Posibniki.com.uaБухгалтерський облікБухгалтерський облік в управлінні підприємством13.2. Побудова внутрішньогосподарського обліку затрат на основі обліку неповних затрат


< Попередня  Змiст  Наступна >

13.2. Побудова внутрішньогосподарського обліку затрат на основі обліку неповних затрат


Багатоступінчастий облік затрат на виробництво. Цей варіант організації обліку затрат (його називають також багатошаровим, багатоблоковим (поліблоковим), багатосегментним) включає процедуру багатоступінчастого нагромадження націнки — брутто-прибутку. Багатоступічастість зумовлена тим, що облік сталих затрат ведеться не в одному місці, а розосереджений за кількома методологічними сегментами, які характеризуються різним ступенем таких факторів:

1) віднесення сталих затрат на конкретні види готової продукції (за групами, місцем виникнення, центрами відповідальності, а також за підприємством як єдиним комплексом);

2) доцільність віднесення їх на даний звітний період;

3) можливість уникнути сталих затрат у короткому, середньому та тривалому господарських періодах.

Багатоступінчастий облік затрат може застосовуватися не тільки на промислових підприємствах. Зазвичай встановлення процентної націнки (маржі) на покриття затрат кожного ступеня (сегмента) використовується для оцінювання окупності виробничої продукції, визначення рентабельності підрозділів підприємства та знаходження нижньої межі для відпускних цін.

Обчислення наслідків-брутто за кожним підрозділом — місцем відповідальності — проводять з урахуванням залежних і незалежних від волі суб’єкта затрат. Одержаний наслідок-брутто створює фінансову основу для стимулювання трудових колективів (виплата премії, обчисленої як частка бруттоприбутку підрозділу).

До багатоступінчастого обліку затрат доцільно вдаватися на тих підприємствах, де управління децентралізоване за центрами відповідальності, яким делеговані права на одержання та використання прибутку. Якщо на підприємстві переважає

погодинна оплата праці, то затрати за заробітною платою враховуються як сталі і в кошторисі передбачається їх покриття за рахунок брутто-прибутку.

Облік відшкодування сталих затрат на виробництво та результатів господарської діяльності. Метод передбачає модифікацію багатоступінчастого обліку. Його сутність полягає у поєднанні обліку змінних затрат з обліком повних затрат. Найкращі результати система має за умови, що сталі затрати фіксуються за допомогою певних процентних ставок й обчислені.

Розрізняють ретро- та перспективні версії варіанта. Такий розподіл суттєво впливає на калькулювання цін.

Ретроспективна версія. Процедура починається з порівняння відомої ринкової ціни із собівартістю. Далі на кожній сходинці (стадії) виробничого процесу визначається, якою мірою ціна покриває собівартість.

Приклад

1.Ціна одиниці виробу 12 440

2.Змінні затрати на один виріб 8900

3.Наслідок-брутто І (п. 1 – п. 2) 3540

4.Сталі затрати на один виріб (57% від п.3) 2018

5.Наслідок-брутто II (п.3 – п.4) 1522

6.Сталі затрати за місцем виникнення (26,93 % від п.5) 410

7.Наслідок-брутто ІІ (п.5 – п.6) 1112

8.Сталі затрати центру відповідальності суб’єкта (63,8% від п.7) 710

9.Наслідок-брутто IV (п.7 – п.8) 402

10.Сталі затрати підприємства (82,6% від п.9) 332

11.Наслідок-прибуток-нетто (п.9 – п.10) 70

Перспективна версія. Відправною точкою розрахунку є прямі змінні затрати, до яких додають обчислені сталі затрати кожного наступного ступеня. Розрахунок завершує обчислення ціни. (дані попередньої калькуляції)

Приклад

1.Змінні затрати на один виріб 8900

2.Сталі затрати на один виріб (22,67% від п.1) 2018

3.Разом (п.1 + п.2) 10 918

4.Сталі затрати за місцем виникнення (3,75 % від п. 3) 410

5.Разом (п.3. + п.4) 11 328

6.Сталі затрати центру відповідальності (6,37% від п.5) 710

7.Разом (п.5 + п.6) 12 038

8.Сталі затрати підприємства (2,76% від п.7) 332

9.Собівартість (п.7 + п.8) 12 370

5.Разом (п.3. + п.4) 11 328

6.Сталі затрати центру відповідальності (6,37% від п.5) 710

7.Разом (п.5 + п.6) 12 038

8.Сталі затрати підприємства (2,76% від п.7) 332

9.Собівартість (п.7 + п.8) 12 370

7.Разом (п.5 + п.6) 12 038

8.Сталі затрати підприємства (2,76% від п.7) 332

9.Собівартість (п.7 + п.8) 12 370

9.Собівартість (п.7 + п.8) 12 370

3.Разом (п.1 + п.2) 10 918

4.Сталі затрати за місцем виникнення (3,75 % від п. 3) 410

5.Разом (п.3. + п.4) 11 328

6.Сталі затрати центру відповідальності (6,37% від п.5) 710

7.Разом (п.5 + п.6) 12 038

8.Сталі затрати підприємства (2,76% від п.7) 332

9.Собівартість (п.7 + п.8) 12 370

10.Прибуток-нетто 70

11.Ціна одиниці виробу (п.9 + п.10) 12 440

Якщо ціна невідома, облік відшкодування сталих затрат необхідно доповнити складанням калькуляції на базі граничних (пропорційно змінних) видатків, а також виділенням таких сталих видатків (з урахуванням їх видів), які можна легко розподілити за конкретними виробами.

Облік відшкодування граничних стандартних нормативних затрат на виробництво. Цей метод заснований на передбаченні існування жорсткої замінюваності між величиною затрат та обсягом виробництва.

Передбачається чітке розмежування затрат на сталі та пропорційно змінні. У цьому варіанті обліку не лише змінні, а всі витрати групують за місцями їх виникнення. Розрахунок відхилень виконується так само, як за нормативного обліку затрат, тобто з використанням еластичного кошторису (бюджету). Сума фактичних затрат знаходиться коригуванням нормативних витрат на величину виявлених відхилень. Фіксація відшкодування граничних стандартних затрат забезпечує адміністрацію інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень в умовах неповного використання виробничих потужностей підприємства. Деякі фахівці вважають систему обліку граничних затрат найдовершенішою системою обліку.

Наведені варіанти побудови бухгалтерського обліку затрат виникли відносно недавно і спрямовані передусім на контрольні аспекти обліку. Завдяки обліку нагромаджується інформація, необхідна для прийняття дієвих управлінських рішень, уможливлюється розроблення ефективної цінової політики.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
14.2. Види звітності
14.3. Підготовчі роботи до складання фінансового звіту
ВИМОГИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 15.1. Вимоги до звітності
15.2. Організаційне забезпечення формування фінансової звітності
15.3. Методика складання балансу фінансової звітності
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki