якісним аналізом соціальної структури суспільства, ключових змін у її складі в розрізі триваліших періодів.
Також необхідно звертати увагу на показники дифереціації доходів (економічної нерівності). Децильний коефіцієнт диференціації доходів показує відношення рівнів доходів, вище та нижче яких розташовані по 10 % населення. Цей коефіцієнт показує ступінь розриву доходів між найбагатшими та найбіднішими верствами населення країни. Найнижчим цей коефіцієнт є в Японії (1 до 4,5), Чехії, Угорщині, Фінляндії, Словенії. Середнє значення цього показника для країн Європейського Союзу становить від 1 до 9. В Україні, за даними міжнародних організацій, децильний коефіцієнт становить 1 до 6 або 1 до 8. Наші власні оцінки більш високі. За офіційними даними, розрив доходів становить 1 до 14. Неофіційно з урахуванням тіньової економіки він оцінюється як 1 до 30
—40. Іншим важливим показником нерівності за доходами є коефіцієнт Джині, що розраховується за кривою Лоренця.
Крива Лоренця є графічним зображенням функції розподілу доходів населення, що відображає різницю між абсолютно рівномірним розподілом доходів і його фактичною концентрацією. Вона показує, яка частка населення одержує яку частину доходів суспільства (рис. 3.7). Кожна точка кривої описується твердженням на зразок «найбідніші 40 % населення одержують 12 % усіх доходів».
100 %
80 %
Пряма абсолютної рівності
60 %
40 %
20 %
П р о ц е н т н и йр о з п о д і л н а ц і о н а л ь н о г од о х о д у
Крива Лоренця
О20 %40 %60 %80 %100 % B A S A S B
Рис. 3.7. Крива Лоренця
міжнародному
Коефіцієнт Джині (коефіцієнт нерівності розподілу доходів або концентрації доходів позначається літерою G)
— показник, що характеризує ступінь відхилення фактичного розподілу доходів домогосподарств (кривої Лоренця) від прямої абсолютної рівності. Коефіцієнт визначається як відношення площі фігури, що обмежена прямою OA, та кривою Лоренця (S A ) до площі трикут
ника OAB (S A + S B ). Якщо крива Лоренця описується функцією Y = L(x), тоді коефіцієнт Джині розраховується за формулою: Y = L(x), тоді коефіцієнт Джині розраховується за формулою: ника OAB (S A + S B ). Якщо крива Лоренця описується функцією Y = L(x), тоді коефіцієнт Джині розраховується за формулою: -=
1
0 )(21dxxLG .(1) ? -=
1
0 )(21dxxLG .(1)
Якщо відомі особисті доходи індивідів, тоді використовується така формула: де y
n iy yn G n i i
12
1
2 + -= ? = ,(2) n n iy yn G n i i
12
1
2 + -= ? = ,(2) i
1 = n n iy yn G n i i
12
1
2 + -= ? = ,(2)
0 …y i
— індивідуальні доходи, впорядковані у порядку зросЯпонія. В Україні коефіцієнт Джині оцінюється на рівні 0,28
1+ ii = i
1 n
— кількість індивідів.
Цю формулу часто застосовують для приблизної оцінки коефіцієнта Джині, коли відомі частки доходів кожної з 20-відсоткових груп населення (n = 5). Якщо розподіл доходів повністю рівномірний, то коефіцієнт Джині дорівнює нулю, а крива Лоренця збігається із прямою абсолютної рівності OA. Якщо розподіл доходів цілковито нерівномірний, тобто всі доходи одержує одна людина, то коефіцієнт Джині дорівнює одиниці, а кривою Лоренця є крива OBА. Країнами з найбільш рівномірним розподілом доходів )25,0(?G є Данія, Норвегія, Словаччина, Чехія, Швеція, y
— ( = i y n y
1
1 ); n
— кількість індивідів.
Цю формулу часто застосовують для приблизної оцінки коефіцієнта Джині, коли відомі частки доходів кожної з 20-відсоткових груп населення (n = 5). Якщо розподіл доходів повністю рівномірний, то коефіцієнт Джині дорівнює нулю, а крива Лоренця збігається із прямою абсолютної рівності OA. Якщо розподіл доходів цілковито нерівномірний, тобто всі доходи одержує одна людина, то коефіцієнт Джині дорівнює одиниці, а кривою Лоренця є крива OBА. Країнами з найбільш рівномірним розподілом доходів )25,0(?G є Данія, Норвегія, Словаччина, Чехія, Швеція, кових груп населення (n = 5). Якщо розподіл доходів повністю рівномірний, то коефіцієнт Джині дорівнює нулю, а крива Лоренця збігається із прямою абсолютної рівності OA. Якщо розподіл доходів цілковито нерівномірний, тобто всі доходи одержує одна людина, то коефіцієнт Джині дорівнює одиниці, а кривою Лоренця є крива OBА. Країнами з найбільш рівномірним розподілом доходів )25,0(?G є Данія, Норвегія, Словаччина, Чехія, Швеція, тання )(
1+ ? ii yy; y
— середній дохід індивідів ( ? = = n i i y n y
1
1 ); n
— кількість індивідів.
Цю формулу часто застосовують для приблизної оцінки коефіцієнта Джині, коли відомі частки доходів кожної з 20-відсоткових груп населення (n = 5). Якщо розподіл доходів повністю рівномірний, то коефіцієнт Джині дорівнює нулю, а крива Лоренця збігається із прямою абсолютної рівності OA. Якщо розподіл доходів цілковито нерівномірний, тобто всі доходи одержує одна людина, то коефіцієнт Джині дорівнює одиниці, а кривою Лоренця є крива OBА. Країнами з найбільш рівномірним розподілом доходів )25,0(?G є Данія, Норвегія, Словаччина, Чехія, Швеція,
— 0,33 і відповідає середнім по Європейському Союзу показникам.
