Posibniki.com.uaЕкономікаЕкономіка підприємства: теорія і практикаПЕРЕДУМОВИ УСПІШНОЇ ВЗАЄМОДІЇ АГЕНТІВ СТВОРЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ПЕРЕДУМОВИ УСПІШНОЇ ВЗАЄМОДІЇ АГЕНТІВ СТВОРЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ


НА ПІДПРИЄМСТВІ PRECONDITIONS FOR SUCCESSFUL INTERACTION OF AGENTS OF ESTABLISHING AND IMPLEMENTATION OF MANAGEMENT INNOVATIONS IN THE COMPANY лінських інновацій. Встановлено передумови і форми успішної взаємодії внутрішніх і companies is determined. Pre-conditions and forms of suc-cessful interaction of internal

Анотація. Визначено вплив різних суб’єктів науспішність розробки та впровадження у практику підприємств управSummary. Influence of different subjects on success of develop-ment and implementation of management innovation in the

зовнішніх агентів у процесі геуправлінських нововведень нерації генерування, розробки, трансферу і впровадження eration, development, transfer and implementation of manage-Ключові слова: управлінська інновація, розробка і впровадження управлінських новацій, форми взаємодії, агенти змін and external agents during gen-ment innovations are defined. Key words: management inno-vation, development and imple-mentation of management inno-vation, forms of interaction, agents of changes

Загострення конкурентної боротьби актуалізують для сучасних підприємств необхідність пошуку інноваційних ідей розвитку та методів їх успішної реалізації. Тому розробка та впровадження у практику підприємств управлінських інновацій розглядаються сьогодні як вагомий чинник розвитку підприємств, що забезпечує формування нових конкурентних переваг. Процес генерування та імплементації у діяльність компаній управлінських інновацій складний багатоаспектний процес, учасниками якого є як зовнішні, так і внутрішні (по відношенню до підприємства) агенти змін. Тому виявлення механізмів взаємодії учасників процесу створення і впровадження нових управлінських методів та інструментів, принципів розподілу їх відповідальності за результати якісних покращень у системі управління функціонування і розвитку набувають надзвичайної важливості.

У процесі генерування, розробки, трансферу і впровадження управлінських нововведень залучено чимало суб’єктів. Від їх узгодженого партнерства і результативної взаємодії значною мірою залежить ефективність інноваційного розвитку підприємств. Саме тому пошук форм і методів успішної співпраці агентів змін стає визначальним чинником сталого інноваційного розвитку підприємств.

Відомі науковці Д. Біркіншау і М. Моль, досліджуючи процеси управління інноваційними процесами на підприємствах, відзначають, що ключову роль у генерації нових ідей, розробці і розвитку управлінських інновацій відіграють зовнішні агенти — науковці, консультанти та гуру менеджменту. На думку дослідників, зовнішні агенти є джерелом натхнення для управлінців — інноваторів, активними партнерами у процесі апробації та ратифікації управлінських змін на підприємствах[1].

Приймаючи до уваги визначення управлінських інновацій як рішучої відмови від традиційних принципів, процедурі методів керівництва або усталених організаційних форм, у результаті чо-го змінюється вся система управління компанією, яке дає Г. Хемел [2], можна стверджувати про надзвичайно впливову роль саме внутрішніх агентів змін у процесі їх створення і впровадження. Це пов’язано передусім із роллю менеджменту у формуванні запиту на пошук інноваційних ідей розвитку підприємств, які досить часто пов’язані з необхідністю усунення протиріч і суперечностей у системі організації та управління підприємством, а також із забезпеченням передумов успішного впровадження інновацій у практику підприємств.

Передумовами успішного процесу управлінських інновацій на підприємстві є активне залучення керівництва і менеджменту організацій для формування портфелю альтернатив та вибору найкращої інноваційної ідеї розвитку управлінської системи. Забезпечення ефективної взаємодії керівництва і менеджменту полягає саме у організації такої співпраці, виборі таких форм і методів кооперації, які враховують особливості організаційної моделі бізнесу, управлінську культуру. Вони мають бути адекватні завданням розвитку підприємства. Першим етапом розробки управлінських інновацій є виявлення протиріч в організації. Цей етап є наріжним каменем початку інноваційного процесу змін. Досить часто на етапі ідентифікації проблемного поля та пошуку суперечностей функціонування і розвитку, менеджмент компанії має вийти за межи власного досвіду, вивчити найкращий досвід вирішення аналогічних завдань в інших організаціях. Найчастіше нові управлінські знання і досвід залучають із-зовні шляхом залучення нових працівників, які мають досвід вирішення аналогічних проблем або зовнішніх експертів. На етапі генерації інновацій у сфері управління важливим є:

• своєчасне виявлення проблемних зон управління функціонуванням і розвитком підприємств;

• залучення до процесу управлінського аудиту і виявлення суперечностей керівництва, менеджменту, внутрішніх експертів і персоналу, що прагне долучитися до розв’язання управлінських проблем;

• створення механізмів координації і ефективної комунікації потенційних учасників процесу розробки управлінських інновацій.

Узагальнення світового досвіду організації процесу розробки управлінських інновацій дає можливість виділити такі організаційні форми взаємодії внутрішніх агентів змін: а) створення експериментальних груп, соціальних корпоративних мереж, б) формування внутрішньої кооперації між департаментами, що залучені до розв’язання суперечностей і розвитку системи управ-ління підприємством, а такожв)проведення періодичних зборів персоналу. Використання цих форм взаємодії сприяє залученню до процесу створення та впровадження всіх менеджерів, які прямо або опосередковано впливають на утворення і розв’язання проблемних ситуацій, мають повноваження прийняття управлінських рішень щодо якісних змін, методах розвитку організації. Результативна взаємодія внутрішніх агентів неможлива без постійного розвитку мотивації до креативної діяльності працівників, розвитку інноваційної культури організації.

За умов, коли розв’язання протиріч функціонування і розвитку організацій не може бути вирішені наявними управлінськими інструментами менеджментом компанії самостійно, формується запит до наукової та експертної спільноти. Цей запит стає поштовхом для наукового пошуку та дослідницьких завдань зовнішнім агентам — академічним, консалтинговим інституціям, які сьогодні є ключовими розробниками управлінських новацій, технологій, інструментів і процедур, що мають сприяти підвищенню ефективності управління підприємствами, підвищувати результативність діяльності та посилювати їх конкурентноздатність.

Стратегічне партнерство внутрішніх і зовнішніх агентів розробки і впровадження управлінських інновацій має забезпечити ефективну зовнішню підтримку процесу створення і трансферту управлінських інновацій в економічні системи. Підвищення ефективності трансферту управлінських інновацій від розробників до споживачів (внутрішніх агентів) має сприяти зниженню трансакційних витрат на створення і впровадження нових технологій управління, усувати інформаційну асиметрію у процесі розвитку управлінських інновацій, посилювати прикладну цінність аналітичних досліджень практики функціонування і розвитку підприємств.

Література

1. Birkinshaw J. How Management Innovation Happens / J. Birkinshaw, M. Mol// [Electronic resource] MIT Sloan Management Review. — 2006. — July 01. — Мodeofaccess: http://sloanreview.mit.edu/article/how-mana gement-innovation-happens

2. Хеймел Г. Что есть что в управленческих инновациях/ Г. Хемел // [Электронный ресурс] // HarvardBusinessReview (русское издание). — 2006. — Режим доступа: hbr-russia.ru/issue/16/1028/ УДК 330.341.1e-mail: vlasovainnov@gmail.com


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ПОТЕНЦІАЛ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВ THE POTENTIAL OF INNOVATION DEVELOPMENT OF DOMESTIC ENTERPRISES РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНИХ
Карпенко Андрій Володимирович, к.е.н., доцент, Запорізький національний технічний університет, Україна Karpenko Andrii, PhD economy, AssociateProfessor, Zaporizhzhya
Кужель Вячеслав
Норіцина Н. І., к.е.н., доцент, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана Noritsyna Nataliya, PhD in Economics, Associate Professor KNEU named after Vadim Hetman START-UP ЯК ФОРМАТ ЗАПОЧАТКУВАННЯ УСПІШНОО
Павленко Ірина Анатоліївна, д.е.н., професор, Україна Pavlenko I. A., Doctor of Science (Econ.), Professor, Lavrenenko V. V., Ph.D. (Econ.), Associate Professor, Petrenko L. A., Ph.D.
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki