Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Податковий облік і звітність 2.8. Податковий облік операцій з основними фондами та нарахування амортизації


< Попередня  Змiст  Наступна >

2.8. Податковий облік операцій з основними фондами та нарахування амортизації


Для визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню, амортизація розраховується за правилами, визначеними ст. 8 Закону про оподаткування прибутку.

Під      терміном      «амортизація»     основних     фондів      і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення чи поліпшення, на зменшення скоригованого                 прибутку     платника податку  у межах        норм амортизаційних відрахувань,     установлених Законом про оподаткування прибутку.

Під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним абоморальним зносом.


Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 грн, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються при застосуванні п. 5.9 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку.Амортизації підлягають витрати на:

· придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і

вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; · самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

· проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

· капітальні поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Не підлягають амортизації і включаються до валових витрат витрати на:

—придбання і відгодівлю продуктивної худоби; —вирощування багаторічних плодоносних насаджень; —придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;

—утримання основних фондів, що знаходяться на консервації. Не включаються до валових витрат і не підлягають амортизації:

¨ витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою і житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

¨ витрати     бюджетів     на     будівництво     та     утримання автомобільних доріг загального користування;

¨ витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та

утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів; ¨ витрати на        придбання,     ремонт,                        реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів належать:

· капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів, включаючи орендовані;

· капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів, та які є невід’ємною частиною, розміщені чи використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів чи вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками податку на прибуток.

Для нарахування амортизаційних відрахувань у податковому обліку використовують балансову вартість груп основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1).

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об’єктів такої групи.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 і 4, з метою оподаткування не ведеться.

Склад основних фондів у розрізі груп, норми амортизації та порядок обліку основних фондів подано у табл.2.4.

Сума     амортизаційних    відрахувань     звітного     періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного з календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі — розрахункові квартали). Амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал визначають шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості групи основних фондів на початок розрахункового кварталу.

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою

балансова вартість групи на початок розрахункового кварталу

де Б(а) — балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а – 1) — балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а – 1) — сума витрат, понесених на придбання основних фондів,                 здійснення     капітального    ремонту,    реконструкцій, модернізацій                 та     інших    поліпшень основних фондів,                  що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а – 1) — сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а – 1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Таблиця 2.4

СКЛАД ГРУП ОСНОВНИХ ФОНДІВ У ПОДАТКОВОМУ ОБЛІКУ ТА НОРМИ АМОРТИЗАЦІЇ

 

Групи основних фондів

Група 1

Група 2

Група 3

Група 4

Склад групи основних фондів

Будівлі, споруди, їх частини та передавал ьні пристрої, вартість капітально го поліпшенн я землі

Автомобільни й транспорт та вузли          до нього, побутові оптичні, електромехані чні прилади та інструменти, конторське обладнання, устаткування та         приладдя до них

Будь-які інші основні фонди, які не включені до груп 1, 2 і 4

ЕОМ,          інші машини  для автоматичного оброблення інформації, пов’язані  з ними  засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми*, телефони   (у тому  числі стільникові), мікрофони  і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів)

Норми амортизаці ї,%

До 1.01.04** Після 1.01.04***

1,25 2

6,25 10

3,75 6

— 15

Порядок податково го обліку

Облік балансово ї вартості окремого об’єкта та в цілому по групі 1

Облік сукупної балансової вартості всієї групи

Облік сукупної балансової вартості всієї групи

Облік сукупної балансової вартості        всієї групи

* Термін «комп’ютерна програма» розуміється у значенні, наведеному в законодавстві з питаньохорони авторських тасуміжних прав.

** Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв’язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1 січня 2004 р. та основних фондів груп 1, 2 і 3 після 1 січня 2004 р., що були в експлуатації, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 р.

*** Указані норми амортизації для основних фондів груп 1, 2 і 3 застосовують стосовно витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 р. у зв’язку з придбанням або спорудженням нових (що не були в експлуатації) основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів. При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобов’язані вести окремий облік витрат, понесених у зв’язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 р.

