Posibniki.com.ua Економіка Актуальні питання розвитку агробізнесу в Україні ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ


У ринкових умовах господарювання досягнення успіху підприємства залежить від якості управління ним. В енциклопедичній літературі управління розглядають як процес цілеспрямованого впливу суб’єкта управління на об’єкт для забезпечення йогоефективного функціонування та розвитку, що в основному відбиває психологічний аспект менеджменту [1, с. 552]. Суттєвим доповненням до цього загального визначення процесу управліннязробили М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, трактуючи по-няття «управління» як процес планування, організації, мотиваціїта контролю, необхідний для того, щоб сформулювати і досягнути цілей організації [2, с. 38].

Як продемонстровано на рис. 1, діяльність будь-якого підприємства можна розглядати через призму трирівневої взаємодії, яказумовлює виділення в системі його менеджменту трьох взаємопов’язаних підсистем (стратегічного, тактичного, операційного),що, в свою чергу, потребує формування обслуговуючих взаємопов’язаних між собою інформаційних підсистем — аналізу (стратегічного, поточного, операційного) й обліку (стратегічного, фінансового, управлінського). Підсистеми стратегічного обліку йаналізу проектують систему контролінгу, що є інформаційноюпідсистемою стратегічного менеджменту підприємства [3, с. 80].

Сутність системи менеджменту характеризується принципами, які є однаковими для соціально-економічних об’єктів усіх галузей діяльності. При цьому дії суб’єкта управління спрямованіна досягнення певної мети. Всі системи менеджменту включаютьтакі поняття:

— єдність цілей і результатів, а також коштів для швидшого іефективнішого їх досягнення;

— комплексність усіх процесів управління, куди включені облік і аналіз, планування, організаційні заходи, регуляція і контроль за виконанням;

— об’єднання оперативного, поточного та перспективногопланування при оптимальних умовах і безперервності;

— обов’язковий контроль прийнятих рішень, як найважливіший фактор для їх швидкої реалізації;

— моральне і матеріальне стимулювання виробничої активності і досягнень, як усього трудового колективу, так і окремогопрацівника;

— зацікавленість співробітників у підвищенні своєї кваліфікації, в постійному оволодінні сучасними вміннями, навичками ізнаннями всіх нових технологій;

— створення здорового психологічного клімату в колективі;

— гнучкість організаційної системи менеджменту, яка дозволяє вирішувати практично всі управлінські завдання;

— використання достовірної та перевіреної інформації під часприйняття управлінських рішень.

У постійно змінюваному середовищі успішною буде діяльністьтого підприємства, менеджери якого вміло застосовують прийомита методи операційного,тактичного та стратегічного менеджменту.При цьому важливим є вибір обґрунтованої, економічно доцільноїта реальної стратегічної мети діяльності підприємства, що зумовлюєзастосування тієї чи іншої сукупності методів різних рівнів менеджменту, а також впливає на формування обслуговуючих інформаційних підсистем обліку й аналізу [4, с. 370].

Рис. 1. Рівні менеджменту, аналізу й обліку підприємства

Список використаних джерел

1. Богатирьова Л. Д. Основи менеджменту [електронний ресурс]:Навчальний посібник. — Одеса: ОНАЗ, 2004. — 160 с.

2. Иванова В. Н. Теория управления: социально-технологическийподход. Энцикл. словарь/ Под ред. В. Н. Иванова, В. И. Патрушева;Акад. наук социал. технологий и местного самоуправления.– 3-е изд.,перераб. и доп. — М.: Муниципальный мир, 2004. — 672 с.

3. Михайлова С. І. Менеджмент. Навчальний посібник. — Вінниця:НОВА КНИГА, 2006 — 416 с.

4. Пушкар М. С. Контролінг — інформаційна підсистема стратегічного менеджменту: моногр. / М. С. Пушкар, Р. М. Пушкар. — Тернопіль : Карт-бланш, 2010. — 370 с.Штоколова К. І.,науковий керівникКлименчукова Н. С., к.е.н., доцент,Луганський національний аграрний університет,м.ЛуганськІННОВАЦІЙНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ

АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Практична реалізація переходу до інноваційної моделі розвитку має особливе значення для агропромислового виробництва,саме воно забезпечує продовольчу безпеку країни, формує 14 %валового внутрішнього продукту та близько 60 % фонду споживання населення. Розвиток агропромислового виробництва повинен забезпечуватися шляхом інноваційно-інвестиційного зміцнення матеріально-технічної бази, впровадження екологічнобезпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій» [1 с. 6].Інноваційно-інвестиційна діяльність на сучасному етапі розвиткуагропромислового виробництва є фундаментом його стабільногота ефективного економічного зростання. В умовах подоланнякризових деформацій економічного простору особливої актуальності набувають проблеми активізації та ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві.

Основними факторами довгострокового успіху сільського господарства України є:

— створення сприятливого інвестиційного клімату для АПК;

— перерозподіл структури експорту продукції АПК у бік збільшення росту експорту продуктів з більшою доданою вартістю;

— державна підтримка, координація, планування і фінансування заходів з просування бренду національного АПК і йогопродукції на зовнішніх ринках;

— впровадження в практику АПК і виробництва продуктівхарчування принципів міжнародної системи технічного регулювання;

— формування системи сільськогосподарського дорадництваза участю науки, освіти та дорадчих служб, перехід на інноваційну модель розвитку;

— удосконалення системи підготовки професійних кадрів дляАПК [2, с. 7].

Таким чином, необхідно підкреслити такі висновки:

1. Методи оцінки економічної ефективності капітальних вкладень, розроблені для умов адміністративно-командної економіки,не відповідають сучасному стану її розвитку.

2. Викликає значне зацікавлення зарубіжний досвід проведення інвестиційних розрахунків, у якому широко використовуютьсяяк динамічні методи оцінки економічної ефективності, заснованіна аналізі фінансових потоків, так і статичні, що спираються надослідження фінансового стану інноваційного підприємства, якіздійснюють інвестиційні програми, за звітними роками інвестиційного періоду.

3. До нині не розроблена в повному обсязі ефективна системаоцінки економічної ефективності інвестицій в інновації та новітехнології, яка б об’єднувала ідеї інвестиційної діяльності та по-точних інновацій. Не існує рекомендацій щодо вибору системипоказників, які забезпечують необхідну і достатню точність оцінки ефективності інноваційного проекту.

Список використаних джерел

1. Загайтов І. Б. Економіка АПК: Підручник. — Воронеж: Видавництво ім. Е. А. Болховітінова, 2001.

2. Мінаков І.А. Кооперація і агропромислова інтеграція. — Видавництво: Колос, 2007.

3. Злобін Е. Ф., Міхальов А. А., Воропаєв А. І. Агрофірми в АПК. —Орел, 2007.

4. Карлик А. Е. Економіка підприємства: Підручник. — М.: ИНФРА

— М, 2002.

5. Мінаков І. А. Економіка галузей АПК. — Видавництво: Колос,2006.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ АПК
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНОЇ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА РИНКАХ КРАЇН ЄВРОПИ
ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ВЕРБИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНВЕСТУВАННЯ В АГРАРНИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ
РИНОК ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)