Posibniki.com.uaМікроекономікаЕкономіка аграрних підприємств15.5. Оцінка ефективності проекту за методом чистої поточної (теперішньої) вартості


< Попередня  Змiст  Наступна >

15.5. Оцінка ефективності проекту за методом чистої поточної (теперішньої) вартості


Найважливішим інтегральним фінансовоекономічним показником, що дає змогу оцінити ефективність проекту протягом усього економічного строку життя інвестицій (періоду завершення повного обороту активної частини основних виробничих фондів), є показник чистої поточної вартості (ЧПВ). Він визначається як різниця між сукупними доходами (сукупний грошовий приток) і сукупними витратами (сукупний грошовий відтік), взятими за весь період економічного життя інвестицій і дисконтованими в кожному році на фактор часу. Ефективнішим вважається проект, який забезпечує максимум ЧПВ, оскільки при цьому досягається найвища доходність власників інвестицій у довгостроковий період.

 

Вузловим питанням визначення ЧПВ є вибір дисконтної ставки, на основі якої розраховуються коефіцієнти дисконтування за роками періоду економічного життя інвестицій. Як правило, дисконтна ставка береться на рівні фактичної процентної ставки на довгостроковий кредит на ринку капіталів. Таке рішення справедливе, якщо джерелом фінансування інвестицій є лише кредит. Якщо аграрне підприємство, крім кредиту, використовує власний капітал, що забезпечує одержання вищої норми прибутку порівняно з процентною ставкою на довгостроковий кредит, дисконтна ставка розраховується як середньозважена величина від частки кожного з джерел інвестування. Узагальнюючи сказане, зазначимо, що дисконтна ставка повинна бути не меншою за рівень доходності на одиницю авансованого капіталу, нижче за який підприємство вважає недоцільним інвестувати свої кошти у відповідний проект.

 

За нестабільної економіки дисконтна ставка може збільшуватися порівняно з фактичним рівнем процентної ставки на довгостроковий кредит і досягнутої підприємством норми прибутку на власний капітал з тим, щоб врахувати темп інфляції.

 

Для розрахунку коефіцієнтів дисконтування (Кд) грошових потоків за роками періоду економічного життя інвестицій використовується формула1:

Коефіцієнт дисконтування (Кд) грошових потоків

де дс — дисконтна ставка, %; і — рік, на який розраховується коефіцієнт дисконтування.

Якщо ЧПВ має позитивне значення, це свідчить, що рентабельність інвестицій перевищує прийняту в розрахунках дисконтну ставку. Такий проект вважається ефективним. Ступінь ефективності тим вищий, чим більший розмір ЧПВ. За умови, що ЧПВ дорівнює нулю, рентабельність проекту збігається з рівнем дисконтної ставки, і він вважається прийнятним для практичного застосування. Коли ЧПВ має від’ємне значення, рентабельність інвестицій нижча за дисконтну ставку, що є свідченням неефективності цього варіанта капіталовкладень і підставою для відмови від нього.

 

Наведемо наступний приклад розрахунку ЧПВ. Підприємство з  метою диверсифікації виробництва планує купити млин вартістю 340 тис. грн. Строк економічного життя обладнання млина — 12 років. Враховуючи це, економісти підприємства встановили норму амортизації — 8,3% (1 : 12 = 0,083). Вони також обчислили , що прибуток від даного інвестиційного проекту протягом його економічного життя буде неоднаковим. В перші роки, коли відбуватиметься процес освоєння виробництва, поступового розширення ринку збуту, прибуток планується меншим, ніж у подальші роки. Дещо меншим буде прибуток в останні роки через збільшення витрат на підтримання млина в робочому стані. Дисконтна ставка береться на рівні 20 %. Прибуток очікується отримати уже в перший рік здійснення інвестицій . Ці та решта даних по вказаному інвестиційному проекті наведені в табл. 15.2.

