92Нові нормативні матеріали для нормування праці до їх затвердження необхідно ретельно випробувати (перевірити) у виробничих умовах.
Основним завданням випробування (перевірки) нових нормативів до їх затвердження є з’ясування:
1) чи відповідають організаційно-технічні умови, на які зорієнтовано нормативи, тому рівню техніки, технології, організації праці та виро бництва, який фактично є на підприємствах або може бути досягнутий без додаткових капітальних вкладень;
2) чи обґрунтованим є вибір впливових чинників, що прийняті для розрахунків нормативів;
3) наскільки повно охоплено нормативами найбільш поширені і характерні різновиди організаційно-технічних умов роботи, технологічних процесів, устаткування, інструменту, матеріалів;
4) наскільки зручно і просто користу ватися нормативами у виробничих умовах для розрахунків технічно обґрунтованих норм;
5) як відіб’ється на трудомісткості продукції вдосконалення трудового процесу і впровадження прогресивних режимів роботи устаткування, передбачені новими трудовими нормативами;
6) чи потрібно вносити корективи до розроблених нових нормативних матеріалів.
Отже, головна мета перевірки нових нормативів у виробничих умовах по лягає у підтвердженні їх обґрунтованості, готовності до широкого впровадження у виробничу практику.
Перевірку нормативів здійснюють технологи і нормувальники під керівництвом головного інженера підприємства за методикою головної нормативно-дослідної станції, яка очолювала і координувала весь процес створення нормативів.
Створення нормативів, особливо на принципово нові технологічні процеси, які раніше не існували, — ду же складна, відповідальна і трудомістка робота, що іноді триває 1—2 роки і потребує активної участі великої кількості кваліфікованих фахівців.
Після перевірки нормативи затверджуються у встановленому порядку, тиражуються і розсилаються заінтересованим підприємствам і організаціям для користування ними.
Мікроелементні нормативи часу
93Це специфічний різновид нормативів, що встановлюються на дрібні частини ручних трудових процесів — мікроелементи. Заслуга у розробці та широкому застосуванні мікроелементного методу аналізу і нормування праці належить американським фахівцям — послідовникам Ф. Тейлора.
Основи мікроелементного аналізу трудових процесів були закладені ще на початку ХХ ст. дослідженнями подружжя Френка та Ліліан Гілбретів. Вони по діляли ручні операції на окремі рухи, ретельно їх вивчали і вимірювали траєкторії, час тривалості, оцінювали доцільність і ефективність, шукали можливість для подальшого вдосконалення ручної праці.
1926 р. А. Сегюр винайшов систему МТА (англійська назва – «Motion-Time Analysis», що означає «аналіз рухів і часу»). В 30-х роках Д. Квік, У. Шіа і Р. Колер створили систе му мікроелементних нормативів під назвою «Work Factor», тобто таку, що враховувала чинники труднощів виконання операції. У 40-х роках Г. Мейнард, Д. Стегемертон і Д. Шваб за завданням компанії «Вестингауз Електрик» розробили систему МТМ («Methods-Time Measurement» — система вимірювання часу).
Система МТМ виявилась найбільш досконалою і здобу ла широке визнання на підприємствах Америки і Західної Європи.
Система МТМ включає 21 різновид робочих рухів рук, ніг, тулуба, очей. Деякі з цих рухів мають варіанти, що зумовлено особливостями конкретних операцій та умов їх виконання.
Простягнути руку. Цільовим призначенням цього руху є наближення руки до якогось предмета (деталі, інструмента, верстата). Існує п’ять варіантів виконання цьо го руху.
Узяти. Рух виконується з метою переміщення предмета або контролю пальцями його положення у просторі. Існує сім варіантів руху.
Перемістити. Зміна місця розташування предмета у просторі (три варіанти).
Повернути. Обертання руки з предметом або без нього.
Натиснути. Рух виконується пере важно з метою подолання опору або для точного контролю положення предмета (два варіанти).
Установити. Рух виконується з метою суміщення, орієнтування і з’єднання одного предмета з іншим.
Роз’єднати. Відокремити один предмет від іншого.
94Відпустити. Відняти руку від предмета (два варіанти руху).
Ходити. Зробити один, два або більше кроків у межах робочого місця.
Рухи ступні (два варіанти).
Рухи ноги або гомілки.
Крок у бік (два варіанти).
Повернути тулуб. Рух може комбінуватися із кроком у бік (два варіанти).
Нагнутись.
Низько нагнутись.
Опуститися на одне ко ліно.
Опуститися на обидва коліна. Виконання руху комбінується з попереднім елементом.
Сісти.
Підвестися з положення сидячи.
Перевести погляд.
Вдивитися.
На кожен мікроелемент в усіх його можливих варіантах виконання складено таблиці нормативів часу. В системі МТМ час виражається у спеціальних одиницях
— TMU («Time Measurement Unit» — одиниця виміру часу). І TMU = 0,00001 год = 0,0006 хв = 0,036 с.
Для зручності користування кожному мікроелементу присвоєно буквенний шифр. Кваліфікований інженер-дослідник може швидко записувати мікроелементи під час роботи, розшифровувати їх, фіксувати фактично витрачений час, оцінювати міру досконалості трудового процесу у виконанні конкретного працівника. Користуючись таблицями часу мікроелементів, можна проектувати трудові процеси з одночасним визначенням проектного (нормативного) ча су.
Крім згаданих, відомі й інші системи мікроелементного нормування, що використовуються фірмами США, Великобританії, Швеції, Німеччини, Франції, Японії, Голландії, Бразилії, Канади, Австралії.
У 1981 р. Науково-дослідний інститут праці (Москва) за участю Українського філіалу цього інституту розробив Базову систему мікроелементних нормативів часу (БСМ), яка була рекомендована для широкого впр овадження на промислових підприємствах.
95Базова система містить нормативи часу на 19 мікроелементів: простягнути руку, перемістити, повернути предмет, повернути рукоятку (маховик), установити на площину, установити на вал або в отвір, роз’єднати, взяти, відпустити, натиснути рукою, рух ступні (ноги), ходити, повернути тулуб, сісти, підвестися з положення сидячи, нагнутися, розпрямитися, придивитися, перевести погляд.
Залежно від умов і способу вик онання система нараховує 50 різновидів рухів. Сфера застосування БСМ — трудові процеси на підприємствах масового і великосерійного виробництва.
Система мікроелементних нормативів часу призначена для нормування, аналізу та проектування ручних трудових процесів у різних галузях промисловості. Її також можна використовувати для встановлення галузевих і міжгалузевих нормативів на трудові прийоми та їх комплекси без про ведення трудомістких хронометражних спостережень, оцінки різних варіантів виконання трудового процесу. Моделі раціональних трудових процесів, побудовані з використанням БСМ, можуть використовуватися як засіб навчання робітників раціональних методів праці.
Базова система мікроелементних нормативів часу в 80-х роках активно впроваджувалась на підприємствах приладобудівної і радіоелектронної промисловості України, зокрема у виробничому об’єд нанні «Фотон» (Сімферополь), на заводі «Весна» (Дніпропетровськ), в акціонерному товаристві «Концерн “Електрон”» (Львів). На жаль, економічна криза, спад виробництва не сприяли розвитку методів удосконалення організації і нормування праці, що негативно вплинуло і на практичне застосування БСМ у вітчизняній промисловості.
План семінарського заняття
1. Загальні умови і вихідні матеріали для створення нормативів.
2. Етапи створення нормативів.
3. Робоча методика. Методи опрацювання матеріалів спостереження.
4. Мікроелементні нормативи часу.
5. Укрупнені нормативи для нормування тривалих виробничих операцій.
6. Нормативи трудомісткості продукції.
96Теми рефератів
• Сутність нормативів, їх призначення і місце в удосконаленні нормування праці.
• Нормування праці — основа ефективного управління.
Завдання для практичних занять і самостійної роботи
Завдання 7.1
Дайте відповідь на запитання:
1. Які вимоги ставляться до нормативів?
2. Що розуміють під методом нормування праці?
3. Що входить до поняття «обґрунтування норм праці»?
4. Як повинно проводитись обґрунтування норм праці в сучасних умовах?
5. У чому полягає відмінність між сумарним методом нормування праці і аналітичним?
Завдання 7.2
Використовуючи схему, подану на рис. 9, заповніть її та охарактеризуйте кожний з цих методів.
97МЕТОДИ ВСТАНОВЛЕННЯ НОРМ
Рис. 9. Методи нормування праці
Завдання 7.3
Процес розроблення трудових нормативів відбувається за шість послідовних етапів, охарактеризуйте кожний з цих етапів, заповніть табл. 29.
Таблиця 29
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ СТВОРЕННЯ ТРУДОВИХ НОРМАТИВІВ
| Номер етапу |
Назва |
Характеристика |
| І |
Підготовчо-організаційний |
|
| ІІ |
Збирання первинної інформації |
|
| ІІІ |
Аналіз і опрацювання результатів дослідження |
|
| ІV |
Експериментальна перевірка |
|
| V |
Корегування нормативних матеріалів |
|
98
| VІ |
Затвердження, тиражування і розсилка |
|
Завдання 7.4
Визначте фактори, що впливають на трудомісткість слюсарноскладальних операцій, заповніть табл. 30.
Таблиця 30
РЕЄСТР ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТРУДОМІСТКІСТЬ СЛЮСАРНО
СКЛАДАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
| Чинники |
Операції |
| Обпилю в ання поверхні |
Шабрування поверхні |
Нарізування рі зі |
З ’ єднання дета лей |
Запресуван ня втулок та під шипників |
Закручування болтів , гв интів , гайок |
| Твердість матеріалу деталі |
|
|
|
|
|
|
| Конфігурація деталі |
|
|
|
|
|
|
| Вага деталі |
|
|
|
|
|
|
| Припуск на оброблення |
|
|
|
|
|
|
| Точність оброблення |
|
|
|
|
|
|
| Ширина оброблюваної поверхні |
|
|
|
|
|
|
| Довжина оброблюваної поверхні |
|
|
|
|
|
|
| Діаметр деталі |
|
|
|
|
|
|
| Крок різі |
|
|
|
|
|
|
Завдання 7.5
Визначте мінімальну кількість чинників, інтервал між найменшим і найбільшим значенням чинника, які необхідні для виявлення закономірності зміни нормативів допоміжного часу на встановлення деталей у лещата і знімання їх, якщо маса деталей у межах від 0,8 до 6,5 кг. Побудуйте нормативну лінію.
99Завдання 7.6
Побудуйте нормативну лінію і виведіть емпіричну формулу для встановлення нормативів часу на переміщення деталей у робочій зоні. Маса деталей змінюється від 1,5 до 28 кг, а відстань переміщення від 1 до 10 м.
Примітка. Для розрахунків ряди часу на переміщення деталей (за хронометражними спостереженнями) прийняти у межах від 0,20 до 0,50 хв.
Завдання 7.7
За останні роки деякими компаніями та національними асоціаціями МТМ (на базі систем МТМ та УФ) розроблено спрощені системи мікроелементних нормативів (табл. 31) для різних видів робіт і комбінацій організаційно-технічних умов.
Охарактеризуйте ці системи та поясніть їх переваги і недоліки.
Таблиця 31
СПРОЩЕНІ СИСТЕМИ МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО НОРМУВАННЯ ПРАЦІ
| Скорочена назва системи |
Повна назва сиcтеми |
Розробник сиcтеми |
Характ еристик а |
Переваги |
Недолі ки |
| MSD МСД |
Master Standard Date Система основних нормативів |
США |
|
|
|
| MTM-2 MAPTS |
Methods-Time Measurement Modular Arrangement of Predeterminated Time Standards |
США |
|
|
|
| МОДАПТС |
Модульна система мікроелементних нормативів |
Австралія |
|
|
|
Закінчення табл. 31
| Скорочена назва системи |
Повна назва сиcтеми |
Розробник сиcтеми |
Характ еристик а |
Переваги |
Недолі ки |
| ЧМ |
Система нормування праці в основному виробництві |
Асоціації МТМ США і Канади |
|
|
|
| МЕК |
Система нормування ручних операцій в одиничному та малосерійному виробництві |
Німецька асоціація МТМ |
|
|
|
| VAS |
Універсальна система для нормування праці у великосерійному виробництві |
Німецька асоціація МТМ |
|
|
|
| MTM-V |
Система нормування ручних операцій у машинному виробництві |
Шведська асоціація МТМ |
|
|
|
| МТМ-С |
Система нормування праці службовців |
США |
|
|
|
Завдання 7.8
Впишіть у табл. 32 цільове призначення кожного з мікроелеметних рухів за системою МТМ («Methods-Time Measurement» — система вимірювання часу).
Таблиця 32 ЦІЛЬОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТНИХ РУХІВ ЗА СИСТЕМОЮ МТМ
| Рух |
Цільове призначення |
| Простягнути руку |
|
| Узяти |
|
| Перемістити |
|
| Повернути |
|
| Натиснути |
|
| Установити |
|
Закінчення табл. 32
| Рух |
Цільове призначення |
| Роз’єднати |
|
| Відпустити |
|
| Ходити |
|
| Рухи ступні |
|
| Рухи ноги чи гомілки |
|
| Крок у бік |
|
| Повернути тулуб |
|
| Нахилитись |
|
| Низько нагнутись |
|
| Опуститись на одне коліно |
|
| Опуститися на обидва коліна |
|
| Сісти |
|
| Підвестися з положення сидячи |
|
| Перевести погляд |
|
| Вдивитися |
|
Завдання 7.9
Для розроблення нормативів оперативного часу на намотування котушок дротом ? 0,2 мм фактором, що впливає на час намотування, є кількість витків. Діапазон змінювання фактора становить від 500 до 40000 витків.
Визначте:
• необхідну кількість значень фактора для проведення хронометражу;
• інтервал між суміжними значеннями фактора, з’ясувати характер залежності;
• конкретне значення фактора для проведення хр онометражу.
Побудувати графоаналітичним методом нормативну залежність оперативного часу намотування різних видів котушок від кількості витків, використовуючи такі дані середньої тривалості оперативного часу намотування, год.
Завдання 7.10
На основі побудови графіка нормативної лінії вивести емпіричну формулу визначення нормативу часу на операцію «Зняття деталі з пресу». Фактором, що впливає на тривалість виконання прийому, є маса деталі. Врахувати результати хронометражного спостереження, наведені в табл. 33.
Таблиця 33
ХРОНОМЕТРАЖНИЙ РЯД ЗАЛЕЖНОСТІ ЧАСУ ВІД МАСИ ДЕТАЛІ
| Маса деталі х, кг |
0,5 |
1,0 |
2,2 |
2,8 |
4,0 |
7,5 |
8,5 |
12,0 |
15,5 |
20,0 |
26,0 |
30 |
| Час зняття деталі у, хв |
0,05 |
0,09 |
0,17 |
0,19 |
0,3 |
0,4 |
0,7 |
0,8 |
1,4 |
1,9 |
2,2 |
2,8 |
Завдання 7.11
На основі графоаналітичного методу встановити нормативну залежність тривалості виконання операції «Заливання форм металом». На тривалість виконання операції впливає два фактори: х
— площа опоки, м 2 ; та х
2 — загальна висота форми, м.
1
Результати хронометражних спостережень наведено в табл. 34.
Таблиця 34
ХРОНОМЕТРАЖНІ РЯДИ ЗАЛЕЖНОСТІ ЧАСУ ВІД ПЛОЩІ ОПОКИ І ВИСО
ТИ ФОРМИ
| Площа опоки х 1 , м 2 |
0,08 |
0,10 |
0,12 |
0,14 |
0,16 |
0,18 |
0,20 |
0,22 |
| Час на заливання форми у, хв |
5,0 |
6,6 |
8,6 |
9,3 |
7,3 |
12,4 |
15,0 |
16,2 |
| Площа опоки х 1 = const = 0,16 м 2 |
| Висота форми х 2 , м |
0,20 |
0,25 |
0,32 |
0,38 |
0,40 |
0,50 |
0,54 |
0,56 |
| Час на заливання форми у, хв |
5,2 |
7,0 |
7,6 |
8,9 |
9,0 |
13,5 |
16,1 |
17,0 |
| Висота форми х 2 = const = 0,32 м |
На основі отриманої емпіричної формули розрахувати норматив часу на заливання форм металом за такими значеннями факторів: х
1= 0,08
2 = 0,16; 0,25;
1 = 0,08 х
2 = 0,16; 0,25;
Завдання 7.12
Визначте нормативну залежність тривалості виконання операції «Установка деталі на площину за допомогою підйомних засобів» від факторів: х
— маси деталі, кг, х
2
— найбільшого розміру, мм. Вихідні дані наведено в табл. 35.
1
Таблиця 35
ХРОНОМЕТРАЖНИЙ РЯД ЗАЛЕЖНОСТІ ЧАСУ ВІД МАСИ ТА РОЗМІРІВ ДЕ
ТАЛІ
| Порядковий номер хронокарти |
Кількісні фактори |
| Маса деталі х 1 , кг |
Найбільший розмір деталі х 2 , мм |
Завдання 7.13
Визначте графо-аналітичним методом нормативну залежність тривалості виконання елемента операції «Установка деталей і вузла на площину із суміщенням отворів уручну» від факторів: х
1 — маса деталі, кг; х
2
— найбільший розмір деталі, мм; х
3
— кількість отворів.
Вихідні дані наведено в табл. 36.
Таблиця 36
ХРОНОМЕТРАЖНИЙ РЯД ЗАЛЕЖНОСТІ ЧАСУ ВІД ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИ
ВАЮТЬ НА ОПЕРАЦІЮ
| Порядковий номер хронокарти |
Кількісні фактори |
Час виконання елемента операції у, хв |
| Маса деталі х 1 , кг |
Найбільший розмір деталі х 2 , мм |
Кількість отворів х 3 |
| 1 |
1,5 |
250 |
2 |
0,05 |
| 2 |
0,2 |
75 |
2 |
0,05 |
| 3 |
0,8 |
75 |
4 |
0,023 |
| 4 |
2,0 |
20 |
4 |
0,29 |
| 5 |
1,2 |
60 |
4 |
0,026 |
| 6 |
0,3 |
60 |
4 |
0,065 |
| 7 |
0,5 |
100 |
4 |
0,033 |
| 8 |
0,55 |
110 |
2 |
0,055 |
| 9 |
0,60 |
110 |
2 |
0,060 |
| 10 |
0,3 |
40 |
1 |
0,016 |
| 11 |
0,05 |
100 |
2 |
0,067 |
| 12 |
0,04 |
75 |
3 |
0,053 |
| 13 |
0,32 |
102 |
4 |
0,042 |
| 14 |
0,14 |
102 |
4 |
0,03 |
| 15 |
2,0 |
180 |
2 |
0,21 |
Завдання 7.14
Для розроблення нормативів допоміжного часу на ручну установку деталі в патрон токарного верстата за фактор, що впливає, прийнято масу деталі. Діапазон зміни цього фактори становить 1
— 25 кг.
Визначте:
• необхідну кількість вимірів фактора, що впливає;
• інтервал між суміжними значеннями фактора;
• усі його значення від Ф min до Ф max.
Завдання 7.15
Для визначення нормативів часу на ручне електрозварювання за фактор, що впливає, прийнято товщину зварюваного матеріалу, яка змінюється в межах від 8 до 26 мм. Розрахувати:
• необхідну кількість вимірів фактора, що впливає;
• інтервал між суміжними значеннями фактора;
• усі його значення від Ф min до Ф max , за умови, що залежність норми поштучного часу від товщини зварюваного матеріалу має степеневий характер.
Завдання 7.16
Методом найменших квадратів визначити коефіцієнти рівняння нормативної залежності допоміжного часу Y на виконання комплексу прийомів установки і зняття деталі на фрезерному верстаті з кріпленням притискними планками і виразити його загальний вигляд. За фактори, що впливають, прийняти відстань переміщення деталей Х? і кількість точок кріплення Х".
Хронометражні спос тереження залежності часу Y від відстані
переміщення Х? за постійної кількості точок кріплення Х" const = 1 дали результати, наведені у табл. 37. переміщення Х? за постійної кількості точок кріплення Х" const = 1 дали результати, наведені у табл. 37.
Таблиця 37
ХРОНОМЕТРАЖНИЙ РЯД ЗАЛЕЖНОСТІ ЧАСУ ВІД ВІДСТАНІ ПЕРЕМІЩЕН
НЯ ДЕТАЛІ
| Відстань Х?, м |
0,9 |
2,3 |
3,2 |
| Час Y, хв |
0,104 |
0,212 |
0,381 |
Хронометражні спостереження залежності часу Y від кількість точок кріплення деталі Х" за незмінної відстані переміщення де
талі Х? const = 0,7 м дали результати, наведені у табл. 38. талі Х? const = 0,7 м дали результати, наведені у табл. 38.
Таблиця 38
ХРОНОМЕТРАЖНИЙ РЯД ЗАЛЕЖНОСТІ ЧАСУ ВІД КІЛЬКОСТІ ТОЧОК КРІ
ПЛЕННЯ ДЕТАЛІ
| Кількість точок кріплення Х" |
1 |
2 |
3 |
| Час Y, хв |
0,54 |
0,87 |
0,129 |
Обидві залежності, що досліджуються, мають лінійний характер.
Тести для самопідготовки
Визначте і обґрунтуйте відповіді на контрольні запитання:
1. Що відбиває нормативна лінія? а) нормативну залежність факторів; б) лінійну і ступеневу залежність параметрів; в) відхилення фактичних затрат часу на елемент виробничого процесу, що здійснюється, від нормативних.
2. Дайте визначення методу нормування — це: а) сукупність прийомів з визначення необхідних затрат часу, аналізу процесів виро бництва, з’ясування і врахування нормоутвірних факторів, проектування раціонального складу операцій; б) встановлення змісту праці, форм її організації, специфіки методів розрахунків і нормування; в) використання різноманітних методів проектування виробничих процесів і розрахунків норм.
3. Що регламентує робоча методика? а) номенклатуру елементів затрат робочого часу; б) ступінь диференціації елементів затрат ро бочого часу; в) фактори, що впливають на тривалість виробничого процесу чи окремі його елементи; г) кількість необхідних спостережень та способи їх проведення і опрацювання результатів; д) макети нормативних таблиць.
Тема 8
