Posibniki.com.ua Мікроекономіка Мікроекономічний аналіз Показник дисперсії ринкових часток


< Попередня  Змiст  Наступна >

Показник дисперсії ринкових часток


де Y — середнє значення ринкових часток фірм, n — кількість фірм у галузі.

Вимірюється в абсолютних величинах і може приймати будь-які значення. Чим вище значення показника, тим вищим є ступінь нерівномірності розподілу ринкових часток, а відповідно більш концентрованим є ринок. Недоліком показника є те, що він не дає характеристики відносного розміру виробників: для ринку із двома фірмами однакового розміру й для ринку з 100 фірмами однакового розміру дисперсія в обох випадках буде однакова й дорівнюватиме нулю, але рівень концентрації буде різним. Тому цей показник варто застосовувати як допоміжний для оцінки нерівності в розмірах фірм.

Залежність між індексом Херфіндаля

—Хіршмана та показником дисперсії ринкових часток може бути представлена як:

Отже за незмінної кількості фірм більш висока дисперсія, посилення нерівномірності розподілу часток ринку призводить до збільшення концентрації.

Отже за незмінної кількості фірм більш висока дисперсія, посилення нерівномірності розподілу часток ринку призводить до збільшення концентрації.

Поняття ентропії вперше було введено Клаузиусом у термодинаміку в 1865 р. для визначення заходу незворотнього розсіювання енергії, міри відхилення реального процесу від ідеального. Індекс ентропії (від грец. ????????

Індекс ентропії

— поворот, перетворення) визначається як сума добутків часток фірм на ринку та натуральних логарифмів зворотних їм величин: де Y — ринкова частка фірми; n — кількість фірм в галузі. Індекс ентропії вимірює невпорядкованість розподілу часток між фірмами ринку і є зворотнім до рівня концентрації: чим вище показник ентропії, тем нижче концентрація продавців на ринку та вище ступінь рівномірності розподілу ринкових часток, і навпаки, чим вище показник ентропії, тем нижче можливості продавців впливати на ринкову ціну.

38

Індекс Джині характеризує нерівномірність розподілу ринкових часток між продавцями на ринку, і визначається як відсоткова доля розміру галузі, що припадає на відсоток кількості фірм, що діють на ринку. де Y* — кумулятивний відсоток розміру галузевого ринку; N — кумулятивний відсоток кількості фірм на галузевому ринку, що упорядковані від найменшої до найбільшої.

Індекс Джині N Y G * =,(2.7) N Y G * =,(2.7)

Показник приймає значення від 0 до 1. Значення індексу, що дорівнює 1 означає, що на одну фірму припадає весь обсяг ринкової пропозиції, значення 0 свідчить, що кожна фірма виготовляє однакову частку сукупного випуску продукції. Таким чином, чим вище індекс Джині, тем вище нерівномірність розподілу ринкових часток між продавцями, а значить і вище рівень концентрації на ринку. Цей показник ілюструється за допомогою кривої Лоренца — графічного зображення функції розподілу. Даний інструмент був запропонований американським економістом Максом Отто Лоренцом як показник нерівності у доходах населення.

Для побудови кривої Лоренца по осі абсцис відкладають наростаючим підсумком відсоток числа фірм у галузі, які попередньо упорядковані від найменшої до найбільшої, а по осі ординат також наростаючим підсумком — ринкову частку фірм. За умови, що всі фірми галузі мають однакові обсяги випуску, крива Лоренца прийме вигляд прямої лінії ОА (рис. 2.3).

Рис.2.3. Крива Лоренца для галузевого ринку мазуту

Чим більшою є відмінність у розмірі фірм, тим більше відхиляється крива Лоренца від лінії ОА. Відповідно індекс Джині може бути розрахований як відношення площі, обмеженої фактичною кривою Лоренца й кривою Лоренца для абсолютно рівномірного розподілу ринкових часток (площа ОАВ) до площі трикутника, обмеженого кривою Лоренца для абсолютно рівномірного розподілу часток і осями абсцис і ординат (фігура ОАС). Недоліки використання індексу Джини обумовлені тим, що цей показник пов’язаний із трудомісткістю підрахунку та не враховує ступінь концентрації.

Крім названих вище індексів у країнах ЄЕС для аналізу ринкових структур широко використовується індекс, запропонований співробітником Комісії ЄЕС у Брюсселі Ремо Лінда. Індекс Лінда, як і індекс концентрації, розраховується лише для кількох найбільших фірм і, отже, також не враховує ситуації на «околиці» ринку. Однак на відміну від індексу концентрації він дозволяє визначити відносну силу впливу найбільших фірм ринку в порівнянні з іншими. Індекс Лінда для двох найбільших фірм дорівнює процентному відношенню їх ринкових часток:


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Показники монопольної влади фірм
Коефіцієнт співвідношення ціни бренда до власного капіталу
ТЕМА 3 РИНКОВІ БАР’ЄРИ
3.1. Економічна природа і сутність ринкових бар’єрів, причини та наслідки їх виникнення
Сутність та класифікація бар’єрів входу на галузевий ринок
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)