Posibniki.com.uaБухгалтерський облікБухгалтерський облік в управлінні підприємствомОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ


  Змiст  Наступна >

ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ


 

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1. Бухгалтерський облік як інформаційна система управління підприємством

Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки конче потрібно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали достовірну та об’єктивну інформацію про майно, фінансове становище, результати роботи (прибутки, доходи чи збитки), а також про процеси їх формування як на власному підприємстві, так і в партнерів на підставі попередніх даних. Таку інформацію надає тільки бухгалтерська система обліку.

Коли, де і як виникла система бухгалтерського обліку? Хто є його «винахідником»? Історія не дає відповіді на ці питання, як і на питання, приміром, щодо винахідників грошей, алфавіту та багатьох інших явищ суспільного життя.

Бухгалтерський облік як самостійна галузь знань формувався протягом тисячоліть (приблизно 10—15 тис. років).

Спочатку це була практична діяльність з реєстрації окремих господарських фактів, потрібних власникові або відповідній суспільній структурі (рабовласникові, феодалові, купцеві, муніципалітету, державі тощо). Цю діяльність можна розглядати як рахунковедення (рахівництво). Регламентація такого обліку обумовлювалася потребою в облікових даних. В основному це були інформаційні або контрольні цілі.

З розвитком класичних ринкових відносин бухгалтерський облік починає перетворюватися на засіб управління діяльністю торговельних компаній і банків. Власників уже не задовольняє примітивний облік у прибутково-видаткових книгах. Управління торговельними компаніями і банками вимагає суцільного і безперервного обліку, який надавав би необхідну інформацію і забезпечував би повсякденний контроль за наявністю і рухом вкладеного капіталу, та визначення взаємовідносин із партнерами. Бухгалтерський облік не задовольняв вимоги, які висували до нього зростаюче товарне виробництво і бурхливий розвиток торгового капіталу, особливо розвиток промисловості.

Управлінські функції бухгалтерського обліку постійно поглиблювалися й удосконалювалися. До реєстрації інформаційної додалися контрольна та аналітична. Бухгалтерський облік перетворився на об’єктивну необхідність сучасного способу виробництва, його управління.

Сфера застосування бухгалтерського обліку — підприємства, організації, установи виробничої, комерційної, кредитнобанківської та інших видів діяльності, а через узагальнення даних бухгалтерського обліку та звітності — галузі, економіка (господарство) окремих країн, світова економіка загалом.

Сучасний бухгалтерський облік — це система безперервних, суцільних і взаємопов’язаних спостережень за створенням суспільного продукту і пов’язаними з ним процесами обміну, розподілу та перерозподілу, за наявністю і рухом майна конкретного господарства, його правових відносин з метою одержання інформації, її систематизації для управління діяльністю господарства будьякого масштабу та рівня. Бухгалтерський облік став складовою управлінської системи світової економіки. Без нього неможливе управління будь-якою ланкою економіки (рис.1.1).

8

Рис. 1.1. Система управління: функціональна побудова

Бухгалтерський облік використовується в усіх видах підприємницької діяльності — виробничій, комерційній, грошовокредитній, банківській, страховій, в усіх галузях і підгалузях господарювання — промисловості, сільському господарстві, будівництві тощо. У кожному виді діяльності, у кожній галузі господарювання бухгалтерський облік має певні особливості. Проте вихідні положення бухгалтерського обліку є єдиними (спільними) для всіх видів діяльності й у усіх галузей господарювання.

1.2. Сутнісна характеристика терміна «бухгалтерський облік»

Наведемо застереження древніх філософів: неправильно визначений зміст слова (особливо у перекладі з іноземної) призводить до непорозуміння та плутанини.

Словосполучення «бухгалтерський облік» потребує сутнісного (змістовного) визначення цих слів за змістовими ознаками.

Оскільки опорною складовою словосполучення є «облік», розглянемо спочатку його.

Облік (взагалі) — це процес (робота), який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксування (реєстрації) запису фактів, явищ, процесів, подій природи або суспільного життя.

Спостереження— початковий стан емпіричних досліджень, який полягає в цілеспрямованому сприйнятті предметів, явищ дійсності для одержання безпосередніх даних про об’єкт пізнання.

Сприйняття — це чуттєве відображення предметів та явищ об’єктивної дійсності в сукупності притаманних їм властивостей та особливостей при безпосередній дії їх на органи чуттів. Це означає, що сприйняття зводиться до визначення змістової характеристики об’єкта обліку, тобто його предметної сутності.

Вимірювання — це вираження об’єкта обліку у визначених одиницях вимірювання (натуральних, уречевлених, трудових, кількісних, якісних і вартісних).

Для безпосереднього спостереження, вимірювання і відображення фактів, явищ і процесів суспільного виробництва в обліку використовують натуральні, трудові, грошові та вартісні вимірники.

Реєстрація (фіксація, запис)

— це власне облік, тобто закріплення даних про предметну сутність (властивість) факту, явища або процесу, об’єкта обліку в одиницях його вимірювання та інших характеристик на технічному носії — папері, перфораційній картці, магнітній стрічці, магнітному диску тощо.

Облік можливий лише тоді, коли є певний факт, тобто передумовою обліку є факт (від лат. fасtит — зроблене, дійсна подія, істина). У нашому випадку йдеться про господарські факти.

Викладене унаочнює рис.1.2.

Рис. 1.2. Сутність терміна «облік» як лінгвістичного поняття

Рис. 1.2. Сутність терміна «облік» як лінгвістичного поняття

Другою складовою словосполучення є «бухгалтерський», тобто визначення виду (типу) обліку.

Матеріальне виробництво виникло з появою людини, але потреба в його обліку з’явилася значно пізніше.

Облік, який виник у процесі матеріального виробництва на певному етапі культурного розвитку суспільства, дістав назву «господарський».

Господарський облік реєструє господарські факти — діяльність людей, спрямовану на добування, перетворення і пристосування продуктів природи до потреб суспільства. Ця діяльність і є матеріальним виробництвом.

Отже, господарський облік — це процес, який охоплює спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрацію (фіксацію) господарських фактів, що є або дійсними, невигаданими явищами (будівля, трактор, хліб), або дійсними процесами господарювання (купівля, виготовлення продукту, виконання роботи, на

дання послуги). Тобто передумовою господарського обліку є господарський факт.

Господарський облік — це кількісне відображення та якісна характеристика процесу суспільного відтворення з метою управління ним. Він виник у процесі матеріального виробництва на певному етапі розвитку суспільства.

З розвитком суспільства господарський облік як процес реєстрації господарських фактів (явищ і процесів) у різних країнах дістав різну назву. Але оскільки процес реєстрації був пов’язаний з розрахунками стану та змін стану кожного господарського факту

— об’єкта реєстрації, то здебільшого він став визначатися як рахунковедення. Пізніше, з появою спеціальних книг для реєстрації, виникли назви «книжна реєстрація», реєстрація в книгах (журналах) та подібні їм (рис. 1.3). англійською

— ac ‘countancy німецькою

— ac ‘countancy німецькою

— rechnungsfuhrung іспанською

— contaduria італійською

— contabilita французькою

— comptabilite російською

— счетоводство чеською

— ucetnictvo болгарською

— счетоводство (сметководство) сербською

— knjigovodstvo хорватською

— knjigovodstvo польською

— ksiegow osc — rachunarstvo

— rachunkow osc

Рис. 1.3. Характеристика терміна «бухгалтерський облік»

Як видно з рис.1.3, в основу визначення бухгалтерського обліку як системи знань покладено слово «рахунок», і тому слово

сполучення «бухгалтерський облік» рівнозначне слову «рахунковедення».

Отже, словосполучення «бухгалтерський облік», яким ми користуємося, означає «наука про ведення рахунків», «рахунковедення».

У різних літературних джерелах зміст слів «бухгалтерський облік», «рахунковедення» часто розкривається по-різному. Іноді визначення навіть суперечать одне одному. Але переважає історично визначений зміст терміна — наука про ведення рахунків для управління економікою (господарством).

Управління економікою (грец. eikonomia — господарство) — це управління господарством, управління господарськими фактами (явищами та процесами), пов’язаними з матеріальним виробництвом.

Постійне ускладнення господарського життя спричинило диференціацію господарського обліку. В економічній теорії господарський облік поділяють за різними ознаками. Історично першим є поділ за системою реєстрації господарських фактів, що вивчаються. За такого підходу господарський облік (рахунковедення) поділяють на оперативний (одиничні факти), статистичний (масові факти) та бухгалтерський (ринкові факти, економікоправові відносини в суспільстві) (рис. 1.4). У своїй сукупності ці, на перший погляд, окремі види господарського обліку всебічно охоплюють складний і багатогранний процес суспільного відтворення, забезпечують облік наявності та руху майна (ресурсу), економічні, а також правові (права власності) аспекти відносин суб’єктів господарювання і формують єдину систему господарського обліку.

Рис. 1.4. Структуризація господарського обліку (рахунковедення)

Рис. 1.4. Структуризація господарського обліку (рахунковедення)

Оперативний облік забезпечує інформаційні потреби безпосередньо управління — щогодинного, щозмінного, щодобового тощо, коли потрібні гнучке маневрування, постійне регулювання, контроль та оцінювання перебігу робіт окремих об’єктів обліку або їх груп.

Для одержання інформації про показники, які характеризують закономірність і тенденції розвитку господарства, тобто масових явищ, застосовують статистичний облік.

Бухгалтерський облік акумулює узагальнювальні дані — інформацію про стан господарства, його складові (елементи), про стан і зміни, що відбулися в суспільному житті, про стан взаємозв’язків і взаємовідносин цього господарства з іншими господарствами. На основі цих даних визначаються результати господарювання, новий стан господарства та виробничих відносин. Інакше кажучи, термін «бухгалтерський облік» характеризує поняття «облік суспільних економіко-правових (ринкових) відносин суб’єктів господарювання», тобто правовласників. Розуміння цього є першою передумовою побудови бухгалтерського обліку, першим його принципом, оскільки кожний власник за законами відповідного суспільного формування (муніципалітету, держави тощо) зобов’язаний визначити свої економіко-правові (ринкові) відносини за станом і змінами стану на певні дати та певний час (період).


  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
2.2. Наукове визначення предмета бухгалтерського обліку та його деталізація на об’єкти управління
2.3. Межа, в якій бухгалтерський облік відображає свій предмет. Принцип автономності
2.5. Фінансова класифікація господарських фактів — явищ і процесів — в управлінні
ОСНОВИ МЕТОДОЛОГІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УПРАВЛІННІ 3.1. Концептуальні основи методології побудови бухгалтерського обліку
3.3. Принципи побудови бухгалтерського обліку в управлінні, прийняті у міжнародній практиці
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki