Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Історія бухгалтерського обліку 1.2. Підходи до вивчення історії обліку


< Попередня  Змiст  Наступна >

1.2. Підходи до вивчення історії обліку


Виникнення бухгалтерського обліку стало незворотнім кроком у історичному розвитку людської цивілізації. Зародження осмислених господарських відносин у суспільстві вимагало створення дієвих прийомів визначення наявного у власника майна та забезпечення належного контролю за його використанням. Із часом бухгалтерський облік зазнає постійних еволюційних змін, на кожному історичному етапі розвитку суспільства розширюються, уточнюються та переглядаються його теоретичні основи і практика здійснення.

Вивчаючи історію, минуле своєї справи, науки, бухгалтерські працівники по-різному розуміють і трактують методи її вивчення і дослідження. Відмінна риса сучасних наукових

досліджень — застосування різних підходів до вивчення поставленої проблеми. При цьому кожен підхід можна вважати окремим напрямком суспільно-наукової думки, що має своїх визнаних авторитетів і послідовників, і кожен має сильні сторони та недоліки.

Сучасні дослідники історії бухгалтерського обліку відмовляються від простої констатації фактів минулого та прийняття на віру всіх тверджень, що дійшли до нас у рукописах із минулих років і століть. Адже, в жодній науці пасивне спостереження не було ефективним.

Слід постійно порівнювати і співставляти інформацію, враховувати обставини, при яких відбувалися досліджувані події. Потрібно, також, розумітися на національних особливостях і культурних традиціях людей, що приймали участь у цих подіях.

Для дослідника історії важливо обережно поводитися із отриманими даними, щоб не дискредитувати раціональне зерно, котре вони містять.

У наш час є багато наукових праць з історії бухгалтерського обліку, що відповідають вказаним критеріям. Зокрема, це роботи видатного російського вченого-історика Я.В. Соколова. Заслуговують, також, на увагу праці таких корифеїв-дослідників бухгалтерського обліку, як І. А. Басманов, О.О. Бауэр, В.А.Маздоров.

Завдання, що ставились перед бухгалтерським обліком, багато в чому заперечували одне одного, адже інтереси держави, кредиторів, дебіторів, власника, службовців, адміністратора, підзвітних осіб суперечливі і, часто, протилежні. Це відображалось на якості роботи обліковця. Саме з цієї причини, не дивлячись на щире прагнення зробити облік простим, своєчасним, точним він ніколи не відповідав цим вимогам на всі сто відсотків.

Цим пояснюється і постійна зміна та розвиток обліку, яку ми виявляємо, досліджуючи його історію.

Вказане дозволяє зробити нам важливий висновок про те, що у бухгалтерській науці не може бути однієї єдино вірної теорії, єдиної системи категорій, яка розкриє всі питання, що стоять перед бухгалтером.

Отже, слід визнати, що існує велике різноманіття підходів до ведення бухгалтерського обліку, яке слід виявляти і досліджувати.

Закономірним є висновок про неможливість надати одну єдино правильну характеристику історичного процесу розвитку облікових ідей. У наукових працях, що досліджують історію бухгалтерського обліку, використовують різноманітні підходи до вивчення обліку, робиться огляд різних точок зору. Ці точки зору порівнюються, аналізуються їх відмінності, робиться спроба розкрити причини цих відмінностей.

У науковій літературі виділяється кілька різних підходів до дослідження історії обліку. Найповніше методологічні підходи до вивчення бухгалтерського обліку сьогодні викладено у працях видатного російського вченого Я.В.Соколова. Назвемо самі типові з них, які він описує у своїх працях.

Перший підхід — філософський. Його автори робили спробу дослідити загальний хід історії та виявити закони, що керують цим ходом. Цей напрямок можна вважати самим непродуктивним. Його ідеологи Ф.В. Езерський, Я.М. Гальперин, А. Хаар намагались довести досконалість «потрійної» бухгалтерії і оперативно-балансового обліку та ув’язати окремі факти з історії бухгалтерського обліку із загальною еволюцією людства. Автори філософського підходу, базуючись на деяких фактах із історії обліку, створювали схеми для доказу своїх теорій.

Другий підхід — документальний. Прихильники цього методу займались перевиданням старовинних наукових праць, не даючи до них ніяких коментарів, лише переказуючи думку автора. О.О. Бауер, В.Ф. Широкий, Б. Пенндорф, Ф. Меліс, Р. де Рувер, Г. де Кройке, Е. Стевелінк, В. Стон займались лише викладенням фактів, збором і систематизацією наукових праць. Матеріали їх досліджень можуть слугувати базисом для побудови теорій і концепцій.

Автори третього, синтетичного підходу об’єднали перші два. Вони пов’язували факти з історії обліку із етапами розвитку суспільства та узагальнювали ці факти у світлі певної філософської доктрини. Серед учених, що працювали у цьому напрямку, А.М. Галаган, Н.С. Помазков, А.І. Лозінський, Г.Д. Елдридж, Е. Перагелло та ін.

Аналітичний підхід до вивчення облікової історії базується на дослідженні еволюційних етапів найважливіших облікових категорій і понять. Наприклад: баланс, подвійний запис, рахунки, оцінка, регістр і т. д. Цей підхід розвивали вітчизняні і зарубіжні вчені: Н.Р. Вейцман, М. Ездіміровіч, А.Ч. Літтлтон, Б.С. Ямей, Ж.А. Фламмінк. Слід упомянути підходи до вивчення історії розвитку облікової думки та теорії обліку.

Прагматичний підхід має у своїй основі вивчення взаємовідносин господарюючих суб’єктів, що одержують і використовують облікову інформацію для прийняття управлінських рішень.

Описовий підхід встановлює і пояснює фінансову інформацію, яка подається користувачеві облікових даних.

Нормативний підхід дає рекомендації, як і які облікові дані надавати, якою методикою при цьому користуватися. Семантичний підхід розкриває значення словоформ чи словосполучень, які використовуються для пізнання бухгалтерських категорій.

Аксіоматичний підхід може забезпечити досить точне застосування дедуктивного методу. Є думка, що цей підхід досить далекий від реальності, щоб створювати застосовані на практиці рекомендації.

Синтаксичний підхід вивчає структуру облікових категорій. В основі подвійної бухгалтерії синтаксичний підхід зводиться до правил кореспонденції рахунків.

Мікроекономічний підхід до вивчення історії обліку передбачає виявлення впливу звітних процедур на економічні показники діяльності фірми.

Психологічний підхід розглядає облік як спеціальну науку, як інструмент управління підприємством.

Обираючи будь-який із вказаних підходів слід пам’ятати про величезну важливість джерел інформації — документів. До виходу трактату Луки Пачолі історія обліку базувалась на господарських документах (на жаль, їх збереглось до нашого часу дуже мало, адже ніхто не вважав за велику цінність конторські книги або господарські відомості), а після — на виданих книгах і статтях. При цьому встановити, наскільки ці наукові роботи були близькі до реальної практики, — досить важке завдання.

У наш час для українських істориків-економістів, що працюють над дослідженнями у галузі бухгалтерського обліку, найактуальнішим є документальний підхід, що полягає у пошуках, реставрації та донесенні до читача документальних свідчень бухгалтерського обліку та наукових праць на цю тему. Адже історія вітчизняного обліку до недавнього часу, як і загальна історія, тісно пов’язувалась з історією сусідніх країн-колонізаторів і майже не розглядалась і не вивчалась відокремлено. І на сьогодні вона ще мало досліджена. Науковий пошук слід починати від часів зародження цивілізації — первісного ладу, далі

— період Київської Русі, Галицько-Волинське королівство, литовсько-польська доба, період розквіту Запоріжського козацтва, Російська та Австро-Угорська імперії, Радянський Союз.

Враховуючи велику кількість білих плям у вітчизняній історії, на нашу думку, слід об’єднати зусилля істориків, економістів і науковців при дослідженні еволюції бухгалтерського обліку. Адже лише спільними зусиллями вчених різних напрямків можливо виявити хід історичного розвитку обліку на Україні та скласти із окремих розгублених свідчень загальну картину минулих подій.

Обираючи свій підхід для викладення історії, ми намагалися зробити його максимально актуальним у сучасних умовах і відповідним до потреб і інтересів читача.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
1.4. Хронологія етапів становлення бухгалтерського обліку
1.5. Огляд матеріалу, викладеного у посібнику
РОЗДІЛ 2. Зародження бухгалтерії
2.2. Початок обліку у країнах Стародавнього Сходу ОБЛІК У СТАРОДАВНЬОМУ ЄГИПТІ
ОБЛІКОВА СИСТЕМА ДРЕВНЬОГО ШУМЕРУ І ВАВИЛОНУ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)