Posibniki.com.ua Макроекономіка Бюджетно-податкова політика 8.5. Податковий моніторинг: призначення та умовна схема проведення


< Попередня  Змiст  Наступна >

8.5. Податковий моніторинг: призначення та умовна схема проведення


Узагалі, урядові видатки можуть впливати на рівень заробітної плати та ціни так само як і податки, і ті економічні суб’єкти, які одержують від цього безпосередню вигоду, можуть відрізнятися від тих, на кого були розраховані ці урядові зміни. Якщо уряд підвищує ставки податку та спрямовує надходження на закупівлю споживчих товарів і якщо ці споживчі товари є принаймні частковими замінниками приватних споживчих товарів, то такий податок пригнічуватиме поточне споживання на приватному рівні (стимулюватиме заощадження). Це буде справедливим незалежно від того, у якій ролі виступає економічний суб’єкт. Якщо уряд спрямовує надходження від оподаткування на закупівлю інвестиційних товарів, що збільшить обсяг споживання в майбутньому, якщо це забезпечуване державою майбутнє споживання є принаймні частковим замінником приватного споживання в майбутньому, то податок пригнічуватиме зростання заощаджень та стимулюватиме приватне (поточне) споживання. Це буде справедливим для будь-яких суб’єктів [55].

Податковий моніторинг, або моніторинг формування та реалізації податкової політики, практичної дієвості податкової системи має надзвичайно важливе значення для аналізу та регулювання економічних процесів на національному та регіональному рівнях щодо різних ринків, інвестиційних секторів етапів економічного кругообігу тощо.

Податковий моніторинг має на меті забезпечити постійні спостереження та поточний аналіз змін, що відбуваються в податковій системі країни на основі запровадження дискреційних податкових заходів з метою реалізації пріоритетів податкової політики держави, позитивних і негативних ефектів їхнього впливу на соціально-економічний розвиток.

Моніторинг податкової політики, що здійснюється розрізненими організаціями — державними установами та науково-дослідними інститутами в Україні, поки що не є досконалим та системним, перебуває на етапі свого становлення.

Моніторинг податкової політики здійснюється Департаментом податкової та митної політики Міністерства фінансів України та Державною податковою адміністрацією, які забезпечують формування й реалізацію податкової політики.

Умовна схема моніторингу податкової політики у спрощеному вигляді охоплює такі розділи: І. Моніторинг податкового законодавства:

• щодо прийняття (унесення змін) до базових законів з питань оподаткування стосовно: а) загальнодержавних податків: за окремими видами податків (ПДВ, податок на прибуток підприємств, оподаткування доходів фізичних осіб тощо); б) неподаткових та інших платежів;

• щодо здійснення розрахунків втрат або доходів бюджету від прийняття законопроектів з метою проведення бюджетної експертизи. ІІ. Моніторинг податкового адміністрування:

• проведення щомісячного моніторингу для відстеження процесу надходження податків з метою: а) аналізу впливу різних груп чинників на надходження податків та зборів у динаміці порівняно з минулими періодами в регіональному й галузевому аспектах;

б) виявлення адміністративних причин відхилення реальних надходжень від прогнозних показників;

• проведення моніторингу з метою: а) аналізу виконання планових надходжень коштів до бюджету за податками і зборами, державним і місцевим бюджетами; б) аналізу динаміки податкового боргу за податками і зборами, областями, територіями тощо;

• проведення моніторингу з метою аналізу впливу фактично наданих податкових пільг порівняно з їхнім розміром, закладеним у річний бюджетний прогноз;

• з метою аналізу схем ухилення від оподаткування та обліку наданих Державною податковою адміністрацією України податкових роз’яснень на певні норми законів України.

Податковий моніторинг в Україні нині перебуває на стадії формування. Наприклад, у 2004 р. Міністерство фінансів України ставило за мету розробити відповідні моделі та запровадити щоквартальний аналіз забезпечення виконання прогнозу з податків і зборів, для того щоб своєчасно кваліфікувати чинники, що можуть привести до: а) стійких змін податкових надходжень, що веде до необхідності коригування річного бюджетного прогнозу; б) тимчасових змін, які вплинуть на розподіл в часі податкових надходжень, але не відобразяться на річному бюджетному прогнозі; в) тимчасового відхилення, яке не впливатиме на щомісячні надходження у майбутньому; г) застосування схем ухилення від сплати податків.

Моніторинг реалізації податкової політики має охоплювати такі складові:

1. Моніторинг відповідності/невідповідності податкової політики, включно з політикою адміністрування податків, програмним завданням економічного зростання.

З цією метою здійснюється оцінка ефективності заходів, спрямованих на списання і реструктуризацію податкового боргу на подання пільг з оподаткування. Насамперед розраховуються:

• обсяги втрат держави від списання та реструктуризації податкових боргів;

• обсяги втрат від надання податкових пільг;

• відношення цих втрат до обсягів податкових надходжень тощо.

2. Моніторинг відповідності/невідповідності рівня податкових надходжень темпам економічного зростання.

Для цього оцінюються:

• динаміка реального ВВП;

• динаміка податкових надходжень;

• обсяг і динаміка загального боргу за податковими зобов’язаннями підприємств;

• структура податкової заборгованості за галузями, видами податків;

• ступінь ефективності адміністрування податків (щодо погашення податкової заборгованості, продажу активів платників податків, які перебувають у податковій заставі, відшкодування ПДВ тощо).

3. Моніторинг адекватності/неадекватності податкової політики завданням фінансової стабілізації.

З цією метою здійснюється оцінювання:

• дебіторської та кредиторської заборгованості суб’єктів господарювання, у тому числі за розрахунками з бюджетом;

• пропорційності/непропорційності фінансування галузей господарства країни та розпорядників коштів;

• корпоративно-дивідендної складової, її спрямованості на захист фінансових інтересів держави шляхом розрахунку: а) сплачених дивідендів корпораціями на державну частку майна; б) втрат, зумовлених від звільненнями від сплати дивідендів тощо.

Для вдосконалення податкового моніторингу пропонується запровадження системного моніторингу податкової політики на основі розроблення та запровадження спеціалізованих аналітичноінформаційних систем, які ґрунтуються на принципах національного рахівництва. Аналіз податків за СНР ООН дасть змогу здійснювати комплексний розгляд впливу податків на макроекономічну динаміку, виявити якісні зміни у функціонуванні економічної системи. Йдеться про податки, субсидії та обчислені на цій основі чисті податки. Саме чисті податки в структурі ВВП якісно характеризують стабільність функціонування національної економіки, особливості відтворення її галузевих ринків. При цьому регуляторна функція податків набуває реальної ваги за умови певної стабільності економічної системи, певних пропорцій відтворення галузевих доходів і доходів бюджетів інституційних секторів, розумної стратегії регулювання всієї сукупності доходів.

Удосконалення моніторингу податкової політики на основі використання аналітично-інформаційних систем, які ґрунтуються на принципах національного рахівництва, дасть змогу проводити податковий моніторинг та аналіз з метою державного регулювання макроекономічних процесів у межах єдиних міжнародних стандартів, що надзвичайно важливо для забезпечення злагодженої взаємо-

дії органів державної влади в питаннях стратегії проведення соціально-економічних перетворень, зокрема в оподаткуванні, регулюванні системи доходів, міжнародних порівняннях тощо.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення податкової політики у вузькому та широкому розумінні. Обґрунтуйте з урахуванням податкової практики та сучасних тенденцій розвитку.

?

2. Сформулюйте головну мету податкової політики.

Чим визначається її характер? Як розуміти податкову активність, нейтральність і пасивність?

3. Які види податкової політики можна вирізнити на сучасному етапі?

4. Які державні органи в Україні беруть участь у формуванні та реалізації податкової політики?

5. Які складові охоплює податкова система країни як цілісна багаторівнева структура?

6. Чи можна стверджувати, що податкова система країни є похідною від податкової політики держави? Доведіть це на прикладі України або будь-якої з країн.

7. Які елементи охоплює податковий механізм? Від яких чинників залежить його ефективність?

8. Назвіть і розкрийте зміст функцій податків. Реалізація якої функції переважає в Україні? Відповідь обґрунтуйте.

9. Назвіть основні принципи, які покладено в основу формування податкової політики. Як діють ці принципи в українській економіці?

10. Які відмінності існують між нормативно-правовою базою оподаткування та реальною податковою практикою?

11. Розкрийте особливості й вади існуючого податкового механізму в Україні.

12. Сформулюйте основні пріоритети та напрями податкового реформування в економіці України.

13. Які показники використовуються з метою кількісної характеристики ефективності податкової політики? Використавши інформаційно-аналітичні матеріали з податкової практики України, спробуйте розрахувати ці показники.

14. Які показники використовуються з метою аналізу ефективності податкової політики в міжнародній практиці? Чи можливе їх застосування в Україні?

15. У чому полягає зміст діагностичного тесту Віто

Танзі? Спробуйте розрахувати індекси за цим тестом, використавши інформаційно-аналітичні матеріали з податкової практики України.

16. Які показники використовуються з метою аналізу податкового адміністрування? З’ясуйте основні чинники, що їх зумовлюють в Україні.

17. Розкрийте сутність, складові та призначення податкового моніторингу.

Термінологічний словник

Діагностичний тест Віто Танзі методика аналізу ефективності податкової системи країни з погляду податкових надходжень, її відповідності поточним завданням макроекономічного розвитку та можливості її реформування.

Екологічні податки — стягнення з підприємств за викиди забруднювальних речовин в атмосферу, поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води й підземні горизонти, а також розміщення відходів у навколишньому середовищі.

Елементи оподаткування — складові (основні та додаткові) податкового механізму, що розкривають його зміст та особливості.

Загальнодержавні податки і збори ПДВ, податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, акцизний збір, податок з власників транспортних засобів, мито, фіксований сільськогосподарський податок, деякі платежі (державне мито, плата за користування природними ресурсами, рентні платежі), а також цільові відрахування до бюджетних і позабюджетних фондів (збір на обов’язкове пенсійне страхування, збір за забруднення навколишнього природного середовища тощо). Індивідуальна ціна податку — додаткова плата, яку індивід змушений внести (у вигляді додаткових податкових платежів) за кожну додаткову одиницю товару суспільного споживання. Інституційний механізм функціонування податкової системи податкові інституції, що є сукупністю соціально зумовлених правил, принципів, звичок, норм оподаткування, які є результатом і чинником соціальної організації суспільства, його культури.

Класифікація податків — групування податків за різними ознаками: формою оподаткування, економічним змістом об’єкта оподаткування, механізмом, суб’єктом, характером стягнення тощо.

Коефіцієнт динамічності податку — відношення відносної зміни фактичних податкових надходжень, забраних від певного виду податку, до відносної зміни ВВП як податкової бази за певний період.

Коефіцієнт еластичності податку — відношення відносної автоматичної зміни обсягів його надходжень до відносної зміни бази оподаткування за незмінних умов у податковій системі (тобто виключаючи наслідки дискреційних податкових змін).

Механізм оподаткування — сукупність нормативно-правових та організаційних форм, способів, методів та інструментів, що використовуються в господарській практиці країни та впливають на її соціальноекономічний розвиток

Місцеві податки та збори податок з реклами, комунальний податок, а також низка обов’язкових платежів (готельний збір, збір за паркування, ринковий збір, збір за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі тощо).

Податки — 1) у вузькому розумінні — фіскальні вилучення, що утворюють дохід державного бюджету; 2) у широкому розумінні — усі фіскальні вилучення, установлені державою, у тому числі відрахування до цільових позабюджетних фондів; 3) своєрідна плата всього загалу платників і кожного з них окремо за послуги, які надає держава, виконуючи свої функції.

Податкова політика — політика держави у сфері оподаткування, яка передбачає прийняття рішень щодо формування та застосування податкових інструментів для досягнення певних цілей і пріоритетів макроекономічного розвитку.

Податкова система складна цілісна багаторівнева система, що охоплює: податкові відносини, що складаються між державою та платниками податків; нормативно-правові акти, що регулюють ці відносини; конкретні форми оподаткування; фіскальні установи, що здійснюють справляння податків і контроль за їх сплатою.

Податковий моніторинг — постійні спостереження та поточний аналіз змін, що відбуваються в податковій системі країни на основі запровадження дискреційних податкових заходів з метою реалізації пріоритетів податкової політики держави.

Показник податкового потенціалу — показник, що характеризує рівень податкових надходжень, які можна забезпечити, використовуючи бази оподаткування із середньою інтенсивністю.

Системний моніторинг податкової політики — податковий моніторинг, що здійснюється на основі спеціалізованих аналітично-інформаційних систем, які ґрунтуються на принципах національного рахівництва.

Спеціальні показники стану податкової системи показники, що використовуються для спостереження та оцінки податкових заходів регуляторного характеру.

Універсальні базові показники стану податкової системи показники, що фіксують поточний внутрішній стан системи оподаткування та необхідні для здійснення контролю за процесом реалізації будьякої податкової політики.

Фактичний податковий коефіцієнт показник, що є індикатором ефективності податкового адміністрування, у найбільш узагальненому вигляді характеризує ступінь податкового навантаження на макрорівні, показує відношення фактичних податкових надходжень (усіх вилучень із платників податків) до ВВП.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
9.2. Вплив оподаткування на ефективність розподілу ресурсів
9.4. Регуляторний вплив прямих і непрямих податків на економіку
9.5. Пільгове оподаткування: призначення, види та особливості
9.6. Рекомендації МВФ щодо здійснення податкової політики в умовах трансформаційної економіки
9.7. Формування податкового механізму детінізації економіки (сфера оподаткування доходів громадян)
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)