Важливою складовою бюджетно-податкової політики європейських країн в умовах сучасних інтеграційних процесів є також процес податкової координації та гармонізації.
Слід зазначити, що існують загальновживані критерії, за якими відбувається податкова координація. Однак у практиці господарювання ці принципи використовуються рідко, тому основною метою податкової координації є можливість запобігти податковій конкуренції, що відбувається через маніпулювання умовами торгівлі між країнами та має дестабілізаційні макроекономічні наслідки. Податкова координація з погляду її змісту може розглядатись як процес, що веде до ідеальної гармонізації податкових систем. За спрямуванням податкова координація може бути односторонньою або формуватися на основі співробітництва. Це не означає одноманітності конкретних податків і податкових систем у різних країнах. Як приклад податкової гармонізації можна роз-глядати будь-яку адаптацію податкової системи однієї країни до іншої і навпаки, якщо метою таких заходів не є зростання сукупного податкового тягаря. З іншого боку, гармонізація податків з певних позицій зумовлює процес розширення регіональних економічних зв’язків. У створених зонах вільної торгівлі або спільних ринків були спроби просування до податкової гармонізації на регіональному рівні, наприклад в ЄС.
У галузі регіональної гармонізації податків у межах сучасних міжнародних економічних угруповань поки що досягнуто незначних успіхів: існує певний прогрес щодо створення єдиного мита та вирівнювання ставки оподаткування на деякі платежі.
Вважається, що мета гармонізації податків має полягати в збереженні індивідуальних відмінностей, що відображають національні переваги різних країн і не суперечать мінімізації чистого податкового навантаження та витрат, пов’язаних із втручанням держави. Це ширший підхід, ніж пряма уніфікація податків, бо він зумовлює врахування видаткової частини бюджету. Варто зазначити також, що формальна гармонізація податків рідко означає їх фактичне узгодження. Це викликано неоднорідністю показників оподаткування в різних країнах.
У результаті процесу євроінтеграції виникає дуже багато проблем у сфері оподаткування. Насамперед податкове законодавство країн не може швидко й адекватно реагувати на зміни та процеси, що відбуваються в галузі міжнародної торгівлі. Ця проблема актуальна для всіх країн Європи. Податкові системи всіх країн ЄС постійно змінюються з метою адаптації до ситуації, що виникає у зв’язку з посиленням інтеграційних процесів. Наприклад, податкові реформи, які відбулись у 1980-х рр. майже у всіх країнах — учасницях Європейського Союзу, мали такі характерні риси:
— загальне зниження ставок податків;
— розширення бази оподаткування;
— уніфікація ставок та видів податків;
— скорочення податкових пільг;
— застосування жорсткіших санкцій за несплату податків, у тому числі кримінальної відповідальності.
Концепція податкової гармонізації виникла саме в процесі розвитку європейської економічної інтеграції. Для створення Європейського Союзу необхідно було усунути всі перешкоди, зокрема й податкові, для вільного руху товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Оскільки податкова політика традиційно проводиться кожною країною з урахуванням своїх національних інтересів, ЄС відмовився від створення єдиної податкової системи.
Замість цього було прийнято рішення привести законодавчі бази країн-членів до спільного вигляду, а також підпорядковувати національні податкові системи загальним завданням європейської інтеграції .
Для країн — кандидатів на вступ до євроспільноти введена процедура скринінгу законодавства, в тому числі податкового, зміст якої полягає в тому, що весь обсяг законодавства країни, яке підлягає компетенції ЄС, послідовно (до 5—7 років) перевіряється на відповідність до стандартів та вимог ЄС, на що з боку співтовариства виділяється відповідна експертна та фінансова допомога.
Податкова гармонізація в ЄС ставить перед собою такі цілі:
• скасування податкових кордонів для створення рівних конкурентних умов для суб’єктів господарювання;
• об’єднання і уніфікація внутрішнього ринку ЄС як основної рушійної сили інтеграційних процесів у регіоні;
• приведення у відповідність структури податкових систем, порядку утримання основних видів податків в усіх країнах ЄС.
Одним із пріоритетних напрямів у сфері адаптації податкового законодавства, на яких у першу чергу мають бути зосереджені зусилля центральних органів виконавчої влади, також визначено непряме оподаткування.
Зокрема, у «Білій книзі» 1985 р. було запропоновано низку загальних принципів податкової політики ЄС стосовно ПДВ і акцизів, серед яких є такі: ? поступовість процесу зближення податків держав-учасниць; ? гармонізація структури податків шляхом прийняття директив; ? неприпустимість збільшення кількості податкових ставок і прив’язка їх розмірів до визначеного валютного курсу в межах установленої Комісією «вилки» податкових ставок.
Щодо ПДВ ці принципи було конкретизовано у формі таких завдань:
• завершення гармонізації податкової бази щодо ПДВ шляхом прийняття пропозицій Комісії;
• прийняття рішень, що забороняють державам-учасницям збільшувати кількість податкових ставок і різницю податкових ставок (порівняно з іншими державами-учасницями);
• підготовка пропозицій механізму гармонізації податкових ставок і системи податкових знижок щодо ПДВ, незалежної від окремої держави — учасниці ЄС.
Щодо акцизів як мету було визначено завершення гармонізації їхньої структури, зокрема податкових ставок, за принципом «вилки» для кожного виду акцизів.
У галузі прямого оподаткування ухваленню програми ЄС передувала робота групи європейських експертів, об’єднаних у спеціальний комітет на чолі з О. Рудингом. Цей комітет висунув низку пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності імплементації директив з прямих податків, і, зокрема, Директиви про материнські і дочірні компанії. Комітет О. Рудинга рекомендував знизити встановлений поріг участі однієї компанії в капіталі іншої для того, щоб більша кількість компаній держав-учасниць, які здійснюють транскордонні операції, підпадала під дію Директиви й у такий спосіб звільнялася від сплати податку на дивіденди. У рекомендаціях комітету було сформульовано також інші пропозиції, покликані підвищити ефективність правового регулювання прямих податків.
В ЄС зберігається погляд, згідно з яким податкова гармонізація має здійснюватись у кілька етапів (рис. 12.9).
| Етапи |
І етап — досягнення згоди стосовно типу податку, що підлягає гармонізації |
| ІІ етап — узгодження податкової бази |
| ІІІ етап — узгодження податкових ставок |
| Сучасні результати |
• обмежена гармонізація щодо основних податків: податку з обороту, акцизних зборів, податків на прибутки корпорацій, на дивіденди та відсотки, деякихвидів податку і капітал; • узгодження режимів ПДВ у державах — членах ЄС; • відсутність повного узгодження податкових ставок |
Рис. 12.9. Податкова гармонізація в ЄС
Питання для самоперевірки
?
1. Що таке бюджетний устрій та бюджетна система?
Чим вони визначаються? Наведіть приклади.
2. Після ознайомлення зі структурою державного бюджету різних країн спробуйте зробити висновки щодо їхніх спільних рис і національних особливостей.
3. На основі власних висновків складіть таблицю «Типова структура державного бюджету країни».
4. Назвіть основні підходи до використання регуляторної ролі бюджетного законодавства в країнах ОЕСР, порівняйте їх та спробуйте застосувати на теоретичному рівні до бюджетно-податкової практики в Україні. Чи співвідносяться реалії нинішньої бюджетно-податкової практики в Україні з вашими теоретичними узагальненнями?
?
5. Знайдіть у літературі та опишіть структуру державного бюджету Німеччини, Швеції, Італії чи будь-якої іншої країни. Самостійно складіть таблицю.
6. Що таке «трансфертна держава»? Чи мало місце таке явище у світовій економіці? В якій країні чи країнах?
Наведіть приклади.
7. Дослідіть зміни в бюджетно-податковому регулюванні в зарубіжних країнах, починаючи з другої половини ХХ ст.
Які етапи реалізації бюджетно-податкової політики слід розрізняти?
8. Дайте економічну інтерпретацію термінів: а) бюджетна конвергенція; б) пакт стабільності; в) бюджетні обмеження; г) податкова координація.
9. Що являє собою Маастрихтська угода? Коли та з якою метою її було прийнято?
10. Розкрийте загальні особливості оподаткування в розвинутих ринкових країнах. За рахунок яких податків формується бюджет у цих країнах? Яку питому вагу становлять прямі та непрямі податки? Назвіть ставки оподаткування за основними видами податків по країнах з урахуванням проведених у них податкових реформ.
11. Що означає податкова координація та гармонізація?
На якому етапі щодо неї перебувають країни — члени ЄС, інші міжнародні економічні угруповання?
12. На якому етапі нині перебувають країни — члени ЄВС стосовно зближення та гармонізації бюджетних та податкових систем? Яка роль та особливості бюджетної політики нині спостерігаються в кожній з країн? Якими чинниками ці зміни зумовлені?
Термінологічний словник
Бюджет Європейського Союзу
— це нормативно-правовий акт, що формується на основі середньострокового фінансового прогнозу, передбачає забезпечення діяльності ЄС та відображає існуючі пріоритети й напрями його політики, розробляється Європейською комісією, розглядається Радою ЄС та затверджується остаточно Європейським парламентом.
Бюджетна конвергенція — складова фінансової конвергенції країн — членів ЄС, змістом якої є цілеспрямоване зниження структурних бюджетних дисбалансів, що забезпечує скорочення бюджетного дефіциту та державного боргу.
Бюджетна система — урегульована правовими нормами сукупність усіх видів бюджетів, які створюються в країні відповідно до її бюджетного устрою.
Бюджетний устрій — організація та принципи побудови бюджетної системи, установлення складу, структури та взаємозв’язку між
об’єднаними в ній складовими, що визначаються державним устроєм країни. ЄВС — Європейська валютна система, форма економічної інтеграції, співробітництва та координації у валютно-фінансовій сфері країн — членів ЄС, що формально була проголошена у 1978 р. ЄЦБ
— Європейський центральний банк, головний фінансовий інститут у межах ЄС, що визначає монетарну політику, спрямовану на формування Європейського валютного союзу.
Маастрихтська угода — угода між представниками урядів країн — членів ЄС про поетапне створення Європейського валютного союзу, що була прийнята на основі пропозиції комісії Делора в грудні 1991 р. в Нідерландах.
Пакт стабільності та зростання — бюджетне обмеження для країн — членів ЄС, що сприяє стабілізації їхнього економічного розвитку, змістом якого є те, що перевищення 3 %-го рівня бюджетного дефіциту допускається лише в разі 2 %-го економічного спаду в країні.
Податкова гармонізація — процес узгодження механізму оподаткування в країнах стосовно типу податку, податкової бази, податкових ставок, що може відбуватись як на односторонній основі, так і на фундаменті співробітництва між країнами на рівні регіонального міжнародного економічного угруповання.
Скринінг законодавства — процедура послідовної перевірки всього обсягу законодавства країни — кандидата на вступ до ЄС на відповідність до стандартів та вимог ЄС із наданням експертної та фінансової допомоги з боку співтовариства. «Трансфертна держава»
— держава добробуту з високим рівнем соціальних витрат.
Централізація бюджетної системи — процес зростання питомої ваги державного бюджету в загальному обсязі ресурсів бюджетної системи, що призводить до залежності місцевих бюджетів від державного бюджету.
