Posibniki.com.uaЕкономікаЕкономіка і організація агропромислових формувань9.1. Основи функціонування ринків сільськогосподарської продукції


< Попередня  Змiст  Наступна >

9.1. Основи функціонування ринків сільськогосподарської продукції


В умовах ринкової економіки діє чіткий механізм, що регулює взаємозв’язок між ціною і рівнем витрат. Ціна є об’єктивним і примусовим нормативом рівня витрат. З іншого боку, закон середньої норми прибутку в умовах чистої конкурен

258ції забезпечує приблизно однакову ефективність виробництва в різних його галузях. Якщо в будь-якій галузі чи виді виробництва внаслідок кон’юнктури ефективність зростає, то неминуче туди надходитимуть нові капіталовкладення, що сприятиме розширенню виробництва і, нарешті, підніме рівень його ефективності до рівня інших галузей. Таким чином, ціна обумовлена середньою нормою прибутку, яка визначає межу рівня виробничих витрат. Підвищення норми прибутку відносно її середньогалузевого рівня, зафіксованого в ціні, можливе тільки через зниження виробничих витрат і підвищення споживчої вартості продукції (її якості). А зниження витрат приводить до відхилення від середньої норми прибутку і відновлення її рівня зумовлює зниження ціни.

Кожний виробник намагається звести до мінімуму свої виробничі витрати. Мінімум витрат на макроекономічному рівні його не цікавить. Однак, окремі мінімуми виробничих витрат на мікроекономічному рівні неспівставлені між собою. Ця несумісність проявляється у неможливості покрити попит на кращі засоби виробництва їх пропозицією за ринковими цінами, що дорівнювало б собівартості їх виробництва (урівноваженим цінам моделі чистої конкуренції). А через те, що попит перевищує пропозицію на ці засоби виробництва, внаслідок чого ціни на них зростають, відбувається певне вирівнювання мікроекономічних мінімумів виробничих витрат.

Однак у цілому конкуренція в умовах ринкової економіки приводить ціни виробництва до мінімуму, а загальну норму прибутку ? до мінімально можливої норми. Звідси можна зробити висновок, що з методологічної точки зору доцільніше говорити не про середню норму прибутку, як це доводив К. Маркс, а про мінімальну норму прибутку. Явно цей механізм діє в умовах чистої конкуренції, до яких, з певними застереженнями, відноситься сільське господарство. Однак зазначений механізм функціонує і в умовах монополістичної конкуренції, олігополії й чистої монополії, хоча на його дію тут впливає монополістична влада.

На рис. 9.1 зображено основні складові механізму взаємодії ціни і виробничих витрат в системі ринкової економіки. Перетин ринкових попиту й пропозиції (точка Е

1) визначає ціну на продукцію (Ц

1). При цій ціні та існуючій собівартості продукції (С

1) конкретне підприємство матиме певний прибуток (площина Ц

1

АБС

1). Однак, якщо цей прибуток забезпечуватиме вищу його норму, ніж та, що склалася в даній галузі виробництва, то інші підприємства неодмінно стануть виробляти даний продукт. Це спричинить нову пропозицію продукції на ринку (ПР

2), нову то

259

260 Ц

1. чку перетину попиту й пропозиції (Е

2) і нову ціну (Ц

2). При цьому кількість реалізованої продукції на ринку збільшиться до обсягу О

2. Але при новій нижчій ціні та існуючій собівартості продукції підприємство вже не зможе отримати той прибуток, який отримувало при ціні а) Ринок продукції б) Підприємство

Рис. 9.1. Функціонування виробничих витрат у системі ринкової економіки (Ц ? ціна на продукцію; С ? собівартість одиниці продукції; ПСВ і ПЗВ ? відповідно, питомі сумарні й змінні виробничі витрати; МВ ? маржинальні витрати)

У цій ситуації підприємство повинно або припинити виробництво даної продукції і зайнятися прибутковішим виробництвом, або знизити свої виробничі витрати до рівня, який би при ціні Ц

2 забезпечив йому потрібний прибуток. При цьому слід відмітити, що в умовах чистої конкуренції у довгостроковому періоді економічний прибуток завжди буде дорівнювати нулю, тобто ціна дорівнюватиме собівартості одиниці продукції і маржинальним витратам, а в умовах недосконалої конкуренції економічний прибуток, як правило, існуватиме завжди.

Для сільського господарства як специфічної галузі економіки дія ринкового механізму має свої особливості, які полягають у тому, що не завжди ціна на продукцію, визначена в точці перетину попиту й пропозиції, перевищує виробничі витрати сільськогосподарських підприємств. У такому випадку необхідне втручання держави, спрямоване на підтримку сільськогосподарського виробництва. Держава для цього може використовувати різні шляхи. Так, у СШ

А, зокрема, існує п’ять основних каналів державної допомоги фермерам: пряма допомога через систему соціального забезпечення (фермерам, що опинилися у скрутному 261становищі); державні програми, спрямовані на збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію або зниження виробничих витрат; програма обмеження посівних площ, внаслідок чого знижується обсяг виробництва і виникають умови для підвищення цін; програми дотацій для покриття різниці між закупівельними і продажними цінами і гарантування цін на сільськогосподарську продукцію, інші диференційовані цільові субсидії фермерам.

Особливості функціонування ринкової економіки в сільському господарстві в цілому і формування виробничих витрат у цій галузі зокрема, можна звести до трьох груп чинників.

Перша група чинників стосується умов функціонування ринку, які наближені до чистої конкуренції і передбачають значну кількість виробників, що реалізують свою продукцію, котра є стандартизованою або однорідною, що унеможливлює нецінову конкуренцію, спроможність виробника впливати на рівень ринкової ціни своєї продукції (адже питома вага обсягів виробництва і реалізації незначна), вільне входження й вихід з ринку. Звичайно ж, віднесення галузі до чистої конкуренції є значною мірою умовністю, тому що жоден з перерахованих факторів у реальній економіці не існує в чистому вигляді. Однак таке припущення є дуже важливим в економічній теорії і дозволяє проводити дослідження, робити висновки і прогнозування.

Друга група чинників пов’язана з так званою довгостроковою проблемою у сільському господарстві і полягає в низьких доходах сільськогосподарських виробників відносно працівників підприємств інших галузей. Основними причинами цієї проблеми є цінова нееластичність попиту на сільськогосподарську продукцію, дисбаланс попиту й пропозиції (пропозиція перевищує попит), а також відносна імобільність сільськогосподарських ресурсів. Сукупність факторів другої групи обумовлює тенденцію зниження цін і доходів у сільському господарстві відносно цін і доходів інших галузей економіки.

Третя група чинників стосується короткострокової проблеми, суть якої полягає у нестабільності доходів сільськогосподарських виробників і проявляється через коливання цін на сільськогосподарську продукцію і, відповідно, доходів за роками. Причинами такого становища є як нееластичність попиту на сільськогосподарську продукцію, так і коливання в обсягах виробництва та попиту на неї. Такі коливання пов’язані з особливостями виробництва в цій галузі, що значною мірою залежить від погодних і кліматичних умов. Через це в умовах нееластичного попиту навіть незначні коливання обсягів виробництва сільськогосподарсь-кої продукції спричинятимуть досить суттєві зміни сільськогосподарських цін і доходів.

Зв’язок особливостей функціонування ринкового механізму в сільському господарстві з формуванням виробничих витрат підприємств даної галузі найчіткіше проявляється через призму співвідношення постійних і змінних витрат. Справа в тому, що сільськогосподарське виробництво відносно мало реагує на зміни сільськогосподарських цін і цін на виробничі ресурси з причини вищої питомої ваги постійних витрат у структурі собівартості продукції. Саме цей фактор змушує сільськогосподарських виробників не припиняти виробництва навіть в умовах його збитковості, що вигідніше, ніж зупинка виробництва, адже тоді збитки будуть більшими.

262

262

ООоо а) Максимізація прибутку б) Мінімізація збитку

Рис. 9.2. Умови максимізації прибутку і мінімізації збитку сільськогосподарського підприємства

На рис. 9.2 зображені випадки максимізації прибутку і мінімізації збитку сільськогосподарського підприємства. Умовою максимізації прибутку є рівність маржинальних витрат і ціни продукції (рис. 9.2, а). Тільки в цій точці підприємство має змогу отримати максимальний прибуток (СЦАБ). Умовами мінімізації збитку підприємства є перевищення ціни над мінімумом питомих змінних витрат (рис. 9.2, б) за умови, що ціна перевищує мінімум питомих змінних витрат (МВ = Ц ? min ПЗВ). При цьому збиток повинен дорівнювати або бути меншим від сумарних постійних витрат (З ? ПВ). Площина СЦВГ на рис 9.2, б показує збиток підприємства. Однак у цих умовах у короткостроковому періоді підприємст-263ву доцільно продовжувати виробництво, так як ціна покриває не тільки всі змінні витрати, але й частину постійних. При зупинці виробництва в такій ситуації збиток був би ще більшим і дорівнював би сумі постійних виробничих витрат.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
9.3. Зовнішнє середовище діяльності АПФ
9.5. Питання для обговорення
9.8. Термінологічний словник
8.4. Макро- і мікроекономічні чинники ефективності дiяльностi АПФ
8.3. Напрями підвищення прибутковості виробництва
7.4. Питання для обговорення
7.3. Суть внутрішньогосподарського економічного механізму та принципи його побудови
7.2. Складові внутрішньогосподарських економічних відносин
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki