Проблематика, пов’язана з аудитом основних засобів підприємств, за сучасних умов розвитку вітчизняної економіки є надзвичайно важливою. Її актуальність посилюється нині і з оглядуна суттєві зміни, які відбуваються в рамках реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до європейського та світовогоекономічного простору.
Одним із найважливіших чинників, які впливають на результати діяльності кожного підприємства, є наявність основних засобів, без яких неможливо уявити виробництво продукції (товарів, послуг). Тому якісний аудит основних засобів є, безперечно,необхідним для кожного господарюючого суб’єкта.Відповідно до П(С)БО №7 основні засоби — це матеріальніактиви, які підприємство утримує з метою використання їх упроцесі виробництва або постачання товарів, надання послуг,здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, абоопераційного циклу, якщо він довший за рік [1].
Рівень забезпечення підприємства основними засобами впливає на ефективність виробництва. Науковці та практики вважають, що від ефективного використання основних засобів залежить результативність діяльності підприємств [2, с. 105].
Джерелами інформації для аудиту основних засобів є: вимогинормативних документів, що регламентують облік основних засобів; наказ про облікову політику підприємства; розпорядчі документи керівника підприємства щодо руху основних засобів; установчідокументи (статут, засновницький договір); первинні документи зобліку основних засобів; регістри синтетичного і аналітичного обліку по рахункам: 10, 13, 15, 23, 40, 41, 42, 46, 63, 74, 91, 92, 94 тощо;акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки, дані внутрішнього контролю та інша документація, що узагальнює результати контролю; контракти, угоди про оренду, страхові поліси, кошториси, плани ремонтів основних засобів; фінансова та статистичназвітність (ф. 1 «Баланс», ф. 5 «Примітки до річної фінансової звітності» тощо); відповіді на запити аудитора; результати, отримані вході аудиторської перевірки тощо [3].
Аудит основних засобів слід проводити поетапно [4] (рис. 1).
Отже, функціональними завданнями аудиторської перевіркиосновних засобів є одержання аудиторських доказів з метою висловлення незалежної думки стосовного того, що облік відповідає законодавчим і нормативним вимогам, а інформація щодо визначення достовірності відображення в обліку наявності та стануосновних засобів, їхньої вартісної оцінки, що міститься у фінансових звітах, є достовірною у всіх суттєвих аспектах.
Таким чином, особливості проведення аудиту основних засобівпідприємств обумовлюються низкою чинників, ключовими з яких є:
— характерні риси об’єкту аудиту (наявність, збереженість,стан основних засобів, їх надходження, переміщення і вибуття,амортизація, індексація тощо);
— повнота і достовірність джерел інформації (нормативноправові, організаційно-розпорядчі документи, виробничо-
фінансові плани, бухгалтерська і статистична звітність, акти перевірок фінансових, податкових та інших органів);
— відповідність застосованих методичних прийомів (органолептичних, розрахункових, аналітичних, документальних).
Рис. 1. Етапи аудиторської перевірки основних засобів
Список використаних джерел
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: наказ Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92 /Україна. М-во фінансів // [Електронний ресурс]. — Режим доступу:http:// www.rada.gov.ua
2. Бразілій М. Н. Організація і методика аудиту основних засобів ташляхи його вдосконалення / М. Н. Бразілій, М. М. Тимошенко // Економіка та держава. — 2011. — №24. — С. 104–109.
3. Утенкова К. О. Аудит основних засобів підприємств АПВ в контексті вимог Міжнародних стандартів аудиту / К. О. Утенкова // Облік іфінанси АПК: бухгалтерський портал. [Електронний ресурс] : — Режимдоступу : http://magazine.faaf.org.ua/content/view/1347/35/.
4. Подолянчук О. А. Методика і аналіз аудиту основних засобів /О. А. Подолянчук, Г. М. Химич // Збірник наукових праць ВНАУ. Серія: Економічні науки. — 2012. — № 4 (70). — С. 76–80.Мусієнко Л. О.,науковий керівник — Білозор Л. В., к.е.н., доцент.ДВНЗ «Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана», м. Київ
