2.2. Нормативний рівень опрацювання матеріалу Тема 5. Планування та контроль реалізації операційної функції організації Методичні поради щодо вивчення теми

Матеріал цієї теми знайомить студента з основн ими функціональними обов’язками операційного менеджера низового рівня управління в організації — з плануванням та контролем роботи основної, так званої переробної, підсистеми операційної системи організації. У результаті вивчення теми студент має отримати чітке уявлення про: планування як функцію операційного менеджменту; взаємозв’язок стратегічного, тактичного та оперативного видів планування; інструменти та методи ко нтролю операційної діяльності. Базовими при самостійному опрацюванні питань теми є підручники [4] та [10] зі списку основної рекомендованої літератури; монографії, підручники та посібники, що можуть бути використані додатково, зазначаються у процесі викладення рекомендацій щодо самостійного вивчення матеріалу окремих питань теми.

Питання “Планування операційної діяльності: загальна характеристика” наголошує на важливості взаємозв’язку стратегічного, тактичного та оп еративного рівнів управління операціями та з загальнометодологічних позицій робить акцент на характеристиці планування як функції операційного менеджменту. Слід зауважити, що сутнісній характеристиці рішень стратегічного характеру поглиблену увагу буде приділено 58 у розділі 3, але вже зараз студент має отримати уявлення, які саме рішення належать до категорії стратегічних і які тактичні та оперативні рішення органічно з них випливають. Цей матеріал вже знайомий студенту з попередніх тем, але не завадить його повторити, використавши для цього базові підручники [4, с. 126—129, 132—134; 10, с. 10

—20, 34—55] та приділивши особливу увагу ключовим аспектам страте гічного управління виробництвом та основним сферам операційної стратегії.

Другу половину цього питання, присвячену розгляду сутності, видів, принципів і методів планування щодо функцій менеджменту, слід опрацювати за матеріалом базового підручника М.В. Макаренка та О.М. Махаліної [4, с. 135—142], в якому, зокрема, виділено базові принципи планування операційної діяльності, надано характеристику таких ме тодів планування, як балансовий, нормативний, математикостатистичний, виокремлено три групи планів бізнесової організації, а саме:

— плани-цілі — являють собою набір якісних і кількісних характеристик бажаного стану об’єкта управління та його окремих елементів у майбутньому;

— плани для повторюваних дій — описують строки і порядок дій у стандартних ситуаціях;

— плани для непо вторюваних дій — складаються для вирішення специфічних проблем і характеризують діяльність фірми в її розвитку, а не в механічних повтореннях.

Тактичний рівень планування операційної діяльності — друге питання теми — стисло, але достатньо повно охарактеризований у главі 7 базового підручника [4, с. 142—149], де викладено вітчизняний, точніше, сучасний російський (але тотожний українському) погляд на сферу сер едньострокового планування виробництва / операцій. Чітко сформований західний погляд на тактичний рівень планування операційної діяльності знайшов своє втілення у так званій концепції сукупного (за деякими джерелами — агрегованого, агрегативного) планування. Сутність її розгорнуто викладено у главі 14 підручника Р. Чейза, Н. Дж. Еквілайна та Р.Ф. Якобса, яка має саме таку назву — “Сукупне планування” [10, с. 442

—466]. Особливу увагу тут слід звернути на класифікацію видів планів та ієрархічність у виробничому плануванні, а також на так звані чисті стратегії виробничого планування. Додатково має сенс звернутися до розгляду цього ж питання в інших джерелах [1, с. 145—154; 2, с. 157

—180]. Цікавим є те, що усі три наведені джерела дають різні (хоча й 59 досить близькі за змістом) класифікації “чистих” стратегій агрегованого планування виробництва. Іще одна складова проблематики другого питання теми — розгляд того, що являє собою виробнича програма як основний план операційної діяльності, — опрацьовується студентами паралельно з вивченням операційного менеджменту в рамках дисципліни “Організація виробництва”. Для самостійної роботи можна порадити підручники [101, с. 355—357; 102, с. 259

—263].

Окремі випадки формування виробничої пр ограми (у разі недостатнього завантаження виробничих потужностей, обмежень за одним видом ресурсів тощо) розглядатимуться на лекції; якщо ж цей аспект викликає у студента особливий інтерес, то додатково має сенс звернутися до матеріалу в [114, с. 19—63; 136, с. 593

—622].

Питання “Оперативне планування операційної діяльності” повністю занурює студента у сьогодення поточної діяльності операційного менед жера. Чітке та логічне викладення відповідного матеріалу містить глава 12 базового підручника [4, с. 260—265], присвячена проблематиці оперативного управління виробництвом. Уявлення про поточне управління операційною діяльністю значно збагатить матеріал про календарне планування виробництва, наведений у [10, с. 542—569]. Тут, за західним підходом, що склався на сьогодні, визначено функції та цілі календарного планування, надано порівняльну характеристику систем ка лендарного планування, розглянуто правила визначення пріоритетів виконання робіт у різних ситуаціях. Особливу увагу студентові слід приділити характеристиці розкладів та графіків Гантта як інструментарію поточного планування та контролю операцій [10, с. 59—61, 73, 554—562].

Питання “Контроль реалізації операційної функції” стосується нерозривності зв’язку між двома ключовими управлінськими функціями — між плануванням і контролем реалізації розроблених планів. Фактично, цей матеріал сту дент вже опанував, оскільки глава “Календарне планування” підручника Р. Б. Чейза, Н. Дж. Еквілейна, Р. Ф. Якобса одночасно із матеріалом з планування надає й інформацію про контроль виробничої діяльності. Але для закріплення знань щодо диспетчеризації студентові слід опрацювати інформацію з базового підручника [4, с. 265—269].

Велику увагу вітчизняні науковці приді ляють нагромадженому за останні десятиліття закордонному досвіду оперативного управління виробництвом (операціями). Якщо ця 60 проблема викликає у студента особливу зацікавленість, йому можна порадити звернутися до [4, с. 269

—276; 7, с. 94

—105]. Вивчаючи четверте питання теми, студент вирізняє специфічні риси оперативного управління функціонуванням операційних систем різних типів. Глибоко ця проблема розглядається в рамках курсів “Організація виробництва”, “Планування діяльності підприємства”, “Оперативно-календарне планування”, тому опрацьовувати цей матеріал необхідно за відповідними підручниками, зокре ма за [2, с. 276—332; 102, с. 411—444; 126, 464—520].

Рекомендації щодо самостійного набуття навиків розв’язання типових задач

Приклади типових задач наведено нижче — це завдання 2— 5 для самоперевірки знань (див. “Контрольні запитання та завдання”).

Методичні поради та рекомендації щодо здійснення за методом спроб і помилок розрахунків різних варіантів плану виробництва, заснованих на реалізації тих чи тих вар іантів “чистих” і “змішаних” стратегій, разом із прикладом розв’язання відповідної задачі, наведено у підручнику [10, с. 449—454].

Опановувати правила формування пріоритетів при плануванні послідовності виконання n робіт на одному та на двох верстатах має сенс на конкретних прикладах, наведених у зазначеному підручнику (с. 547—551).

Рекомендації щодо побудови графіків Гантта й конкретні прикла ди розв’язання таких задач вміщено у підручнику [2, с. 251—253]. У ньому наводяться методичні поради щодо розрахунку базових календарно-планових нормативів, характерних для того чи того типу виробництва (с. 276—332).

Контрольні запитання та завдання

11. У чому полягає сутність сучасних підходів до планування виробництва (операцій)?

12. Охарактеризувати систему планування операційної діяльності; визначити сфери, що охоплюються плануванням, і взаємозвязок між стратегічним, тактичним та оперативним плануванням операцій. 13. Охарактеризувати процес формування виробничої програми та послідовність розроблення споріднених планів. Якими є ці споріднені плани?

14. Визначити сутність сукупного (агрегованого) планування виробництва; дати характеристику “чистих” стратегій планування.

15. Дати загальну характеристику оперативного управління виробництвом (операціями); охарактеризувати види систем оперативного планування.

16. Назвати базові правила формування пріоритетів у виконанні поточних робіт.

17. У чому полягає специфіка оперативного планування в одиничному та в дрібносерійному виробництві?

18. Що є характерним для оперативного планування серійного виробництва?

19. Які розрахунки виконуються в процесі оперативного планування масового виробництва?

20. Дати загальну характеристику цехового управління та диспетчеризації виробництва.

Практичне завдання

Виходячи із власного життєвого досвіду, а також спираючись на інформацію, отриману від батьків, друзів, знайомих, побудувати календарний графік виконання робіт з підготовки весілля (на вибір — Вашого особисто або когось із родичів чи друзів), проведення якого призначене на останній день цього року, тобто на 31 грудня. При цьому необхідно: розробити 1-ий варіант гра фіка виходячи із більш-менш реальної тривалості виконання кожної з робіт, та 2-ий варіант, в якому враховано можливості скорочення термінів за рахунок вкладення додаткових коштів.

Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1. Із відповідей, запропонованих до кожного пункту наведеного тесту, обрати правильну (єдину чи кілька).

1. До методів планування належать:а) інтуїтивний метод; б) балансовий метод; в) евристичний метод; г) нормативний метод;

61 62 д) економіко-математичний метод.

2. Для операційних систем, функціонування яких побудовано на базі використання принципу “робота на склад”, в умовах циклічних коливань попиту на продукцію (послуги) найдоцільнішим буде використання такої “чистої” стратегії планування виробництва, як:а) постійний (за календарними періодами року) обсяг виробництва

— постійна чисельність персоналу; б) змінний обсяг виробництва

— постійна чисельність персоналу; в) змінний обсяг виробництва

— змінна чисельність персоналу.

3. Для операційних систем дискретного типу (здійснення робіт за замовленнями) основним інструментом планування та регулювання поточної діяльності є:а) розклад; б) графік Гантта; в) сітьовий графік.

4. Формування виробничої програми здійснюється із застосуванням таких показників, як: а) кількісні; б) якісні; в) натуральні; г) умовно-натуральні; д) вартісні.

5.За класифікаційним критерієм “напрям планування в часі” розрізняють такі види календарного планування: а) пряме планування; б) зворотне планування; в) паралельне планування; г) послідовне планування.

Завдання 2. Розв’язати задачу, умови якої наведено нижче.

Фірма “Jason Enterprised” (JE) виробляє відеотелефони для внутрішнього ринку США. Рівень якості цієї продукції не дуже високий, але ціна вельми низька, що дає змогу фірмі JE вивчати ринок, водночас приділяючи багато уваги НДДКР. На поточний момент фірма має потребу в розробленні сукупного плану виробництва на шість місяців (з сі чня по червень). Інформацію, потрібну для розроблення варіантів планів, наведено у табл. 1 та 2.

Визначити витрати, пов’язані з реалізацією таких стратегій: — виробництво точно відповідає попиту; здійснюється варіювання робочої сили (прийняти, що початкова чисельність робочої сили відповідає обсягу виробництва першого місяця);

— постійна чисельність робочої сили; здійснюється варіювання матеріального запасу, припустимий дефіцит (прийняти за базову кількість працівників — 10 осіб);

— чисельність працівників постійна й становить 10 осіб; застосовується субпідряд.

Таблиця 1

ОЧІКУВАНИЙ ПОПИТ НА ПРОДУКЦІЮ ФІРМИ

Таблиця 2 ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКІВ

Закінчення табл. 2