РОЗРАХУНОК ЧПВ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ВАРТІСТЮ 340 тис. грн

Дисконтований грошовий потік визначається множенням колонки 6 на відповідний коефіцієнт дисконтування (дані колонки 7). Чиста поточна вартість за дисконтної ставки 20 % становить 53,4 тис. грн (–296,8 + 48,5 + 54,3 + 53,2 + 44,0 + 36,7 + 30,6 + 25,4 + 20,6 + 17,1 + 11,2 + 8,8 = 53,4), а за ставки 25% набуває від’ємного значення — 4,8 тис. грн. Це означає, що для підприємства даний проект буде рентабельним, а отже, прийнятним для практичного здійснення за умови, коли процентна ставка за довгостроковий кредит менша 25 %. Рентабельність проекту підвищується із зниженням дисконтної ставки (табл. 15.2).

 

Важливим оціночним показником інвестицій є внутрішня норма окупності, яка показує точний рівень рентабельності інвестицій (проекту). За економічним змістом внутрішня норма окупності являє собою коефіцієнт дисконтування, за якого ЧПВ дорівнює нулю, а поточна величина надходжень за проектом збігається з поточною сумою інвестицій (поточна величина притоків дорівнює поточній величині відтоків).

 

Внутрішню норму окупності можна визначати двома способами. Перший з них полягає в пошуку такої дисконтної ставки, за якої ЧПВ дорівнює або близька до нуля. Якщо в процесі такого пошуку ЧПВ має позитивне значення , дисконтна ставка підвищується доти, поки не буде одержана ЧПВ заданої величини. Якщо при цьому одержано мінімальне від ’ємне значення ЧПВ, внутрішня норма окупності визначається як середня величина двох дисконтних ставок, за яких одержані мінімальні позитивне і від ’ємне значення чистої поточної вартості. В нашому прикладі мінімальне позитивне значення ЧПВ одержано за дисконтної ставки 24 %, а її мінімальне від’ємне значення — за ставки 25 %. Звідси внутрішня норма окупності становитиме 24,5 %.

 

Для більш точного розрахунку внутрішньої норми окупності (ВНО) можна скористатися іншим способом, що ґрунтується на використанні формули лінійної інтерполяції:

 

Внутрішня норма окупності (ВНО)

 

де дс1 і дс 2 — дисконтні ставки, за яких одержано відповідно мінімальне позитивне і мінімальне від’ємне значення ЧПВ ( дс1 і дс2 не повинні відрізнятися більш ніж на два процентних пункти); Пзн і Взн — відповідно позитивне і від’ємне значення ЧПВ. У формулу Пзн і Взн беруться лише з позитивним знаком.

 

Для визначення внутрішньої норми окупності розглянутим способом скористаємося такими даними (табл. 15.3).

                                                                                                                                               Таблиця 15.3

РОЗРАХУНОК ДАНИХ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ НОРМИ ОКУПНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ

Рік

Сума потоку чистої готівки (інвестиційний прибуток),тис. грн

Коефіцієнти дисконтування за дисконтної ставки 24 %

Дисконтований грошовий потік, тис. грн

Коефіцієнти дисконтування за дисконтної ставки 25%

Дисконтований грошовий потік, тис. грн

 

43,2

1,0

–296,8

1,0

–296,8

 

58,2

0,806

46,9

0,800

46,6

 

3 й

78,2

0,649

50,8

0,641

50,1

 

91,2

0,523

47,7

0,513

46,8

 

91,2

0,424

38,7

0,410

37,4

 

91,2

0,341

31,1

0,328

29,9

 

91,2

0,275

25,1

0,262

23,9

 

8 й

91,2

0,222

20,2

0,210

19,2

 

88,2

0,179

15,8

0,168

13,7

 

10й

88,2

0,144

12,7

0,134

11,8

 

11й

83,2

0,116

9,7

0,086

7,2

 

12й

78,2

0,084

7,4

0,069

5,4

 

ЧПВ

х

х

9,3

х

–4,8

 

 

Як бачимо з даних табл. 15.3, за дисконтної ставки 24 % ЧПВ ще має позитивне значення, проте збільшення ставки лише на один процентний пункт призводить до від’ємного значення ЧПВ.

 

Таке мінімальне розходження дисконтних ставок (в один процентний пункт) дає підстави використати формулу (15.6) для визначення внутрішньої норми окупності:

 

Внутрішня норма окупності

 

Одержаний результат, поперше, засвідчує економічну вигідність проекту для інвестора, подруге, дає уяву про ступінь вигідності взяття довгострокового кредиту для здійснення проекту. Очевидно, підприємству буде економічно прийнятним, якщо ставка процента буде меншою за показник ВНО.

