Аграрний сектор економіки як ніяка інша галузь має широкунизку специфічних особливостей. Так, землеробство, як основарослинництва, потребує трьох основних складових: ґрунт з йоговластивістю «родючості», воду та сонячне світло.
Основне завдання землеробства з погляду «сонячного світла»
— це використання енергії сонячної радіації з найбільшим коефіцієнтом корисної дії.
Логічно постає питання: а чи використовує сьогоднішній аграрій небесне світило з максимальним коефіцієнтом корисної дії?Чи можливо є ще якісь шляхи використання природного, а головне, з економічної точки зору, — безкоштовного ресурсу? І відповідь — так, є!
Саме в аграрному секторі економіки можливості використання сонячної енергії значно ширші, ніж сьогодні вони практичнореалізуються українськими товаровиробниками.
Виділяють «гарячу десятку» областей України, які є найперспективнішими для розвитку сонячної енергетики. До них відносять: АР Крим, Херсонська, Запорізька, Миколаївська, Одеська,Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Кіровоградська та Закарпатська області. Проте є «біла пляма», де сонячна енергетика нетака ефективна, але перспективи її використання вагомі [4].
Чільне місце для енергетично незалежного майбутньогоУкраїни, поряд з іншими видами альтернативної енергії, належить саме сонячній. Це можливо за допомогою використання сонячних батарей і колекторів.
Обидва пристрої працюють за принципом «вловлювання тазбирання» сонячного випромінювання. Проте відрізняються подальшим використанням «зібраного випромінювання». Це: процеси сушіння кормів, сіна, продукції; вирощування в генератораххлорели на корм худобі; вирощування продукції в закритомуґрунті (теплиці, парники); підігрів відкритого ґрунту; нагрів водидля поливу і штучного рибництва [2].
Що ж робить сонячні батареї та колектори такими привабливимидля застосування саме в сільському господарстві? Їх перевагами є:автономність, довготривалий строк використання, висока надійність, не вимагається суттєвих витрат на обслуговування, загальнодоступність і невичерпність джерела енергії, відсутність проміжнихфаз перетворення енергії, повна безпека для навколишнього середовища. Суттєвий недолік — дороговизна даного приладдя, поряд звеликою потребою у відведенні площі для забезпечення необхідноїпотужності для кожного окремого господарства [1].
Сонячні колектори поєднують у собі переваги сонячних батарей. Поряд з цим, вони є значно дешевшими в закупівлі, а також,використовуючи колектори, з’являється можливість «консервування» накопиченого тепла.
На нашу думку, сучасний аграрний сектор економіки Українифінансово не спроможний відразу масово впроваджувати здобутку розробок у галузі альтернативної сонячної енергетики. Її майбутнє на найближчі десять років для українців — це служити цілям великих і середніх аграрних підприємств у поєднанні зтрадиційними видами палива.
У приватних господарствах України це все й досі залишається«дорогим задоволенням». Проте і за кордоном подібне приладдяне можна назвати дешевим, але там фермери знаходять своєріднівиходи із ситуації: будують «сонячні поля», проте сонячну енергію не використовують, а продають за підвищеним тарифом у загальну електромережу, при цьому купують дешеву електрику вдержави. Такий самий шлях можливий і в Україні — продаватиенергію за «зеленим тарифом» (станом на 30.01.2014 — 507,24коп/кВт*год проти 81,11 коп/кВт*год електроенергії, отриманоїтрадиційними шляхами [3]).
Перспективним застосування сонячної енергії є саме для тепличних господарств. На прикладі ПАТ «Комбінат «Тепличний»(Київська обл.) було розраховано потребу у сонячних батареях іколекторах для 12,8 га (вирощування огірків у закритому ґрунті).Витрати електроенергії на рівні 1349530,3 кВт/год щороку здатніпокривати 13,4 тис. модулей сонячних батарей, загальною площею 35,8 га вартістю 307,1 млн грн. Щорічну потребу у газі близько 6 млн м
3 колектори забезпечують до 30 %, займаючи площу12,1 га. Врахувавши весь комплекс обладнання, інвестиції складують 40,2 млн грн. Економія 30 % витрат на газ щороку дозволяє відшкодувати капіталовкладення за 5,7 року. Таким чином,використання саме сонячних колекторів для досліджуваного господарства можна вважати доцільним і перспективним.
Отже, слід говорити про великий потенціал розвитку сонячноїенергетики в Україні. Українським аграріям розраховувати нафінансову підтримку з боку держави не слід. Як реальні можливості фінансування постають: поступове впровадження альтернативних шляхів енергозбереження, пошук власними силами іноземних інвесторів та користування наданими державою пільгами,передбаченими для «екологічних» користувачів енергії.
Список використаних джерел
1. Белгородский институт альтернативной энергетики. Солнечныйбатареи. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.altenergonii.ru/projects/solar_power_plants/
2. Использование солнечной энергии в сельскохозяйственном производстве. [Електронний ресурс] — Режим доступу:http://msd.com.ua/sistemy-solnechnogo-teploi-xladosnabzheniya/
3. Офіційний сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=9416
4. Сонячна енергетика: нерозкритий потенціал. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://politiko.ua/blogpost93234Москаленко М. В.,науковий керівник — Дядько Е. А., к.е.н., доцент,Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля»,м. Дніпропетровськ
