16.5. Оцінка ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками

У сучасній міжнародній практиці проекти, пов’язані з інвестиціями, оцінюють за методикою, що викладена в «Посібнику з підготовки промислових техніко-економічних досліджень», розробленому ООН (ЮНІДО). Цей посібник рекомендує послідовність і механізм розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) інвестиційного проекту.

Один із найважливіших розділів ТЕО — фінансово-економічна оцінка такого проекту. Це завершальний розділ, в якому передбачаються обсяг капіталовкладень, джерела їх фінансування, виробничі витрати, грошові потоки і фінансовоекономічні показники проекту, на підставі яких робляться остаточні висновки про доцільність його здійснення.

Найшвидшого застосування в практиці оцінки інвестиційних проектів набули такі фінансово-економічні показники, як чиста поточна вартість, внутрішня норма окупності, максимальний грошовий відтік, строк окупності капіталовкладень, норма прибутку, норма беззбитковості.

Зазначені показники умовно можна поділити на дві групи: недисконтовані (прості) й узагальнюючі (інтегральні).

Недисконтовані — це показники, що розраховуються не за весь строк життя інвестицій (період повного обороту активної частини основних виробничих засобів), а лише на один рік на основі недисконтованих на фактор часу даних. До них відносять строк окупності і норму інвестиційного прибутку. дування капітальних вкладень інвестиційним прибутком І п , одержаним завдяки здійсненню цього проекту, який визначають за формулою де П ч — чистий прибуток, що визначається як різниця між одержаним прибутком від реалізації продукції (послуг), виробленої завдяки проекту, і податком на прибуток та сплаченими відсотками за кредит; А — амортизаційні відрахування на основні засоби, введені в дію в результаті реалізації проекту.

І п = П ч +А, (16.4) І п = П ч +А, (16.4)

Розглянемо приклад розрахунку строку окупності капіталовкладень обсягом 1250 тис. грн (табл. 16.1).

Таблиця 16.1

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СТРОКУ ОКУПНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Здійснені капіталовкладення окупляться за чотири роки і чотири місяці. Зазначений строк окупності отримано таким чином. З даних табл. 16.1 видно, що після четвертого року підприємство окупить інвестиційним прибутком 1100 тис. грн. На п’ятому році потрібно буде ще окупити 150 тис. грн інвестицій. Для того щоб визначити, за скільки місяців підприємство зможе це зробити, потрібно інвестиційний прибуток п’ятого року поділити на 12 міс., у результаті одержимо 35,4 тис. грн — щомісячну суму одержуваного інвестиційного прибутку. Звідси термін окупності залишку неокуплених інвестицій у сумі 150 тис. грн

становитиме 150 : 35,4 = 4,2 міс. становитиме 150 : 35,4 = 4,2 міс.

За умови, що від проекту одержують однакову суму прибутку щорічно, строк окупності можна було б визначити простішим способом, розділивши капіталовкладення на зазначену суму прибутку. Якби, скажімо, щорічний прибуток разом з амортизацією становив 365 тис. грн, тоді строк окупності дорівню

вав би 4,4 роки (1250 : 365 = 3,4 + 1 рік, коли прибутку не було). вав би 4,4 роки (1250 : 365 = 3,4 + 1 рік, коли прибутку не було).

Оцінювання строку окупності інвестиційного проекту одновекторне — чим менший він, тим ефективніший проект. Проте такий підхід до оцінювання є неповним в разі відсутності альтернативних проектів. Тому визначений розглянутим способом строк окупності потрібно порівняти з альтернативним строком окупності. Його можна визначити двома способами. капіталу. Такою реальною альтернативною дохідністю є банківський депозит. Якщо, скажімо, відсоткова ставка за депозитом становить 14 % річних, то мак

симальний строк окупності інвестицій має становити 7,1 роки (1 : 0,14 = 7,1). симальний строк окупності інвестицій має становити 7,1 роки (1 : 0,14 = 7,1).

Оскільки в нашому прикладі строк окупності становить 4,35 роки, то такий інвестиційний проект є економічно вигідним, тому що спроможний забезпечити більшу дохідність інвестованого капіталу після завершення строку окупності, ніж покладені кошти на депозит.

По-друге, як обернену величину вартості інвестованого капіталу, коли він береться в кредит. Наприклад, відсоткова ставка за довгостроковий кредит становить 18 % річних. У такому разі альтернативний максимальний строк окуп

ності капітальних інвестицій становитиме 5,6 років (1 : 0,18 = 5,6). ності капітальних інвестицій становитиме 5,6 років (1 : 0,18 = 5,6).

Отже, строк окупності інвестицій за таких умов немає бути більшим від визначеного даним способом. Як бачимо, і за цим критерієм розглянутий інвестиційний проект є економічно доцільним.

Наведені приклади переконливо засвідчують необхідність застосування альтернативного строку окупності інвестицій. Разом з тим варто наголосити й на такій обставині. Після завершення строку окупності інвестиційний проект продовжує функціонувати певну кількість років до завершення терміну його економічного життя. Цей проміжок часу може бути різним. Тому вважається, що інвестиційний проект є тоді більш економічно вигідним, коли за однакових інших умов строк корисного використання активної частини основних засобів проекту щонайбільше перевищує строк його окупності.

Необхідно пам’ятати, що напрями виробничих капіталовкладень дуже різноманітні. Це нерідко вимагає застосування нестандартних підходів для визначення додаткового ефекту від здійснення інвестицій, на основі якого можна було б розрахувати строк їх окупності. На підтвердження сказаного наведемо такий приклад.

Підприємство поставило за мету побудувати типове секційне картоплесховище первісною вартістю 750 тис. грн і місткістю на 1000 т зберігання насіннєвої картоплі. Умови її зберігання в картоплесховищі значно сприятливіші, ніж на відкритій площадці в буртах.

Отже, додатковий ефект від таких капіталовкладень виникає завдяки скороченню втрат картоплі. Для розрахунку цього ефекту потрібно знати відсоток втрат картоплі при зберігання в буртах (скажімо, 18 %) і при зберіганні в картоплесховищі (5 %), а також собівартість 1 т картоплі за цих способів зберігання, наприклад, 1050 і 1155 грн відповідно. Тоді додатковий прибуток від зберігання картоплі в картоплесховищі ?П к можна визначити за формулою де Ч к1 і Ч к2

П ? к = (Ч к2 · Ц – К

3 · С

2 ) – (Ч к1 · Ц – К

3 · С

1 ),

П ? к = (Ч к2 · Ц – К

3 · С

2 ) – (Ч к1 · Ц – К

3 · С

1 ),

— чистий вихід картоплі після завершення її зберігання відповідно за варіантом зберігання на відкритій площадці і в картоплесховищі.

Щоб розрахувати чистий вихід картоплі після завершення її зберігання, спочатку потрібно визначити втрати картоплі за цими способами її зберігання ленням результату на 100. Звідси чистий вихід картоплі після завершення строку зберігання дорівнюватиме різниці між закладеною картоплею на зберігання та її втратами при зберіганні; Ц — ціна реалізації 1 т картоплі; К з — обсяг закладеної для зберігання картоплі (однаковий в обох варіантах — по 1000 т); С

1 і С

2 — собівартість 1 т картоплі за вказаними варіантами.

Якщо в цю формулу підставити фактичні дані, то одержимо додатковий прибуток, який у нашому прикладі дорівнюватиме що він простий для визначення і має чіткий економічний зміст. Проте цей показник не враховує динаміки зміни в часі цінності одержуваних доходів, а також не дає відповіді на питання про ефективність проекту після досягнення строку окупності капіталовкладень. Тому цей показник строку окупності капіталовкладень доцільно використовувати для оцінки проектів з невеликим строком окупності капіталовкладень або як додатковий засіб для оцінки ступеня вигідності певного варіанта інвестицій для великих проектів із значним строком окупності.

?П к = (950 · 1700 – 1000 · 1155) – (820 · 1700 – 1000 · 1050) = 116 тис. грн.

При цьому Ч к1 = 820 т, тому що 1000 · 0,18 = 180 т, 1000 – 180 = 820 т.

Звідси строк окупності картоплесховища за додатковим прибутком становитиме 6,5 роки (750 000 : 116 000 = 6,5), а за інвестиційним прибутком з врахуванням того, що норма амортизації на картоплесховище становить 3,5 % дорівтиме 6,5 роки (750 000 : 116 000 = 6,5), а за інвестиційним прибутком з врахуванням того, що норма амортизації на картоплесховище становить 3,5 % дорівнюватиме 5,3 роки (750 000 : (116 000 +

100

5,3000750? ).

Переваги показника строку окупності капіталовкладень полягають у тому, ?П к = (950 · 1700 – 1000 · 1155) – (820 · 1700 – 1000 · 1050) = 116 тис. грн.

При цьому Ч к1 = 820 т, тому що 1000 · 0,18 = 180 т, 1000 – 180 = 820 т.

Звідси строк окупності картоплесховища за додатковим прибутком становитиме 6,5 роки (750 000 : 116 000 = 6,5), а за інвестиційним прибутком з врахуванням того, що норма амортизації на картоплесховище становить 3,5 % дорівнюватиме 5,3 роки (750 000 : (116 000 +

100

5,3000750? ).

Переваги показника строку окупності капіталовкладень полягають у тому,

Аналогічну роль відіграє і такий недисконтований показник, як норма інвестиційного прибутку (індекс дохідності інвестицій). Вона може розраховуватися за кожний окремо взятий рік і в середньому за всі роки строку окупності капіталовкладень.

Якщо інвестиційний прибуток за роками стабільний або коливається не істотно (у межах 3 — 5 %), тоді норму інвестиційного прибутку можна визначати за один рік. В іншому разі, як це характерно для нашого прикладу, коли неможливо вибрати звичайний рік з нормальною величиною інвестиційного прибутку, виправдано визначати середньорічну норму цього прибутку як відсоткове відношення усередненого інвестиційного прибутку, одержаного за період окупності капіталовкладень, до її величини. В нашому прикладі сума інвестиційного його середньорічна величина — 305 тис. грн (1525 : 5). Звідси середньорічна

прибутку за означений період становить 1525 тис. грн (300 + 375 + 425 + 425), а прибутку за означений період становить 1525 тис. грн (300 + 375 + 425 + 425), а норма інвестиційного прибутку дорівнюватиме (305 : 1250) · 100 = 24,4 %. норма інвестиційного прибутку дорівнюватиме (305 : 1250) · 100 = 24,4 %.

Як бачимо, цей показник елімінує істотні коливання за роками інвестиційного прибутку, а тому дозволяє об’єктивніше судити про ефективність капіталовкладень при порівнянні рівня цього показника з фактично досягнутою на підприємствах галузі рентабельності виробничого капіталу (відношення прибутку до середньорічної вартості виробничого основного й оборотного капіталу) і відсотковою ставкою за довгостроковий кредит. казники, проект вважається ефективним. Проте слід мати на увазі, що для розглянутого показника характерні ті самі недоліки, що й для показника строку окупності капіталовкладень.

Важливо пам’ятати, що вихідні дані для розрахунку інвестиційного прибутку можуть бути не досить точними через невизначеність майбутнього. Як результат — інвестиційний прибуток також буде неточним. Адже в майбутньому періоді може змінитися кон’юнктура ринку на ресурси, які купує дане підприємство для функціонування нового проекту, а також попит і пропонування на товари, що виробляються завдяки його реалізації. Це призведе до змін обсягу витрат на виробництво, обсягу продажу і рівня цін на продукцію, і нарешті — до зміни інвестиційного прибутку.

З викладеного випливає, що, по-перше, необхідно ретельно підходити до обґрунтування обсягу продажу, грошової виручки від реалізації продукції, виробничих та інвестиційних витрат; по-друге, оцінити ступінь ризику виконання інвестиційного проекту в умовах ринкової невизначеності, яка має місце за прийняття перспективних рішень. Ця невизначеність може бути посилена, крім згаданих причин, інфляційними процесами, змінами в технології, непередбаченим моральним старінням обладнання тощо.

Для оцінки ступеня ризику здійснення інвестиційного проекту розраховують показник норма беззбитковості Н б :

ПВ

100

Н б ? ? ?, (16.6) де Н б — норма беззбитковості; ПВ — постійні витрати; РП — вартість реалізованої продукції, виробленої завдяки впровадженню інвестиційного проекту; ЗВ

ЗВРП

— обсяг змінних витрат на реалізовану продукцію.

Економічний зміст показника Н б полягає в тому, що він вказує, за якої частки проектного обсягу реалізації продукції досягається беззбитковість виробництва. Якщо, скажімо, в нашому прикладі грошова виручка від реалізації продукції становить — 4000 тис. грн, постійні витрати — 1000 тис. грн, змінні витрати

— 1750 тис. грн, норма беззбитковості дорівнюватиме 44,4 %.

Одержана відповідь означає, що проект буде беззбитковим, коли буде використовуватися лише 44,4 % його потужності, тобто буде вироблено і реалізовано продукції на суму лише 1777 тис. грн. Саме за такого обсягу продажу досягається нульовий прибуток. У цьому переконують такі розрахунки. 777 тис. грн. Загальна сума постійних і змінних витрат на цей обсяг реалізації Інвестиційний проект вважається надійнішим, чим менша норма беззбитковості. Зі збільшенням постійних і змінних витрат за стабільного обсягу продажу цей показник зростає, що робить проект не захищеним до зниження попиту на продукцію.

Змінні витрати на 1 грн реалізованої продукції

— 1750 : 4000 = 0,4375, а сума змінних витрат на обсяг реалізації 1776 тис. грн становитиме 0,4375 · 1776 =

Змінні витрати на 1 грн реалізованої продукції

— 1750 : 4000 = 0,4375, а сума змінних витрат на обсяг реалізації 1776 тис. грн становитиме 0,4375 · 1776 = становить 777 + 1000 = 1777 тис. грн, тобто дорівнює обсягу продажу. становить 777 + 1000 = 1777 тис. грн, тобто дорівнює обсягу продажу. них витратах і пропорційному підвищенні змінних витрат знижує норму беззбитковості, а отже, зменшує ступінь ризику підприємства в умовах ринкової невизначеності. Зрозуміло також, що цей показник буде знижуватися за умови підвищення ціни на продукцію за тих самих змінних витратах на одинцю проду кції.

Переваги цього показника полягають у тому, що за його допомогою можна оцінити альтернативні інвестиційні проекти для розв’язання одного й того ж господарського завдання, або один і той же проект за різних модифікацій технології виробництва, зміни обсягу продажу, проектної потужності, тобто факторів, що призводять до змін основних пара метрів, за якими визначається норма беззбитковості. Наприклад, прогресивніші технології, як правило, забезпечують менші змінні витрати без істотного впливу на постійні витрати.

Щодо нашого прикладу, то даний інвестиційний проект є високонадійним, оскільки навіть при збільшення постійних витрат вдвічі норма беззбитковості становитиме 88,9 %. За тих же постійних витрат проект буде працювати беззби97,6 %.

тково, якщо змінні витрати зростуть у 1,7 раз а — 1000 : (4000 – 1,7 · 1750) · 100 = тково, якщо змінні витрати зростуть у 1,7 раз а — 1000 : (4000 – 1,7 · 1750) · 100 =

Аналіз норми беззбитковості доцільно доповнити даними про рентабельність продажу, яка визначається, як відомо, відношенням прибутку до вартості реалізованої продукції. 31,25 % і свідчить про можливість регулювання рівнів ціни за незмінного обсягу продажу.

У нашому випадку цей показник становить [4000 – (1000 + 1750) : 4000] · 100 =

У нашому випадку цей показник становить [4000 – (1000 + 1750) : 4000] · 100 =

Для цього проекту така можливість досить висо ка, оскільки проект буде беззбитковим, якщо ціна на продукцію буде знижена навіть на 31,25 %. Ця інформація є надто важливою, особливо на початковій стадії роботи проекту, коли існує висока конкуренція і підприємство ставить за мету проникнути зі своїм товаром на ринок і завоювати в ньому свою нішу.