Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Фінанси, облік і аудит ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ РОЗПОДІЛУ НЕПРЯМИХ ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ НА ІНКУБАТОРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ РОЗПОДІЛУ НЕПРЯМИХ ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ НА ІНКУБАТОРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ


У статті обгрунтовується методика обліку непрямих витрат, порядок їх розподілу між різними видами яєць, розглядаються різні підходи щодо їх перерахунку в умовну зіставиму продукццію, вносяться конкретні пропозиції автора стосовно калькуляційних розрахунків.

Ключові слова: непрямі витрати, розподіл витрат, коефіцієнти перерахунку яєць в умовні, калькуляція собівартості добового молодняка.

Птахівництво є найбільш скоростиглою галуззю тваринництва, що покликана забезпечувати населення продуктами харчування, а переробні підприємства — різноманітною сировиною.

Обсяги задоволення учасників ринку вищезгаданими предметами праці залежать від того, чи буде виробництво продукції птахівництва для сільськогосподарських підприємств економічно вигідним. На рівень прибутковості впливає велика кількість факторів. Окремої уваги серед них заслуговують ті, що дозволяють скоротити витрати на одержання цієї продукції (тобто її собівартість). Така визначна роль їм була відведена тому, що вони є основою для встановлення ціни продажу на вироблену продукцію, яка, в свою чергу, є важелем, що регулює співвідношення попиту та пропозиції на ринку.

Зважаючи на таку визначну роль собівартості, висувається дедалі більше вимог до механізму її визначення. Наголос робиться на достовірності і точності значення цього показника. Розмір собівартості повинен якомога точно відбивати дійсну суму понесених витрат. До собівартості включаються як прямі витрати, так і ті, що, у випадку виробництва декількох видів продукції, відносять на собівартість окремого виду продукції розрахунковим шляхом. І від того, наскільки науково і практично обґрунтованою буде методика визначення суми непрямих витрат, що буде включена до собівартості окремого виду продукції залежить фінансовий результат від реалізації її. А тоді, на основі порівняння рівня собівартості та ринкової ціни можна встановити свою власну ціну, що дасть збільшення попиту на свою продукцію.

Щоб вкладені кошти давали великий ефект, вироблена продукція повинна бути високої якості. Відносно птахівництва, то якість продукції визначається і біологічними характеристиками (порода, продуктивність птиці тощо). Інкубація як основа розвитку птахівництва, зважаючи на таку важливу роль, привертає до себе багато уваги. Процес інкубації характеризується тим, що прямими витратами є лише вартість закладених яєць, а витрати по інкубації підлягають розподілу між видами птиці, які інкубуються одночасно. Розподіл здійснюється за коефіцієнтами перерахунку яєць на умовні курячі, затверджені НДІ Птахівництва.

Необхідність перегляду таких коефіцієнтів пояснюється зміною умов господарювання інкубаторно — птахівничих підприємств.

Калькулювання собівартості продукції процесу інкубації привертало до себе увагу таких вчених, як В. Г. Лінник, В. К. Радостовець, М. З. Пизенгольц та А. П. Варава [1—4, 8, 9]. Автори [1, 2, 8, 9] описували методику визначення собівартості однієї голови добового молодняка птиці, і лише у працях В. Г. Лінника[3, 4, 6] є посилання на коефіцієнти переведення яєць різних видів птиці в однорідну продукцію.

Для переводу яєць в однорідну масу яйця різних видів птиці прирівнюють до курячих за допомогою наступних коефіцієнтів: качині — 2,5, гусячі — 5 [5]. Значення цих перевідних коефіцієнтів розроблені на основі такого показника як обороти парка. Ми спробуємо довести, що застосування їх для усіх птахівничих підприємств без винятку (яке має місце зараз) є помилковим.

Результати. Технологічні витрати процесу інкубації є однаковими для яєць будь-якого виду птиці, окрім вартості закладених яєць. Яйця різняться за масою, біологічними характеристиками. У зв’язку з цим і термін перебування в інкубаторі різний. Але це не означає, що гусяче яйце інкубується у 5 разів довше, ніж куряче. Насправді строки інкубації становлять : курячих — 21 день, гусячих — 31 день, качиних — 28 днів.

Зважаючи на відмінність строку інкубації і розміру яєць, факторами, які необхідно врахувати при обчисленні коефіцієнтів переводу яєць на умовні курячі є:

1) місткість інкубатора, обчислена у курячих, качиних та гусячих яйцях;

2) кількість оборотів інкубатора за період інкубації.

Якщо перший показник є однаковим у інкубаторів одної марки, то тривалість сезону інкубації на кожному підприємстві різна. І саме це впливає на значення показників.

Нами було доведено, що значення коефіцієнтів перерахунку яєць на умовні курячі не залежить від марки інкубатора. Для розрахунку приймались дані по вмісту яєць інкубаторів різних поколінь.

Відносно тривалості сезону інкубації на інкубаторно — птахівничих підприємствах (надалі ІПП) Полтавської області, то майже у більшості з них вона складає пів-року. Ми обчислили значення коефіцієнтів перерахунку яєць на умовні курячі, враховуючи різну тривалість сезону інкубації: 3,6 та 12 місяців.

Різниця між коефіцієнтами такими виявилася не значною — 4 %, але все ж вона існує. Найменші значення коефіцієнтів виявились при тривалості сезону інкубації 3 місяці, найбільші — при тривалості сезону інкубації 6 місяців.

Значно змінюється розмір таких коефіцієнтів при збільшенні терміну дезинфекції після кожної виборки до двох днів. В даному випадку ми припускали, що тривалість технологічної перерви для дезинфекції інкубатора перед закладкою нової партії складає 1 день.

За допомогою розрахунків доведено відмінність значень коефіцієнтів, яка виникає в наслідок використання різного значення тривалості сезону інкубації та терміну проведення дезинфекції. Іншим фактором, що впливає на розмір витрат на інкубацію є затрати електроенергії. Справа в тому, що протягом періоду інкубації електроенергія використовується не однаково. Так, під час перебування у інкубаторі витрачається 5,7 кВт/год., а у вивідній шафі — 3,1 кВт/год. Ці дані отримані шляхом спостереження за показниками лічильника, а тому є фактичними. Термін переносу яєць у вивідну шафу для всіх видів птиці — за 2 дні до виводу. Тобто співвідношення тривалості перебування яєць у інкубаторі і у вивідній шафі для кожного виду птиці різне.

Розрахуємо співвідношення зміни витрат електроенергії при інкубації яєць різних видів птиці за допомогою пропорцій: курячі 19/2 ? 5,7/3,1 = 17,4677419; качині 26/2 ? 5,7/3,1 = 23,9032258; гусячі 28/2 ? 5,7/3,1 = 25,741935;

17,4677419 : 23,9032258 : 25,741935;

1 : 1,36842105 : 1,47368419.

Якщо вищезазначені коефіцієнти помножити на ті, що отримані, внаслідок врахування відмінностей у строках інкубації та розмірах яєць, то отримаємо остаточне співвідношення яєць за видами птиці, яке слід використовувати для переводу яєць на умовні курячі. Обчислені коефіцієнти визначені виходячи з практичного досвіду проведення інкубації на птахівничих підприємствах.

У методичних рекомендаціях зазначені такі строки інкубації яєць: курячі — 21,5, качиних — 27,5, гусячих — 29,5; строк перенесення яєць до вивідної шафи — за 3 дні до виводу [5; с. 32].

З урахуванням вище зазначених параметрів споживання електроенергії на різних стадіях процесу інкубації, а також термінів інкубації і переносу яєць у вивідну шафу, вказаних у методичних рекомендаціях з інкубації яєць сільськогосподарської птиці, корегуючі коефіцієнти будуть мати вигляд: по курячих яйцях: 18,5/3 ? 5,7/3,1 = 11,3387096; по качиних яйцях: 24,5/3 ? 5,7/3,1 = 15,016129; по гусячих яйцях: 26,5/3 ? 5,7/3,1 = 16,24193548;

11,3387096 : 15,016129 : 16,24193548;

1 : 1,32432433 : 1,432432422.

Розрахунок кінцевих коефіцієнтів перерахунку яєць на умовні курячі наведений у табл. 1.

Таблиця 1

РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТІВ ПЕРЕВОДУ ЯЄЦЬ РІЗНИХ ВИДІВ ПТИЦІ

НА УМОВНІ КУРЯЧІ З УРАХУВАННЯМ СТОРОКІВ ІНКУБАЦІЇ,

ТЕРМІНУ ПРОВЕДЕННЯ ДЕЗИНФЕКЦІЇ ТА ВИТРАТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

Тривалість сезону інкубації яєць різних видів птиці, термін проведення дезинфекції Значення коефіцієнтів без врахування витрат електроенергії Значення коефіцієнтів із врахуванням витрат електроенергії
практичний досвід вимоги методичних рекомендацій
Період інкубації 1 рік, дезинфекція 1 день
качині 1,7807 2,43674 2,3582243
гусячі 3,3906 4,99667 4,8568054
Період інкубації 1 рік, дезинфекція 2 дня
качині 1,8999 2,5999 2,5162149
гусячі 3,347826 4,93363 4,79553457
Період інкубації 6 місяців, дезинфекція 1 день
качині 1,86549 2,552775 2,4705137
гусячі 3,552083 5,2346485 5,0881189
Період інкубації 6 місяців, дезинфекція 2 дня
качині 1,7620137 2,4111766 2,3334776
гусячі 3,347826 4,9336 4,79553457
Період інкубації 3 місяці, дезинфекція 1 день
качині 1,780703 2,43675 2,3582283
гусячі 3,390624 4,9967089 4,85683981
Період інкубації 3 місяці, дезинфекція 2 дня
качині 1,76201 2,4111715 2,3334727
гусячі 3,347826 4,933638 4,79553457

Наведені у таблиці 1 розрахунки свідчать про підвищення коефіцієнтів перерахунку яєць на умовні курячі при врахуванні зміни витрат електроенергії протягом здійснення технологічного процесу. При чому, коефіцієнти, обчислені на фактичних даних більші, ніж ті, що грунтуються на довідникових нормативах. До використання ми плануємо запровадити саме практично обгрунтовані коефіцієнти.

Показником, що дає можливість показати зміни, які відбуваються при застосуванні обчислених нами коефіцієнтів є собівартість інкубації одного яйця. Розмір таких змін проілюструємо на наступному прикладі.

Витрати по інкубації без вартості яєць на інкубаторноптахівничому підприємстві склали 124 442,13 грн. За цей же період підприємством проінкубовано 231 116 курячих, 29 303 качиних, 32 998 гусячих, які є власністю підприємства, а також 315 252 курячих, 4699 качиних та 43 969 гусячих давальницьких яєць.

Складемо таблицю (табл. 2) для порівняння собівартості інкубації одного яйця за умов застосування коефіцієнту переводу яєць в умовні курячі: для качиних — 2,5, для гусячих — 5 із тими, що були розраховані нами. Дані про витрати і калькість закладених яєць є фактичними. Тривалість сезону інкубації на підприємстві, виробничий процес якого вони характеризують, складає 6 місяців, тож ми беремо для розрахунку наступні коефіцієнти: для качиних — 2,55, для гусячих — 5,23.

Таблиця 2

ПОРІВНЯННЯ ПРОПОНОВАНИХ ТА ІСНУЮЧИХ КОЕФІЦІЄНТІВ

ПЕРЕРАХУНКУ ІНКУБАЦІЙНИХ ЯЄЦЬ НА УМОВНІ КУРЯЧІ

Показники При застосуванні співвідношення
1 : 2,5 : 5 1 : 2,55 : 5,23
Витрати по інкубації, грн 124442,13 124 442,13
Кількість інкубаційних яєць в перерахунку на умовні
курячі 231 116 + 315 252 = = 546 368 231 116 + 315 252= = 546 368
качині (29303+4699) ? 2,5= = 85005 (29303+4699) ?2,55 = =86705,1
гусячі (32998 + 43 969) ? 5 = = 384 835 (32998+43969) ?5,23= = 402 537,41
Всього 1 016 208 1 035 610,51

Закінчення табл. 2

Показники При застосуванні співвідношення
1 : 2,5 : 5 1 : 2,55 : 5,23
Собівартість інкубації одного умовно курячого яйця 0,122457 0,120163
Собівартість інкубації одного яйця
курячого 0,122 0,120
качиного 0,306 0,306
гусячого 0,61 0,628

Розрахунки, проведені у таблиці 2, показують на незначну різницю у значенні собівартості інкубації одного яйця за існуючого та пропонованого значення коефіцієнтів перерахунку яєць на умовні курячі. Але, зважаючи на великі обсяги роботи, така різниця буде вагомою.

Підсумовуючи сказане вище, слід відмітити, що застосування універсальних коефіцієнтів для кожного інкубаторноптахівничого підприємства є не прийнятним. Необхідно враховувати тривалість сезону інкубації, термін, протягом якого здійснюється дезинфекція інкубатора, а також відсоток використання обладнання інкубаторію. Якщо на підприємстві використовуються не всі інкубатори, то коефіцієнти, розраховані для 100 % використання обладнання, будуть спотворювати дійсне значення собівартості продукції. Отже, ми пропонуємо розраховувати такі коефіцієнти персонально на кожному підприємстві із врахування особливостей проведення інкубації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бухгалтерский учет в сельскохозяйственных предприятиях: Курс лекций / Под ред. Д. Г. Васильева, С. Т. Григорьева и, А. Д. Ривкина. — М.: Сельхозгиз, 1960.

— 456 с.

2. Бухгалтерский учет в сельскохозяйственных предприятиях. 3-е изд. Перераб. и доп. Рогаченко С. Н., Гурин Н. И., Цейтнин М. Я., Бутко С. Д. — К.: Вища школа, 1979.

— 392 с.

3. Линник В. Г. Калькуляция себестоимости продукции сельскохозяйственных предприятий: Учебное пособие. — К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1991. — 220 с.

4. Линник В.Г., Коцупатрий М.М. Організація обліку і контролю на тваринницьких фермах. — К.: Урожай, 1991. — 232 с.

5. Методические рекомендации по инкубации яиц сельскохозяйственной птицы. — Загорск: Птицепром СССР, ВНИТИП, 1980.

— 76 с.

6. Організація обліку і контролю на міжгосподарських підприємствах та в об’єднаннях / А. М. Герасимович, Г. Г. Кірейцев, В. Г. Лінник, П. Є. Горбатенко. — К.: Урожай, 1984. — 216 с.

7. Орлов М. В., Быковец А. У., Злочевская К. В. Инкубация / Под ред. д-ра биол. наук. М. В. Орлова. — М.: Колос, 1970. — 183 с.

8. Пизенгольц М. З., Варава А. П. Бухгалтерский учет в сельском хозяйстве. Ч. 2. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Агропромиздат, 1987.

— 512 с.

9. Бухгалтерский учет на сельскохозяйственных предприятиях. — М.: Агропромиздат, 1987. — 414 с.

10. Справочник по инкубации яиц сельскохозяйственной птицы. — М.: Колос, 1971.

— 224 с. Стаття надійшла до редакції 20.01.2006 р. УДК 338 В. М. Івахненко, канд. екон. наук, професор Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО БУХГАЛТЕРА — АНАЛІТИКА
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТООБІГУ ЗА ДЕПОЗИТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ БАНКІВ
РОЗДУМИ ПРАКТИКА НАД ПРОБЛЕМАМИ ТЕОРІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ЗІ ЗБОРУ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПЕРЕСУВНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЗАБРУДНЕННЯ
ОЦІНКА ТА ЇЇ РОЛЬ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)