Основними елементами оборотних активів підприємства є:
1.Виробничі запаси.
2.Грошові кошти, що необмежені у використанні.
3.Цінні папери, утримання яких не перевищує операційного циклу.
4.Дебіторська заборгованість отримання якої очікується в межах операційного циклу.
5.Готова продукція.
6.Незавершене виробництво.
7.Засоби праці дорогоцінні та швидкозношувані.
8.Засоби праці малоцінні та швидкозношувані.
Структура джерел формування оборотних активів охоплює:
— власні джерела;
— позикові (залучені) джерела;
— додаткові залучені джерела.
В основу побудови обліку в управлінні оборотними активами доцільно покласти класифікацію їх за ознаками, наведеними на рис. 7.1.
Рис. 7.1. Класифікація оборотних активів підприємства для побудови бухгалтерського обліку в управлінні
Така класифікація оборотних активів дає змогу одержати відповідні дані для прийняття управлінського рішення на кожному етапі формування політики управління оборотними активами (рис. 7.2).
Рис. 7.2. Основні етапи формування політики управління оборотними активами підприємства
Особливості побудови бухгалтерського обліку необоротних активів
Основними елементами необоротних активів підприємства є:
1.Засоби праці дорогоцінні та довгозношувані.
2.Засоби праці малоцінні та довгозношувані.
3.Грошові кошти, обмежені у використанні.
4.Цінні папери, утримання яких перевищує операційний цикл.
5.Дебіторська заборгованість, отримання якої очікується за межами операційного циклу.
Структура джерел формування необоротних активів охоплює:
— власні джерела;
— позикові (залучені) джерела;
— додаткові залучені джерела.
В основу побудови обліку в управлінні необоротними активами потрібно покласти класифікацію їх за ознаками, наведеними на рис.7.3.
Рис. 7.3. Класифікація необоротних активів підприємства для побудови бухгалтерського обліку в управлінні
Така класифікація необоротних активів дає змогу одержати відповідні дані для прийняття управлінського рішення на кожному етапі формування політики управління необоротними активами (рис. 7.4).
Рис. 7.4. Основні етапи формування політики управління операційними необоротними активами підприємства
7.2. Облік валюти, її еквівалентів і валютних операцій
Загальна побудова обліку грошових коштів, їх еквівалентів і розрахункових операцій
Термін «валюта» (італ. valuta — ціна, вартість) має кілька значень: грошова одиниця певної країни (долар, марка тощо); тип грошової системи (золота, срібна, паперова); грошові знаки іноземних держав, а також кредитні платіжні документи (векселі,
чеки тощо) в іноземних грошових одиницях, які використовуються в міжнародних розрахунках (іноземна валюта).
Розрізняють такі поняття валюти як грошової одиниці:
— тверда, тобто стала щодо власного номіналу та курсу інших валют, забезпечена золотом та іншими коштовностями;
— падаюча — валюта, яка знецінюється щодо власного номіналу та сталих валют інших країн;
— конвертована — валюта, яка може бути без перешкоди обміняна на іншу валюту.
Валютні операції — це операції з грішми, їх еквівалентами, цінними паперами, кредитними та платіжними документами. За територіальною ознакою їх поділяють на операції з власною валютою та іноземною.
Побудову бухгалтерського обліку в управлінні валютою, її еквівалентами та валютними операціями визначають законодавчі акти, які регламентують систему:
• валютного регулювання та валютного контролю;
• готівкового обігу (порядок ведення касових операцій);
• безготівкового обігу (розрахунків): рахунки в банках, цінні папери, валютна біржа, векселі та вексельні розрахунки, кредитні операції тощо;
• бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті.
У процесі господарської діяльності підприємства, фірми здійснюють грошові операції, вступаючи в різні відносини з іншими юридичними фірмами, об’єднаннями, підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами: постачальниками матеріалів, покупцями своєї продукції, транспортними організаціями, фінансовими органами тощо.
Переважна частина розрахунків ведеться безготівковими перерахуваннями, векселями, чеками тощо і лише незначна — готівкою. Касове обслуговування підприємств здійснюється банками, які організовують, регулюють рух коштів і стежать, щоб цей рух відбувався згідно із законодавчими актами. Правильна побудова обліку грошових коштів дає змогу забезпечити інформацію про їх наявність, цілеспрямоване використання, контроль за зберіганням та управління грошовими потоками.
Основою обліку грошових коштів є їх класифікація — за призначенням та за місцем зберігання. За призначенням грошові кошти поділяються на кошти для обороту (оборотні) та кошти для спеціального призначення (необоротні), за місцем зберігання — на грошові кошти в банку, в касі підприємства, у підзвітних осіб,
у контрагентів (видані аванси), вкладені в еквіваленти — цінні папери тощо. Усі грошові кошти підприємств, що призначені для здійснення господарської діяльності, мають зберігатися на рахунках у банку.
Бухгалтерський облік грошових коштів має такі основні завдання:
• інформування про готівку;
• контроль за їх зберіганням, своєчасним надходженням і цільовим призначенням;
• забезпечення касової та розрахункової дисципліни;
• дотримання постанов НБУ з питань регулювання цих операцій та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №4.
Важливим елементом побудови обліку грошових коштів, їх еквівалентів та розрахункових операцій є система рахунків.
Для обліку готівки та руху грошових коштів за кожним місцем зберігання і кожним видом призначення робочим планом рахунків мають передбачатися певні рахунки: для обліку готівки і руху коштів, що зберігаються в банку, в обороті, коштів господарства, що мають цільове призначення (розрахунки з постачальниками за акредитивом тощо); для обліку грошових коштів необоротного призначення (капіталовкладень, депозитів тощо) — рахунки в банку за коштами на капітальні вкладення; для обліку готівки і руху коштів; для обліку коштів у дорозі, грошових документів, сертифікатів; для обліку куплених цінних паперів; для обліку одержаних векселів. У всіх випадках на дебеті рахунків відображають надходження (збільшення), а на кредиті — вибуття (зменшення).
Бухгалтерський облік в управлінні грошовими коштами
У процесі своєї господарської діяльності підприємства, фірми, організації здійснюють грошові операції. Правильна побудова обліку грошових коштів дає змогу забезпечити інформацію про їх наявність, контроль за зберіганням та аналіз цілеспрямованого використання.
Ефективна побудова обліку грошових коштів дає можливість у системі рахунків аналітичного та синтетичного обліку визначити, звідки і яку грошову масу одержали або можна буде одержати чи очікувати на потреби діяльності.
Побудова облікового процесу передбачає цілеспрямоване впорядкування та вдосконалення механізмів бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності.
Облік грошових коштів і грошових потоків розглядається як упорядкування елементів системи господарського механізму. Тому його потрібно здійснювати в таких напрямах: а) за видами:
— облік грошей у національній валюті;
— облік грошей в іноземній валюті; б) за місцезнаходженням:
— облік грошових коштів у касі;
— облік грошових коштів на рахунках у банку;
— облік грошей, виданих у підзвіт фізичним особам;
— облік грошових коштів у дебіторів.
Місцезнаходження є основою побудови аналітичного обліку наявності та руху грошових коштів.
Для побудови бухгалтерського синтетичного обліку в управлінні грошовими коштами та грошовими потоками вихідними є їх класифікація та групування за окремими ознаками їхнього руху.
Насамперед необхідно визначити основні системи грошових потоків (рис.7.5).
Рис.7.5. Складові обліку грошових потоків підприємства за їхнім рухом
Наступним кроком є класифікація грошових потоків за економічними ознаками (рис.7.6) та ознаками видів діяльності підприємства (рис.7.7).
Рис.7.6. Групування грошових потоків підприємства за основними ознаками управління ними
Рис. 7.7. Класифікація грошових потоків підприємства за видами його діяльності
Визначені системи є основою побудови системи аналітичного та синтетичного обліку і відбору характеристик рахунків. У табл.7.1 наведено приклад формування робочого плану рахунків.
Таблиця 7.1
ФОРМУВАННЯ РОБОЧОГО ПЛАНУ РАХУНКІВ ДЛЯ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ
КОШТІВ
За даними аналітичного та синтетичного обліку формується система показників, яка є основою оцінювання та прийняття управлінського рішення.
Важливим елементом в управлінні грошовими потоками є поетапна побудова процесу управління. Основні етапи цього процесу наведено на рис.7.8.
Рис. 7.8. Основні етапи управління грошовими потоками підприємства
Рис. 7.9. Система основних факторів, які впливають на формування грошових потоків підприємства
Побудову бухгалтерського обліку в управлінні грошовими потоками визначають фактори, які впливають на процес формування грошових потоків підприємства. Найвпливовіші з них унаочнює рис.7.9.
Для управління грошовими потоками за окремими видами діяльності мають бути визначені основні види платіжного календаря конкретного підприємства (рис.7.10).
Рис. 7.10. Основні види платіжного календаря, використовувані в оперативному управлінні грошовими потоками підприємства
Для аналізу руху грошових потоків за прямим методом складається відповідна таблиця (табл.7.2).
Таблиця 7.2 ІНФОРМАЦІЯ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ
Закінчення табл. 7.2
Дані таблиці показують, що в результаті поточної діяльності грошові кошти зменшилися на 233,3 тис. грн.
Основними напрямами відпливу грошових коштів є придбання матеріальних цінностей (8898,5 тис. грн), платежі по рахунках постачальників (2295,8 тис. грн), виплата заробітної плати (5112,0 тис. грн). Також відплив грошових коштів відбувся в результаті інвестиційної діяльності (96,7 тис. грн).
Приплив грошових коштів був унаслідок цільових надходжень (122,0 тис. грн).
У результаті діяльності підприємства загальне зменшення грошових коштів за звітний період становило 208,0 тис. грн. Цей результат негативно характеризує фінансовий стан підприємства.
Вплив господарських операцій на економіко-правовий та фінансовий стан господарства
Вище було визначено, що кожна господарська операція веде до зміни економіко-правового стану господарства і може мати (або не мати) вплив на його фінансовий стан.
У табл. 7.3 наведено окремі господарські факти, характерні для обліку грошових коштів.
| Вплив на фінансовий стан |
І т. д. |
– |
|
|
|
| + |
|
|
|
| Платоспроможність |
– |
0 |
0 |
0 |
| + |
_ |
0 |
+ |
| Ліквідність |
– |
0 |
0 |
0 |
| + |
+ |
0 |
+ |
| Фінансова стабільність |
– |
0 |
0 |
0 |
| + |
+ |
0 |
+ |
| Вплив на економікоправовий стан |
Пасиви (власність) |
– |
0 |
0 |
+ |
| + |
+ |
0 |
0 |
| Активи (ресурси) |
– |
0 |
0 |
+ |
| + |
+ |
+ – |
0 |
| Сума, грн |
1000 |
4300 |
7120 |
| Зміст господарського факту (операції) |
Касовий прибутковий ордер № 1 Установчі внески Ширка Є. О . |
Касовий видатковий ордер № 1 Внесено в банк на розрахунковий рахунок |
Виписка банку Перераховано соцстраху Внески |
| № з/п |
1 |
2 |
3 |
Особливості обліку грошових коштів в іноземній валюті
Загальна методика побудови бухгалтерського обліку в управлінні грошовими коштами в іноземній валюті аналогічна відповідній методиці щодо грошових коштів у національній валюті. Найсуттєвіші відмінності полягають у необхідності врахування факторів, що визначають валютний курс. До них належать:
1.Формуючі (основні) фактори:
— показники економічного зростання (за ВВП);
— купівельна спроможність національних грошей та відносна зміна внутрішніх цін;
— порівняльні рівні процентних ставок;
— спекулятивні операції на валютних ринках;
— стан і тенденції платіжного балансу;
— державне регулювання та валютна політика центрального банку країни;
— платоспроможність країни та довіра до національної валюти на світових ринках; інфляційні очікування, темпи інфляції, зростання грошової маси на внутрішньому ринку.
2.Очікування щодо руху валютних курсів:
— щодо змін у грошовій масі;
— щодо урядової політики стосовно природних активів;
— щодо офіційних інтервенцій на валютному ринку.
