Posibniki.com.ua Мікроекономіка Мікроекономічний аналіз Частина 2. Організаційні форми інтеграції фірм


< Попередня  Змiст  Наступна >

Частина 2. Організаційні форми інтеграції фірм


Вигоди вертикальної інтеграції, що обумовлюються характеристиками продукції та особливостями ринкового попиту, пов’язані з можливістю фірм щодо диференціації продукту, забезпеченістю фірм ринковою інформацією, формуванням стійких зв’язків з контрагентами.

Вертикальна інтеграція розширює можливості фірми щодо диференціації продукту. Інтеграція збуту продукції та її обслуговування дозволяє фірмі контролювати діяльність та елементи збутових функцій, що допомагає диференціювати продукт. Посилення диференціації забезпечується і інтеграцією попередніх етапів виробництва, зокрема, через можливість контролю елементів виробничого процесу та забезпечення якості продукції, надання їй відмітних властивостей.

Одним із важливих мотивів поступальної вертикальної інтеграції виступає можливість забезпечення фірми необхідною ринковою інформацією (відносно обсягів попиту, оптимальної структури продукції, тенденцій запитів споживачів, значущих конкурентних явищ та ін.), що підвищує ефективність функціонування всього технологічного ланцюга. Зокрема, інформаційна забезпеченість фірми дає їй можливість здійснювати ефективну цінову дискримінацію, встановлюючи ціни відповідно до еластичності попиту кінцевих споживачів продукції. Вигоди вертикальної інтеграції, пов’язані з інформаційною забезпеченістю, залежать від галузі, ступеня нестабільності ринкових умов та їхньої мінливості. Вони будуть тим вищими, чим нестійкішим, мінливішим та циклічнішим є зовнішнє середовище фірми. Істотним мотивом фірм до вертикальної інтеграції виступає їхнє прагнення до формування стійких зв’язків із контрагентами, які розв’язують проблему доступу до джерел сировини та каналів збуту й усувають ринкову владу постачальників і споживачів.

Нарешті, об’єднання виробництва в результаті інтеграційних процесів знижує ступінь ринкової невизначеності у діяльності структурних підрозділів та сприяє інвестуванню у нові технології, придбанню високоспеціалізованих активів тощо.

Витрати здійснення вертикальної інтеграції фірм пов’язані головним чином з проблемами подолання бар’єрів мобільності, збереження гнучкості, збалансованості потужностей, ускладнення управління та необхідністю використання внутрішніх організаційних стимулів замість ринкових.

Витрати повної вертикальної інтеграції фірм

Джерелом витрат вертикальної інтеграції може бути подолання бар’єрів мобільності, пов’язаних з перевагами за витратами за рахунок патентованої технології і дешевих джерел сировини, а також пов’язаних з економією на масштабі та потребами в капіталі. В результаті найчастіше вертикальна інтеграція має місце в галузях із добре відомою технологією і невеликим мінімально ефективним обсягом виробництва.

Здійснення фірмою вертикальної інтеграції може підвищувати потребу в капіталовкладеннях, якщо бізнес, який має на меті інтегрувати фірма, починає проявляти попит на капітал. У такому випадку вертикальна інтеграція може викликати витік капіталу, необхідного в інших сферах. Тому вертикальна інтеграція здійснюється фірмою в тому випадку, якщо прибуток перевищуватиме або дорівнюватиме альтернативним витратам використання капіталу в межах фірми.

Здійснення фірмою вертикальної інтеграції означає скорочення гнучкості у виборі партнерів. Вертикальна інтеграція передбачає, що фірма буде пов’язана, по меншій мірі частково, із конкурентними можливостями його внутрішнього постачальника або споживача. В результаті технологічних змін, змін конструкції виробів, невдалої стратегії або виникнення проблеми управління може мати місце ситуація втрати конкурентоспроможності внутрішнього постачальника або споживача. Витрати заміни постачальника або споживача у випадку вертикальної інтеграції є вищими, ніж в ситуації контрактних відносин із незалежними агентами. Масштаби ризику втрати ефективності залежать від реалістичної оцінки імовірності невдалого внутрішнього постачальника або споживача, а також від можливості зовнішніх або внутрішніх змін.

