Posibniki.com.uaБухгалтерський облікБухгалтерський облік в управлінні підприємством9.3. Поглиблена класифікація затрат для побудови внутрішньогосподарського обліку


< Попередня  Змiст  Наступна >

9.3. Поглиблена класифікація затрат для побудови внутрішньогосподарського обліку


Фінансовим обліком у сфері затрат охоплюються процеси технології та організації переробки (процесу виробництва) і продажу (реалізації) виготовлених продуктів праці. Завдяки фінансовому обліку досягається кількісне відображення якісних (вартісних) характеристик цих процесів, відображення самого

процесу діяльності, процесу нарощування затрат, тобто вартості, визначення фінансового результату тощо.

Традиційно до завдань бухгалтерського внутрішньогосподарського обліку затрат і доходів відносять такі:

— своєчасне подання інформації про затрати та доходи за центрами затрат і центрами відповідальності;

— контроль господарської діяльності структурних підрозділів;

— визначення (калькулювання) собівартості продукції (виробів, послуг, робіт), матеріалів, товарів тощо;

— визначення ціни;

— прийняття управлінських рішень.

Водночас традиційне завдання не визначає основне. Процес діяльності пов’язаний із вчинками конкретної особи, а відтак і з відповідальністю цієї особи за свої рішення. Отже, за вартісні характеристики має відповідати хтось конкретно.

Персональна відповідальність за результати роботи пов’язана не лише з кількісними та якісними (вартісними) характеристиками використання ресурсів і формування вартісних показників, а й з прогнозними рішеннями. Для їх прийняття потрібна додаткова інформація про затрати. Ця характеристика не лише має відображати те, що затрачено, а й розкривати відповідність затрат заздалегідь визначеним параметрам (бізнес-плану, нормам, кошторису тощо), з’ясовувати причини того чи того стану, називати ініціаторів економії або винуватців перевитрат. Має бути дана відповідь на питання, де саме, на якій операції, на якому процесі (фазі, дільниці тощо) виникли відхилення, визначений ступінь використання виробничих потужностей тощо. З огляду на це класифікацію затрат слід доповнити поняттям еластичності (тобто залежності). За цією характеристикою затрати у внутрішньовиробничому обліку поділяють на залежні та не залежні від діяльності. При цьому залежні затрати можуть бути (рис.9.4):

— пропорційно залежні;

— дегресивно залежні;

— прогресивно залежні.

Потребують уточнення прямі та непрямі затрати. Прямі затрати доцільно позначити терміном «індивідуальні», а непрямі

— терміном «загальні».

ьно ввести такі поняття: затрати, які контролюються, які не контролюються, затрати короткостроковіві, значні, незначні, середні та граничні. пропорційно

Поділ затрат у фінансовому обліку

ПРЯМІ ЗАТРАТИ(індивідуальні)

НАКЛАДНІ(організаційні)

ОСНОВНІ(технологічні)

ЗАЛЕЖНІ(змінні)

НЕЗАЛЕЖНІ(сталі)

НЕПРЯМІ ЗАТРАТИ(загальні)

Доціл, та затрати, довгострокопрогресивнодегресивно

Залежно від контрольних, аналітичних,управлінських цілей (див. табл. 9.1)

Додатковий поділ затрат для внутрішньогосподарського обліку

Рис. 9.4. Взаємозв’язок поділу затрат у фінансовому та внутрішньогосподарському обліку

Поглиблену класифікацію затрат наведено в табл.9.1.

Таблиця 9.1

ПОГЛИБЛЕНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАТРАТ ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ ПОБУДОВИ

БУХГАЛТЕРСЬКОГО ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО ОБЛІКУ

377

рахунок інших джерел покриття

Закінчення табл. 9.1

Затрати на виробництво у бухгалтерському внутрішньогосподарському (управлінському) обліку групуються на рахунках у двох напрямах: за елементами затрат та елементами собівартості (тобто статтями затрат) за відповідними центрами.

Затрати на виробництво у бухгалтерському внутрішньогосподарському (управлінському) обліку групуються на рахунках у двох напрямах: за елементами затрат та елементами собівартості (тобто статтями затрат) за відповідними центрами.

У внутрішньогосподарському обліку значний вплив на групування затрат мають комплексні види затрат, які формують відповідні центри затрат.

Видове групування затрат є прерогативою органів управління, об’єднань і самих підприємств. Воно зумовлене потребою безпосереднього управління затратами та собівартістю продукції у межах господарства.

На практиці елементи затрат групують і перегруповують за певними ознаками затрат:

— вид продукції;

— вид затрат:

За цілями:

— виробничий процес;

— підготовка виробництва;

— утримання й експлуатація машин та устаткування;

— транспортно-заготівельні роботи;

— управління (зокрема, управління структурними підрозділами виробництва: бригадами, дільницями, цехами, виробництвами);

— загальногосподарське управління;

— адміністративні затрати;

— виправлення браку у виробництві;

— затрати на відвантаження та продаж (реалізацію) продукції;

— інші затрати.

РОЗДІЛ 10


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Облік формування одноелементних статей собівартості продукції
Зведений облік затрат на виробництво
ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ ОБЛІК ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА МЕТОДОМ ПОВНИХ ЗАТРАТ У СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ 11.1. Сутність та основи побудови
11.3. Нормативний метод обліку затрат (стандарт-кост)
Побудова обліку відхилень від норм
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki