Належним чином організований поточний облік необоротних активів на умовах оренди дозволяє постійно стежити за господарською діяльністю підприємства і вчасно повідомляти як про позитивні тенденції, так і про негативні явища, а також надавати правдиву, повну та неупереджену інформацію про здійснення лізингових операцій для прийняття управлінських рішень. зобов’язання. Таке відображення здійснюється за найменшою на початок строку оренди оцінкою. Найменша оцінка оренди — це або справедлива вартість активу, або теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів. Теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів, відповідно до п. 4 П(С)БО 14, — це платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг і податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати) [6].
Організація обліку оренди та лізингу необоротних активів проводиться на підставі П(С)БО 14 «Оренда», яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності. Відповідно до нього, орендар відображає в бухгалтерському обліку одержаний у фінансову оренду об’єкт одночасно як актив і як
Фінансова оренда (лізинг) в бухгалтерському обліку це коли орендар має можливість і намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання. Але це не означає, що орендар обов’язково в майбутньому придбає цей об’єкт оренди. Тому, якщо об’єкт передається орендарю, гаран
тованою сумою є ліквідаційна вартість.
Особливістю організації синтетичного обліку в умовах оренди є те, що переданий об’єкт оренди обліковується у орендодавця на балансі, а в орендаря — на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи».
Також у П(С)БО 14 визначено поняття операційної оренди: «оренда інша, ніж фінансова» [6]. У Податковому кодексі України дається повніше визначення цього терміну: господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права кори-
Швець Н.В., студент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Супрович Г.О., к.е.н., ст. викладач кафедри обліку підприємницької діяльності
Отже, різниця між операційною орендою та лізингом полягає в тому, що після закінчення строку договору фінансового лізингу об’єкт лізингу, переданий лізингоодержувачеві згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю, що не відбувається при операційній оренді.
Сам процес організації облікового процесу ґрунтується на застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів. Як відомо, регістри аналітичного обліку призначені для відображення господарських операцій на окремих аналітичних рахунках, що деталізують зміст показників відповідного синтетичного рахунка [1]. За їх допомогою забезпечується контроль за наявністю і змінами кожного виду господарських засобів, їх джепояснюється виникненням нових форм взаємовідносин між партнерами та створенням нових видів оренди, відсутністю наявних грошових коштів для розрахунків, а також накопиченням даних
рел, розрахунками з кожним дебітором і кредитором тощо.
Для аналітичного обліку орендних операцій на підприємстві рекомендується відкривати окрему відомість, у якій по кожному орендодавцю необхідно відображати такі показники:
— прізвище (або назва підприємства), власника необоротного активу, який передано в оренду;
— дата взяття в оренду;
— підстава взяття на облік;
— сума орендних платежів;
— примітки щодо припинення договору оренди або його змін.
Для орендованих об’єктів регістрами обліку є копія інвентарної картки або витяг з інвентарної картки, що надається бухгалтерією орендодавця. В орендаря ці картки зберігаються окремо і обліковуються за інвентарними номерами орендодавця [3].
Останнім часом облік орендних операцій стає складнішим. Це відповідно до потреб податкової звітності. Все це призводить до необхідності групування даних про процеси оренди з метою посилення контрольних функцій обліку [2].
Вдосконалення системи організації обліку орендних операцій перш за все повинно торкнутися первинної документації. Вдосконалення облікової документації і документообороту має здійснюватись в таких напрямках:
1. підвищення ефективності оформлення та обробки інформації процесу оренди;
стування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії орендної угоди [5].
2. підвищення контролю по обліку надходження/вибуття орендованих необоротних активів;
3. економія витрат ресурсів та праці на документування і обробку документів.
Для належної організації обліку орендних операцій і скорозайвих реквізитів, передбачати певну кількість пустих граф для характеристики об’єкту.
Література
1. Сльозко Т. М. Організація обліку: Навч. пос. — К.: Центр учбової літератури, — 224 с.
2. М.В. Кужельний, С.О. Левицька. Організація облікау: підручник
— К.: Центр учбової літератури, 2010. — 352 c.
3. Марія Правда, Дана Онишко. Бухгалтерський та податковий облік // № 5. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://dtkt.com.ua/
4. Лебедик Г.В. Облік і аналіз операцій з оренди основних засобів : дисерт. // 2010. [Електронний ресурс] / Лебедик Г.В. / Облік і аналіз операцій з оренди основних засобів / 2010. — Режим доступу: http://mydisser.com/ru/catalog/view/45/46/10668.html
5. Податковий кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненями. — К.: Алерта, 2014. — 624с.
6. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. — К.: Паливода А.В. 2014. — 324 с. — (Фінансове законодавство України).
