Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Фінанси, облік і аудит ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ПОДАТКОВОЇ ЗАСТАВИ ЯК МЕТОДУ УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВИМ БОРГОМ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ПОДАТКОВОЇ ЗАСТАВИ ЯК МЕТОДУ УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВИМ БОРГОМ


Статья посвящена критическому анализу применения налогового залога, как способа обеспечения выполнения просроченных налоговых обязательств. Автором выявлены основные преимущества и недостатки применения этого метода, как для государства, так и для налогоплательщиков, а также оценено ее влияние на погашение налогового долга по одной из инспекций г. Киева. The article is devoted to the critical analysis of tax mortgage as a way of guaranteeing fulfillment of expired tax obligations. The author of the article reveals basic advantages and defects of this method both for the state, and for taxpayers, estimates influence of this method on repayment of tax debt on the basis of one of the inspections of Kyiv.

Ключові слова:

124 на рівень питань, що відносяться до визначення фінансовоекономічної безпеки держави.

Наявність податкового боргу в Україні вимагає відповідних заходів впливу на фіскальну поведінку платника з боку податкових органів. Ці заходи впливу реалізуються через методи управління податковим боргом, застосування яких регламентується Законом України № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. (зі змінами та доповненнями) та які на практиці використовуються у Державних податкових інспекціях підрозділами забезпечення виконання прострочених податкових зобов’язань. Як засіб забезпечення податкових зобов’язань податкова застава почала використовуватись з 1998 р. на підставі Указу Президента України від 04.03.1998 р. № 167.

Згідно Закону № 2181 податкова застава застосовується з метою захисту інтересів бюджетних споживачів [1]. Серед визначених Законом № 2181 методів управління податковим боргом податкова застава має найтриваліший період застосування, оскільки право податкової застави виникає на перший день, що слідує за граничним строком сплати зобов’язання, і триває поки боржник повністю не розрахується із боргами.

В економічній літературі питанням податкової застави приділяється недостатньо уваги, в основному розглядається сама процедура застосування податкової застави, тобто фактично повторюються основні положення Закону № 2181-ІІІ [2, 3]. Щодо ефективності застосування цього методу, то це питання практично недосліджене. Разом з цим важливе значення має аналіз результативності застосування цього засобу, отже мета статті — це критичний аналіз процедури застосування податкової застави в

Україні, виявлення її переваг і недоліків та оцінка впливу цього засобу на погашення податкової заборгованості.

Відповідно до пункту 1.17 Закону України № 2181 «Податкова застава — спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків, не погашеного у строк» [1]. Податкова застава виникає у силу закону, а тому орган стягнення має першочергове право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами в порядку, встановленому Законом № 2181. У словнику банківських термінів наведено дещо інше трактування терміну «податкова застава» — це спосіб забезпечення боргових зобов’язань, який передбачає передавання кредиторові майнових чи інших цінностей позичальника [4]. На нашу думку це визначення є неточним, оскільки при виникненні права податкової застави платник може здійснювати вільне роз-

Право податкової застави виникає одночасно із врученням першої податкової вимоги, яка надсилається у разі невчасного подання декларації або сплати податкового зобов’язання, (граничні стоки подачі декларації становлять від 20 до 40 календарних днів залежно від звітного періоду, а сплатити податкові зобов’язання потрібно протягом десяти днів після граничного строку подачі декларації), друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Якщо боржник не погасив податкову заборгованість, то провадяться стягнення коштів та продаж активів платника податків, але не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Отже, протягом трьох місяців (або близько 90 днів) з дня виникнення податкової застави платник податків володіє і користується майном і майновими правами на свій розсуд, забезпечуючи при цьому їх збереження. Цей факт ставить під сумнів ефективність впливу податкової застави на прискорення погашення податкової заборгованості платників перед бюджетом.

Податкова застава майна та майнових прав платника, що має податкову заборгованість, є першочерговим заходом забезпечення стягнення податкової заборгованості, який застосовується органами державної податкової служби для погашення невиконаних зобов’язань. Схема застосування податкової застави наведена на рис. 1.