Амортизація окремого об’єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансової вартості такого об’єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об’єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля.Платники    податку    всіх    форм    власності    мають    право проводити щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою К = [I(а – 1) – 10]:100, де І(а – 1) — індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація. Якщо значення К не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансової вартості групи нульового значення.

Для    амортизації    нематеріальних    активів    застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріальних активів амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості протягом строку, який визначається платником податку самостійно, виходячи зі строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування      провадяться до          досягнення залишковою вартістю  нематеріальних    активів нульового значення.

Збільшення балансової вартості груп основних фондів відбувається у разі:

· придбання та прирівняних до придбання операцій, а саме: включення основних фондів до складу статутного фонду платника податку та отримання у фінансовий лізинг — на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв’язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість,    у          разі     якщо   платник                   податку    на         прибуток зареєстрований платником податку на додану вартість і об’єкт придбано для використання в оподатковуваних податком на додану вартість операціях;

· виготовлення на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов’язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток зареєстрований платником податку на додану вартість;

· поліпшення власних основних фондів та основних фондів, отриманих в оперативну оренду, у сумі витрат на поліпшення основних фондів, що підлягають амортизації і перевищують 10% сукупної балансової вартості усіх груп основних фондів станом на      початок        звітного          періоду,          при      цьому        такі           витрати розподіляють пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об’єктів основних фондів групи 1;

· зворотного введення основних фондів у експлуатацію, що були виведені з експлуатації у зв’язку з консервацією, поліпшенням чи переведенням до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку чи відчуженням за рішенням суду — після проведення їх поліпшень збільшує балансову вартість групи 2, 3 та 4 лише на суму витрат, пов’язаних з цими роботами.

Зменшення балансової вартості груп основних фондів здійснюється у разі:

· нарахування амортизації — на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих у попередньому розрахунковому кварталі;

· виведення їх з експлуатації у зв’язку з:

а) продажем та прирівняними до продажу операціями, а саме внесенням основних фондів до складу статутного фонду іншого платника податку та наданням у фінансову оренду — на суму балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1 або на суму вартості продажу основних фондів груп 2, 3, 4. За групою 1 перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об’єктів основних фондів включають до валових доходів, а суму перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу — до валових витрат платника податку. Якщо сума вартості продажу основних фондів груп 2, 3, 4 дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, тоді балансову вартість такої групи прирівнюють до нуля, а суму перевищення включають до валових доходів;

б) консервацією, поліпшенням чи переведенням до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку чи відчуженням за рішенням суду — балансову вартість окремого об’єкта групи 1 для цілей амортизації прирівнюють до нуля і амортизація не нараховується; балансова вартість груп 2, 3, 4 не змінюється;

в) ліквідацією основних фондів за рішенням платника податку або вимушеною ліквідацією (якщо з незалежних від платника податку обставин, основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози або неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації), у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, — балансова вартість окремого об’єкта основних фондів групи 1 включається до валових витрат, а балансова вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля; балансова вартість груп 2, 3, 4 не змінюється;

· відсутності матеріальних цінностей у групах 2, 3, основних фондів (за винятком суми поліпшень основних фондів, одержаних в оперативний лізинг) — балансову вартість відповідної групи включають до валових витрат;

· компенсації втрат страховою організацією чи особою, визнаною винною у заподіяній шкоді, на суму компенсації: збільшуються валові доходи за основними фондами групи 1 (окремим об’єктом основних фондів групи 1); зменшується балансова вартість відповідної групи основних фондів для груп 2, 3, 4.

При цьому слід наголосити, що у відповідності до Закону про оподаткування прибутку виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи провадиться на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно з чинним законодавством. Проведення будь-яких робіт, пов’язаних з поліпшенням основних фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів з експлуатації.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Розділ 3. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ 3.1. Платники податку на додану вартість
3.2. Об’єкт оподаткування податком на додану вартість
3.3. База оподаткування податком на додану вартість
3.4. Операції, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість
3.5. Ставки податку на додану вартість
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)