Комплексні витрати, які прямо не можуть бути віднесені (недоцільно) на собівартість окремих видів продукції, групують у кошториси витрат за цільовим призначенням. Кількість таких кошторисів, а також їх склад залежать від галузевих особливостей підприємств.
Нижче наводяться склад, особливості розрахунку й розподілу витрат таких типових кошторисів: кошторис витрат на утримання й експлуатацію устаткування, загальновиробничих витрат, витрат на підготовку та освоєння виробництва, кошторис інших виробничих витрат.
Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування складається цехами основного виробництва за статтями витрат, зазначеними в табл. 9.1.
Кожна стаття кошторису обґрунтовується плановими розрахунками, вихідними даними для яких є:
— планований склад устаткування і транспортних засобів, що визначається виходячи з норм їх використання та планованого обсягу виробництва;
— нормативи витрат рухової енергії за окремими видами устаткування та середні ціни (собівартість) окремих видів енергії;
— норми витрат купівельних матеріалів для експлуатації устаткування, включаючи запасні частини, мастильні та обтиральні матеріали;
— норми амортизаційних відрахувань;
— нормативи обслуговування устаткування і транспортних засобів допоміжними робітниками;
— розрахунки розподілу продукції (робіт, послуг) допоміжних цехів;
— розрахунки потреби в малоцінних і швидкозношуваних предметах та інструментах.
Таблиця 9.1
ПЕРЕЛІК ТА ЗМІСТ СТАТЕЙ КОШТОРИСУ ВИТРАТ
НА УТРИМАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЮ УСТАТКУВАННЯ
Стаття витрат |
Зміст і характеристика витрат |
1. Витрати на утримання й експлуатацію виробничого та підйомнотранспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів зі складу основних виробничих засобів (технічний огляд |
Витрати на проведення контрольно-діагностичних, кріпильних, регулювальних, мастильних операцій і очисних робіт тощо з перевірки вимірювальних приладів та реєстраційної апаратури, заміни шлангів, пальників і контактів автогенного й електрозварювального устаткування, шлангів та з’єднань пневматичного інструменту, заміни та зшивання приводних пасів і транспортерних стрічок, заміни клапанів, шиберів, засувок та інших запасних частин переда |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вального устаткування
і технічне обслугову
Закінчення табл. 9.1
Стаття витрат |
Зміст і характеристика витрат |
3. Сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами, нематеріальними активами |
Сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами, нематеріальними активами |
4. Витрати на утримання цехових транспортних засобів |
Витрати на утримання власних і залучених сторонніх транспортних засобів (вантажних автомобілів, авто- й електрокарів, паровозів, тепловозів та інших видів нетехнологічного транспорту), які забезпечують переміщення матеріалів, інструментів, деталей, |
|
|
|
|
|
|
|
|
заготовок тощо з базового складу до цехів і доставку готової продукції на склади зберігання
Одночасно зі складанням кошторису витрат на утримання й експлуатацію устаткування уточнюються кошторисні (нормативні) ставки цих витрат на одну машино-годину й одиницю продукції.
Кошторис загальновиробничих витрат є сумою цехових витрат підприємства. Для обчислення кошторису загальновиробничих витрат вихідними даними є:
— структура організації управління цехами, їх штатні розписи;
— норми витрат палива й енергії для опалення, освітлення та інших загальновиробничих потреб;
— норми амортизаційних відрахувань;
— розрахунок витрат на охорону праці;
— розрахунки розподілу продукції та послуг допоміжних цехів;
— розрахунок витрат на утримання пожежної та сторожової охорони;
— розрахунок витрат на професійну підготовку й перепідготовку, за профілем підприємства, кадрів, що перебувають у трудових відносинах із підприємством;
— норми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством.
Перелік статей загальновиробничих витрат наведено в табл. 9.2.
Таблиця 9.2
СТАТТІ КОШТОРИСУ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ
Стаття витрат |
1. Витрати на управління виробництвом |
2. Сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами та нематеріальними активами загальновиробничого призначення |
3. Витрати некапітального характеру, пов’язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва |
4. Витрати на обслуговування виробничого процесу |
5. Витрати на охорону праці |
6. Витрати, пов’язані із забезпеченням пожежної та сторожової охорони |
|
7. Витрати, пов’язані з використанням та обслуговуванням засобів сигналізації, на послуги телефонного зв’язку
8. Податки, збори та інші обов’язкові платежі |
9. Витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення |
10. Витрати на перевезення працівників до місця роботи й назад |
11. Витрати, пов’язані з виконанням робіт вахтовим методом |
12. Витрати на виплату надбавок до заробітної плати працівникам цеху, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний характер |
|
13. Відрахування на створення резервного фонду для забезпечення гарантійних зобов’язань на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції
14. Платежі зі страхування ризиків цивільної відповідальності |
15. Витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем виробництва працівників, пов’язаних із виробничою діяльністю |
16. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень |
17. Інші витрати |
Витрати за кошторисом загальновиробничих витрат розподіляють за видами продукції, як правило, пропорційно до основної заробітної плати виробничих робітників. Такий метод розподілу доцільний за рівномірної механізації виробництва, оскільки в іншому випадку не забезпечується достатній рівень достовірності калькулювання собівартості продукції. При цьому підвищенню достовірності калькулювання сприяє поєднання зазначеної бази розподілу з використанням інших: витрат на утримання й експлуатацію обладнання або кількості машино-годин його роботи.
Порядок, особливості та приклад розподілу загальновиробничих витрат буде розглянуто в наступному пункті, присвяченому питанням калькулювання собівартості продукції.
Кошторис витрат на підготовку та освоєння виробництва складається з витрат на виготовлення нових видів продукції (на кожний окремо) в період їх освоєння і витрат, пов’язаних з освоєнням нових підприємств, виробництв, виробничих цехів, технологічних ліній, удосконаленням технології та організації виробництва.
До витрат на освоєння виробництва нових видів продукції не відносять витрати, пов’язані з частковою зміною конструкції виробів, частковим удосконаленням технологічного процесу.
Вихідними даними для визначення витрат на підготовку та освоєння виробництва є: календарний графік робіт, нормативи витрат на технічну підготовку виробництва, умови договорів із проектними організаціями та інші.
Кошторис інших виробничих витрат складається на основі розрахунків витрат на:
— науково-дослідні роботи,
— стандартизацію,
— геологорозвідувальні роботи,
— витрат, пов’язаних з забезпеченням нормальних умов експлуатації виробів у споживачів;
— витрат, пов’язаних із епізодичними та періодичними випробовуваннями якості виробів, деталей, вузлів за технічними умовами тощо.
У цей кошторис також включають інші види витрат, які не відносять до жодної із зазначених вище статей.