 

Внутрішню норму окупності (рентабельності) можна визначити і за допомогою графічного методу . Для цього на осі ординат наносять позитивне і від’ємне значення ЧПВ, а на осі абсцис — коефіцієнт дисконтування (рис. 15.1).

Визначення внутрішньої норми окупності при мінімальних значеннях ЧПВ

Лінія, яка з’ єднує позитивне і від’ємне значення ЧПВ, перетинає абсцису в точці, що дорівнює внутрішній нормі окупності 24,66 %. Одержаний результат, як бачимо, збігається з визначеним раніше за допомогою формули ВНО, що переконує в доцільності використання графічного способу при оцінці ефективності інвестицій.

 

                                                                                                                                                                                                                                            Таблиця 15.4

РОЗРАХУНОК ЧПВ НА ОСНОВІ ДАНИХ ПРО НАРАХОВАНУ АМОРТИЗАЦІЮ НА КОМБАЙН «ЛАН» ВАРТІСТЮ, ЩО АМОРТИЗУЄТЬСЯ, 430 тис. грн

 

Рік

 

Нараховано амортизації, тис. грн

 

Приріст (+), зменшення (–) суми амортизації, нарахованої методом зменшуваного залишку порівняно з кумулятивним методом, тис. грн

 

Економія на відрахуваннях по податку на прибуток, тис. грн

Коефіцієнт дисконтування за дис-контної ставки 25 %

ЧПВ на економії по податку на прибуток, тис. грн

 

методом зменшуваного залишку

кумулятивним методом

 

67,9

78,2

–10,3

–3,04

1,00

–3,09

 

57,7

70,4

–12,7

–3,81

0,800

–3,05

 

49,1

62,6

–13,5

–4,1

0,641

–2,63

 

41,7

54,7

–13,0

–3,9

0,513

–2,0

 

35,4

46,9

–11,5

–3,36

0,410

–1,38

 

30,1

39,1

–9,0

–2,7

0,328

–0,89

 

25,6

31,3

–5,7

–1,71

0,262

–0,45

 

21,8

23,4

–1,6

–0,48

0,210

–0,10

 

18,5

15,6

2,9

–0,87

0,168

0,15

 

10й

15,7

7,8

7,9

2,37

0,134

0,32

 

х

363,5

430

х

х

х

–13,92

 

 

Слід зазначити, що показник ЧПВ може використовуватися не лише для оцінки ефективності інвестиційних проектів, а й для розв’язання інших важливих економічних завдань. Прикладом такого застосування може бути відомий в економічній літературі розрахунок економічної вигоди від застосування того чи іншого методу податкової амортизації порівняно з певним методом економічної амортизації з урахуванням усього строку корисного використання основного засобу. Скажімо, можна поставити собі за мету з’ясувати, чи має переваги метод зменшуваного залишку, що застосовується при нарахуванні податкової амортизації, над кумулятивним методом. Для цього скористаємося частково даними про нарахування амортизації на комбайн «Лан», наведеними в темі 10 (табл. 15.4).

 

Таким чином, застосування методу зменшуваного залишку в податкових цілях не лише не приносить підприємству економічної вигоди, а навпаки, воно навіть може втратити близько 14 тис. грн, приведених до теперішньої вартості. Недоліком методу зменшуваного залишку є й та обставина, що він не забезпечує повного погашення вартості, яка амортизується, за період корисного використання основного засобу. В нашому прикладі погашається лише 84,5 % вартості комбайна (363,5 : 430) · 100. Отже, застосування даного методу ускладнює процес простого відтворення основних засобів.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
16.2. Рентабельність виробництва і методика визначення її показників
16.3. Методика аналізу рентабельності виробництва
16.4.Графічний та математичний способи визначення точки беззбитковості виробництва
16.5. Аналіз беззбитковості виробництва і прибутковості галузі за допомогою показника норми беззбитковості
16.6. Оцінка ринкової позиції підприємства за даними балансу і на ринку капіталів
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki