Posibniki.com.ua Менеджмент Планування і контроль на підприємстві 8.3. ПЛАНУВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ


< Попередня  Змiст  Наступна >

8.3. ПЛАНУВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ


Завданням планування чисельності персоналу є визначення потреби у всіх категоріях працівників, потрібних для забезпечення безперебійного виробничого процесу й виконання виробничих

Планування трудових ресурсів на діючому підприємстві починається з оцінювання їх наявності. Останнє передбачає інвентаризацію робочих місць, виявлення кількості тих, хто працює на кожній операції, що забезпечує реалізацію кінцевої мети (створення продукції, надання послуг). Аналіз і подальші розрахунки проводяться за категоріями працівників (робітники, керівники, спеціалісти, службовці), а для кожної з них — за професіями, спеціальностями. Щодо працівників розумової праці можна використати систему інвентаризації трудових навичок або спеціальностей, тобто реєстрацію професійних навичок службовців із зазначенням кількості працівників, які володіють ними.

Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну та якісну оцінку самих трудових ресурсів, а й на можливий рівень їх використання та на аналіз факторів, які впливають на цей рівень : технічних, організаційних, соціально-економічних.

Визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування. Зокрема:

1) розрахунки за обсягом будуть різними для підприємств масового та серійного виробництва порівняно з підприємствами одиничного й дослідного виробництва;

2) підприємство, яке докорінно диверсифікує свою діяльність, натрапить на значно більші проблеми в розрахунках, ніж підприємство, що тільки збільшує обсяги виробництва чи надання послуг;

3) підприємству, виробництво на якому має ритмічний характер упродовж усього року, не знайомі проблеми виробництва сезонного характеру, в тому числі щодо розрахунку чисельності персоналу.

Усіх працівників підприємства розподіляють на дві групи:

— персонал основної діяльності (промислово-виробничий персонал);

— персонал неосновної діяльності (непромислових організацій, які перебувають на балансі підприємства).

Такий розподіл викликається потребою розрахунків показників заробітної плати, узгодження трудових показників із вимірниками результатів виробничої діяльності (для визначення продуктивності праці враховують тільки чисельність промислововиробничого персоналу).

планів. При цьому треба забезпечити раціональне використання трудових ресурсів, оптимальне співвідношення різних категорій персоналу. Для цього розрахунки необхідно здійснювати за категоріями персоналу.

Загальну планову чисельність працівників визначають як суму чисельності промислово-виробничого персоналу й персоналу, зайнятого в непромислових господарствах та організаціях підприємства.

За умови значних організаційних змін (наприклад, створення нового підприємства) оцінювання майбутніх потреб у трудових ресурсах є досить складним завданням. У цьому разі використовують типові структури, моделі, аналоги.

Під час складання плану з праці розраховують явочну, облікову та середньооблікову чисельність персоналу.

Явочний склад планують тільки для категорії «робітники». Це — чисельність робітників, які повинні бути щоденно на підприємстві відповідно до кількості робочих місць для забезпечення нормального функціонування виробничого процесу.

Облікова чисельність — це всі постійні працівники підприємства згідно зі штатним розписом (явочна чисельність робітників, чисельність працівників, які перебувають у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, на навчанні, при виконанні державних обов’язків, у декретній відпустці).

Обліковий склад може змінюватися (звільнення та прийняття нових працівників), тому на підприємстві розраховують середньооблікову чисельність. Середньооблікова чисельність — це чисельність працівників на певну дату.

Таким чином, техніка розрахунків планової чисельності окремих категорій працівників визначається конкретною специфікою їхньої професійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи того підприємства. Але в будь-якому разі вона має базуватися на врахуванні можливої економії затрат праці за факторами.

Для розрахунку планової чисельності робітників використовуються показники виробничої програми, норми виробітку, часу, обслуговування, звітні дані щодо виконання норм, дані щодо підвищення продуктивності праці у плановому році.

Передусім, для виявлення загальної чисельності промислововиробничого персоналу на плановий період використовується метод коригування базової чисельності:

Ч

Ч б пл. ?± ?? = V , (8.4) де пл.

Ч

100

Ч — чисельність промислово-виробничого персоналу, що необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб; б

Ч — базова (очікувана) чисельність, осіб;

Точнішим є метод розрахунку планової чисельності на підставі повної трудомісткості виготовлення продукції: в.н.еф. де N T — повна трудомісткість виробничої програми планового року (включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування та управління виробництвом), нормо-годин; еф.