Метою виникнення права податкової застави є забезпечення збереження у власності боржника всього майна та майнових прав, оскільки у разі непогашення податкової заборгованості коштами працівники податкової інспекції здійснюють заходи щодо

Проаналізуємо, як застосування податкової застави впливає на погашення податкової заборгованості на прикладі Державної податкової інспекції району м. Києва. Дані у табл. 1 наведені за підсумками року, оскільки протягом року у одного і того самого підприємства може виникнути право податкової застави більше п’яти разів, а тому аналіз показників за підсумками року є більш узагальнюючий і результативний.

порядження своїм майном за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, тобто платник не передає своє майно податковому органу, а користується ним і зобов’язаний зберегти його цілісність до моменту погашення заборгованості. У Законі № 2181 ст. 8 пп. 8.6 наведено перелік операцій, які мають були узгоджені боржником з податковим органом. Одночасно у пп. 8.6.1.а зазначено, що операції, які використовуються у підприємницькій діяльності, а саме купівля чи продаж готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, не підлягає узгодженню, тобто боржник практично продовжує здійснювати свою господарську діяльність і фактично не так багато операцій йому необхідно узгоджувати з податківцями [1].

Проаналізуємо, як застосування податкової застави впливає на погашення податкової заборгованості на прикладі Державної податкової інспекції району м. Києва. Дані у табл. 1 наведені за підсумками року, оскільки протягом року у одного і того самого підприємства може виникнути право податкової застави більше п’яти разів, а тому аналіз показників за підсумками року є більш узагальнюючий і результативний.

продажу необхідної частини майна боржника з подальшим спрямуванням коштів, виручених від реалізації, на погашення заборгованості. го дня її подання, встановленого Законом (абзац 1 пп. 8.2.1 Закону № 2181) [1]. Тобто, якщо останній строк подання розрахунку чи декларації припадає на п’ятницю і підприємство не подає його, то його майно потрапить до податкової застави тільки у понеділок, а отже, у суботу і неділю (при п’ятиденному робочому тижні) підприємець може вільно ним розпоряджатися. У деяких ситуаціях платники цим користуються у своїх цілях.

Як видно із табл. 1, у 2002 р. частка підприємств, взятих у заставу у зв’язку із несвоєчасним поданням декларації, складає 79,17 %, у 2003 р. вона збільшилась на 4,01 %, хоча їх кількість зменшилась на 850 одиниць, у 2004 р. їх частка зменшилась на 1,41 % або до 81,76 % при абсолютному зниженні на 310 одиниць, а в 2005 р. склала 12,46 % і зменшилась майже на 8 тис. підприємств. За підсумками року усі ці підприємства були виведені із застави, оскільки подали декларації. Частка підприємств, які були взяті до податкової застави у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань, у 2002 р. склала 20,83 %. У цьому ж році було виведено із застави у зв’язку з погашенням зобов’язань 1700 підприємств, або 68 % (1700/2500 · 100 %) від загальної кількості підприємств, взятих у заставу. У 2003 р. кількість підприємств, взятих у заставу у зв’язку із несплатою зобов’язань зменшилась на 750 одиниць, а кількість підприємств, виведених із застави, зменшилась на 350 одиниць, відбулося зменшення часток як взятих, так і виведених із застави підприємств на 4,01 % і на 1,68 % відповідно. У 2004 р. відбулося як збільшення кількості взятих, так і виведених із застави підприємств на 110 і 410 одиниць відповідно і їх структура у загальній кількості введених і виведених із застави підприємств збільшилась на 1,41 % (до 18,24) та 3,93 % (до 17,43) відповідно, у 2005 р., як і в 2004 р. відбулося збільшення взятих і виведених із податкової застави підприємств на 69,3 % та 70,13 % відповідно. Отже, прослідковується загальна тенденція до зменшення загальної кількості підприємств взятих до застави, тому можна зробити висновок, що платники податків, які знаходяться на обліку в даній податкової інспекції, намагаються своєчасно подавати декларації і розраховуватись із зобов’язаннями.

Більш показовим є показник суми податкової застави. Як видно із даних, наведених у табл. 1, сума податкової застави за несплату податкових зобов’язань зменшується, так у 2002 р. вона складала 58,2 млн грн, або 55,48 % від загальної суми податкових зобов’язань, у 2003 р. вона зменшилась на 415 тис. грн, у 2004 р. — на 31 955 тис. грн, а в 2005 р. —на 24,4 млн грн, або до 1,5 млн грн, але її частка у загальній сумі зросла до 82,2 %. Проте значне зменшення суми активів, взятих у заставу, і зростання кількості підприємств, взятих у заставу, не є позитивним показником, оскільки показує, що більшість підприємств, які були взяті у заставу, мають незначні розміри активів або не мають активів, грошових коштів і транспортних засобів взагалі.

Говорячи про ефективність застосування такого методу стягнення заборгованості, як податкова застава, необхідно враховувати не-

Перевагами застосування податкової застави для держави є:

1. Забезпечення збереження у власності боржника всього майна та майнових прав, оскільки у разі непогашення податкового боргу коштами органи стягнення здійснюють заходи щодо продажу необхідної частини майна боржника з подальшим спрямування коштів, виручених від реалізації, на погашення заборгованості.

2. Право податкової застави має пріоритет перед будь-якими правами інших застав, що виникли після моменту виникнення такого права на податкову заставу, незалежно від того, були зареєстровані права інших застав у державних реєстрах чи ні; перед будьякими правами інших застав, які не були зареєстровані у державних реєстрах до виникнення права на таку податкову заставу.

3. Якщо право податкової застави виникає у той самий день, в який виникло або було зареєстровано право іншої застави на майно платника, пріоритет має право податкової застави.

4. Платник, майно якого перебуває у податковій заставі, не має права без письмового дозволу податкового органу здійснювати продаж активів, інвестиції або ліквідацію об’єктів рухомого та нерухомого майна, за винятком здійснення операцій які відносяться до його підприємницької діяльності.

Недоліком застосування податкової застави для держави є те, що взяття активів платника у заставу ще не означає, що податкова заборгованість буде погашена платником добровільно у найближчий час, і податківцям необхідно буде застосовувати інші методи примусового стягнення активів.

Для платника недоліком є те, що він не може не лише відчужувати майно без згоди податкового керуючого, а й брати кредити у банку під заставу майна для продовження здійснення його господарської діяльності, застава також обмежує можливості платника з переведення грошових коштів, що ускладнює ведення торгівлі або іншої комерційної діяльності, але захищає інтереси держави та унеможливлює переказ активів з метою ухилення від оподаткування (це є перевагою для держави).

Ускладненим є розшук нерухомого майна боржників, так як бюро технічної інвентаризації здійснює облік майна виключно по назві підприємств, а не по кодах ЄДРПОУ, що призводить до плутанини при розшуку. У зв’язку з відсутністю обміну інформацією в елект-

доліки законодавства, за якими підприємства можуть створюватись із незначним розміром статутного капіталу, а все майно орендують у інших фірм або беруть у лізинг, і тому, коли у них виникає податкова заборгованість, працівникам інспекції немає що брати у заставу, оскільки майна у підприємства — боржника немає.

Недоліком є також унеможливлення опису активів та реєстрації податкової застави підприємств-боржників, які відсутні як за юридичною так і за фактичною адресами, або у яких взагалі на момент виникнення боргу відсутні активи.

Негативно на ефективність застосування податкової застави впливає неузгодженість законодавства. Так, згідно з Наказом ДПА України № 216 від 16 червня 2005 р. вартість активів, на які розповсюджується право податкової застави, визначається виходячи з їх балансової вартості за даними бухгалтерського обліку платника податків, що зробило неможливим реєстрацію податкової застави на активи фізичних осіб — суб’єктів господарської діяльності у зв’язку із відсутністю у фізичних осіб балансу та бухгалтерського обліку [5].

Згідно з Наказом ДПА України № 216 [5] номер та дата Акту опису активів платників податків повинні відповідати реєстраційній вихідній даті та номеру, що присвоюються документам, які відправляються органами державної податкової служби на адресу платника (тобто заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна). Здійснити опис активів платника податків (на місці знаходження активів) та скласти Акт опису активів, виписати та зареєструвати заяву до Реєстру обтяжень рухомого майна, підписати та завірити печаткою, завезти до Реєстру до 12 години дня — фізично неможливо за браком часу.

Згідно з Наказом ДПА України № 216 від 16 червня 2005 р. відмова від підпису платника податків при опису активів, на які розповсюджується право податкової застави, вимагає від податкового керуючого залучити двох понятих. Але згідно зі ст. 127 КПК

України залучати понятих має право орган дізнання або слідчий.

У Положенні «Про проведення перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі», затвердженому Наказом ДПА України від 20.09.2004 р. № 544, передбачено, що: «Перевірка стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, може проводитись протягом робочого дня платника податків, за період, починаючи з дня виникнення права податкової застави і до дня її зупинення» [6]. Один день перевірки передбачений і формою «Повідомлення про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі». Ми вважаємо за не-

ронному вигляді з Інформаційним центром Міністерства юстиції м. Києва, внесення записів щодо реєстрації податкової застави у Державному реєстрі застав рухомого майна та виведення з застави, здійснюється після направлення відповідних Реєстрів тільки на паперових носіях, що потребує додаткових витрат робочого часу.

Податкова інспекція направляє платіжні вимоги в банки на списання коштів з банківських рахунків підприємств-боржників, згідно зі ст. 10 Закону України № 2181, але банки не виконують ці платіжні вимоги, посилаючись на ст. 1071 ЦК України та ст. 2 Закону України «Про виконавче впровадження».

Отже, із вище сказаного видно, що необхідно відредагувати податкове законодавство та узгодити його з іншими нормативноправовими актами органів державної влади; розробити методи проведення опису активів боржника, на які розповсюджується право податкової застави, а також забезпечувати розповсюдження позитивного досвіду набутого працівниками аналогічного управління інших податкових інспекцій. Доки не буде урегульовано і вдосконалено чинне законодавство, про ефективність податкової застави і інших методів стягнення заборгованості годі й говорити.

У статті ми намагались проаналізувати ефективність податкової застави, поте для точнішого аналізу необхідно розробити систему показників для її оцінки, над чим ми збираємося працювати у нашій подальшій роботі.

Література

1. Закон України № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року (зі змінами та доповненнями).

2. Коноферчук О. А. Податкова застава у системі оподаткування // Фінанси України, 2004. — № 2.

— С. 126

—131.

3. Гуріна М. Податкова застава як спосіб забезпечення погашення платником податків податкової заборгованості // Вісник ПСУ. — 2000.

— №23. — С. 24

—26.

4. Словник банківських термінів / Уклад. А. Г. Загородній, О. М. Сліпушко, Г. Л. Вознюк, Т. С. Смовженко. — К.: Аконіт, 2000. — 184 с.

5. Наказ ДПА України № 216 від 16 червня 2005 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

6. Наказ ДПА України № 544 від 20 вересня 2004 р. «Про затвердження положення про проведення перевірок стану збереження активів платників податків, які перебувають у податковій заставі».

Стаття надійшла до редакції 15 травня 2006 р.

обхідне внести зміни до п. 2.4 щодо збільшення терміну проведення перевірки, адже при значному обсязі документообігу, розмірів виробництва, складності випадку податкового боргу, сумлінності платника тощо, одного робочого дня для перевірки недостатньо.

КНЕУ імені Вадима Гетьмана ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА КОМПАНІЙ


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ДОЛАРИЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ: РЕАЛЬНІ ТА ПОТЕНЦІЙНІ ЗАГРОЗИ
ОБЛІК САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ПУТІВОК НА ПІДПРИЄМСТВАХ І ОРГАНІЗАЦІЯХ УКРАЇНИ
ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ
АНАЛІЗ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ЩОДО ОБЛІКУ ВИТРАТ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА В ТЕКСТИЛЬНІЙ ГАЛУЗІ
АУДИТ МІЖБАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ З КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ РЕСУРСІВ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)