Posibniki.com.uaЕтика та естетикаЕтика, естетикаЧастина 2. Історичний розвиток етичної думки


< Попередня  Змiст  Наступна >

Частина 2. Історичний розвиток етичної думки


Етична думка кінця ХІХ і всього ХХ ст. являє собою досить строкату картину. Спираючись на досягнення своїх попередників, вона розглядає вічні проблеми людини з різних світоглядних (релігійних і матеріалістичних) позицій, використовуючи досягнення таких наук, як психологія, генетика, соціологія, історія та ін. По-різному аналізуються у світлі вищих моральних цінностей і ті нові ситуації, що породжуються сучасною науково-технічною революцією. Оглядаючи даний період, слід особливо виділити духовні пошуки Ф. М. Достоєвського, Л. М. Толстого, В.С. Соловйова, С. М. Булгакова, М. А. Бердяєва та

інших видатних мислителів, які приділяли велику увагу моральній проблематиці. Як писав на початку ХХ ст. С. М. Булгаков, «у наш час з усіх філософських проблем етична проблема висувається на перше місце і впливає на весь розвиток філософської думки». Богослови, що представляють різні релігії, і нині серйозно досліджують проблеми морального життя і помітно впливають на філософську, моральну культуру нашого часу. Глобальні проблеми існування особистості гостро ставляться представниками екзистенціалізму, такими як М. Хайдегер, Ж.-П. Сартр, А. Ка

30мю, К. Ясперс та ін. Мова моралі, логічна культура сучасної моральної свідомості поглиблено аналізується різними напрямами неопозитивізму.

Одна з найвпливовіших філософських течій ХХ ст. — психоаналіз, видатним представником якого є німецько-американський філософ Е. Фромм (1900—1980). У своїх працях він обстоював традиції гуманістичної етики, започаткованої ще Аристотелем. Е. Фромм вважав, що цінності, судження, у тому числі й етичні, можуть бути створені лише на основі розуму, для чого людина повинна пізнати саму себе, свою природу, властивості та типи людського характеру. Позитивним типом особистості є такий, для якого характерні продуктивна орієнтація та творча діяльність. Любов, творчість, відповідальність — ось справді моральна позиція людини, якщо вона прагне зберегти світ для себе й для майбутніх поколінь.

Кінець ХХ ст. у європейській етиці характеризується переходом до прикладної етики, що займається колізіями у конкретних сферах суспільної практики та існує як сукупність дисциплін — біоетика, етика бізнесу, етика науки, політична етика тощо.

Отже, ретроспективний погляд у минуле світової культури виявляє важливу особливість її розвитку. Вона полягає в тому, що проблеми морального буття людини завжди викликали пильний інтерес з боку найвидатніших мислителів. Жоден великий філософ минулого не оминув увагою питання моральності. Це свідчить про їх надзвичайну важливість для сучасних і майбутніх поколінь.

Українська етична думка, що є невід’ємною частиною світової культури, у своєму розвитку пройшла складний і дуже цікавий шлях, який можна поділити на три головні періоди. У першому періоді (ХІ

—ХV ст.) питання, пов’язані з розвитком духовності людини, розглядалися на фоні розвитку державного інституту, який домінував у всіх сферах життя тогочасного суспільства, а також у сфері визначення загальнолюдських моральних норм. У силі була концепція «держава — Бог — людина», з якою було тісно пов’язане людське існування. Державно-релігійні настанови

вимагали від людини бути смиренною, слухняною і терплячою («Повчання» Володимира Мономаха, «Слово про закон і благодать» Іларіона тощо).

Другий період (ХVІ

—ХVІІІ ст.) характеризується підйомом філософської думки не тільки в Україні (поширення братств і братських шкіл), а й у Європі взагалі. Ціле сузір’я філософівукраїнофілів (І. Копинський, П. Могила, І. Гізель, М. Смотрицький, Й. Борецький) ретельно готувало ґрунт для подальшого глибокого вивчення етичної проблематики у світлі тогочасних суспільно

31політичних змін. Треба відзначити, що українська етична думка розвивалася в унісон із загальноєвропейською, свідченням чого є звернення до питань самопізнання і морального самовдосконалення людини. Окремо в українській філософській думці виділяються постаті Ф. Прокоповича, Г. Кониського і Г. Сковороди, які розробляли проблематику добра і справедливості як головних категорій, що впливають на діяльність людського суспільства.

Третій період (ХІХ

—ХХ ст.) характеризувався постановкою і розробкою концепції «людина — нація», у світлі опрацювання якої українська етична думка розмежувалася на два напрями: радикальний (людина задля свого щасливого існування повинна перебудувати суспільне життя) і академічний («філософія серця»). До останнього належали П. Юркевич, С. Гогоцький, П. Ліницький, О. Гіляров, А. Богдашевський та ін., які у своїх філософських пошуках виходили з того, що існує потреба в осмисленні місця людського духу в цілісній системі світу. У цей же період відбулося становлення марксистської філософсько-методологічної позиції, в рамках якої етична проблематика була переведена у площину соціально-революційної діяльності. Подальший розвиток етичної думки відбувався або в межах марксистської методології, або згідно з традиціями класичного раціоналізму чи неокласичного підходу до етичних проблем філософії ХХ століття.

Отже, етичні дослідження з часом стають більш багатоплановими, витонченими. Але було б, мабуть, необачно стверджувати, що моральні пошуки минулих століть застарівають, як, наприклад, застарівають деякі дані природничих наук. Твори Демокріта і Платона, Епікура і Сенеки звертаються, врешті-решт, до вічних проблем ставлення людини до світу, людини до людини, до сенсожиттєвих питань. Винайдення мікроскопу або космічні дослідження накладають, звичайно, певний відбиток на міркування з даних проблем, але навряд чи вони змінюють їх сутність. І головне: в цих духовних пошуках проглядається жива людська особистість, з її сумнівами і відкриттями, надіями і розчаруван

нями, а це має неминуще значення.

Питання для обговорення

1.Що таке етос? Про що ми можемо довідатися з назви науки етика?

323.Чому етика є філософською наукою?

4.Які розділи структури етики як науки ви знаєте?

5.З якими гуманітарними науками пов’язана етика і чому?

6.Які сфери людського життя становлять особливий інтерес з погляду моралі?

7.Які функції виконує мораль у суспільстві?

8.Які етапи можна виділити у розвитку української етичної думки?

9.У чому полягає сутність «філософії серця»?

10.Як ви розцінюєте перспективи моральних цінностей у сучасному українському суспільстві?


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Свобода та відповідальність
Моральнісні смисли любові
Щастя як етична категорія
Тема 3 МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ
§ 2. Екологічна поведінка і культура
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki