5.2.1. Становлення оподатковування прибутку підприємств в Україні
Оподатковування прибутку є досить активним важелем, за допомогою якого держава може суттєво впливати на фінансово-господарську діяльність підприємств. Це значною мірою пов’язано з визначенням об’єкта оподаткування, методикою його розрахунку.
Кінцевим результатом діяльності підприємств як суб’єктів господарювання є отриманий ними валовий дохід, що відображає новостворену вартість. Валовий дохід визначається як різниця між ви ручкою від реалізації та матеріальними і прирівняними до них витратами.
Чистий дохід на рівні підприємства має кілька форм, у тім числі форму прибутку. На прибуток впливає такий елемент валового доходу, як заробітна плата.
Оскільки прибуток від основної операційної діяльності обчислюється як різниця мі ж обсягом реалізації і собівартістю продукції (робіт, послуг), на його формування справляє вплив і державна політика щодо регулювання цін та визначення собівартості.
Вибір об’єкта оподатковування (валового доходу чи прибутку) є достатньо принциповим і залежить від багатьох обставин. Використання для обчислення податку на прибуток валового доходу чи прибутку в обох випадках має як переваги, та к і вади. При цьому слід ураховувати особливості визначення валового доходу і прибутку виходячи з чинних законодавчих і нормативних документів.
Досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить, що об’єктом оподатковування здебільшого є прибуток підприємств. Податок на прибуток належить до ти х податків, завдяки яким активно реалізується регулювальна функція щодо виробництва, інших сфер господарської діяльності. Фіскальній функції
10 Досвід України щодо формування системи оподатковування прибутку (доходу) свідчить про відсутність чіткої державної концепції податкової політики. Протягом 1991—1997 рр. неодноразово змінювався об’єкт оподатковування. У цей період об’єктами оподатковування послідовно були: 1991 р. — прибуток; 1992 р. — валовий дохід; 1993 р. (перший квартал) — прибуток; 1993 (з другого кварталу) — 1994 рр. — валовий дохід; 1995
—1997 рр. (до 1 ли пня) — прибуток, що визначався коригуванням балансового прибутку; з 1 липня 1997 р. — прибуток, що визначається коригуванням валового доходу.
Така нестабільність у визначенні об’єкта оподатковування, часті суттєві зміни методики його розрахунку створювали значні труднощі для платників податків і негативно вплинули на розвиток підприємницької діяльності загалом.
Період оподатковування прибутку підприємств протягом 1995,
1996, 1997 (перше півріччя) років свідчив про певну стабілізацію податкової системи. Механізм оподатковування прибутку тоді сформувався згідно із Законом «Про оподаткування прибутку підприємств», що був ухвалений 28 грудня 1994 р. Протягом указаного періоду в оподатковування прибутку було внесено несуттєві зміни, що не змінювали його механізму в цілому.
Цей період оподатковування прибутку, крім ста білізації податкової політики, мав кілька інших позитивних особливостей, які заслуговують на увагу.
По-перше, об’єкт оподатковування визначався через коригування суми балансового прибутку (схему визначення оподатковуваного прибутку зображено на рис.5.3).
Таке коригування давало змогу: ? виключити подвійне оподатковування (з балансового прибутку вираховувались податки на землю і з власників транспортних засобів); ? звільнити від оподатковування прибуток, отриманий від володіння корпоративними правами, а також від державних цінних паперів (це сприяло розвитку ринку цінних паперів); ? звільнити від оподатковування прибуток, спрямований на фінансування утримання соціальної інфраструктури підприємства, на благодійну діяльність, поповнення оборотних коштів.
Оподатковування підприємств
11
Рис. 5.3. Схема визначення оподатковуваного прибутку підприємства у
1995, 1996, 1997 (перше півріччя) роках
Оскільки оподатковуваний прибуток визначався на основі балансового прибутку, податковими органами здійснювався контроль за правильним формуванням прибутку підприємств. У підприємств не було потреби вести окремий податковий облік.
По-друге, у процесі визначення оподатковуваного прибутку (об’єкта оподатковування) ураховувались інші показники. Так, об’єкт оподатковування збільшувався на суму: ? збитків платника податку від товарообмінних (бартерних) операцій унаслідок реалізації продукції (робіт, послуг) за цінами, нижчими за звичайні; ? коштів фондів, створених платником податку за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг), що були використані не за цільовим призначенням (інноваційний фонд підприємства); ? коштів, отриманих платником податку на власні потреби від інших суб’єктів підприємницької діяльності (матеріальних цінностей і нематеріальних активів, безповоротної фінансової допомоги).
Це забезпечувало контроль і регулювання відповідних напрямків діяльності суб’єктів господарювання.
По-третє, нарахований податок на прибуток зменшувався на суму витрат, здійснених за рахунок чистого прибутку підприємства і спрямованих на фінансуван ня реконструкції і модернізації активної частини основних фондів (до 20% нарахованого податку на прибуток). Це сприяло прискоренню технічного прогресу.
По-четверте, ставки податку були диференційовані за видами діяльності. За базової ставки оподаткування 30% посередницькі опера
12 Вивчення цього досвіду заслуговує на увагу з погляду впливу оподатковування прибутку на фінансово-господарську та інвестиційну діяльність підприємств.
