ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ НА НАФТОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

В статье автор обосновывает необходимость комплексного похода к методике планирования финансового состояния на нефтеперерабатывающих предприятиях Украины. Сущность этой методики заключается в том, что в основе планирования лежат интегральные показатели платежеспособности, финансовой устойчивости и качества активов, характеризирующих в совокупности с разных позиций финансовое состояние предприятия.

Предложенная методика будет нацеливать предприятия на максимальную мобилизацию внутренних ресурсов и позитивно влиять на их финансовохозяйственную деятельность. In this article the author grounds the necessity of a complex approach to the methods of planning of financial state at oil-refining enterprises of Ukraine. The essence of thess methods lies in the fact that the basis of planning is integral indicators of solvency, financial sta-bility, quality of assets because in the aggregate from different positions they describe the financial state of an enterprise. The offered methods will aim the enterprise at maximum mobilization of internal resources and will positively influence on financial and economic activities.

Ключові слова: фінансовий стан, платоспроможність, стабільність, якість активів і пасивів

Важливим аспектом в організаційному та методологічному напрямі удосконалення фінансового планування є визначення фінансового стану підприємства, що базується на врахуванні таких важливих чинників, як розрахунок усіх стадій життєвого циклу виготовлення продукту, що передбачає визначення постійних та змінних потреб покупців, рівня конкуренції, потреби та наявності трудових, матеріальних та фінансових ресурсів, тенденції розвитку технології, рівня підприємницького і фінансового ризиків, запасів на складі, маркетингових й рекламних умов, ціноутворення та інших факторів. © В. В. Бабіченко,

На жаль, на більшості підприємств України не здійснюється планування фінансового стану, а прийняття керівництвом рішення по фінансово-господарській діяльності не обґрунтовуються відповідними розрахунками і досить часто носять інтуїтивний характер. Для розв’язання сучасних проблем стабілізації національної економіки та забезпечення її інтенсивного розвитку необхідно значно зміцнити фінансовий стан підприємств на основі його планування.

Проблему планування фінансового стану підприємств вивчали науковці і практики різних країн, зокрема О. М. Бандурка, Т. Г. Бень, М. Д. Білик, І. Бланк, Юджин Ф. Бригхем, М. Я. Гребельний, І. В. Дем’яненко, С. Б. Довбня, К. В. Ковальська, М. Я. Коробов, Т. В. Майорова, С. О. Матковський П. І. Орлов, О. В. Павловська, К. Я. Петрова, А. М. Поддєрьогін, С. І. Терещенко та ін.

Важливо зазначити, що серед економістів немає єдиної методики визначення фінансового стану підприємства. Так, наприклад, О. В. Павловська [1, с. 54] пропонує використовувати комплекси аналітично — оціночних показників, зокрема показники оцінки майна підприємства, прибутковості, ліквідності, платоспроможності, ділової активності, акціонерного капіталу тощо.

Безумовно, розрахунок фінансового стану підприємства, проведений по наведеній вище методиці, дає певну характеристику фінансового стану підприємства. Але недоліком такої методики, з нашої точки зору, є те, що вона по-перше, вимагає значних затрат праці і, по-друге, в цій методиці відсутній узагальнюючий показник.

К. В. Ковальська [2, с. 101] для оцінки фінансової стійкості підприємства пропонує використати коефіцієнт економічного розвитку, який розраховується за формулою:

К е. р. = Р · Ф · Кз · Д, де Р — рентабельність реалізованої продукції;

Ф — фондовіддача;

Кз — коефіцієнт заборгованості;

Д — коефіцієнт співвідношення між сумою сплачуваних дивідендів і реінвестованим у виробництво прибутком.

Модель у певний мірі відображає вплив виробничих і фінансових ресурсів на коефіцієнт економічного розвитку. Разом з тим суттєвим недоліком цієї методики є те, що в ній не знайшлося місця платоспроможності та ліквідності підприємства, які характеризують його фінансовий стан.

У ринкових умовах господарювання особливої важливості набуває інтегральна оцінка фінансового стану підприємства. Т. Г. Бень та С. Б. Довбня [3, с. 53] пропонують оцінювати фінансовий стан

підприємства за допомогою інтегральної оцінки, яка визначається за допомогою наступних формул: де І — фінансова стійкість підприємства;

РП — рівень платоспроможності підприємства;

ФН — рівень фінансової незалежності підприємства;

РА — рівень якості активів;

321 ,,??? — коефіцієнти вагомості відповідних узагальнюючих показників.

Ці дві формули передбачають отримання інтегральної оцінки фінансового стану підприємства, перша формула рекомендована для розрахунку окремого напряму фінансового стану підприємства, а друга — для розрахунку узагальнюючого показника.

Запропонований підхід дає змогу комплексно оцінювати фінансовий стан підприємства за допомогою одного інтегрального показника і ця оцінка буде носити об’єктивний характер, так як вона охоплює різні сторони виробничо-фінансової діяльності підприємства.

Разом з тим Т. Г. Бень, С. Б. Довбня та інші економісти стверджують, що якісний аналіз фінансового стану підприємства вимагає не тільки порівняння фактичних даних за різні періоди між собою в динаміці, а й порівняння фактичних даних з певними плановими та нормативними параметрами одного періоду дії.

Фактичні, планові та нормативні показники фінансового стану підприємства несуть у собі різні суттєві значення.

Так, фактичний фінансовий стан підприємства, пов’язаний з поточною діяльністю підприємства, з метою оперативного втручання в його роботу обмежується певним проміжком часу, розраховується на основі отриманих даних і характеризує досягнутий рівень фінансового стану в минулому.

Нормативний фінансовий стан розраховується на основі узагальнених фактичних даних однотипних підприємств з метою визначення критичного значення кожного із коефіцієнтів, який характеризує ту чи ту сторону фінансового стану підприємства. Для більшості коефіцієнтів немає та й не може бути загальних рекомендацій щодо нормативів, їх критичні значення — дуже умовні орієнтири.

Рис. 1 Блок-схема розрахунку зведеного інтегрального показника фінансового стану підприємства

Плановий фінансовий стан підприємства розраховується на основі прогнозних даних, складених на певний період і характеризує можливість досягнення певного рівня виробництва в майбутньому. Прогноз фінансового стану підприємства порівнюються з нормативами та фактичними даними попереднього періоду, що дозволяє повніше виявити внутрішні резерви виробництва.

При розробці блок-схеми планування фінансового стану підприємств нафтопереробної промисловості України доцільно включити платоспроможність, фінансову стійкість і якість активів, оскільки вони в сукупності з різних позицій характеризують їх фінансовий стан.

Проведені нами розрахунки по приведеній вище методиці по визначенню коефіцієнтів, які характеризують плановий фінансовий стан нафтопереробної компанії «Укртатнафта», порівняємо з фактичними та нормативними даними.

Таблиця 1

ПОРІВНЯННЯ ПЛАНОВОГО, НОРМАТИВНОГО

ТА ФАКТИЧНОГО ФІНАНСОВОГО СТАНУ

НАФТОПЕРЕРОБНОЇ КОМПАНІЇ «УКРТАТНАФТА»

*Розраховано за даними річних фінансових звітів ЗАТ «Укртатнафта».

Аналіз приведених даних свідчить про те, що планування інтегральних показників, які характеризують плановий фінансовий стан нафтопереробної компанії «Укртатнафта», буде позитивно впливати на її фінансову діяльність. Це пов’язано з тим, що плановий інтегральний показник платоспроможності нафтоперероб-

ної компанії «Укртатнафта» на 2003 р., розрахований нами на основі вище приведених показників, у розмірі 1,155, більше нормативного інтегрального показника на 0,416 і більше планового на 0,268. Це свідчить про те, що «Укртатнафта» планує виділити 1,155 грн поточних активів на 1 грн поточних зобов’язань, а це означає, що підприємство вважається ліквідним. Крім того, фактичне значення цього показника більше нормативного в 2,7 рази, що навіть більше, ніж передбачено європейською обліковоаналітичною практикою. Тобто такий підхід буде націлювати нафтопереробну компанію значно покращити свою діяльність.

Плановий інтегральний показник фінансової стабільності наф топереробної компанії «Укртатнафта» на 2003 р. розрахований нами на основі вище приведених показників, визначений в розмірі 0,716, що більше нормативного інтегрального показника на 0,086. Тобто, такий підхід планування інтегрального показника фінансової стабільності націлювало нафтопереробну компанію покращити результати своєї діяльності, і це мало своє місце тому, що фактичне значення цього показника склало 0,951, що порівняно з нормативною величиною більше на 0,321, і порівняно з плановою величиною більше на 0,235.

Плановий інтегральний показник якості активів і пасивів нафтопереробної компанії «Укртатнафта» на 2003 р., розрахований нами на основі вище приведених показників, у розмірі 0,59, що більше нормативного інтегрального показника на 0,27. Тобто, такий підхід планування інтегрального показника фінансової стабільності націлювало нафтопереробну компанію покращити фактичну якість активів і пасивів. Фактичний інтегральний показник якості активів і пасивів компанії склав 0,381, що порівняно з нормативною величиною більше на 0,061, а порівняно з плановою величиною менше на 0,209. У цілому можна зробити висновок, що якість активів і пасивів позитивно впливали на фінансовий стан компанії.

Зведений інтегральний показник фінансової стійкості нафтопереробної компанії «Укртатнафта» на 2003 р. був запланований нами на основі вище приведених показників у розмірі 0,812, що більше нормативного інтегрального показника на 0,254. Тобто, такий підхід планування інтегрального показника фінансової стійкості націлював нафтопереробну компанію покращити фактичну фінансову стійкість компанії. Фактичний зведений інтегральний показник фінансової стійкості компанії склав 0,909, що порівняно з нормативною величиною більше на 0,351, а порівняно з плановою величиною більше на 0,097. Тому в цілому можна13 зробити висновок про те, що планування фінансового стану нафтопереробної компанії позитивно впливало на її фінансовогосподарську діяльність.

Література

1. Павловська О. В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємств // Фінанси України. — 2001. — № 11.

— С. 54

—61.

2. Ковальська К.В. Фінансова стійкість акціонерного товариства як умова його економічного розвитку // Фінанси України. — 2004.

— № 2. — С. 102—104.

3. Бень Т. Г., Довбня С. Б. Бюджетування як інструмент удосконалення системи фінансового менеджменту підприємств // Фінанси України, 2001. — № 7.

— С. 56—60.

Стаття надійшла до редакції 12 травня 2006 р. УДК 336.02 М. Я. Білань, асистент кафедри економікоматематичного моделювання

КНЕУ імені Вадима Гетьмана