Згідно з українським законодавством банки за умови отримання письмового дозволу НБУ мають право здійснювати такі операції з цінними паперами:

• емісію власних цінних паперів;

• організацію купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

• операції на ринку цінних паперів від свого імені (включно з андерайтингом);

• інвестування у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

• операції за дорученням клієнтів або від свого імені з інструментами грошового ринку і з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;

• довірче управління цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

• депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Згідно з законодавством України окремі види діяльності банків на ринку цінних паперів підпадають під визначення професійної діяльності, зокрема це діяльність із випуску та обігу цінних паперів, депозитарна, розрахунковоклірингова, реєстраторська діяльність тощо.

З урахуванням цих критеріїв здійснюється облік вкладень в цінні папери на балансі комерційних банків. Залежно від мети придбання, характеристики цінного папера і термінів зберігання в портфелі банку цінні папери підрозділяють на чотири види:

• портфель цінних паперів на продаж — враховуються цінні папери, які банк придбав на короткий термін з наміром їх подальшого перепродажу й отримання торговельного доходу від різниці між ціною продажу та ціною купівлі. Під час перебування цінних паперів у портфелі на продаж вони можуть принести дивідендний чи відсотковий дохід. Належність цінних паперів до портфеля на продаж обмежена календарним роком, після чого їх автоматично переводять у портфель на інвестиції;• портфель цінних паперів на інвестиції — враховуються цінні папери, які банк придбав на термін до дати погашення (для безстрокових цінних паперів — довічно) з метою отримання дивідендного чи відсоткового доходу, а також для використання інших прав, що випливають з володіння цінними паперами;

• портфель пайової участі (вкладень в асоційовані компанії);

• портфель вкладень в дочірні компанії.

Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, в тому числі шляхом укладання з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. Перелік фінансових послуг, що їх банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладання агентських договорів, встановлюється Національним банком України.

4.5. Небанківські депозитні фінансові установи

Кредитні спілки як особливий тип депозитних фінансових інститутів

Особливим типом депозитних фінансових інститутів є кредитні спілки. У світовій практиці склалися дуальні підходи до природи кредитної спілки: з одного боку, це — фінансова установа, з другого — фінансовий кооператив, певного роду громадська організація. Найскладнішим питанням є неприбутковий статус кредитних спілок, особливо, зважаючи на той факт, що такі установи здатні за родом своєї діяльності отримувати прибуток.

Таким чином, можна говорити про своєрідність статусу неприбуткової організації — кредитних спілок (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ НЕПРИБУТКОВОЇ ПРИРОДИ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ

Параметри неприбуткової діяльності	Характеристика

Здійснення господарської діяльності через надання послуг за собівартістю або максимально наближено до собівартості. Така діяльність організована за принципами самозабезпечення необхідними товарами чи послугами. Тобто головна мета функціонування — не отримання прибутку, а отримання конкретного товару чи фінансової послуги

Надання фінансових послуг за собівартістю

Надання послуг власникам-клієнтам	Члени кредитної спілки є одночасно її власниками і клієнтами. Вони фінансують її діяльність та користуються послугами. Внески є однаковими для всіх членів або пропорційними до обсягів споживання послуг. Діє принцип «Членські внески — доступ до послуг»
Управління та контроль клієнтів-власників	Власники приймають рішення про кількісні та якісні параметри послуг, які надає їм кредитна спілка
Заперечення збитковості	Неприбутковий характер передбачає, що витрати кредитної спілки покриваються за рахунок її доходів (а не прибутку). У певні періоди можливе виникнення прибутків, що не веде до втрати статусу неприбуткової організації, який може бути використаний для покриття збитків або на додаткові витрати спілки

Відповідно до чинного законодавства України кредитна спілка — це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їхніми об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Основними принципами діяльності кредитних спілок є: добровільність вступу та свободи виходу з кредитної спілки — ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з лав членів кредитної спілки дозволяється лише у випадках, визначених статутом спілки; рівноправність членів кредитної спілки — усі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі в разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків; самоврядування — забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом; гласність — кредитна спілка зобов’язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання ознайомлювати з протоколами загальних зборів і засідань інших органів управління кредитної спілки, видавати копії документів та витяги з них у порядку, визначеному статутом.

За більш як півтора десятиліття розвитку кредитні спілки в Україні нагромадили значний потенціал як з точки зору їх учасників та клієнтів, так і з позиції всього вітчизняного ринку фінансових послуг. Їх мережа поступово охопила більшість областей України, що дало змогу активізувати пасивні та активні операції кредитних спілок. Причинами такого швидкого розвитку не останньою чергою стала психологічна готовність населення України до діяльності цього виду фінансових установ та стійкий попит на послуги з акумуляції дрібних заощаджень і кредитування.

Таке зростання ринку кредитних спілок передусім позначилося на кількісних показниках діяльності із залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Загалом капітал кредитної спілки складається з таких елементів:

• пайовий капітал;

• резервний капітал;

• додатковий капітал;

• залишок нерозподіленого доходу спілки.

Формалізовано структуру капіталу кредитної спілки можна подати так, як це показано на рис. 4.5.

У діяльності кредитних спілок на ринку фінансових послуг капітал відіграє особливу роль, оскільки встановлює максимально можливий обсяг зобов’язань (десятикратний розмір капіталу). Своєю чергою, до складу зобов’язань входять залучені кошти — вклади (внески) членів кредитної спілки на депозитних рахунках. Саме залучені кошти є підґрунтям активних операцій кредитної спілки, насамперед кредитування.КАПІТАЛ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ

ПайовийДодатковий

Залишок нерозподіленого доходу

Резервний

Обов’язкові та додаткові пайові членські внески членів

Вступні внески членів та частина доходів кредитної спілки до моменту досягнення ним не менш як 15 % від суми активів

Цільові внески членів спілки, благодійні внески фізичних та юридичних осіб, безоплатно отримане майно і необоротні засоби

Рис. 4.5. Структура капіталу кредитної спілки та джерела його формування