17.1 ВСТУП
Перехід від планової до ринкової економіки виявився болючим для більшості країн Центральної і Східної Європи. Однак дослідження, які порівнюють досягнення та невдачі в цих країнах (наприклад, Lerman та ін., 2004), доводять, що ринкова орієнтація сприяє покращанню ефективності та ефективному розміщенню ресурсів. За перші 10 років перехідного періоду в Україні в сільському господарстві спостерігалося різке падіння виробництва. У 2000 р. обсяг сільськогосподарського виробництва становив лише 53 % від рівня 1990 р. і тільки у 2001 р. обсяги аграрного виробництва почали зростати. Виникає питання: чому ринкові механізми не сприяли досягненню очікуваних результатів і які чинники визначають такий розвиток сільського господарства?
У більшості випадків падіння виробництва можна пояснити такими чинниками:
а) зменшенням обсягів використання засобів виробництва;
б) погіршенням суто технічної ефективності (тобто, неефективним використанням ресурсів);
в) зменшенням ефективності масштабу (тобто відхиленням від оптимальних обсягів виробництва);
г) технологічним регресом.
Усі ці чинники впливають на обсяги виробництва і цей вплив може діяти в різних напрямах. Так, технологічні зміни можуть позитивно впливати на обсяги виробництва, а погіршення технічної ефективності може стримувати процес виробництва . Питання про вплив кожного із цих чинників на виробництво сільськогосподарської продукції є емпіричним. Тому мета даної роботи полягає в аналізі впливу кожного з наведених вище чинників на зміну загальної продуктивності в сільському господарстві України за 1996—2000 рр.
Аналіз ефективності є важливим за кількох причин. Поперше, на макрорівні декомпозиція зміни загальної продуктивності надає цінну інформацію аграрним політикам, оскільки вона дозволяє виявити можливі джерела підвищення продуктивності і, можливо, розширення виробництва. Крім того, аналіз ефективності на рівні окремих підприємств дає змогу визначити раціональні розміри сільськогосподарських підприємств, оптимальне співвідношення ресурсів і мінімальні обсяги ресурсів, необхідних для виробництва певної кількості продукції1.
Технічну ефективність і ефективність розміщення ресурсів (її ще називають алокативною ефективністю) оцінюємо на рівні окремих підприємств та аналізуємо взаємозв’язок між ефективністю підприємства та формою їх власності. Ми також намагаємося визначити оптимальне співвідношення ресурсів і оптимальну кількість кожного із факторів виробництва для виробництва одиниці продукції. На макрорівні ця робота дає загальний огляд тенденцій у сільському господарстві України протягом 1996—2000 рр. і детальний аналіз змін стосовно загальної продуктивності, технічної ефективності й технологічного прогресу.
Структура дослідження є такою. Підрозділ 2 містить опис методології, що використовується для аналізу. У підр. 3 описано змінні. Далі розглядається аналіз ефективності на рівні окремих сільськогосподарських підприємств у п’яти центральних областях України (підр. 4). У підр. 5 проводиться аналіз ефективності сільськогосподарських підприємств на галузевому рівні у 1996—2000 рр. Його метою є пояснення змін у сільському господарстві України в цілому. Заключний підрозділ містить висновки і рекомендації.