Ф — розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин; в.н.

Ф — розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин; в.н.

К 

— очікуваний коефіцієнт виконання норм.

Чисельність робітників, зайнятих на роботах, які нормуються, розраховується за формулою: в.н.еф. де i t — планова трудомісткість одиниці і-го виду виробу, нормогодин; i N 

— кількість виробів і-го виду, од.; k — кількість видів виготовлюваних одиниць.

— кількість виробів і-го виду, од.; k — кількість видів виготовлюваних одиниць.

Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах (Ч об. ), — контроль технологічного процесу, управління апаратами, машинами та іншим устаткуванням — розраховується за нормами обслуговування, а саме: об де m — кількість об’єктів, що обслуговуються (агрегатів і т. ін.); з

К — кількість змін роботи на добу; пер.

К — кількість змін роботи на добу; пер.

К — коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який розраховується за формулою:

272 ?V — плановий темп зростання обсягу виробництва продукції, %; ?Ч — сумарна зміна чисельності за пофакторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.

?V — плановий темп зростання обсягу виробництва продукції, %; ?Ч — сумарна зміна чисельності за пофакторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.

Н — норма обслуговування одного агрегату (машини) — кількість об’єктів на одного робітника.

Додаткова потреба персоналу на перспективний (плановий) період заявляється на підставі порівняння його фактичної наявності й потреби на плановий період за окремими професіями та кваліфікаціями. Вона розраховується як очікуваний приріст з урахуванням компенсації зменшення (вихід на пенсію, призов до армії та ін.), заміни практиків на спеціалістів.

Корисний (ефективний) фонд робочого часу середньооблікового працівника визначають множенням кількості робочих днів на середню тривалість робочого дня. У табл. 8.1 наведено приклад розрахунку цього показника.

Таблиця 8.1

БЮДЖЕТ РОБОЧОГО ЧАСУ СЕРЕДНЬООБЛІКОВОГО

ПРАЦІВНИКА НА 20__ р.

273 де f — плановий процент невиходів робітників на роботу; об.

де f — плановий процент невиходів робітників на роботу; об.

Закінчення табл. 8.1

Показники Звітний Плановий період
за кварталами

періодусього ІІІІІІІV

5. Робочі дні (3—4) 217,6 218,1 57,35 54,7 51,35 62,6
6. Номінальна тривалість робочого дня, год. 8,2 8,2 8,2 8,2 8,2 8,2
7. Внутрішньозмінні втрати робочого дня, год. 0,24 0,25
У тому числі: • скорочення робочого дня підлітків • скорочення робочого дня на важких роботах і роботах зі шкідливими умовами праці • скорочення робочого дня для жінок, які годують немовлят • скорочення робочого дня в передсвяткові дні —0,2—0,04 —0,2—0,05 ——0,2——0,05 0,20,05 —— 0,2—— 0,05 0,2 0,05
8. Середня тривалість робочого дня, год. (6—7) 7,96 7,95 7,95 7,95 7,95 7,95
9. Корисний (ефективний) фонд робочого часу одного працівника, год (5—8) 1732,1 1733,9 455,93 434,87 408,23 497,67

Розглянемо приклад розрахунку середньої тривалості відпустки на прикладі (табл. 8.2).

Таблиця 8.2 ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТРИВАЛІСТЬ ВІДПУСТКИ

НА ПІДПРИЄМСТВІ (ПРИКЛАД)

Тривалість, днів Кількість робітників, які мають відпустки відповідної тривалості
24 384

26130

30 76
Всього 590

Середня тривалість відпустки становить:

Допт = (384*24 + 130*26 + 76*30)/ 590 = 25,2 дня.

Допт = (384*24 + 130*26 + 76*30)/ 590 = 25,2 дня.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
8.5. ПЛАНУВАННЯ ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ
Розділ 4. ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ ВИТРАТ І ФІНАНСІВ ТЕМА 9 ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА
9.2. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ ДОПОМІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА Й КОШТОРИСІВ КОМПЛЕКСНИХ ВИТРАТ
Планування кошторисів комплексних витрат
9.3. СКЛАДАННЯ ПЛАНОВИХ КАЛЬКУЛЯЦІЙ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)