Posibniki.com.uaМенеджментУправлінський облік - Добровський В.М.9.5. Облік і оцінка діяльності центрів прибутку


< Попередня  Змiст  Наступна >

9.5. Облік і оцінка діяльності центрів прибутку


 

Коли менеджери наділяються відповідальністю як за виробництво, так і за реалізацію, то виникає суттєве підвищення автономності їх діяльності. У цьому випадку вони можуть самі встановлювати ціни на реалізацію продукції, вибирати ринки збуту, визначати асортимент продукції та її обсяг, обирати постачальників тощо. Відповідно ті підрозділи підприємства, менеджери яких відповідають і за надходження і за витрати, називаються центрами прибутку.

 

Якщо відповідний підрозділ організації контролює як виручку від продаж, так і відповідні витрати , то, безумовно, можна вважати, що він здійснює контроль над рівнем прибутку, який у свою чергу, може використовуватися як засіб фінансового контролю.

 

Оскільки основною метою організації є отримання задовільного прибутку, концепція центрів прибутку набула значного поширення, оскільки її використання вважається відносно легким способом досягнення узгодженості цілей організації та її операційних підрозділів.

 

Водночас використання центрів прибутку само по собі може являти небезпеку, якщо відсутні ретельно розроблені в контексті загальної цілі організації планові показники, за якими оцінюються результати роботи підрозділів.

 

Використання менеджерами неправильних методів оцінки результатів може призвести до того, що вони стануть управляти своїми ділянками бізнесу заради досягнення особистих цілей (навіть якщо це і не відповідатиме довгостроковим інтересам організації).

 

Розглядаючи питання про показники прибутку, якими можна скористатися для оцінки діяльності центра прибутку, К. Друрі (5, с.750) наводить таблицю альтернативних показників вимірювання прибутку підрозділу (див. табл.9.3).

Таблиця 9.3

 

 

АЛЬТЕРНАТИВНІ ПОКАЗНИКИ ВИМІРЮВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДРОЗДІЛУ

 

Реалізація зовнішнім замовникам (+)

XXX

Трансферти іншим підрозділам (+)

XXX

Загальні надходження від реалізації

XXX

Змінні витрати (–)

XXX

1)

Змінна короткострокова маржа внеску в прибуток

XXX

Контрольовані постійні витрати (–)

XXX

2)

Контрольований внесок у прибуток

XXX

Неконтрольовані виправні витрати (–)

XXX

3)

Внесок у прибуток підрозділу

XXX

Нараховані на підрозділ корпоративні витрати (–)

XXX

4)

Чистий прибуток підрозділу до сплати податку

XXX

 

Як видно з таблиці кожний з чотирьох показників прибутку відрізняється від попереднього певною категорією витрат, що враховуються при його визначенні. Кожним з них можна скористатися для оцінки діяльності підрозділу. Але не всі показники підходять для оцінки роботи менеджера. Зокрема, перший з них (змінна короткострокова маржа внеску у прибуток) не включає постійні витрати, якими менеджер може управляти. Тобто якщо скористатися цим показником, то менеджер може не одержати мотивації контролю незмінної складової витрат на оплату праці, на оренду устаткування або витрат на комунальні послуги, оскільки вони знижують значення змінної складової короткострокової маржі внеску в прибуток. Другий показник (контрольований внесок у прибуток) обчислюється відніманням від загальних надходжень підрозділу тих витрат, якими менеджер підрозділу може управляти. Отже, цей показник включає контрольовані постійні витрати, такі як незмінні складові з оплати праці, оренди устаткування і витрат на комунальні послуги. В короткостроковому плані ці витрати є постійними, однак у довгостроковому плані менеджер підрозділу має можливість їх знизити при скороченні обсягів операцій або зменшити складність чи різновидність товарних серій, що випускаються.


 

Контрольований внесок у прибуток є неповним показником економічної діяльності підрозділу, оскільки не включає тих витрат , що розподіляються на підрозділи, але які менеджер підрозділу не контролює. Наприклад, у цю категорію попадає амортизація активів підрозділу, фінансування діяльності головного офісу в тій частині, яка відноситься на підрозділ. Ці витрати можна віднести до категорії виправних витрат, що мали б місце навіть у випадку, якби було прийнято рішення закрити підрозділ.

 

Тобто неконтрольовані витрати , які відносяться на підрозділ, віднімаються від контрольованого внеску в прибуток, щоб одержати наступну величину — внесок у прибуток підрозділу, який К. Друрі вважає найпридатнішим для оцінювання діяльності центра прибутку. Це тому, що він враховує не тільки власні витрати підрозділу, а й частину накладних витрат організації, які стосуються діяльності даного підрозділу. Даний показник характеризує той внесок, який підрозділ вносить у загальний прибуток і покриття накладних витрат організації.

 

Однак для оцінювання роботи менеджера внесок у прибуток підрозділу використовуватися не повинен, оскільки він включає витрати, які той контролювати не може.

 

Багато організацій розподіляють усі загальні й адміністративні витрати по підрозділах, щоб одержати значення чистого прибутку до сплати податку.

 

З теоретичної точки зору, обґрунтувати такий розподіл важко, оскільки він, як правило, є умовним і не відображає зв’язку з тим, як види діяльності підрозділу впливають на величину цих витрат.

 

Показник чистого прибутку не можна вважати задовільним показником і для оцінювання роботи менеджера. Однак практика свідчить, що він широко застосовується для оцінювання не тільки економічної діяльності підрозділу, але й роботи менеджера, який відповідає за цей підрозділ.

 

Найважливішою причиною того, що на підрозділи нараховують непрямі загальні витрати, називають необхідність нагадування менеджерам центрів прибутку, що непрямі (накладні) витрати існують і що доходи центрів прибутку повинні бути достатніми, щоб покрити й ці витрати.

 

Протилежний аргумент — коли менеджери головного офісу бажають поінформувати менеджерів, що підрозділи повинні бути достатньо прибутковими для покриття не тільки власних витрат, але й витрат організації в цілому, то ефективніше встановити вищий цільовий показник контрольованого внеску, який врахує і подібні фактори. В цьому випадку менеджери підрозділу зможуть зосередити свою увагу на збільшенні контрольованого вкладу в прибуток, приділяючи основну увагу тим витратам та доходам, які знаходяться безпосередньо під їх управлінням, і не враховуючи тих витрат, які знаходяться поза їх контролем.

 

Ще одна причина нарахування ( віднесення) загальних накладних витрат на підрозділи пов’язана з тим, що через розподіл загальних накладних витрат по підрозділах менеджери підрозділів знають про величину таких витрат і тому можуть чинити тиск на керівництво компанії, щоб воно мінімізувало витрати діяльності центральних відділів.

 

Існують також докази того, що організації зобов’язують менеджерів відповідати за розмір чистого прибутку підрозділів, адже це еквівалентно тому, що фінансові ринки фокусуються на оцінці показників функціонування організації в цілому. Отже, менеджери вищої ланки вимагають від менеджерів підрозділів будувати свою діяльність на основі тих же показників, які використовуються для оцінки на фінансових ринках.

 

Залежно від обраного показника формується відповідний звіт про прибутки підрозділу. Зразок такого звіту наведено в табл.9.4.

ЗВІТ ПРО ПРИБУТОК

Якщо до центрів прибутку доводяться операційні витрати (шляхом розподілу загальних витрат підприємства), то відповідальність центра прибутку може бути розширена до операційного прибутку.

 

При використанні підприємством системи директкостинг звіти складаються у формі звітів про маржинальний дохід.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
9.7. Поняття про трансфертні ціни та їх застосування
9.8. Розвиток і вдосконалення систем обліку відповідальності
9.9. Стратегічний управлінський облік
9.3. Облік і оцінка діяльності центрів витрат
9.2. Принципи обліку, звітності й оцінки діяльності центрів відповідальності
Розділ 9. ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ЗА ЦЕНТРАМИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
8.6. Особливості бюджетування в умовах калькулювання за видами діяльності
8.5. Контроль на основі гнучких бюджетів
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki