Posibniki.com.uaБухгалтерський облікФінансовий облік3.6. ОБЛІК ІНШОЇ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ


< Попередня  Змiст  Наступна >

3.6. ОБЛІК ІНШОЇ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ


Дебіторська заборгованість, яка виникає у процесі господарської діяльності, але не пов’язана з реалізацією готової продукції, товарів, виконаних робіт, послуг, є іншою дебіторською заборгованістю. До неї належать розрахунки з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків тощо. Бухгалтерський облік такої заборгованості ведеться на активному рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами». До складу цього рахунка входять такі субрахунки:

371 «Розрахунки за виданими авансами»

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

373 «Розрахунки за нарахованими доходами»

374 «Розрахунки за претензіями»

375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків»

376 «Розрахунки за позиками членам кредитних ставок»

377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

За дебетом рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості за кредитом її погашення.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Розрахунки за виданими авансами обліковуються на субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами». За дебетом субрахунка 371 відображаються суми виданих авансів, а також суми, сплачені за виконані роботи.

Підприємствопокупець на суму виданих авансів в системі бухгалтерського обліку робить записи:

· у разі розрахунку готівкою:

Дебет субрахунка 371 «Розрахунки за виданими авансами»

Кредит рахунка 30 «Каса»

· у разі безготівкових розрахунків:

Дебет субрахунка 371 «Розрахунки за виданими авансами»

Кредитсубрахунка 311 «Поточнірахункив національнійвалюті»

За кредитом субрахунка 371 відображаються суми, сплачені за поставлені сировину, матеріали, товари, виконані роботи, взаємозарахування боргів тощо.

 

Зарахування авансу в рахунок заборгованості за виконані роботи, послуги, одержані матеріальні цінностівідображаютьсязаписом:

 

Дебет рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Кредит субрахунка 371 «Розрахунки за виданими авансами»

 

При наявності претензій до постачальників, виконавців робіт суму авансу (наприклад 1000 грн) списують записом, грн:

 

Дебет субрахунка 374 «Розрахунки за претензіями»  — 1000

Кредитсубрахунка 371 «Розрахунки завиданими авансами» — 1000

 

Якщо постачальник повертає суму невиконаних авансів (наприклад, 4000 грн), то на цю суму в бухгалтерському обліку складають запис, грн:

 

Дебет субрахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» або рахунку 30 «Каса» — 4000

Кредит субрахунка 371 «Розрахунки за виданими авансами» — 4000

 

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». З дебетом його відображаються суми, видані у підзвіт, за кредитом — суми витрат, підтверджені звітами та документами, а також повернені невикористані суми.

Підзвітні особи — співробітники підприємства, яким видано гроші готівкою у формі авансу у підзвіт. Готівкою гроші видають підзвітним особам на адміністративногосподарські операційні витрати, якщо їх не можна оплатити з каси або з поточного рахунка підприємства, а також витрати на службові відрядження.

Дійовий попередній контроль за законністю і правильністю видачі грошових коштів з каси підзвітним особам і контроль за доцільністю витрачення підзвітних сум є необхідними умовами, що забезпечують раціональність використання цих сум.

Грошові кошти готівкою у підзвіт на операційні та адміністративногосподарські потреби видаються на підставі завізованого керівником підприємства документа або службової записки працівника про необхідність видачі грошових коштів для виконання певних цивільноправових дій — придбання товарноматеріальних цінностей, отримання послуг від сторонніх організацій тощо.

Оскільки при придбанні товарноматеріальних цінностей підзвітна особа виступає від імені підприємства, то необхідно пам’ятати про обмеження грошових розрахунків з одним підприємством протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами.

У розрахунках з підзвітними особами найбільш поширеними є операції, пов’язані з видачею грошових коштів на відрядження.

Службове відрядження передбачає поїздку працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Грошові кошти у підзвіт на службові відрядження видають у межах сум, що належать відрядженим особам для оплати добових, квартирних та проїзних витрат.

Підзвітні особи, які одержали готівку на господарські потреби або на відрядження у межах України, зобов’язані подати до бухгалтерської служби підприємства звіт про витрачені суми. Частково або в повній сумі не витрачена готівка має бути повернена підзвітною особою до каси підприємства одночасно з авансовим звітом: не пізніше наступного робочого дня після видачі її у підзвіт; за відрядженням — не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження; на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини — не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її у підзвіт.

У разі, коли з каси підприємства його працівнику одночасно видано готівкою кошти на відрядження та для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань, наприклад для закупівлі сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини, то підзвітна особа, незалежно від строку відрядження, протягом 3х робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерської служби підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення господарських питань, та авансовий звіт про витрачені кошти безпосередньо на відрядження.

Добові витрати не потребують спеціального документального підтвердження. Їх норми встановлені відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Документальне оформлення відрядження починається з подання рапорту начальника підрозділу на ім’я керівника підприємства з проханням відрядити конкретного працівника. Складається рапорт у довільній формі, де дається обґрунтування необхідності відрядження. Згода на відрядження обов’язково оформляється наказом керівника підприємства. У наказі відображаються мета, тривалість відрядження, пункт призначення.

Наказ керівника підприємства про відрядження є підставою для видачі авансу і оформлення посвідчення про відрядження. Основними реквізитами цього посвідчення є: прізвище, ім’я та по батькові працівника; посада та місце роботи; пункт відрядження та його термін; прибуття до пунктів призначення; вибуття з них і прибуття до місця постійної роботи.

При відрядженні за кордон аванс підприємством видається у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільноконвертованій валюті. Відряджена особа може одержувати аванс:

— готівкою з каси підприємства з оформленням видаткового касового ордера;

— передачею в користування корпоративної картки; — перерахуванням на особисту платіжну картку.

Якщо відряджена особа використовує корпоративну платіжну картку, то грошові кошти вважаються виданими у підзвіт у момент їх списання з картрахунка.

У випадку, коли грошові кошти перераховані на особисту платіжну картку, грошові кошти вважаються виданими в момент їх зарахування на особовий рахунок підзвітній особі.

При визначені розміру авансу береться до уваги вартість проїзду до місяця відрядження і вартість проживання.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний, не пізніше трьох робочих днів повернути до каси підприємства суму, що залишилася невикористаною у грошових одиницях, в якій був виданий аванс.

У разі, коли підзвітна особа здійснювала розрахунки з використанням корпоративної або платіжної картки і нею була одержана готівка, звіт здійснюється на загальних підставах. При цьому звіт про використання виданих грошових коштів відряджена особа повинна здавати не пізніше 10 днів після повернення. В авансовому звіті зазначаються фактичні витрати на відрядження, виходячи з діючих норм.

До переліку документів, що підтверджують витрати на відрядження, належать: рахунки на проживання, фіскальні касові чеки, розрахункові квитанції, транспортні квітки, страхові поліси тощо.

Підставою нарахування добових підзвітної особі є фактичний час перебування у відряджені. Він визначається за даними відміток у посвідченні про дату виїзду та повернення на місце роботи, прибуття та вибуття з кожного із пунктів призначення.

Фактичний час перебування підзвітної особи у відрядженні за рубежем визначається за позначками контрольнопропускних пунктів у закордонному паспорті чи документі, що його замінює.

У разі відрядження до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається згідно з відмітками у посвідченні, про відрядження сторони яка відряджає, та сторони яка приймає.

За відрядженою особою, згідно з законодавством, зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток або посадовий оклад з урахуванням доплат і надбавок за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі.

Відображення в обліку розрахунків з підзвітними особами наведено в табл. 3.9.

Аналітичний облік розрахунків ведеться за кожною підзвітною особою та кожним прийнятим до обліку авансовим звітом.

Облік нарахованих дивідендів, відсотків тощо, які підлягають отриманню, ведеться на субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» за дебетом цього субрахунка відображається нарахування дебіторської заборгованості, а за кредитом — її погашення.

 

Таблиця 3.9 ОСНОВНІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ

 

 

№ з/п

 

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Видано гроші з каси підзвітній особі

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

30 «Каса»

2

Придбано матеріальні цінності за рахунок підзвітних сум

20 «Виробничі запаси» 21 «Поточні     біологічні активи»

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

28 «Товари»

372 «Розрахунки з підзвітнимиособами»

3

Сплачено витрати, пов’язані звиробництвом, управлінням та збутом

91 «Загальновиробничі витрати»

92 «Адміністративні витрати»

93 «Витрати на збут»

94 «Інші витрати операційної діяльності»

372 «Розрахунки з підзвітнимиособами»

4

Повернуто невитрачені грошові кошти підзвітною особою

30 «Каса»

372 «Розрахунки з підзвітнимиособами»

5

Утримано із заробітної плати працівника підзвітні суми

661 «Розрахунки за заробітною платою»

372 «Розрахунки з підзвітнимиособами»

 

У системі бухгалтерського обліку протягом звітного періоду за дебетом і кредитом субрахунка 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» можуть бути зроблені записи, представлені в табл. 3.10.

Розрахунки за претензіями пов’язані з впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників, що виникають між суб’єктами господарювання. Відносини між постачальниками, покупцями та іншими контрагентами бізнесу регулюються шляхом укладення договорів. Нестачі матеріальних цінностей при їх одержанні, невідповідність якості одержаних цінностей умовам договорів та інші відхилення відображаються в обліку як розрахунки за претензіями. Для цього підприємство, з метою врегулювання розбіжностей, оформлює письмову претензію, яку підписує керівник підприємства або його заступник.

 

Таблиця 3.10 ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ЗА НАРАХОВАНИМИ ДОХОДАМИ


№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Нараховані дивіденди, відсотки, інші доходи від фінансових операцій

373 «Розрахунки за нарахованими доходами»

73 «Інші фінансові доходи»

2

Нараховані доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, від неопераційної курсової різниці

373 «Розрахунки за нарахованими доходами»

74 «Інші доходи»

3

Отримано нараховані доходи

30 «Каса»

31 «Розрахункив банках»

373 «Розрахунки за нарахованими доходами»

 

У претензії вказують:

— найменування та поштові реквізити заявника претензії та суб’єкта господарювання, якому вона пред’являється;

— обставини, на підставі яких пред’явлено претензію, і докази, що підтверджують ці обставини з посиланнями на відповідні нормативні акти;

— вимоги замовника;

— сума претензії з її розрахунком і платіжними реквізитами заявника; — перелік документів, які додаються до претензії.

Претензія надсилається адресатові рекомендованим листом або вручається під розписку.

Облік розрахунків за пред’явленими претензіями ведеться на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями». В аналітичному обліку відображаються дані за кожним дебітором, за термінами виникнення заборгованості і погашення.

На суми визнаних претензії постачальниками, підрядниками, транспортними організаціями в обліку роблять запис:

Дебет субрахунка 374 «Розрахунки за претензіями»

Кредит рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Суми штрафів, пені, неустойок, які стягуються з постачальників, підрядників та замовників, відображаються як доходи таким проведенням:

Дебет субрахунка 374 «Розрахунки за претензіями»

Кредит субрахунка 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки»

При помилковому списанні грошових коштів з поточних рахунків підприємства установами банків сума претензії показується записом:

Дебет субрахунка 374 «Розрахунки за претензіями» Кредит рахунка 31 «Рахунки в банках»

При порушенні договірних умов претензія щодо виданого авансу відображається проведенням: Дебет субрахунка 374 «Розрахунки за претензіями»

Кредит субрахунка 371 «Розрахунки за виданими авансами»

Надходження претензійних сум до каси підприємства або на його поточні рахунки в банку оформляють записом:

Дебет рахунка 30 «Каса»

Дебет рахунка 31 «Рахунки в банках»

Кредит субрахунка 374 «Розрахунки за претензіями»

У випадках відмови постачальників від претензії, або якщо суд її не задовольнив, претензійні суми списуються на операційні витрати записом:

Дебет субрахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності»

Кредит субрахунка 374 «Розрахунки за претензіями»

Облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадених грошових коштів, якщо винуватця виявлено, ведеться на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків».

При виявленні в результаті інвентаризації недостачі з винної особи стягується сума, розрахована згідно з Порядком визнання розміру збитків від розкрадення, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (зі змінами та доповненнями), а також Законом України від 06.06.95 № 217/95ВР «Про визначення збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраденням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» (зі змінами та доповненнями).

