боти та надані послуги з метою акумулювання коштів на відшкодування витрат на їх відтворення.
Список використаних джерел
1. Податковий кодекс України за станом на 24 грудня 2010 року[Електронний ресурс]: Режим доступу: http://minrd.gov.ua/nk/
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби» [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/-laws/show/z0288-00
3. Міжнародний Стандарт Бухгалтерського Обліку №16 «Основнізасоби» [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://zakon4.rada.-gov.ua/laws/show/929_014
4. Гура Н. О. Економічний зміст амортизації основних засобів тапроблеми її нарахування / Гура Н. О. // Вісник ЖДТУ. — 2010. — №3.
У процесі своєї господарської діяльності підприємства використовують різноманітні види активів, які поділяються на окремігрупи за спеціальними економічними ознаками. Останнім часому діяльності підприємств усе більше застосовують такий вид активів, як нематеріальні. Проте вони є однією з найменш вивченихкатегорій вітчизняної бухгалтерської методології.
Методологічні засади формування інформації про нематеріальні активи в обліку визначають такі основні нормативно-правовіакти: Податковий кодекс України (далі – ПКУ) [1], П(С)БО 8«Нематеріальні активи» [2], Методичні рекомендації з бухгалтер-ського обліку нематеріальних активів №1327 [3], в яких передбачено альтернативні варіанти обліку таких активів.
Нормативно-правовими документами, що регламентують формування облікової політики підприємства [4–6] у частині нематеріальних активів, передбачена незначна кількість елементів, альтернативні варіанти відображення яких не мають обґрунтування,особливо це стосується переоцінки нематеріальних активів.
Враховуючи необґрунтованість альтернативних варіантів щодо порядку переоцінки нематеріальних активів і відсутністьроз’яснень, основною метою нашого дослідження є критичнаоцінка, обґрунтування та систематизація альтернативних варіантів відображення інформації про порядок переоцінки нематеріальних активів згідно чинного законодавства України при формуванні облікової політики підприємства.
У результаті дослідження нами були отримані такі результати.
1. У П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» та Податковому кодексі України надано чітку класифікацію нематеріальних активів дляцілей бухгалтерського обліку за групами. Але при здійсненні переоцінки нематеріальних активів, яка згідно чинного законодавства, передбачає, що у разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу треба здійснювати переоцінку всіх іншихактивів групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крімтих, щодо яких не існує активного ринку), надана класифікація єрозширеною. Тому, вважаємо за доцільним обґрунтувати здійснення переоцінки не всієї групи (в контексті всіх об’єктів, що обліковуються на окремому субрахунку), а більш деталізованоїгрупи, що належить сукупності об’єктів, які обліковують на одному субрахунку (наприклад, корисні моделі чи промислові зразки).
Враховуючи зазначене, вважаємо доцільним у наказі про облікову політику підприємства щодо переоцінки нематеріальних активів відображати встановлення груп (класифікацію) нематеріальних активів для їх переоцінки.
2. Згідно із п.19 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю надату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. При цьому слід памятати, що активному ринку властиві такі умови: предмети, які продаються і купуються на ринку,є однорідними; в будь-який час можна знайти зацікавлених осіб;інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.
У листі Міністерства фінансів України «Щодо суттєвості убухгалтерському обліку та звітності» [7] запропоновано варіантивизначення порогу суттєвості переоцінки нематеріальних актив,зокрема: 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства або 10 %відхилення залишкової вартості об’єкта основних засобів від його справедливої вартості.
Враховуючи зазначене, вважаємо доцільним у наказі про облікову політику підприємства щодо переоцінки нематеріальних активіввідображати. порядок і умови переоцінки нематеріальних активів.
3. Згідно із п.24 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» при вибуттіоб’єктів нематеріальних активів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта нематеріальних активіввключається до складу нерозподіленого прибутку з одночаснимзменшенням додаткового капіталу. Перевищення сум попередніхдооцінок об’єкта нематеріальних активів над сумою попередніхуцінок залишкової вартості цього об’єкта нематеріальних активівможе щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включатися до складу нерозподіленогоприбутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. Прицьому до складу нерозподіленого прибутку при вибутті цьогооб’єкта включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об’єкта, що відображений у складі додаткового капіталу. Враховуючи зазначене,вважаємо доцільним у наказі про облікову політику підприємстващодо переоцінки нематеріальних активів відображати періодичність (період) зарахування сум дооцінки нематеріальних активівдо нерозподіленого прибутку.
4. Відповідно до затверджених «Типових форм первинногообліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» регістром аналітичного обліку нематеріальнихактивів є Інвентарна картка обліку об’єкта інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (ф. №НА-2), яка складається у одному примірнику. В цьому регістрі не знайшла відображення інформація щодо результатів щорічної переоцінки.Враховуючи зазначене, вважаємо доцільним у наказі про облікову політику підприємства щодо переоцінки відображати порядоквідображення результатів переоцінки нематеріальних активів врегістрах аналітичного обліку таких активів.
Отже, при складанні наказу про облікову політику підприємству доцільно вказати наступні елементи при формування інформації про переоцінку нематеріальних активів: встановлення груп(класифікацію) нематеріальних активів для їх переоцінки, порядок і умови переоцінки нематеріальних активів, періодичність
Лозінська І. В.,науковий керівник — Канцуров О. О., к.е.н., доцент,ДВНЗ «Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана», м. Київ
