Posibniki.com.ua Макроекономіка Статистика економічного зростання та конкурентоспроможності країни 1.4. Показники економічного зростання та конкурентоспроможності країни в системі національних рахунків


< Попередня  Змiст  Наступна >

1.4. Показники економічного зростання та конкурентоспроможності країни в системі національних рахунків


Для кількісної характеристики певних взаємопов’язаних, багатогранних об’єктивних явищ і процесів та вивчення закономірностей їх формування та тенденцій змін у часі і просторі, до яких належать економічне зростання та конкурентоспроможність країни, користуються статистичними показниками.

Система статистичних показників це комплекс взаємопов’язаних характеристик, які об’єктивно віддзеркалюють істотні сторони пе вного об’єкта. У ході конструювання системи статистичних показників виходять із основних положень економічної теорії та принципів системного підходу.

38 Система статистичних показників перебуває у взаємозв’язку з системою об’єктивних економічних законів і категорій, які визначають розвиток ринкової економіки. Дія економічних законів проявляється у відповідних економічних категоріях і поняттях.

Однак поняття і категорії не можуть кількісно охарактеризувати явища і процеси, які підлягають вивченню.

Дані про обсяг та кількісні співвідношення об’єкта досліджен ня вимірюються за допомогою системи статистичних показників. Це узагальнюючі характеристики явищ та процесів, в яких поєднується їх якісна та кількісна визначеність. Якісний бік показників визначається сутністю явища, а кількісний — числовим значенням та відповідною одиницею виміру.

Вірогідність статистичної інформації залежить від того, наскільки об’єктивно статистичний п оказник відображає соціальноекономічну суть явища чи процесу, що досліджується. У вірогідності виділяють такі аспекти, як адекватність і точність.

Адекватність показника розглядається як спроможність відобразити саме ті властивості, які передбачені програмою досліджень. Щоб показник відповідав своєму призначенню і виконував покладені на нього функції, на стадії його проектування проводит ься логічне і статистичне обґрунтування. Логічне обґрунтування передбачає всебічний теоретичний аналіз абстрактних економічних категорій, статистичне — розробку методології та методику кількісного вимірювання цих категорій. Точність вимірювання залежить від статистичної структури показника, організації спостереження і обробки даних.

Розробка систем статистичних показників є об’єктивною необхідністю і обумовлена тим, що буд ь-який статистичний показник може відобразити тільки певну властивість соціальноекономічного явища або процесу. Комплексна характеристика останніх може бути здійснена лише із застосуванням саме системи статистичних показників. Вона досягається завдяки двом особливостям, притаманним всім системам. Перша особливість — це здатність всебічного кількісного відтворення явищ. Друга особливіст ь полягає в тому, що в системі всі показники органічно взаємопов’язані, чим і перетворюють їх множину на єдиний комплекс характеристик складного явища або процесу.

Будь-яка система статистичних показників може бути подана у вигляді багаторівневої ієрархічної структури, склад якої в кожному конкретному випадку визначається лише метою дослідження (рис. 1.

6).

39

Рис. 1.6. Система показників економічного зростання

Найнижчий n-й рівень системи — у нашому випадку — частинні показники економічного зростання та конкурентоспроможності, — складається з множини статистичних показників (абсолютних, відносних, середніх або їх поєднання), кожен з яких має самостійне значення і водночас є складовою узагальнюючої властивості. Показники наступних рівнів називають синтетичними показниками. На рівнях від n – 1 до 1 вони характ еризують явище на різних етапах узагальнення і, як правило, об’єднують показники n-го рівня за їх логічним змістом (наприклад, показники, що комплексно характеризують рівень життя, розвиток соціальної інфраструктури тощо). На найвищому рівні перебуває узагальнюючий (інтегральний) показник, який відбиває узагальнюючу властивість соціально-економічного явища або процесу, що досліджується.

Особ ливістю багаторівневої системи, як можна побачити на рис. 1.6, є те, що синтетичні показники кожного наступного рівня визначаються відповідною множиною показників попереднього рівня. Так, узагальнюючий показник розвитку економіки визначається множиною показників рівноваги та пропорційності макроекономічного середовища, ефективності використання ресурсів 40 капіталу, бюджетної, фіскальної та монетарної політики, ефективності зовнішньоекономічної діяльності тощо.

За допомогою системи статистичних показників визначають рівні, динаміку та співвідношення результатів і факторів складних соціально-економічних явищ. Показники нижчого рівня системи дають інформацію про вплив показників цього рівня на більш агреговані та узагальнюючі показники вищого рівня.

Зв’язки між показн иками мають бути не лише вертикальними, а й горизонтальними. Бажано, щоб система завершувалась одним показником, який прийнято називати інтегрованим, або узагальнюючим. Але це не завжди можливо, беручи до уваги специфіку тих явищ і процесів, які вивчаються.

Система показників статистики економічного зростання та конкурентоспроможності повинна відповідати таким вимогам:

• показники системи по винні бути логічно та формальноматематично пов’язані між собою, що робить їх придатними для статистичного аналізу;

• вимірювальними — виражатись кількісно;

• документованими — базуватися на достовірних даних первинного статистичного чи бухгалтерського обліку і звітності;

• аналітичними, — пояснювати зміну явищ у часі і просторі;

• однозначними, тобто у разі інтерпретації допу скати лише одне значення, виключати багатозначність;

• коректними — забезпечувати необхідну з точки зору логіки, економічної теорії та методології статистики достовірність відображення досліджуваного об’єкта;

• логічно та формально математично пов’язані між собою, тобто під час зведення статистичних даних по вертикалі значення показника більш вищого рівня має бути функцією значень одно го чи певної кількості показників нижчого рівня. Певна взаємопов’язаність між показниками повинна існувати також між різними підсистемами, розташованими по горизонталі.

Формування систем статистичних показників на сучасному етапі належить до найменш розроблених розділів статистики.

Важливою і недостатньо дослідженою проблемою статистики є теоретичне обґрунтування та розробка методики од ержання узагальнюючих кількісних оцінок, які дозволяють проводити ранжирування порівнюваних об’єктів за ступенем успішного вирішення завдань та визначення рівня значущості досягнутих результатів.

Статистичною наукою та статистикою економічного зростання розроблено науково обґрунтовану систему статистичних пока

41зників, теоретичною основою яких є методологічні принципи розподілу, перерозподілу і кінцевого використання валового внутрішнього і національного доходу. Ця система включає показники всіх видів економічної діяльності, макроекономічні показники сукупного попиту і сукупної пропозиції, монетарної та бюджетної політики, ефективності функціонування ринків праці та капіталу, бізнес-середовища тощо. До системи пока зників включають також кінцеві результати діяльності галузей економіки України.

Статистичне вимірювання зростання національної економіки та її конкурентоспроможності ґрунтується на розрахунку макроекономічних показників. Суспільне рахівництво, яке технічно зводиться до побудови і аналізу системи національних рахунків (СНР), виконує для економіки в цілому ті ж функції, що бухгалтерський облік для окремого підпри ємства.

Система національних рахунків — це система взаємопов’язаних показників і класифікацій, які використовуються для опису та аналізу загальних результатів і аспектів економічного процесу на макрорівні. Різноманітні складові СНР дозволяють не тільки вимірювати обсяги виробництва та розраховувати важливі його пропорції, а й аналізувати дію факторів, які суттєво впливають на ефективність функціонування економіки.

Стандартна система на ціональних рахунків була розроблена

Статистичною комісією ООН ще у 1948 р. Починаючи з 1953 р. вона широко застосовується у світовій практиці, постійно модифікуючись та вдосконалюючись. В Україні СНР впроваджено з

1993 р., що викликано потребою у зв’язку з переходом статистики на міжнародні стандарти та ринковою трансформацією економіки.

СНР п ритаманні певні особливості, які, на наш погляд, роблять цю систему універсальною:

1. Загальний характер, внаслідок чого СНР містить впорядковану певним чином інформацію про:

• усі юридичні особи (підприємства, корпорації, банки, страхові компанії, органи державного управління тощо), які беруть участь в економічному процесі, а також домашні господа рства;

• сукупність економічних операцій, пов’язаних з виробництвом, розподілом і перерозподілом доходів та іншими аспектами економічного процесу;

• економічні активи і пасиви загалом, які формують національне багатство (фінансові та нефінансові активи, вартість землі і корисних копалин тощо).

42 2. Методологія, яка закладена в основу розрахунків макроекономічних показників, потребує перш за все рівності доходів і витрат. За цією вимогою всі витрати на купівлю товарів і оплату послуг функціонально пов’язані з доходами виробників цієї продукції. Таким чином, будь-яка дія, що впливає на витрати, мусить обов’язково відбитися на дохо дах, і навпаки — все, що впливає на доходи, надалі відбивається на витратах.

3. СНР не допускає подвійного рахунка, тобто ефекту, в результаті якого одна й та сама операція може бути врахована двічі. З цією метою в СНР розрізняють поняття проміжної продукції, кінцевої продукції та доданої вартості.

4. У СНР для розра хунку загальної вартості виробництва використовують тільки ринкову ціну товарів і послуг. Та оскільки певні товари і послуги не можна придбати на ринку і вони не мають ринкової ціни, то для визначення їхньої вартості застосовують умовно нараховану, або імпутовану, вартість.

Кожна складова статистики економічного зростання та конкурентоспроможності країни має свою систему показн иків, в якій відображені особливості відповідної галузі. Аналіз цих систем буде здійснено в наступних розділах монографії.

Методологія і методика аналізу різних складових економічного зростання і конкурентоспроможності країни та відповідних статистичних показників, що характеризують у комплексі процеси, притаманні цим складним суспільним явищам, також розглядаються у наступних ро зділах монографії. В цьому ж розділі буде розглянена лише концептуальна схема побудови системи показників та прості вертикальні та горизонтальні взаємозв’язки між показниками різних рівнів та блоків системи.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
1.4.3. Показники інноваційного розвитку економіки, стан у та ефективності використання ресурсів капіталу
1.4.4. Показники статистики Державного бюджету
1.4.5. Показники статистики податків
1.4.7. Показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності
1.4.9. Квоти
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)