Здійснення фірмою вертикальної інтеграції означає блокування її доступу до технологічних можливостей постачальників та споживачів, адже інтеграція, як правило, означає, що фірма має самостійно розробляти власний технологічний потенціал, не розраховуючи на зовнішні джерела. Навіть при здійсненні часткової інтеграції із збереженням купівлі або продажу частини продукції на вільному ринку, технологічні зв’язки фірми можуть бути блоковані, оскільки вона у такому випадку виступає конкурентом постачальників або споживачів. Блокування технологічних зв’язків може представляти значний ризик у ситуації, коли на ринку діють багаточисельні незалежні постачальники або споживачі, які здійснюють інтенсивні дослідження та розробки або володіють специфічними технологіями.

Вертикальна інтеграція викликає потребу забезпечення збалансованості потужностей попереднього та наступного етапів виробництва. Диспропорції між ланцюгами вертикально інтегрованого виробництва можуть виникнути внаслідок зміни технології і виробничих процесів, зрушень у структурі продукції, її якості тощо.

При здійсненні вертикальної інтеграції знижуються або зовсім зникають стимули конкуренції. Це пов’язане із тим, що внутрішні контракти купівлі та продажу часто не є об’єктами такого ретельного аналізу, як зовнішні договори з постачальниками або споживачами. Наслідки зниження стимулів з точки зору ефективності функціонування вертикально інтегрованої системи залежать від структури управління і процедур із регулювання взаємовідносини між підрозділами вертикального ланцюга.

Значні витрати вертикальної інтеграції фірм можуть бути спричинені необхідністю управління різними бізнесами. Адже у вертикально інтегрованій фірмі виробничі ланцюги можуть суттєво відрізнятись за власною структурою, технологією та управлінням. При злиттях організаційна структура, методи контролю, стимули, процедури прийняття рішень, як правило, механічно переносяться із основного бізнесу на попередній або наступний ланцюг виробництва. Проте для вертикально інтегрованих видів бізнесу стандартні управлінські підходи та єдині уявлення можуть виявитись непродуктивними. До того ж, вертикальна інтеграція спричиняє ускладнення процесу управління разом із збільшенням масштабу фірми та, як наслідок, зростання витрат на управління.

Відмова від спеціалізації в результаті вертикальної інтеграції фірм може знизити ефективність виробництва і привести до зростання витрат на одиницю продукції. Тому може статись, що витрати самостійного виробництва для фірми перевищують ціну придбання товару на ринку.

Певні вигоди вертикальної інтеграції (доступ до джерел сировини та каналів збуту, зниження ступеня ринкової невизначеності) можуть бути досягнуті фірмою на основі укладання довгострокових та навіть короткострокових угод із незалежними фірмами. Проте контракти не дозволяють досягти жодного виду

Вигоди і витрати вертикальних відносин фірм

економії, що надається вертикальною інтеграцією, оскільки мають ризик зміни контрагента. Крім того, даний тип вертикальних відносин фірм характеризується високим рівнем трансакційних витрат (на ведення переговорів, підготовку контрактів та їхнє виконання), які мають місце завдяки привабливості опортуністичної поведінки з боку контрагентів.

Квазіінтеграція також у певних випадках забезпечує вигоди вертикальної інтеграції, не викликаючи пов’язаних із нею витрат. Вона сприяє більшій спільності інтересів між фірмами, яка базується на підтримці репутації, використанні інформації, на прямій фінансовій зацікавленості тощо. Це полегшує укладання угод, приводить до зниження вартості продукції, протидіє монопольній владі та ін. Відносини квазіінтеграції не вимагають прийняття жорстких зобов’язань з приводу повного задоволення попиту або пропозиції суміжного бізнесу, дозволяють уникнути необхідності здійснення всіх капіталовкладень, що необхідні для інтеграції, а також управління суміжним бізнесом. Проте в умовах квазіінтеграції є недосяжними такі вигоди, як зростання норми прибутку на інвестований капітал, підвищення рівня диференціації продукції, створення потужних бар’єрів мобільності.

Виділяються наступні переваги здійснення часткової вертикальної інтеграції фірм у порівнянні з повною. Даний вид інтеграційних відносин приводить до менш значного зростання постійних витрат у порівнянні з повною. Часткова інтеграція також може використовуватись як метод захисту від дисбалансу між стадіями виробництва у вертикально інтегрованих структурах. Оптимальний ступінь інтеграції залежить від масштабів коливань ринку та імовірних диспропорцій між стадіями виробництва. Крім того, часткова інтеграція у залежності від рівня знижує ризик виникнення жорстких нерозривних зв’язків між інтегрованими підрозділами. Вона також відкриває фірмі певний доступ до зовнішніх досліджень та розробок і може бути частковим розв’язанням проблеми внутрішніх стимулів. Нарешті, часткова інтеграція надає фірмі інформаційні вигоди, зокрема, забезпечує детальне знання витрат виробництва суміжної галузі.

При оцінці витрат та вигод вертикальних відносин фірм необхідно їх досліджувати з точки зору не тільки поточних умов, але й імовірних майбутніх змін у структурі галузевого ринку. Наприклад, різні види економії, які отримуються в результаті інтеграції, можуть бути незначними на початкових етапах розвитку галузі, проте значно зростати у процесі її еволюції.

6.4. Наслідки здійснення вертикальної інтеграції фірм

Важливим наслідком вертикальної інтеграції для фірми виступає скорочення питомих поточних витрат. Видами економії поточних витрат виступають:

1. Економія за рахунок об’єднання операцій. У промисловому виробництві інтеграція технологічно самостійних операцій може скоротити кількість ланцюгів виробничого процесу, знизити витрати на завантажувально-розвантажувальні роботи та транспортні витрати, ліквідувати недовантаження виробничих потужностей, що виникає через неділимість використання обладнання на окремій операції та ін.

2. Економія у сфері внутрішнього контролю та координації. Завдяки вертикальній інтеграції знижуються витрати, пов’язані з координацією операцій, календарним плануванням, ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій тощо. Безперебійне постачання та своєчасна доставка сировини сприяють виконанню графіків виробничого процесу та відвантаження, покращенню технічного обслуговування і ремонту. В умовах інтеграції легше та швидше здійснювати внутрішню координацію при зміні моделей продукту, внесенні конструктивних змін або освоєнні нової продукції. Такі покращення у сфері управління дозволяють скоротити час простоїв, обсяг запасів та чисельність персоналу, що здійснює функції контролю.

3. Економія у сфері інформації. Вертикальна інтеграція скорочує потребу у зборі ринкової інформації або знижує витрати на її отримання. Постійні витрати моніторингу ринку, прогнозування попиту, пропозиції та цін розподіляються між підрозділами інтегрованої фірми, тоді як за відсутності вертикальної інтеграції їх несе кожний суб’єкт господарювання окремо. В єдиній організації інформація поширюється більш вільно, ніж між незалежними господарськими суб’єктами.

Особливою формою економії у сфері інформації виступає розширення технологічних можливостей фірми. У ряді випадків вертикальна інтеграція забезпечує поглиблення технологічних знань, що застосовуються у попередніх або наступних стадіях виробництва і мають значення для

Наслідки вертикальної інтеграції для фірмиуспіху основного бізнесу. Як правило, вертикальна інтеграція з метою проникнення в технологію є частковою, оскільки повна інтеграція пов’язана з певним технологічним ризиком.

4. Економія трансакційних витрат. У вертикально інтегрованій структурі скорочуються витрати на ведення переговорів, підготовку контрактів та їхнє виконання. Виділяються такі типи економії, що пов’язані з трансакційними витратами:

— економія на витратах, які виникають при підготовці та укладанні контрактів. Така економія є прямою, оскільки у вертикально інтегрованій структурі знижуються витрати, пов’язані з веденням переговорів і підготовкою контрактів. За відсутності вертикальної інтеграції неминучими є торги відносно ціни та обсягів продажу сировини або напівфабрикатів. Вертикальна інтеграція сприяє подоланню конфліктів при веденні переговорів, що на практиці зводить до мінімуму такого роду трансакційні витрати. У даному випадку виграш від вертикальної інтеграції є визначеним та відносно невеликим;

— економія трансакційних витрат, пов’язаних із виконанням контракту. В умовах конкурентної боротьби фірми-постачальники у гонитві за кращою альтернативою можуть порушувати умови укладених договорів та прагнуть до опортуністичної поведінки. Економія на трансакційних витратах цього виду не являє собою головного стимулу до об’єднання, хоча і є значною.

— економія на трансакційних витратах, пов’язаних з неповнотою контрактів. Адже довгостроковий контракт не може передбачити всі можливі аспекти співробітництва, навіть якби він був повним. У вертикально інтегрованій структурі сторонам не потрібно детально оговорювати статті контракту. Крім того, контракт між постачальником проміжної та виробником кінцевої продукції виявляється неповним через неможливість передбачення результату його реалізації. Тому постачальник проміжного продукту, оцінюючи можливість «безвідповідальної поведінки» контрагента, не прагне здійснювати інтенсивних інвестицій, які дозволяють знижувати витрати власного виробництва. Як наслідок, він перекладає власні ризики на фірму, яка виготовляє кінцевий продукт, стримуючи процеси скорочення власних витрат. У такому випадку відсутність вертикальної інтеграції ставить під сумнів інвестиційні програми постачальника проміжного продукту, що у цілому приводить до неефективного використання ресурсів. У зв’язку з усуненням даного виду трансакційних витрат має місце значний виграш від вертикальної інтеграції, оскільки:

• скорочується невизначеність попиту на проміжну продукцію та створюються стимули для скорочення витрат;

• спостерігається надійне забезпечення виробництва сировиною і напівфабрикатами;

• має місце зниження ступеня асиметричності інформації відносно якості проміжного продукту;

• активізується використання фірмою спеціалізованих активів.

— економія на інформаційних витратах. Вертикальна інтеграція сприяє покращенню інформаційного обміну між сторонами. Це пов’язане передусім із тим, що вертикально інтегровані фірми можуть отримати виграш від об’єднання за рахунок сукупного пошуку необхідної інформації відносно цін та якості продукції;

— економія за рахунок стабільності зв’язків із контрагентами. Підрозділи, здійснюючи попередній та (або) наступний етапи виробництва і знаючи, що їхні закупівельні та збутові зв’язки стабільні, можуть розвивати більш ефективні, спеціалізовані процедури взаємовідносин. Такі відносини недоступні для незалежних постачальників або споживачів, оскільки останні перебувають під загрозою припинення угод із партнером або скорочення їхнього обсягу. Особливі відносини із постачальниками та (або) споживачами можуть включати спеціальні системи логістики, види упаковки, правила обліку і контролю, інші способи взаємодії, що створює потенціал економії витрат;

5. Економія на вартості ресурсів. Вертикальна інтеграція є вигідною фірмі, навіть якщо вона не приводить до інших видів економії у випадку, якщо фірма має справу із постачальниками або покупцями, які володіють значною ринковою владою. Компенсація ринкової влади шляхом вертикальної інтеграції не тільки дозволяє знизити витрати постачання (за рахунок інтеграції «назад») або отримати більш високу ціну (за рахунок інтеграції «вперед»), але й дозволяє уникнути угод із контрагентами, що володіють значною ринковою владою та підвищити власну ефективність;

6. Економія за рахунок ефекту масштабу. Ефект масштабу, як правило, досягається шляхом горизонтальної або вертикальної інтеграції; його досить складно отримати у випадку формування конгломератів. Довгострокові переваги від вертикальної інтеграції мають місце, оскільки фірми розглядають власний конкурентний потенціал пасивно та не здійснюють активних дій (наприклад, через цінову конкуренцію) для збільшення обсягів продажу.

Досягнення крупними фірмами будь-яких вигод в результаті вертикальної інтеграції та отримання певних видів економії витрат обумовлюють їхню можливість знижувати ціни та збільшувати ринкову частку продажів, в результаті чого посилюється їхня ринкова влада на галузевому ринку. Такий наслідок не завжди варто розцінювати як негативний, адже фірма може отримати технологічне лідерство або інші конкурентні переваги, здійснюючи вкладення в інноваційний розвиток за рахунок монопольного прибутку.

Досягнення фірмами будь-яких вигод в результаті вертикальної інтеграції веде до посилення бар’єрів мобільності, пов’язаних з перевагами за витратами, економією на масштабі, потребами в капіталі.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Ключові положення
Терміни і поняття
ТЕМА 7 ЦІНОВА ДИСКРИМІНАЦІЯ
Цінова дискримінація: поняття, мета здійснення
7.2. Види цінової дискримінації: вибір оптимального рішення
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)