Розмір збитку від нестачі цінностей визначається виходячи з їх балансової вартості, але не менше 50 % від балансової вартості на момент встановлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції, що визначаються щомісячно Держкомстатом України, відповідного розміру ПДВ і розміру акцизного збору за формулою:

 

розмір збитків                                                                                              (3.2)

 

де Рз — розмір збитків, грн;

Бв — балансова вартість зниклих матеріальних цінностей на момент встановлення факту їх нестачі, грн;

А — амортизаційні відрахування, грн;

інфл — загальний індекс інфляції, розрахований на підставі місячних індексів інфляції, визначених

Державним Комітетом статистики;

ПДВ — податок на додану вартість, сплачений у разі придбання матеріальних цінностей, який винна особа повинна відшкодувати підприємству, грн; 

Азб — акцизний збір, грн;

Kкр — коефіцієнт кратності, що застосовується при розрахунку розміру збитків.

 

У формулі (3.2) використовується балансова вартість запасів, яких не вистачає, або їх первісна (купівельна) вартість без врахування суми торгової націнки. Відповідно сума ПДВ у формулі визначається виходячи з первісної (купівельної) вартості цінностей, яких не вистачає.

Із сум відшкодування, визначених згідно з законодавством і стягнутих з винних осіб, здійснюється відшкодування збитків, нанесених підприємству. Залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Виявлені нестачі і витрати відображаються в обліку проведенням: Дебет субрахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кредит рахунків:

30 «Каса»

21 «Поточні біологічні активи»;

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети та інші рахунки матеріальних цінностей»

При цьому одночасно невідшкодовані суми нестач відображаються дебетом позабалансового субрахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Суми нестач, після виявлення конкретних винуватців, відображаються проведеннями:

Дебет субрахунка 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

Кредит субрахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів»

Одночасно ці ж суми списуються з позабалансового субрахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Відшкодування винуватцями нестач відображається записом:

Дебет рахунків: 30 «Каса»

31 «Рахунки в банках»

66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

Кредит субрахунка 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

 

Приклад 3.9

 

При перевірці валютних коштів у касі у касира установлена недостача в сумі 30 дол. США. На день перевірки курс НБУ становив 5,1 грн за 1 долар США.

Розмір недостачі за курсом НБУ становить 153 грн (30 дол. США * 5,1). Згідно з формулою (3.2), де у даному випадку K = 3, розмір збитку, який повинен відшкодувати касир, складає 459 грн (30 дол. США * 5,1) * 3. В обліку будуть здійснені записи, наведені в табл. 3.10.

 

Таблиця 3.10 ОБЛІК ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ, грн

 


№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Дебет

Кредит

1

Віднесено на касира установлену в касі нестачу валюти

375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

302 «Каса в іноземній валюті»

30 дол. 153

2

Відображено різницю у вартості недостачі, обчисленої згідно з формулою                          (3.2)     і курсом НБУ

375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»

306

3

Касиром внесена в касу сума недостачі:

— у валюті;

— у гривнях

302 «Каса в іноземній валюті»

 

301 «Каса в національній валюті»

375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

30 дол. 153

 

306

4

Перераховано до бюджету суму різниці

641 «Розрахунки за податками»

311 «Поточні рахунки в національній валюті»

306

Облік розрахунків за позиками члена кредитних спілок у кредитних спілках ведеться на субрахунку 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних ставок».

У бухгалтерському обліку за дебетом і кредитом субрахунка 376 можуть бути такі записи:

1. Внесення членських внесків:

Дебет рахунків:

30 «Каса»

31 «Рахунки в банках»

Кредит субрахунка 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних ставок»

2. Повернення внесених коштів у разі виходу учасника зі спілки:

Дебет субрахунка 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних ставок» Кредит рахунків:

30 «Каса»

31 «Рахунки в банках»

Облік розрахунків з іншими операціями, облік яких не відображається на розглянутих субрахунках рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами», зокрема розрахунки за операціями, пов’язаними зі здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки ведеться на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» здійснюються записи: за дебетом — виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення чи списання.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Розділ 4. Облік основних засобів
4.1. ОЦІНКА НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
4.3. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВЕНТАРНОГО, СИНТЕТИЧНОГО І АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
4.4. ОБЛІК КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
4.5. ОБЛІК НАДХОДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki