1.4. Податкова система і податкова політика

Відповідно    до    ст.    2    Закону    України    «Про    систему оподаткування» система оподаткування — це сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку.

Принципами побудови податкової системи є:

• стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;
• стимулювання активності підприємницької діяльності та інвестиційної активності — введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
•  обов’язковість — впровадження норм щодо сплати податків і    зборів   (обов’язкових   платежів),    визначених   на    підставі достовірних даних про об’єкти оподаткування за звітний період, та     встановлення     відповідальності     платників     податків                за порушення податкового законодавства;
• рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов’язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов’язкових платежів) — на більші доходи;
•  рівності     недопущення     будь-яких    проявів    податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
•  соціальна    справедливість    —     забезпечення    соціальної підтримки      малозабезпечених     верств      населення      шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;
•  стабільність — забезпечення незмінності податків і зборів (обов’язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
•  економічна обґрунтованість — встановлення податків і зборів (обов’язкових платежів) на підставі показників розвитку національної      економіки      та      фінансових      можливостей      з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;
• рівномірність сплати — встановлення строків сплати податків     і     зборів     (обов’язкових     платежів)     виходячи     з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;
• компетенція — встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових    платежів),     а     також     пільг     їх     платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;
•  єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням платника податку і збору (обов’язкового платежу), об’єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов’язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;
•  доступність і гласність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов’язкових платежів).

Податкова система України відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» включає в себе:

—загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі); —місцеві податки і збори (обов’язкові платежі).

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов’язкові платежі):

· податок на додану вартість;

· акцизний збір;

· податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами; · податок на доходи фізичних осіб;

· мито;

· державне мито;

· податок на нерухоме майно (нерухомість);

· плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності);

· рентні платежі;

· податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

· податок на промисел;

· збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

· збір за спеціальне використання природних ресурсів;

· збір за забруднення навколишнього природного середовища;

· збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

· збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

· збір до Державного інноваційного фонду;

· плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

· фіксований сільськогосподарський податок;

· збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; · гербовий збір (застосовувався до 1 січня 2000 р.);

· єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

· збір за використання радіочастотного ресурсу України;

· збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

· збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установами;

· збір за проведення гастрольних заходів;

· судовий збір;

· збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. Загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України. Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України.

До місцевих податків належать:

· податок з реклами;

· комунальний податок.

До місцевих зборів (обов’язкових платежів) належать:

· збір за припаркування автотранспорту;

· ринковий збір;

· збір на видачу ордера на квартиру; · курортний збір;

· збір за участь у бігах на іподромі;