Методичні вказівки до вивчення теми
Зміст теми розкрито у підручнику [1, с. 131—146]. Додаткові джерела [4; 7; 9; 10; 14; 15; 24; 30; 31; 33; 34; 36; 37; 44].
У нормуванні праці допоміжних робітників слід враховувати характер і зміст закріплених за ними робіт.
Увесь комплекс обслуговування виробництва можна умовно поділити на дві частини: перша включає роботи, для яких можна встановлювати норми часу і норми виробітку подібно до того, як це робиться в основному виробництві (наприклад, виготовлення ін струментів і пристроїв, планово-запобіжний ремонт обладнання, виготовлення запасних частин, ремонтно-будівельні роботи тощо); друга — налагоджувально-регулювальні роботи, міжремонтне обслуговування устаткування, підсобні роботи.
Особливості цих робіт: змінність складу операцій, неритмічність виконання, відсутність постійних робочих місць, неможливість завчасного і чіткого регламентування складу, послідовності та тривалості трудових прийомів.
У нормува нні основних видів нестабільних допоміжних робіт (транспортно-заготівельних, ремонтних, налагоджувальнорегулювальних, інструментальних, контрольно-сортувальних) слід розрізняти норму обслуговування і норму часу обслуговування. Нор-ма обслуговування — це кількість робочих місць або інших об’єктів, які повинен обслуговувати один робітник даної професії. Норма часу обслуговування характеризує тривалість виконання допоміжних операцій у закріплені й зоні. На основі
норм обслуговування і коефіцієнта змінності можна визначити норматив чисельності робітників даної професії.
У процесі нормування праці допоміжних робітників застосовують різні види норм і нормативів, їх вибір залежить від функції обслуговування, характеру робіт, типу виробництва.
Норма чисельності і норма обслуговування пов’язані між собою залежністю
О , де Н чис — норма чисельності робітників для даного об’єкта;
Н чис = o
Н
О
— обсяг роботи на даному об’єкті (кількість обслуговуваних одиниць обладнання, виробничої площі тощо);
Н о
— норма обслуговування для одного робітника, виражена тими самими одиницями.
Для розрахунку норми обслуговування може бути використана безпосередньо норма часу на виконання одиниці обсягу роботи чи норма часу обслуговування Н чоб , яка виражається через норму часу
Н чоб = Н ч · О
1 · К, де Н чоб
— норма часу обслуговування;
Н ч
— норма часу у хвилинах на виконання прийнятої для розрахунку одиниці обсягу роботи;
О
1 — кількість одиниць обсягу роботи, що припадає на одну одиницю обслуговування протягом періоду, що розглядається (зміни, місяця і т. п.);
К
— коефіцієнт, що враховує виконання допоміжних функцій, які входять в обов’язки даної категорії допоміжних працівників, а також час на відпочинок і особисті потреби (визначається за підсумками фотографії ро бочого дня).
Величина норми обслуговування прямо пропорційна фонду робочого часу Ф і обернено пропорційна нормі часу обслуговування:
Ф , де Ф і Н чоб беруться для одного і того ж календарного періоду.
Н об = чоб
Н
Наприклад, для однієї робочої зміни ця формула матиме такий вигляд:
Т
Н об = .
ЗМ
Н чоб
Міжремонтне обслуговування технологічного устаткування
Норму чисельності робітників можна визначити через норму обслуговування
К пР?де Р ср — середня ремонтна складність одиниці устаткування; п
Н чис = ,
ЗМ о ср
Н
— кількість фізичних одиниць діючого устаткування;
Н о
— норма обслуговування одиниць ремонтної складності на одного робітника;
К — коефіцієнт змінності роботи устаткування.
ЗМ
Якщо відомі норми часу обслуговування, то кількість робітників визначається за такою формулою:
Н
Т п?
Н чис = .ЗМ
ЗМ чоб
К