Головною новацією CCAR стала вимога до найбільших банківських холдингів щорічно надавати комплексні плани управління капіталом до ФРС США. Ці плани мають описувати їх стратегії управління капіталом упродовж 24-місячного планового горизонту. Хоча вимоги до окремих елементів плану можуть змінюватися відповідно до нових економічних чи регуляторних викликів, мають залишатися незмінними основні компоненти.
1. Процеси оцінювання адекватності та планування капіталу. У цій секції плану оцінюється ефективність процесів планування, управління та розміщення капітальних ресурсів, фактична достатність капіталу для утримання фінансової стійкості, а також адекватність загальнокорпоративної системи ризик-менеджменту.
2. Політика розподілу капіталу. У цьому розділі описуються політика та процедура виплати дивідендів, викупу власних акцій та інших способів розподілу акціонерного капіталу на основі припущень щодо майбутньої діяльності.
3. Плани погашення державних інвестицій. На основі інформації з цього розділу ФРС визначає, наскільки реалістичним є план погашення будь-яких інвестицій уряду США перед початком або підвищенням обсягів розподілу капіталу серед власників простих акцій.
4. Здатність абсорбувати збитки за різних сценаріїв. У цьому розділі розраховується, чи володіє банк достатнім капіталом з урахуванням усіх запропонованих заходів з розподілу капіталу, для утримання операційної активності та фінансової стійкості навіть за умов стресового економічного середовища.
—Френка та Закону про Захист прав споживача. Розкриваються особливості реалістичного плану дотримання нових регуляторних вимог, затверджених у нормативах Базеля ІІІ і відповідності майбутнього фінансового стану банку вимогам Закону Додда
5. План виконання вимог Базель ІІІ, Закону Додда
—Френка та ін.
Оцінювання наявної достатності капіталу першого рівня в рамках стрес-тесту доповнювалось аналізом обсягів капіталу, необхідного для функціонування системного банку після економічного стресу (табл. 2.3).
посередників навіть за стресових умов. Хоча програма CCAR 2011 і не була настільки стандартизованою та прозорою, як попередня програма оцінювання капіталу SCAP 2009, вона формувалася на основі її результатів і досягнень.
2 Q
0 Q
9 Q
7 Q
4 Q
2 Q
0 Q
8 Q
7 Q
6 Q
7 Q
7 Q
8 Q
0 *
4
4
3
3
3
3
3
2
2
2
2
2
2
3
Н а ц і о н а л ь н и й і н д е к с ц і нн а ж и т л о Q
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
3 Т а б л и ц я2 . 3
7
9
2
2
3
8
0
7
1
3
2
6
9
6
4
6
2
8
8
9
3
7
4
2
2
1
0
1
9
0
8
6
0
4
9
3
8
3
8
1
8
7
1
2
1
0
1
1
1
2
2
3
3
9
8
8
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
А *
7
9
6
8
6
6
6
7
2
5
4
7
6
2
Ш
0
6
8
8
2
4
1
2
2
2
1
1
1
2
5 ,
4 ,
4 ,
5 ,
6 ,
6 ,
6 ,
6 ,
6 ,
6 ,
6 ,
6 ,
6 ,
6 ,
С
Ю
1у
С т а в к аз ак о р п о р а т и в н и м и о б л і г а ц і я миз р е й т и н г о м B B B ,% І н д е к с D o wJ o n e s T o t a l S t o c k M a r k e t
Р І
А
1
0
Н
2
Е
Ц
А ,%
С
0
7
4
6
9
7
1
8
2
5
8
4
5
1
Ш
9
5
6
6
7
7
7
9
1
3
3
5
6
8
О
ВC C A R
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
2 ,
3 ,
3 ,
3 ,
3 ,
3 ,
3 ,
Г
С
С т а в к аз а
0 р і ч н и ми о б л і г а ц і я ми
О
К І
К а з н а ч е й с т в а
1
В
Н
О
А
С
Б
Е
Р
К а з н а ч е й с т в а
Я
Т
Н
6
6
9
7
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
А ,%
С
1
1
1
0
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
Н
6
Ш
0 ,
0 ,
0 ,
0 ,
0 ,
0 ,
0 ,
0 ,
0 ,
0 ,
0 ,
0 ,
0 ,
0 ,
В
А
С т а в к аз а
К І
С
В
3 мі с .в е к с е л я ми
У
И
Т
Н
С
З
Е
А
1
6
0
1
0
9
6
5
1
Т
6
6
6
9
6
К
0 ,
0 ,
1 ,
1 ,
1 ,
0 ,
0 ,
0 ,
0 ,
С
9 ,
9 ,
9 ,
9 ,
9 ,
О
Р і в е н ь б е з р о б і т т я , %
1
1
1
1
1
1
1
1
1
П
Е
Р
А
Т
К
С
А
М І
7
1
9
8
6
9
1
4
7
М І
Ш
6
6
5
7
4
3
7
9
1
3
7
8
5
4
6
8
0
2
6
А
С
2
2
2
3
2
1
0
0
0
0
0
1
1
1
А
Н
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
Р
И
Р е а л ь н и й п е р с о н а л ь н и йд о х і д ,мл р д д о л .
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
Г
Д
О
Р
0 ] .
П
2
0
0
9
9
7
3
9
4
0
7
4
1
8
7
В
8 ,
9 ,
9 ,
0 ,
1 ,
2 ,
2 ,
3 ,
4 ,
4 ,
5 ,
6 ,
6 ,
7 ,
1
1
1
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
4 ,с .
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
А І н д е к с с п о ж и в ч и хц і н
3
1
1
2
3
5
6
8
8
9
3
3
9
8
1
1
П , мл р дд о л .
6
3
9
5
0
3
7
2
4
5
6
6
9
1
Ш
2
3
3
2
2
1
1
2
3
4
5
6
7
9
В
В
С
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
Р е а л ь н и й
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
0
0
1
1
1
1
2
2
2
2
3
3
3
3
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
С к л а д е н он ао с н о в і[
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Д а т а
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
1
2
3
4
Результати стрес-тестів CCAR 2011, на відміну від SCAP 2009, не розголошувалися громадськості, оскільки в 2011 р. не йшлося про використання бюджетних коштів, за які необхідно звітувати перед платниками податків, а лише вирішувалися проблеми внутрішньої дивідендної політики, можливостей капіталізації та вдосконалення систем ризик-менеджменту в системних банках. Керівники ФРС також пояснювали конфіденційність нових стрестестів стабілізацією економічного середовища.
Проте найбільшої трансформації порівняно зі SCAP 2009 методика макроекономічного стрес-тестування банків США зазнала наприкінці 2011 р. Нову методологію проведення стрес-тестів CCAR 2012 було оголошено ФРС США 22 листопада 2011 р. Для забезпечення виконання норм Закону Додда
—Френка щодо стандартів пруденційного нагляду великих банків було розширено вибірку фінансових інституцій, які підлягають стрес-тестуванню, на 12 додаткових банківських холдингів з обсягом активів понад 50 млрд дол. США. Рівень вимог до глибини фінансової інформації та її аналізу в плані управління капіталом кожного банку залежить від обсягів його активів, складності організаційної структури, особливостей ризиків і масштабу здійснюваних операцій.
Федеральна резервна система США закріпила за собою право схвалювати нарощування обсягів дивідендів та інших форм розподілу капіталу лише для банківських холдингів, що затвердять у регулятора плани управління капіталом і продемонструють достатній рівень фінансової стійкості за умов реалізації стресових макроекономічних сценаріїв. Для виконання цього завдання ФРС США надала відповідні інструкції щодо параметрів базових і песимістичних стресових сценаріїв, які формуватимуться окремо як регулятором, так і банківськими холдингами. Додатковою новацією стало посилення вимог до шести найбільших транснаціональних банківських холдингів США щодо оцінювання потенційних утрат унаслідок гіпотетичного економічного шоку глобального характеру. Сценарій глобальних стресових явищ ґрунтується на історичному аналізі коливань ринкових цін упродовж другої половини 2008 р., коли спостерігалась їх підвищена волатильність, скоригованому на ризик потенційного різкого зниження котирувань цінних паперів суверенного та фінансового секторів Західної Європи. Результати стрес-тестів CCAR 2012 кожного з 19 найбільших банків були оприлюднені ФРС, зокрема й результати ринкового шоку для шести системних банків, 12.03.2012 р.
Упродовж 2013
—2014 рр., окрім щорічних стрес-тестів у рамках програми CCAR, фахівці Федеральної резервної Системи США
—Френка. Будучи тісно пов’язаними між собою, стрес-тести Закону Додда
—Френка і CCAR мають деякі суттєві відмінності. Основною відмінністю у методологіях є особливості припущень щодо майбутнього управління регуляторним капіталом, на основі яких розраховуються гіпотетичні пост-стресові показники адекватності капіталу.
Для розрахунку пост-стресових значень адекватності капіталу в рамках стрес-тестів DFA Федеральна резервна система використовує стандартизований набір припущень щодо майбутніх змін регуляторного капіталу, які визначені в Законі Додда
—Френка. Наприклад, припускається, що виплати дивідендів за простими акціями перебуватимуть на тому ж рівні, що і в попередньому році. Також прогнозується, що будуть виплачені всі дивіденди, відсотки та частини тіла боргу за всіма капітальними інструментами, що входять до складу регуляторного капіталу. Обсяг зворотного викупу простих акцій прирівнюється до нуля, а випуск нових простих і привілейованих акцій не передбачається, за винятком емісії простих акцій для виплат компенсацій працівникам.
Натомість стрес-тести CCAR ураховують усі майбутні заплановані банківськими холдинговими компаніями (БХК) дії щодо капіталу та оцінюють здатність БХК відповідати вимогам органів банківського нагляду щодо мінімальних рівнів показників адекватності капіталу за стресових умов. Як наслідок
— пост-стресові показники адекватності капіталу, спрогнозовані стрес-тестами Додда
—Френка, суттєво відрізняються від аналізу CCAR. Якщо БХК планує зниження обсягу дивідендних виплат, то її постстресові показники адекватності капіталу будуть вищими за прогнозовані в рамках стрес-тестів DFA. Водночас, якщо банк передбачає значне збільшення дивідендів, викуп власних акцій чи інші дії, які скорочують обсяг майбутнього регуляторного капіталу, стрес-тести CCAR дадуть нижчі результати, ніж DFA.
Порівняно з попередніми роками в останніх стрес-тестах ФРС США розширено набір цільових показників, до яких входять:
1) адекватність капіталу першого рівня (tier 1 capital ratio), мінімальне значення = 4 %;
2) адекватність регуляторного капіталу (total capital ratio), мінімальне значення = 8 %;
3) показник левериджу капіталу першого рівня (tier 1 leverage ratio), мінімальні значення = 3
—4 %;
4) основний капітал першого рівня (tier 1 common ratio), мінімальне значення = 5 %.
здійснюють додаткову низку стрес-тестів DFA (Dodd-Frank Act), необхідність яких зумовлена імплементацією реформ Додда
Розширено також діапазон вибірки стрес-тестування. Станом на 30 вересня 2013 р. у стрес-тестах CCAR брало участь 30 найбільших банківських холдингових компаній США, а під дію стрестестів DFA підпадали не тільки БХК, а й ощадно-кредитні компанії та банки штатів з обсягом загальних активів понад 10 млрд дол. США, а також небанківські фінансові інституції, визначені Радою фінансової стабільності (Financial Stability Oversight Council) для нагляду з боку ФРС.
Крім цього, суттєво поглибилася методологія розроблення стресових сценаріїв, які визначаються низкою заданих ФРС припущень щодо різноманітних цінових шоків для різних за терміни погашення та географією фінансових інструментів на ринках акцій, ринках боргових цінних паперів і деривативів, а також щодо загроз на валютних і товарних ринках. Наприклад, негативний сценарій для стрес-тестів 2014 р. характеризувався такими параметрами: зростання рівня безробіття до 9,25 %, стрибок дохідності 10-річних казначейських облігацій до 5,75 %, зростання дохідності корпоративних і муніципальних боргів тощо. У «суворо негативному» сценарії рівень безробіття сягає 11,25 %, ціни на житло знижуються на 25 %, єврозона потрапляє в рецесію, а нові азійські економіки різко сповільнюють зростання ВВП [72].
На основі ретельного аналізу досвіду проведення програм стрес-тестування банків у США впродовж 2009
—2014 рр., авторами визначено методичні основи, які доцільно інтенсивніше використовувати в українській регуляторній практиці:
1. Міжвідомчий характер розроблення методології стрестестів. Комплексний підхід до формування методології стрестестування та її імплементації в загальноекономічну стратегію подолання наслідків фінансової кризи виявився в узгодженні дій та окресленні відповідальності між Державним Казначейством США, яке здійснило необхідні мільярдні вливання у конвертований акціонерний капітал банків, Федеральною корпорацією страхування депозитів, яка розширила ліміт гарантій за банківськими зобов’язаннями в рамках Temporary Liquidity Guarantee Program, і ФРС, яка, крім розрахунків стрес-тестів, відкрила низку програм кредитування для поповнення ліквідності фінансових інституцій.
2. Фокусування на вузькій вибірці системно важливих банків з метою глибшого аналізу фінансового стану банків під впливом стресових факторів. Така концентрація стрес-тесового дослідження дає змогу застосовувати виїзні консультації з керівництвом і фахівцями ризик-менеджменту банків, що підвищує точність результатів оцінювання адекватності капіталу й знижує
3. Охоплення стрес-тестуванням усіх банківських операцій і ризиків, а не лише кредитного, як було реалізовано в Україні в 2010 р. Ефективний аналіз передбачає всебічне вивчення можливих утрат різних типів кредитних портфелів, інвестицій в цінні папери, торговельних позицій і позабалансових зобов’язань. Крім цього, важливу роль у підвищенні ефективності стрес-тестування банків відіграє періодичність і регулярність їх проведення та врахування ризиків міжбанківського характеру.
4. Використання різноманітних методів стрес-тестування для зниження залежності результатів від специфіки якоїсь конкретної моделі чи методу оцінювання потенційних втрат. Під час стрес-тестування доцільно використовувати поєднання ретельних емпіричних розрахунків з аргументованими експертними судженнями. Інтерактивний характер стрес-тестування, що полягає в співпраці фахівців регуляторних органів, університетів і досліджуваних банків дає змогу уникнути багатьох методологічних помилок у процесі формування та реалізації макроекономічного стрес-тестування.
5. Розвиток потужної системи статистичної фінансової звітності та формування традиції консенсус-прогнозування від професійних аналітиків з високою репутацією. Без консенсуспрогнозів, які викликають довіру багатьох учасників ринку, утрачається точність формулювання базового, а тим більше песимістичного сценарію. Важливого значення набуває здатність відділів ризик-менеджменту банків швидко та послідовно консолідувати весь перелік можливих загроз і ризиків, залежних від специфіки широкого спектра банківських продуктів, напрямів діяльності, організаційно-правової структури та географічної присутності банків. Адже жодна найкраща модель стрес-тестування не буде ефективною, якщо інформаційні системи банку недостатньо інтегровані чи незадовільно управляються.
6. Прозорість процесу макроекономічного стрес-тестування банків. Відкритість результатів стрес-тестів системних банків перед усіма зацікавленими особами з урахуванням права банків на конфіденційну інформацію сприяє вдосконаленню припущень, методології та загальної якості програм макроекономічного стрес-тестування, а також стимулює розвиток ринкової дисцип-
витрати часу та коштів на його проведення. У цьому контексті слід поєднувати внутрішньобанківську інформацію та результати традиційного мікропруденційного нагляду із загальносистемним макроекономічним аналізом, успішними прикладами якого стали програми SCAP і CCAR.
7. Розроблення дієвого механізму державної фінансової підтримки. Стрес-тестування слід розглядати як початкову ланку значно ширшого завдання банківського нагляду, пов’язаного із забезпеченням достатнього обсягу капіталізації та фінансової стійкості банківської системи під час реалізації екстремальних, але ймовірних економічних загроз. Відтак, у разі виявлення недостатності буфера капіталу в окремих досліджуваних банків функцією органів банківського нагляду стає не лише адміністративне, а й більш ефективне економічне стимулювання приватних інвестицій у слабкі банки. Капітальні потреби, виявлені стрестестами, забезпечують ефективну та справедливу процедуру розподілу фінансової допомоги. Досвід прозорого механізму переводу державних неголосуючих акцій у прості акції для приватних інвесторів, а також ефективного контролю за дотриманням програм поповнення капіталу найбільшими банківськими холдингами слід докладніше вивчити й використати в Україні з метою уникнення таких помилок, які були допущені під час рекапіталізації банків у 2009 р., і для подальшого посткризового відновлення капіталізації банківської системи України.
Основним критерієм успішності програм стрес-тестування банків у США впродовж 2009
—2014 р. є подолання невизначеності серед інвесторів щодо майбутніх збитків банків і потреб у капіталі, що поліпшило доступ учасників банківської системи до джерел приватного капіталу. Стрес-тестове оцінювання адекватності капіталу стає невід’ємною складовою процесу банківського нагляду провідних країн світу, сприяє державній політиці пом’якшення наслідків економічних криз, до яких варто підготуватись і вітчизняним фінансовим регуляторам.
