< Попередня  Змiст  Наступна >

1.3. Навчальний менеджмент


Поняття навчального менеджменту


Нині можна констатувати, що поняття менеджменту не просто увійшло, а міцно закріпилося в педагогічному словнику. У найширшому тлумаченні під менеджментом розуміють загальне мистецтво управління процесами, що тривають у різних системах. Так, у системі освіти здійснюється освітній менеджмент — процес реалізації основних функцій та єднальних процесів управління освітою в конкретному закладі відповідно до цілей суспільства щодо свого майбутнього. Організаційними структурами освітнього менеджменту виступають Міністерство освіти і науки, обласні та районні відділи освіти, а менеджерами освіти, відповідно, є міністр освіти і науки, інспектори міністерства, начальники й інспектори обласних та районних відділів освіти.


Але дедалі частіше і в нашій країні, і за кордоном застосовують поняття навчального менеджменту щодо діяльності вчителя, викладача, а менеджером навчання називають самого педагога. Отже, якщо освітній менеджмент утілює вертикальний рівень управління в освіті (наприклад, ректорат — деканат — кафедра — викладач), то навчальний менеджмент є виявом горизонтального (учитель — учень, викладач — студент) рівня. Цей рівень представлений такою педагогічною системою — складовою цілісної освітньої системи, як процес навчання.


Взаємозв’язок діяльності педагога і тих, хто навчається, втілюється у реальному процесі навчання, який має двобічний характер. Процес навчання — спеціально організована відповідно до цілей взаємодія педагогів і тих, хто навчається, спрямована на розв’язання освітніх, виховних і розвивальних завдань. Процес навчання як зміна станів взаємодії педагога та учнів (студентів) складається з певних етапів, кожен із яких характеризується умовами взаємодії, ціллю, змістом взаємодії, діями педагога в структурі діяльності викладання, діями учня (студента) в структурі навчальної діяльності. Можна визначити такі компоненти процесу навчання:

 

  • стимулювально-мотиваційний — педагог стимулює пізнавальний інтерес тих, хто навчається, що викликає в них потреби і мотиви до навчальної діяльності;
  • цільовий — усвідомлення педагогом і прийняття тими, хто навчається, цілей та завдань навчальної діяльності;
  • змістовий — зміст найчастіше визначає та регулює вчитель (викладач) з урахуванням цілей навчання, інтересів і схильностей учнів (студентів);
  • операційно-діяльнісний — найповніше відображає процесуальний бік процесу навчання (методи, прийоми, засоби);
  • контрольно-регуляційний — передбачає поєднання самоконтролю тих, хто навчається, і контролю педагогів;
  • рефлексивний — самоаналіз, самооцінка з урахуванням оцінки інших і визначення подальшого рівня своєї навчальної діяльності учнями (студентами) та педагогічної діяльності вчителями (викладачами).


Педагог має враховувати, що в процесі навчання як у процесі взаємодії існує не тільки навчально-педагогічна взаємодія педагогів і тих, хто навчається, а й взаємодія учнів (студентів) між собою.


Отже, навчальний менеджмент — це процес реалізації основних функцій управління з відповідними комунікаціями, що забезпечує ефективне, результативне та якісно-предметне навчання в певній освітньо-віковій групі конкретного закладу освіти.


Менеджер навчання — це особа, яка реалізує основні функції управління навчанням:

 

  • якісно забезпечує комунікації;
  • приймає результативні й ефективні рішення;
  • виконує роль керівника, яка відповідає конкретній посаді у конкретній освітній установі та якою визначається його службова поведінка (вихователь, учитель, викладач, доцент, професор).


Існують певні спільні й відмінні ознаки між менеджментом та навчальним менеджментом. Спільними ознаками є наявність організації, урахування в процесі управління зовнішніх та внутрішніх умов діяльності, реалізація основних функцій управління, наявність конкретних осіб, які здійснюють керівництво (у навчальному менеджменті це вчителі, викладачі, тренери, майстри виробничого навчання). Навчальний менеджмент відрізняється тим, що група і керівник не є постійними, а також поєднанням функцій керівників і фахівців однією особою.


Функції управління навчанням


Які функції управління реалізує педагог як менеджер навчання? Традиційно до основних функцій управління відносять планування, мотивацію, організацію і контроль (М.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедуорі). У сучасних дослідженнях у сфері управління педагогічними системами кількість функцій управління є варіативною: деякі дослідники окремо вирізняють такі функції, як цілепокладання, діагностичну, прийняття рішень, інформаційну, комунікативну, аналітичну. Ми розглянемо функції управління за класичною схемою, оскільки вони є фундаментом процесу управління навчанням і певною мірою виступають його інтеграційними складовими.


Планування — функція управління навчанням, що полягає в орієнтовному описі майбутнього процесу досягнення навчальних цілей. Отже, планування розпочинається з формулювання навчальних цілей. Правильно поставлена ціль навчання є описом дій учнів, які вони зможуть виконати після вивчення певного навчального матеріалу. Планування передбачає прогнозування перебігу і результатів діяльності. Сутність прогнозування полягає у тому, щоб заздалегідь оцінити можливу результативність діяльності за наявних, конкретних умов. Механізм передбачення являє собою процес пізнання майбутнього, процес формування плану майбутніх дій, оцінки їх результатів і наслідків на основі співвіднесення поточних процесуальних і результативних характеристик із минулим досвідом та цілями управління. Підсумком передбачення є побудування прогнозу як моделі майбутнього результату у відомих чи очікуваних умовах. Процес прогнозування у сфері навчання та виховання ще вивчений недостатньо. Разом із цим відомо, що недооцінювання прогностичних аспектів у теорії та практиці навчання й виховання заважає успішному розв’язанню значного кола теоретичних і прикладних питань, пов’язаних із підвищенням якості педагогічного процесу. Після прогнозування відбувається проектування роботи, що полягає в конструюванні моделі майбутньої діяльності, виборі способів та засобів, що дають змогу за заданих умов і у встановлений термін досягти цілі, у визначенні конкретних етапів досягнення цілі, у формуванні для кожного з них окремих завдань, у визначенні видів і форм оцінювання отриманих результатів. Підсумковим документом процесу планування є план, в якому точно визначено, кому, коли і що потрібно робити.


Мотивація — функція управління навчанням, що полягає у забезпеченні достатньої активності тих, хто навчається. Щоб навчання було по-справжньому ефективним, в учня (студента) має виникнути внутрішня потреба у знаннях, уміннях і навичках, що їх пропонує викладач, а також бажання активно діяти щодо їх набуття. За високого рівня мотивації в учня (студента) формується мета і його навчання стає активним, незалежним від викладача, переходить у самостійну цілеспрямовану діяльність. Функція мотивації реалізується через сукупність усіх процесів, методів, засобів збудження тих, хто навчається, до навчальної діяльності. Під мотивацією навчання також розуміють рівень готовності суб’єкта наполегливо досягати навчальних цілей, що сприймаються як обов’язкові. За висловом І.П.Подласого, кермо мотивації тримають одночасно педагоги та учні. Але досвід свідчить, що не завжди викладачі приділяють достатню увагу цьому важливому аспекту ефективного навчання, що часто зумовлено неволодінням методами та прийомами мотивації та стимулювання учнів.
Організація — функція управління навчанням, що полягає у забезпеченні системності й упорядкованості процесу навчання. Це процес створення системи всіх елементів організаційно-психологічної структури навчальної діяльності. Організаційна функція пов’язана зі співпрацею між викладачами і студентами щодо досягнення окреслених цілей. «Потрібно навчати так, щоб студент ставав співучасником навчального процесу, щоб він співчував подібно до того, як це відбувається з людиною при читанні цікавих книжок, перегляді захоплюючої вистави чи фільму. Це можливо лише за педагогіки співпраці»1. Співпраця є нормальним розв’язанням організаційних завдань за сучасних умов.


Контроль — функція управління навчанням, що полягає у перевірці й оцінюванні рівня досягнення поставлених навчальних цілей. Контроль потрібен для встановлення зворотного зв’язку в перебігу навчальної діяльності й стосовно її результатів. Зворотний зв’язок є основою якісного управління навчанням. Лише спираючись на нього, можна досягти раціонального співвідношення педагогічного управління та самоуправління з боку учнів (студентів). Оперативний зворотний зв’язок сприяє застосуванню сучасних заходів, котрі надають педагогічній взаємодії необхідної гнучкості. Контроль дає змогу визначити не лише досягнення тих, хто навчається, а й виявити причини невдач і помилок. Результати контролю можуть бути покладені як у майбутні дії тих, хто навчається, в плані вдосконалення вивчення матеріалу дисципліни, так і викладача з метою поліпшення процесу викладання та контролю знань.


Назагал щодо управління процесом навчання слід застосовувати повний управлінський цикл, що складається з етапів підготовки, реалізації й аналізу отриманих результатів.
«Жоден завойовник не може змінити сутності мас, жоден державний діяч... Але вчитель — я застосовую це слово в найширшому розумінні — може зробити більше, ніж завойовники та державні голови. Вони, вчителі, можуть створювати нову уяву і звільнити приховані сили людства» (Микола Реріх).



Завдання до теми


1.Доведіть, що навчання може розглядатися з позицій теорії управління.


2.Назвіть основні ознаки спільної діяльності.


3.Поясніть, у чому полягає специфіка навчальної діяльності.


4.Опишіть складові навчання з точки зору типологічного підходу К. Г. Юнга.


5.Схарактеризуйте свій стиль учіння й спрогнозуйте можливий стиль викладання. Поясніть, яким може бути взаємозв’язок між ними.


6.Наведіть приклад реалізації циклу управління у навчальному процесі, на його основі заповніть таблицю.

 

  • Етапи циклу
  • Функції управління та самоуправління
  • Діяльність викладача
  • Діяльність тих, хто навчається


Рекомендована література


Індивідуально-типологічні риси особистості й ефективність діяльності: Методичні рекомендації до практичних занять з курсу «Психологія діяльності і навчальний менеджмент» для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання / Уклад.: М.В.Артюшина, Г.М.Романова. — К.: КНЕУ, 2001. — 68 с.
Карамушка Л. М. Психологія освітнього менеджменту: Навч. посібник. — К.: Либідь, 2004. — 424 с.
Коломінський Н. Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект). — К.: МАУП, 2000. — 286 с.
Подласый И. П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2-х кн. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. — Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. — С. 230—288.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
2.2. Проектування змісту навчання
2.3. Складання планів навчання
2.4. Вибір методів навчання
Тема 3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ
3.2. Управління мотиваційними процесами у навчанні
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki