На сьогоднішній день усі підприємства України мають у томучи тому вигляді основні засоби, які є одним із найважливішихфакторів, що впливають на результати діяльності суб’єкта господарювання. Тому якісний аудит основних засобів є необхіднимдля кожного господарюючого суб’єкта.
Таким чином, актуальність дослідження аудиту наявності таруху основних засобів полягає в тому, що облік основних засобівпотребує особливої уваги, адже від правильності визначення первісної вартості, повноти відображення в обліку надходження основних засобів залежить достовірність всього масиву обліковоїінформації та фінансової звітності.
Організація і методика аудиту основних засобів розглянута упрацях багатьох вітчизняних учених, серед яких: Лищенко О. Г.,Назаренко О. О, Євдокименко С. В., Мац Т. П., Коваль О. П., Білик М. Д., Бондар М. І., Гордієнко Н. І., Іванова Н. А., Ролінський О. В., Ільіна С. Б., Кулаковська Л. П., Піча Ю. В.
Під аудитом основних засобів розуміють перевірку правильності оформлення первинних документів та організації бухгалтерського обліку основних засобів [1, с. 24].
Метою аудиторської перевірки основних засобів у сільськогосподарських підприємствах є висловлення аудитором незалежної,об’єктивної думки щодо правильності їхньої оцінки, законності йповноти відображення їх показників у фінансовій звітності, а також належності й відповідності внутрішнього контролю та аудиту в частині цих засобів праці визначеній обліковій політиці тацілям діяльності підприємства.
Для досягнення поставленої мети аудиту наявності та рухуосновних засобів можна визначити такі основні завдання:1. перевірка положень облікової політики в частині основнихзасобів;
2. оцінка фактичної наявності і технічного стану груп основних засобів;
3. перевірка права власності на основні засоби;
4. дослідження правильності віднесення активів до основнихзасобів та їх класифікації;
5. перевірка правильності відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку та документального оформлення з надходження, нарахування амортизації, внутрішньогопереміщення, ремонту, вибуття основних засобів;
6. зіставлення даних аналітичного з даними синтетичного обліку;
7. перевірка відповідності показників фінансової звітності показникам синтетичного обліку;
8. аналіз ефективності використання основних засобів на підприємстві.
Виходячи із завдань, які необхідно досягнути при проведенніаудиту наявності та руху основних засобів, об’єктами аудиту єнаявність і стан збереження основних засобів, переміщення за різними каналами, оцінка та переоцінка основних засобів, витратина поточний, капітальний ремонт, модернізацію, реконструкціюта інші поліпшення, амортизація, ліквідація, реалізація та іншевибуття основних засобів, стан оперативного, інвентарного, аналітичного та синтетичного обліку основних засобів, відображення інформації щодо основних засобів у фінансовій звітності.
Отримавши пропозицію від замовника на проведення аудиту аудитор збирає інформацію про клієнта, ознайомлюється із специфікоюдіяльності підприємства, досконало вивчає нормативно-правову базущодо бухгалтерського обліку, аудиту та регулювання діяльності.
На основі зібраної інформації аудитор приймає рішення проможливість виконання замовлення на проведення аудиторськоїперевірки. Підтвердженням домовленостей щодо проведення аудиту є надсилання від аудитора клієнту листа-зобов’язання іукладання договору на проведення аудиту.
Наступним етапом є планування аудиту, що означає розроблення загальної стратегії та плану аудиту для ефективного розподілу часу виконання аудиторських процедур та призначення відповідальних осіб.
Відповідно до МСА 300 «Планування аудиту фінансової звітності» загальна стратегія аудиту — стратегія, яка встановлює обсяг, час і напрям аудиту та є основою для розробки детальнішогоплану проведення аудиту [2].Після вибору загальної стратегії аудиту аудитор розробляє детальний план аудиту, де розглядаються питання, визначені підчас розробки стратегії. При цьому аудитор бере до уваги необхідність досягнення цілей аудиту при ефективному використаннісвоїх ресурсів.
Одержати аудиторські докази щодо наявності та руху основних засобів на підприємстві можна шляхом застосування зазначених аудиторських процедур: перевірка, спостереження, запити,зовнішнє підтвердження, повторне обчислення, повторне виконання, аналітичні процедури.
Аудитор повинен отримати аудиторські докази щодо ефективного функціонування внутрішнього контролю за наявністю тарухом основних засобів через отримання звіту внутрішнього аудитора, або проведення тестів внутрішнього контролю [2].
Доведення результатів проведення аудиту забезпечується через аудиторський висновок, який є офіційним документом аргументованого висловлювання професійної думки незалежного аудитора щодо визначених об’єктів аудиту.
Список використаних джерел
1. Евдокименко С. В. Аудит организации бухгалтерського учета врамках действия П(С)БО 7 «Основные средства» // Аудитор України. —2010 — № 5. — С. 24–31.
2. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншогонадання впевненості та супутніх послуг: видання 2012 року / пер. зангл. мови Ольховікова О. Л., Селезньов О. В., Шарашидзе Т. Ц. — К.:Міжнародна федерація бухгалтерів. Аудиторська палата України, 2013.Війтів І. О.,науковий керівник ? Лобода Н. О., к.е.н.,Львівська державна фінансова академія, м. Львів
